Вони купують телеканали, ефіри яких переповнені кремлівською пропагандою, вони безкарно заявляють, що українські військові – «моральні каліки, бо вбивають матерів на Донбасі», «що Голодомор не був геноцидом українського народу», тощо.

При цьому президент, який не втрачає жодної нагоди перед телекамерами попрощатись із «ласковим мішкою» – мовчить, а «порохоботи», які виправдовують співпрацю ГПУ з ФСБ, назвавши патріотів «рукою Кремля», вперто не помічають, хто ж насправді служить інтересам Росії.

Чому так? Про це кореспондент «Вголосу» запитав у політолога, директора соціологічної служби «Український барометр» Віктора Небоженка, політолога Олександра Солонька та політолога, викладача КНУ ім. Т. Шевченка Петра Олещука.

 

«Існує змова між Медведчуком і Порошенком»

 

Чому нібито патріотична українська влада не помічає, як в Україні розгулялась «п’ята колона»?

Олександр Солонько:

Цілком ймовірно, що існує змова між Медведчуком і Порошенком. Бо зараз представники правлячого класу та проросійська п’ята колона намагаються реанімувати поділ України на Схід та Захід, який був створений в перших роках незалежності, щоб мобілізовувати електорат Кучми на виборах. Це вигідно владі, бо формуючи образ ворога, вони можуть лякати українців реваншем Путіна в Україні та без зайвих проблем перемагати на виборах. Бо створивши образ внутрішнього ворога, вони створюють видимість боротьби з ним.

 

Петро Олещук:

Сценарій щодо співпраці президента Петра Порошенка з проросійськими силами в Україні є дуже ймовірним. По суті, для технологів Петра Порошенка єдиним варіантом перемоги на президентських виборах залишається мобілізація виборців довкола ідеї про можливість реваншу російських сил в Україні.

Адже для колишніх регіоналів зараз створені чудові умови для проведення агітації та для їхньої політичної діяльності: немає кримінальних переслідувань, у так званих «порохоботів» до проросійської опозиції взагалі немає претензій. Крім того, недавно Центральна виборча комісія ухвалила рішення щодо можливості голосувань вихідців з окупованих територій. Для цього їм потрібно зібрати певні документи та пройти достатньо складну процедуру реєстрації. Переселенець, який зайнятий роботою та побутовими проблемами, навряд чи буде цією бюрократичною тяганиною займатися. А от якщо організувати оформлення документів та доїзд цих людей до виборчих дільниць – це прекрасна можливість для кандидата у президенти.

Віктор Небоженко:

У політичних технологів Порошенка нема іншого виходу, як спровокувати конфлікт між Західною та Східною Україною.

Теперішня влада дає можливість п’ятій проросійській колоні розгулятися в Україні, набрати рейтингів. Це все робиться для того, щоб викликати страхи у мешканців Західної України та жителів Києва. Люди боятимуться реваншу проросійських сил та повернення старого режиму. Тоді «спасителем» може стати діючий президент Петро Порошенко. Він просто вийде, як месія у вишиванці та заявить: «Руки геть від України». Це  найпростішийта найдешевший спосіб прийти до влади вдруге.

 

Тобто у Порошенка хочуть у другий тур президентських виборів вивести проросійського кандидата?

Олександр Солонько:

У Порошенка такий сценарій: він на виборах перемагатиме проросійського кандидата. І зараз очевидно, що він спільно з п’ятою колоною Кремля спільно працюють у цьому напрямку. Бо якщо у другий тур увійде він і, умовно кажучи, Медведчук чи Бойко, то не важко здогадатися, хто переможе. На хвилі переживань за реванш Кремля українці віддадуть свій голос Порошенку.

 

«Конкурентом Порошенка у другому турі може стати Бойко»

 

Петро Олещук:

Так. Найбільш зручним опонентом для Порошенка на президентських виборах був би хтось із «Опозиційного блоку» чи «За життя». У другому турі президентських виборів конкурентом Порошенка може бути лідер «Опоблоку» Юрій Бойко. На даний момент, цей політик є найбільш рейтинговим в «Опозиційному блоці». Бойко вже має свій електоральний сегмент. Крім того Бойко є поміркований, він, на відміну від Рабіновіча, уникає різких та гучних заяв. А тому в нього є великий потенціал для розширення свого електорату. Таким чином Бойко за подальшого сприяння влади цілком може розраховувати на те, що він пройде у другий тур президентських виборів.

