Чого українці можуть повчитися у негрів?

В сьогоднішні часи ліберальної демократії та толерантності, найбільшими правами володіють дискриміновані меншини та жертви історичного насильства. Слабкість – це сила, однак українці, які за свою історію настраждалися чи не найбільше, чомусь не користуються цим як зброєю.

Чорна перемога

Афроамериканці у США сьогодні є однією з найбільш привілейованих меншин, права якої білим громадянам краще не зачіпати. Расизм вважається одним з найстрашніших злочинів, після звинувачення в якому вже не відновити репутації і не знайти хорошої роботи. За вживання слова «нігер» в Штатах передбачено 2 тисячі доларів штрафу, а можна потрапити й до буцегарні за расові висловлювання. Коли на фірмі стоїть питання про скорочення працівників - чорних звільнятимуть в останню чергу або не чіпатимуть взагалі - аби не звинуватили у расизмі. Завжди з роботи виженуть насамперед білих. Викладачі в університетах бояться ставити неграм погані оцінки чи задавати важкі питання - адже як потім довести, що ти не расист? Американські сенатори бояться порушувати тему обмеження чи оптимізації соціальної грошової допомоги для осіб, які ніде не працюють і не шукають роботи -  можуть звинуватити у расизмі, й це означатиме кінець політичної кар’єри. Адже тими, хто не працює і не шукає роботу в Штатах, є переважно саме негри, а як можна мільйонам негрів урізати грошові виплати? Негритянські громади надзвичайно організовані, дружні, солідарні і безкомпромісні, якщо справа заходить про їх права чи загрозу їх статусу.

Білі добре засвоїли методи афроамериканців часів боротьби з сегрегацією 1950-60-их років, а чорні їх суттєво вдосконалили. У вашому кафе не обслуговують чорних - сотні чорних зайдуть у ваше кафе, сидітимуть цілими днями, відганятимуть своєю поведінкою клієнтів, і, не порушуючи законодавства - ваше кафе набуде недоброї слави і збанкрутує. Якась заправка не обслуговує чорних водіїв - тисяча негрів їде туди: вони займуть всю автостоянку, порозсідаються на виїздах, полягають на асфальті, і можете бути впевненні - цього дня заправка не заробить жодного цента. Якийсь коледж не приймає чорношкірих - дві тисячі негрів йдуть до будинку декана чи ректора, будуть галасувати там цілими ночами, займатимуть виїзд, і методами ненасильницького, але від цього не менш дієвого морально-психологічного тиску, змусять врахувати їхні вимоги.

Довгі роки рабства, расової дискримінації та приниження сьогодні конвертуються у соціально-економічні привілеї та виняткові права. Цьому сприяє і потужний інформаційний супровід, зокрема голлівудські фільми на зразок «12 років рабства», «Джанго вільний», та інші, які зображають, як негри страждали в минулому і чому їм сьогодні повинні належати особливі привілеї. Основною ідеєю афро-американських общин є фінансова та правова компенсація за століття страждань. Чому сьогодні повинні працювати на роботі ті, хто пережив століття безоплатної рабської праці та знущань? Багато негрів переконані, що відпрацювали на мільйон років  наперед і не зобов’язані більше нічого робити. Це білі повинні виплачувати  їм матеріальні компенсації, що в принципі здійснюється в завуальованій формі у вигляді допомоги по безробіттю.

Негри рішуче обстоюють позитивну дискримінацію та расові квоти при прийомі на роботу, у навчальні заклади, державні структури. Адже це білі винні в тому, що в негрів сьогодні низький рівень освіти, культури, правових знань, менші фінансові можливості. Білі тримали негрів у чорних гетто, у злиднях, не пускали в університети, цілі покоління чорних не могли здобути освіту, їх не приймали на хорошу роботу, вони були змушені виживати на вулиці серед криміналу. Тому у Гарвард чи Єльський університети потрібно приймати 20 % чорних, без іспитів, лише тому, що вони чорні. А коли з’явиться третє-четверте покоління негрів з вищою освітою - лише тоді вони зможуть на рівних конкурувати з білими, а зараз афроамериканці потребують захисту та привілеїв.

І з огляду на важку історію, століття принижень, американські чорношкірі все таки праві - вони не мали рівних умов, тому добилися їх засобами рішучої боротьби. І українцям, історія яких була не легшою за історію американських негрів, у них є чого повчитися.

