13 09 2017 16:05

Бідний родич на Експо в Астані

Нотатки із грандіозної спеціалізованої міжнародної виставки у столиці Казахстану.

У столиці Казахстану – Астані завершилося Експо-2017 – масштабна спеціалізована міжнародна виставка, темою якої була «Енергія майбутнього». Ніколи раніше міжнародна виставка подібних масштабів не проходила в країнах Центрально-Азіатського регіону та СНД.

Всесвітня спеціалізована виставка для її учасників є можливістю продемонструвати досягнення і перспективи і галузі використання відновлюваних джерел енергії, а також їх переваги, як екологічна чистота, низька вартість експлуатації і відсутність шкоди для навколишнього середовища.

Казахстан спеціально для реалізації свого найбільшого проекту часів Незалежності – Експо-2017 побудував окреме місто у місті з усією інфраструктурою. Величезний квартал із новенькими багатоповерхівками та гарненькою прибудинковою територією оточував паркан. По усьому периметру – охорона. У підготовку казахи інвестували близько 3 мільярдів доларів. Виставку упродовж трьох місяців відвідало понад 2 млн. чоловік зі всього світу. Казахи стверджують, що частину коштів вони повернули за рахунок продажу вхідних білетів. Квиток коштував 400-800 тенге (близько 300 – 600 гривень). Крім того, було створено понад 5 тисяч робочих місць.

У заході взяли участь 115 країн світу і 22 міжнародних організацій. Майже кожна країна побудувала окремий павільйон і на його території спробувала розповісти про власні успіхи у відновлюваній енергетиці, нові розробки, а також, і про свою культуру. Найкращим був визнаний павільйон Німеччини. Німці представили чимало власних винаходів. Приміром, будинок який на 70% використовує енергію і воду, видобуту із надр землі. «Це не тільки демонстрація, а й нагода знайти клієнтів на наші розробки, – пояснював працівник німецького павільйону. – Один дім, збудований за сучасною технологією уже є в Казахстані. Переконаний, найближчим часом такі будинку будуть і в інших країнах». Звісно, не могли німці обійти і сферу автомобілебудування. Усі чотири колеса надсучасного електрокара мають власний двигун і можливість виробляти самостійно енергію. На жаль, така економія наразі коштує дуже дорого – автівка вартує кілька сотень тисяч євро.  

Втім, далеко не усі країни мають стільки розробок, як Німеччина. Скажімо, Латвія представила лише одну новацію – потяг, локомотив якого генерує енергію від шпал. Тим не менш, латвійці мають свій затишний павільйон, з облаштованими місцями для відпочинку відвідувачів, з можливістю підзарядити телефон. А в той час на великій плазмі транслювався ролик про неймовірну перспективу співпраці із Латвією, необмежений потенціал країни.

«Це нагода налагодити конструктивний та тісний діалог між урядами країн, неурядовими організаціями, компаніями та громадянським суспільством щодо забезпечення сталого розвитку енергетики, скорочення викидів парникових газів та енергоефективності, – йшлося у прес-релізі українського Кабміну напередодні відкриття виставки в Астані. – Під час виставки Україна буде презентувати найкращі законодавчі напрацювання, сучасне обладнання та матеріали у сфері енергоефективності та всіх напрямках відновлюваної енергетики: сонячній, вітровій, гідроенергетиці, вирощування енергетичних культур, виробництво теплової та електричної енергії з відходів сільського господарства тощо». А організаційними питаннями на виставці мала Торгово-промислова палата України.

Втім, Україна на тлі інших учасників виглядала не найкраще. Навіть чимало волонтерів не могли відразу відповісти чи має Україна свій павільйон. Як виявилося, у нас тільки свій стенд, площею близько 15 квадратних метрів. Поруч з Афганістаном, Вірменією у яких аналогічна за розмірами і місцем розташування локація.

Неподалік нашого стенду шафа із українськими національними реліквіями і з газетою на чільному місці, на першій шпальті якої портрет президента України Петра Порошенка та його колеги із Казахстану Нурсултана Назарбаєва.

Головним же експонатом нашого стенду є вітряк, судячи із супровідної інформації, який збудований… німецькою компанією. В кутку стенду невелика, у порівняні із латвійською, плазма і ролик без звуку про визначні місця Києва. А також кілька фото вітряків. От власне і вся презентація України.

До слова, традиція проведення міжнародних виставок виникла на тлі розвитку французьких національних виставок, кульмінацією яких стала Міжнародна Виставка в 1844 році. Ейфелева вежа – один з найяскравіших символів Експо, була побудована до виставки 1889 року. За довгі роки вежа стала всесвітнім надбанням і візитною карткою Парижа. Наступна виставка відбудеться у 2020 році в Дубаї.

Олег Петрівський, «Вголос», Львів-Астана-Львів