Адвокати Польща планує платити за свідчення проти УПА

Адвокати? Польща планує платити за свідчення проти УПА

Наприкінці 2017 року польський Сейм створив нову структуру: Інститут солідарності та мужності.

Про особливості роботи новоствореної інституції «Вголосу» розповів львівський краєзнавець Остап Козак.

Що на цей момент уже відомо про новостворений Інститут солідарності та мужності? Тобто що можете розповісти про структуру, бюджет, завдання? 

Інформація про створення цієї структури уже є публічною. У польському Сеймі ухвалено відповідний закон. Цей закон уже підписав президент Польщі. Так що створення Інституту солідарності і мужності – доконаний факт.

Передбачається, що у цей інститут увійдуть найодіозніші фігури. Єва Сємашко, зокрема. Єва Сємашко – людина, котра написала найбільш контраверсійний твір, ціле «дослідження» про Волинську трагедію. Вона не науковець. Не історик. Вона просто збирала спогади дуже сумнівної якості і опублікувала їх. Уся теорія Волинської трагедії з точки зору поляків була побудована на цих сумнівних історіях згаданої пані. Не сумніваюсь, що усі працівники Інституту працюватимуть за методологією спогадів: вигадуватимуть історії і на їх основі будуватимуть теорії уже не про Волинь, а про діяльність УПА.

Відомий і бюджет новоствореного Інституту: «скромні» 75 мільйонів злотих. Чому я кажу «скромні», бо бюджет іншої структури, Інституту національної пам'яті, становить півмільярда злотих. Але ці 75 мільйонів виділили, якщо можна так сказати, для початку, для старту. 

Коли запрацює цей так званий Інститут?

Згідно з законом він починає свою діяльність уже наступного року: у 2018-му. І це питання мене й моїх колег дуже хвилює. Поясню, що саме особливо насторожує: якщо працівники інституту виконували б свої завдання на території Польщі, то би не було надто серйозної небезпеки. Але ж поляки планують проводити свої «дослідження» на нашій землі. Саме у нас вони збиратимуть спогади людей. Живих свідків цих подій практично не залишилось, тому у хід підуть переповідки спогадів. Мовляв, хтось був у ті часи малою дитиною і від старших людей чув про те, як упівці ніби вбивали поляків і про тих, хто їх рятував. Такі сумнівні факти будуть спритно використані у пропаганді «антибандеризму», який, на жаль, вже став частиною державної ідеології Польщі. Та ще й на основі усього цього фінансово винагороджуватимуть українців, які наче рятували поляків від УПА.

Це дуже тривожний прецедент, адже йдеться про відверту антиукраїнську пропаганду у самій Україні, яка спричинить розкол у суспільстві. Я узагалі вважаю, що таким чином запускається механізм втручання у внутрішні справи України.

Виглядає на те, що новостворена інституція є паралельною структурою Інституту національної пам'яті Польщі. Для чого полякам дві фактично одинакові структури, які конкуруватимуть між собою?

Мета новоствореного Інституту справді перетинається з діяльністю польського Інституту національної пам'яті. По суті, вони конкуруватимуть між собою. Про що це свідчить? Принаймні про те, що абсолютної довіри з боку правлячої партії до Інститут нацпам'яті немає: хоч поза очі його вже давно прозвали «Міністерством пропаганди». Справа у тому, що Інститут нацпам'яті створений уже давно. Це дуже неповоротка структура: особливо щодо питань пропаганди. Працює там 2 тисячі працівників. І, зрозуміло, що замінити усіх працівників неможливо.

А керівництву польської держави зараз потрібен мобільний інститут, який міг би чітко та швидко виконувати завдання, які ставляться партійною верхівкою «ПіС». Для них легше було створити паралельну структуру і передати їй «особливі» питання, які виключно стосуються антиукраїнської пропаганди. У тому числі й питання фінансової винагороди за свідчення.

 

«Частина із виділених 75 мільйонів злотих піде саме на винагороду людям, що розказуватимуть дурню про УПА»

 

Щодо фінансової винагороди: яку суму поляки пропонуватимуть за свідчення проти УПА?

На разі про суму невідомо нічого. Але яке це має значення? Закон чітко говорить, що Інститут може надавати фінансову винагороду. І частина із виділених 75 мільйонів злотих піде саме на цю статтю видатків.  

Пане Остапе, ви проводите чітку паралель між діяльністю польського Інституту та звинуваченнями у бік українців і УПА. Проте в офіційних польських джерелах формулювання дещо ширше: йдеться про вшанування усіх чужоземців, які рятували поляків. З яких джерел у вас така інформація?

Звичайно, що у законі, який регламентує діяльність Інституту про це не йдеться: про УПА згадок немає. Там дійсно йдеться про те, що Інститут вшановуватиме людей, які рятували поляків від радянських, німецьких, а також інших націоналістичних структур. Тобто польський Сейм не пішов на те, щоб довести україно-польські стосунки до «точки неповернення». Але водночас того, що Інститут насамперед займатиметься  пошуком компромату на УПА, ніхто не приховує. Зокрема, про це відкрито говорять керівники міністерства культури Польщі. Я більше скажу: поляки уже працюють у цьому напрямку.

А про це – детальніше: хто, де і як?

Працівники Генерального консульства Республіки Польща у Львові вже тривалий час тримають під опікою та супроводжують «істориків» такого гатунку. До посадових обов'язків одного із консулів належать питання в тому числі «національної пам'яті». Очевидно, що і нагородження нового Інституту будуть відбуватись за безпосередньої участі Генконсультва.

Чи можна якось вплинути на цю ситуацію: запобігти або бодай мінімізувати шкоду, яку може завдати діяльність Інституту солідарності і мужності?

Заборонити цей Інститут ми, звісно, не можемо: все ж таки – це інша держава. Але СБУ запросто може не пускати на територію України людей, які матимуть стосунок до діяльності цього Інституту. І це щонайменше…

 

«У Польщі створюють такий собі образ «українця-зарізяки». І це правда: бо якщо українця таки сильно рухнути – він зробить непоправні речі із тим, хто його кривдить»

 

Коментарі для «Вголосу»:

Андрій Міщенко, український політик, експерт:

У створенні цієї структури є як позитивні, так і негативні речі. Почну з того, Інститут створюватиме у Польщі такий собі образ «українця-зарізяки». А на це можна дивитись і під позитивним кутом. Поляки будуть розуміти, що до українця не треба пхатися, бо він буде різати. І це правда: бо якщо українця таки сильно рухнути – він зробить непоправні речі із тим, хто його кривдить. Відповідно у поляків пропаде бажання зазіхати на Волинь і Галичину. Проте, з іншого боку, Україна через діяльність цього Інституту може зазнати іміджевих втрат. Польща – одна із найбільших країн Східної Європи, член ЄС та НАТО, вона має добрі стосунки з Британією та США. Так що для нас наслідки можуть бути надзвичайно негативні.

Та, на жаль, Україна дозволяє полякам так із собою поводитись. Усе оце, що зараз відбувається – відкриття пам'ятників «з дітьми на вилах», знищення українських пам'яток, закриття українських церков у Польщі – це усе є наслідком одного візиту Порошенка до Польщі. Наш президент став на коліна перед фейковим пам'ятником, де було сказано про злочини УПА на Волині. Хоча за 200 метрів знаходився реальний пам'ятник, який увічнював і українських жертв Волинської трагедії. І що після цього хотіти? Даруйте, але «на похилу вербу і кози скачуть».

Нашому президентові і МЗС би по-іншому вчинити: використати цю ситуацію на свою користь. ЄС хоче запровадити санкції проти Польщі. Є понад 10 пунктів, які висунуто проти Польщі. Серед них – шовіністична політика польської влади. Україна може використати цей чинник і поставити Польщу на місце.

А загалом шлях, яким рухається зараз польська влада, може привести до повторення Другої світової війни. Бо французи мають що сказати німцям, німці – полякам, тим самим полякам мають що сказати чехи, і так далі. Це – війна усіх з усіма.  

Олександр Солонько, політичний аналітик, громадський активіст:

Такі кроки Польщі – серйозна провокація. Бо якщо в Україні знайдуться люди, які захочуть отримати таку винагороду, їх Польща використає для досить потужної пропагандистської провокації. Усі міфи про «поганих» українців, які знищували поляків, будуть легітимізованими. І зовсім не факт, що охочих до «легких грошей» не буде.  Є ж тут «людиська», як от Червоненко, наприклад, які задарма розказують, що українці мало не винуватці Бабиного Яру.

Небезпечним є й те, що поляки приїздитимуть сюди і збиратимуть ці «переповідки» про упівців саме на нашій території. Адже усе це супроводжуватиметься телесюжетами, статтями, розпалюванням антиукраїнської істерії у Європі. Тож не тільки Польща, а й Угорщина отримає від цього пропагандистські козирі. 

Тому нам потрібно на це реагувати: відстоювати свою честь. І що «пред'явити» полякам ми маємо. Українські історики також на місці не стоять і Інститут національної пам'яті має достатньо матеріалів для контрпропаганди. З цим проблем нема. Але використовувати цей ресурс нинішня влада не хоче. І оце її «нехотіння» призвело до того, що у низці країн Європи спостерігаємо відверті антиукраїнські настрої та відкриту підтримку Росії.

 

Адріана Гринишин, «Вголос»     

 

 


КОМЕНТАРІ

Завантаження...
RedTram