Богдан Матолич: Стан Західного Бугу та Дністра насторожує

Розмова з начальником Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області

Зараз проходить обговорення проекту Стратегії національної екологічної політики України на період 2010- 2020 рр., поданої на затвердження ВРУ. Які пріоритети розвитку екологічної політики визначені цим документом?

Стратегія національної екологічної політики є складовою комплексу реформ, які планується здійснити в Україні найближчими роками. Необхідність прийняття цього документу визріла вже давно. Адже сьогодні основні напрямки державної політики в галузі охорони довкілля визначаються документом, прийнятим ВРУ ще у 1998 році. Звичайно, що діюча стратегія є морально застарілою, тобто такою, що не відповідає умовам та викликам сьогодення. Протягом останніх десятиліть Україна набула нових зобов’язань перед європейською спільнотою: тільки Міністерство охорони навколишнього природного середовища має зобов’язання по 85 міжнародних угодах, які пов’язані з забрудненням атмосферного повітря, з переміщенням небезпечних відходів і т.д.

Пріоритети екологічної політики на наступне десятиліття викладені у семи пунктах проекту Стратегії. На перше місце пропонується поставити питання підвищення рівня суспільно-екологічної свідомості громадян. Екологічна просвітницька робота серед населення, його поінформованість про стан довкілля, насправді є важливим завданням з точки зору формування екокультури населення, дбайливого та раціонального його ставлення до використання природних багатств. Ми над цією проблемою вже декілька років працюємо на Львівщині. Минулого року з ініціативи нашого управління була затверджена обласна програма екологічної освіти. Її розробником виступив Західний науковий центр. В ній запропоновано широкий спектр інструментів, за допомогою яких реально донести до людей офіційну інформацію про стан довкілля в рамках просвітницької діяльності.

Покращення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки - це наступні пріоритети нової Стратегії національної екополітики. Мова йде про всі природні ресурси: атмосферне повітря, і вода, і земля, ліси, заповідні фонди. Стратегією передбачено конкретні завдання, які необхідно вирішити в цьому напрямку до 2020 року. Відповідно наше завдання полягатиме в тому, щоб привести у відповідність до цих пріоритетів та заходів обласні екологічні програми, які вже діють і які скеровані на підвищення рівня екологічної безпеки в регіоні.

Окремим пунктом Стратегії окреслено пріоритетні завдання щодо мінімізації впливу відходів.

Передбачено два етапи впровадження основних засад Стратегії. Перший - 2010-2015 рр. В цей період головні зусилля повинні бути скеровані на стабілізацію екологічної ситуації і призупинення темпів зростання антропогенного навантаження забруднення. Другий етап, який триватиме з 2016 до 2020 рр., передбачає поступовий перехід до покращення охорони довкілля і застосування нових технологій.

Проект Стратегії національної екологічної політики було обговорено на громадських слуханнях, які відбулися з ініціативи нашого управління. Представники громадських екологічних організацій в цілому схвально поставилися до цього програмного документу. Разом з тим вони висловили ряд доповнень та побажань. Останні вже передано в Міністерство для опрацювання.

Держуправління охорони навколишнього природного середовища нещодавно оприлюднило результати щорічного моніторингу стану довкілля області – так званого екологічного паспорту Львівщини за 2009 рік. Які основні тенденції прослідковуються у розвитку екологічної ситуації в регіоні?

 


В екологічному паспорті області, який є основою для написання щорічної національної доповіді, дана характеристика всім природнім ресурсам регіону за попередній рік. Отож за результатами 2009 року можна визначити ряд позитивних тенденцій. Перш за все це те, що минулого року на Львівщині зменшилося забруднення атмосферного повітря. Валові викиди забруднювачів зменшилися приблизно на 13,5 тис. тонн. Зменшення відбулося перш за все за рахунок покращення екологічної безпеки на Добротвірській ТЕС, бо там встановили відповідне обладнання, яке не дає можливості викидати шкідливі речовини в такій кількості, як було до нині. Також ВАТ «Миколаївцемент» впровадило нові екологічні технології на виробництві.

Як засвідчує статистика, також в області зменшився показник кількості викидів на одну людину - з 104 до 99 кг. Зрозуміло, що ці данні не означають, що вже всі проблеми вирішено, але позитивна тенденція намітилася.

