Валерій Опанасюк

20.05.1971 – 20.02.2014

Валерій жив у м. Рівне, працював автомеханіком.

У Валерія залишилося четверо маленьких дітей: найменшому сину всього 2 роки, а найстаршій донечці – 12.

Депутат Рівнеради Олександр Лащук познайомився з Валерієм у рейсовій маршрутці, коли їхали на Київський Майдан: «Життєрадісний, розумний і дуже добрий чоловік. В майданівському наметі в Києві, де зупинялись рівняни, він бував постійно, причому завжди у найскладніші часи протистояння.

Його знало багато рівнян, які бували на Ревлюції гідності. Цілими днями чергував на барикадах, допомагав новоприбулим протестувальникам. Якщо хтось легко вбраний, завжди сам шукав і пропонував тепліший одяг. А сам ходив завжди, навіть в найлютіші морози, в сіренькій утепленій кофтині, в якій і приїхав».

Загинув від кулі снайпера, коли відтягував з передової поранених людей.

НЕБЕСНА СОТНЯ