Але ж сценарій поділу на схід та захід далеко не новий?

Віктор Небоженко:

Цю технологію у 1999 році використав Леонід Кучма. Тоді у нього все вдалось. Я думаю, зараз ситуація складається так само.

Петро Олещук:

Справді, якщо ми пригадаємо президентські вибори 1999 року, то тоді конкурентом Кучми був комуніст Симоненко, який досконало зіграв свою роль. Адже вся передвиборча кампанія Кучми ґрунтувалась на тому, що або він стане новим президентом, або комуністи знову прийдуть до влади в Україні.

Олександр Солонько:

Зокрема, у 2012 році, коли поділ на схід та захід частково стерся через підняття рівня патріотизму, потім цю ситуацію влада Януковича виправляла мовним законом «Ківалова-Колісніченка». Вони намагалися відновити цей поділ, оскільки попереду були парламентські вибори і потрібно було якось перемагати. Зараз через Майдан та війну цей поділ було вкотре стерто. Але Порошенко, даючи розгулятися Медведчуку-Рабіновічу, намагається вкотре реанімувати ненависть між Сходом та Заходом.

 

«Порошенко ненавидить Майдан»

 

Але коли це робив Кучма, Україна не воювала з РФ…

Віктор Небоженко:

Це дуже цинічний вчинок у країні, в якій триває війна, в якій на Майдані люди гинули за краще майбутнє. Але справа в тому, що Порошенко й не приховує, що він ненавидить Майдан і все, що пов’язано з тими подіями. Зверніть увагу: за чотири роки не було жодного масштабного заходу в пам’ять про героїв Небесної Сотні. Досі ніхто з бойовиків,які розстрілювали мирних протестувальників, не сидить за гратами. Проте у нас активно арештовують українських патріотів: воїнів АТО, навіть тих же майданівців. Швидше за все, президенту неприємно, що його прихід до влади  тісно пов’язаний з подіями 2013-2014 років на Майдані.

Але Порошенко може і не перемогти. Тоді до влади таки прийдуть пропутінські політики?

Петро Олещук:

Схема змови із проросійськими силами може спрацювати проти її авторів. Адже за такою схемою спрогнозувати перемогу Порошенка над Бойком – фактично неможливо. Бо схожу технологію у 2010 році також намагалися застосувати політтехнологи Тимошенко. Вони теж тоді думали, що якщо вони вже проти Януковича, то їм перемога гарантована. Але спрацював так званий «феномен протидій» і Тимошенко програла вибори. І у цій ситуації оточення президента може сприяти демобілізації виборців. Оскільки тут варто врахувати рівень довіри виборців до провладних кандидатів. А умовний Бойко різними закликами зможе мобілізувати своїх прихильників і перемогти на виборах.

Віктор Небоженко:

Домовленість між Порошенком та п’ятою колоною в Україні – це керований процес. Його основна умова – черговий прихід до влади Порошенка. Нас просто «розводять». Влада розраховує, що націонал-патріотична спільнота злякається та гарантовано проголосує за Порошенка.

У Кремлі обов’язково за цим стежать, бо домовлявся президент не з умовним Бойко чи Медведчуком, а напряму із російською владою. І Путін стежитиме за процесом виборів. Адже, якщо зараз Російська Федерація може впливати на результати виборів у Чехії, Болгарії, Франції та навіть США, то за таких умов втрутитись у вибори в Україні їм буде простіше простого.

Вихід у другий тур президентських виборів проросійського кандидата буде вигідним усім: Порошенко отримає перемогу, а РФ – рекламу, мовляв, в Україні потужні проросійські настрої.

Олександр Солонько:

Навіть, якщо все обійдеться на президентських виборах, то наслідки будуть вже на парламентських виборах: у Раду може ввійти проросійська колона і це погано закінчиться.