Намітилася реальна тенденція щодо зменшення небезпечних відходів, які зберігаються на території області, а також призупинилося їх накопичення. Порівняно із минулими роками у 2009 році кількість їх зменшилася на 610 тонн. Ті відходи, які були утворені у минулому році, практично всі вивезені на утилізацію або передані іншим підприємствам. Покращилася ситуація щодо утилізації пестицидів: 179 тонн цих хімікатів в минулому році були вивезені на утилізацію за кошти обласного бюджету та за кошти державного екологічного фонду.

Але є й речі, які насторожують. Перш за все стосується стану водних ресурсів. Хоча кількість водоспоживання в області минулого року зменшилася, але кількість скидів забруднюючих речовин у поверхневі води різних водойм, в тому числі і річок, які течуть у Львівській області, продовжувала зростати через те, що хронічно не працюють очисні споруди у містах. Зокрема, у 2009 році це стосувалося комунальних водних підприємств Львова, Сокаля, міст Дрогобицького району. Відсутність очисних споруд призвела до забруднення стічних рік, а це, відповідно, відбилося на якості поверхневих вод в басейнах річок Західний Буг та Дністер. Натомість стан вод у басейні річки Сян, навпаки, дещо покращився.

Екологів турбує також те, що зростає кількість забруднених земель, значна кількість землі виводиться з сільгоспобробітку і ця тенденція наразі йде до зростання. Не зменшується кількість порушених земель, є проблема заліснення.

Ми не зупиняли проведення моніторингу за станом довкіллям, незважаючи на об’єктивні труднощі, які виникли в першому півріччі цього року. І найближчим часом представимо громадськості результати за перше півріччя 2010 року. Сподіваємося, що нам вдасться закріпити позитивні тенденції і зменшити навантаження негативів.

Цього року із значним запізненням був прийнятий бюджет розвитку області на 2010 рік, яким передбачені заходи в природоохоронній сфері. Розкажіть, будь-ласка, про пріоритети цьогорічної обласної екологічної програми.

Формування переліку першочергових природоохоронних заходів, фінансування яких передбачено з обласного екологічного фонду в об’ємі 14 млн. грн.., відбувалося відповідно до пріоритетів, визначених обласною радою, а саме: розробка екологічних програм, стабілізація гірничо-хімічних підприємств, будівництво, реконструкція очисних споруд, полігонів, збереження біологічного різноманіття і також посилення просвітницької роботи. Важливо відзначити, що цього року розмір видатків обласного екологічного фонду збільшився в півтора рази в порівнянні з попереднім роком, на 4,0 млн. грн..

Головна цьогорічна особливість полягала в тому, що з ініціативи облради і облдержадміністрації були частково змінені пропорції фінансування пріоритетних природоохоронних заходів. Значно збільшилися видатки на будівництво, реконструкцію та облаштування полігонів твердих побутових відходів. В тому числі понад 3 млн. грн. з екологічного фонду буде призначено на завершення будівництва та облаштування полігону ТВП у Червонограді.

На реалізацію програмних заходів із знешкодження та утилізації пестицидів цього річ призначено 1 млн. грн.

Приблизно 5 млн. грн.. закладено на здійснення заходів, скерованих на відтворення і охорону природних ресурсів. Це перш за все стосується заліснення територій, створення відповідних умов для вирощування молодих дерев. Розпорядником цих коштів призначені управління лісового господарства і КП «Галсіліс».

Цього року передбачено фінансування науково-практичних конференцій, семінарів, просвітницької роботи, яку провадять екологопросвітницькі центри, розташовані у заповідній зоні. До Євро-2012 буде підготовлено до друку альбом еколого-туристичних маршрутів Львівщини.

Тобто ми маємо сьогодні потенціал, намічені плани, але часу на їх реалізацію залишається мало.

Існують проблеми, які можуть перешкодити освоєнню коштів обласного екологічного фонду?

Відповідно до діючого законодавства, 2/3 надходжень до всіх екологічних фондів зосереджуються нині у регіоні, на місцях. Разом з тим, цим же законодавством визначено, що місцеві програми використання цих коштів повинні бути погоджені з Міністерством природи і з Кабміном. Нажаль, сьогодні вже закінчилася перша декада липня, але самого регламенту цих погоджень, як воно повинно відбуватися ще немає. Тобто гроші є, а самого порядку немає. Сподіваюся, що вже найближчим часом ця проблема буде врегульована.

Проблеми також, на мій погляд, є те, що скажемо, органи місцевої влади, особливо зараз із зміною керівництва, я скажу відверто – не готові до освоєння цих коштів. Минулого року, наприклад, з місцевих екологічних фондів – районів, міст, селищ - перейшло в цей рік десь приблизно біля 9 млн. грн. Вони не змогли ними розпорядитися. Бо існує дуже сувора фінансова дисципліна. Кошти не пройдуть через казначейство, поки не буде відповідної проектної документації, календарного графіку їх освоєння, відповідних погоджень, затверджень і т.д. І здебільшого сьогодні буває так, що кошти на рахунку є, а їх взяти ніхто не може, бо район до того не готовий. Я вже не раз на цьому наголошував, бо зараз основна робота має бути направлена на інженерну підготовку об’єктів, які повинні фінансуватися з бюджету. Якщо буде по об’єкту кошторис, якщо він буде мати всі експертні висновки, всі затвердження, відповідні розрахунки, то тільки тоді можна його фінансувати. Просто так собі заявити гроші з трибуни по власному бажанню - сьогодні таке не проходить.

Один із основних напрямків діяльності Держуправління екології – проведення державної екологічної експертизи та видача дозвільної документації. Нещодавно в області запрацювало так зване «єдине вікно». Наскільки ефективна його робота?

Підведені попере дні підсумки роботи управління за перше півріччя. Відповідно до цих даних кількість дозвільних документів, вироблених нашою структурою, зросла майже на 20% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. За пів року ми вже дали висновки по 500 містобудівних обґрунтувань. Минулого року цих висновків всього було 350. Це означає, що ми все більше коло підприємств, які наносять шкоду природним ресурсам, охоплюємо державним регулюванням. Бо підприємство, яке отримало дозвіл на викиди в атмосферу чи скиди у поверхневі води, чи користування іншими природними ресурсами, платить в екологічний фонд відповідний збір. Тому воно вже регулює свої потреби відповідно до економічного стану.

Також ми почали активно працювати з замовниками через дозвільний офіс. Це нововведення дозволило виявити недоліки і підвищити вимоги до якості підготовки документації. Зокрема, по висновках експертизи проектно-технічної документації, ми повернули десь 30% заявних матеріалів. Також біля 50% матеріалів було повернено на дозволи розміщення відходів. Це означає, що сьогодні на підприємствах ще немає досвідчених спеціалістів, які би могли правильно оформляти всі ці матеріали. Саме тому ми запланували найближчим часом провести робочу нараду з керівниками підприємств - найбільших забруднювачів, на якій буде обговорено їх вплив на забруднення природного середовища Львівщини, який їх рейтинг у цьому, а також проведемо консультативну роботу з оформлення дозвільних документів, щоб вони оформлялися якісно і вчасно.

Чи приймає управління участь в програмах по ліквідації наслідків повеней та паводків на Львівщині?

Цими роботами в області займається обласне управління водного господарства. Державний комітет водного господарства є розпорядником коштів державного екологічного фонду в тому напрямку. По Україні це приблизно біля 300 млн. грн.

Держводгосп і обласне управління водного господарства розробили протипаводкову програму Прикарпатського регіону. Ми її погоджували. Ця програма розрахована на перспективу. Тобто не тільки побудова окремих дамб чи берегоукріплювальні роботи, але й облаштування територій, які би приймали на себе водний удар у випадку наводнення. Звичайно, що знову тут є проблема коштів. Бо те, що сталося останнім часом в Чернівецькій, Закарпатській, Івано-Франківській і у Львівській областях – вплине на заплановане фінансування. Тут вже проблема центральних органів виконавчої влади, як вони це все профінансують, але такі розрахунки, такі програми і перспективне бачення вирішення цієї проблеми є.

 


КОМЕНТАРІ

Завантаження...
RedTram