Білі негри

Протягом останніх кількох століть українці пережили не менше страждань, геноцидів та переслідувань аніж негри, індіанці, євреї, вірмени чи ірландці. Лише у ХХ столітті українці пережили три голодомори, в тому числі, найбільший в історії Європи голодомор-геноцид 1932-1933 років, репресії, депортації, масові розстріли. У Другій світовій Україна втратила вбитими та переселеними 14 млн. чоловік - ми найбільш постраждала від війни країна у світі за всю історію. І все це відбувалося під керівництвом Москви, яка своїми діями та злочинною бездіяльністю доводила до смерті мільйони українців. Московські чекісти гноїли по тюрмах українців, а червоні командири топили українських солдат у Дніпрі та кидали беззбройними на німецькі танки. За вказівкою Москви, всупереч техніці безпеки, біля Києва було збудовано Чорнобильську атомну електростанцію та проведено злочинний експеримент, який призвів до катастрофи та отруєння українських земель та громадян.

Українці пережили руйнівні за масштабами культурний та мовний геноциди. У ХІХ столітті на україномовних землях не було жодної школи українською мовою навчання, не випускалося жодної української газети й не дозволяли жодної україномовної театральної вистави. Існувало близько 300 законів та постанов, якими нашу мову забороняли на теренах Російської імперії а за її вживання кидали до тюрем. Наші письменники, поети та діячі культури переслідувалися за українську мову і перебували або в засланні, або були змушенні русифікуватися. І після цього росіяни ще мають нахабність критикувати українські мовні квоти на рівні 75 % на українських телеканалах!

В той час, як американські негри скніли у рабстві, доля українців була не кращою, адже на наших землях існувала інша форма рабства - кріпацтво. Російські поміщики та землевласники шмагали батогами українських селян, примушували безкоштовно відбувати панщину по 5-6 днів на тиждень, кожен пан міг робити з кріпаком все, що захоче, навіть забити до смерті. Російські пани продавали українців на базарах, розлучали сім’ї, обмінювали на собак та предмети розкоші, ставилися як до худоби. Звільненням від кріпацтва для українського селянина могла бути лише російська військова служба, на яку кріпака віддавали в якості покарання на 25 років паличної муштри та гарматного м’яса в Середній Азії чи на Кавказі. Українці прожили понад 100 років російського рабства, і це безповоротно позначилося на соціально-економічному становищі українців. Кріпак не міг і мріяти про освіту, хорошу роботу, власний бізнес, він все життя, як і його батьки і його діти, мав гнути спину на панському полі. Американські негри сьогодні за роки рабства отримують шану та компенсації, а українці мають від народу, який тримав їх у рабстві - агресію, образи та звинувачення у фашизмі.

Хоча перед народом, який пережив стільки, як пережили українці, світ і, насамперед, росіяни повинні стояти на колінах і каятися, до кінця життя виплачувати українцям матеріальні компенсації і ще 200 років постачати безкоштовний газ. Самі українці повинні активніше домагатися історичної справедливості  як в міжнародних судах, так і піднімаючи проблему історичної провини росіян перед українцями у нашому інформаційному просторі.

Євреї, які пережили 6 років Голокосту, досі отримують від Німеччини грошові компенсації, які інколи становили до 40 % бюджету Ізраїлю. Американські негри добилися компенсації, і навіть індіанці США та Канади відсудили в судах цілі округи, які колись належали їх племенам, а потім були захопленні білими. І сьогодні влада штатів сплачує індіанцям орендну плату. Натомість українці, які пережили 300 років російської окупації, 100 років рабства, найбільший в історії Європи Голодомор, ще мають доводити в дискусіях росіянам право на існування своєї мови та держави.

Тільки тоді, коли на українських телешоу головними темами дискусій будуть не проблеми «Чи добрий був Бандера, чи поганий?», «Чи можна українською мовою в Україні вести 70 % ефіру, чи не можна?», а коли всі українці обговорюватимуть, чи винна нам Росія 10 трильйонів доларів, чи 20, Росія змушена буде перейти від нападок на українців до самозахисту. І це буде наш перший крок до перемоги в інформаційній, а далі й у психологічній війні проти РФ.

Валерій Майданюк, політолог, спеціально для «Вголосу»

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram