Чому Медведчук – друг, а Хмара – «рука Кремля»?

Підірвали автомобіль публічної особи, закордонний канал провів розслідування про корупцію серед наближених до президента осіб – винна «рука Кремля». Не критикувати Порошенка, бути задоволеним «реформами» Гройсмана - інакше «Путін нападе»! Саме ці повідомлення українська влада протягом чотирьох років президентства Порошенка намагається втокмачити українцям через спікерів з провладної партії та політологів, які активно співпрацюють з Адміністрацією президента.

Хто тільки в Україні не був «агентом» Кремля: і націоналісти, і неугодні громадські лідери, і навіть іноземці в уряді. Натомість «рукою Кремля» для нашої влади ніколи не були такі відверто проросійські персони, як-от: олігарх, кум Путіна Віктор Медведчук, попи Московського патріархату та такі «політики», як Євген Мураєв, котрий заявив, що Революція Гідності – це «державний переворот».

Втім останнім часом все дійшло до абсурду. Влада знаходить «руку Кремля» там, де її явно не може бути. Так,  пропорошенківський політолог Олександр Палій в ефірі  одного з телеканалів назвав дисидента, багаторічного в’язня радянських концтаборів Степана Хмару «агентом Кремля», звинувативши його у співпраці з російським президентом Путіним. Володимир Гройсман звинувачення з боку західних політиків у корупції теж вважає «рукою Кремля».

Чому влада звинувачує, здавалось би, абсолютно не причетних до Росії людей у співпраці з Путіним? В чому суть цієї технології? Про це кореспондент «Вголосу» поспілкувався з директором соціологічної служби «Український барометр» Віктором Небоженком, політологами Ярославом Макітрою, Тарасом Загроднім, політичним аналітиком Олександром Кочетковим.

То що ж таке «рука Кремля» у розумінні нашої влади?

Ярослав Макітра:

Результат пошуку зображень за запитом

 «Рука Кремля» - це інформаційна атака Банкової довкола невигідних владі тем чи персоналій, яка супроводжується публічним звинуваченням у співпраці з ворогом, країною-агресором Росією. Це, однозначно, відпрацьована технологія. Під її «роздачу» потрапляють дуже багато людей і подій, які здебільшого не мають жодного стосунку до дій Москви.

 

«Рука Кремля» - це така технологія, метою якої є нейтралізувати будь яку критику»

 

Віктор Небоженко:

Пов’язане зображення

«Рука Кремля» - це технологія, метою якої є нейтралізувати будь яку критику, спрямовану проти української влади. Цим наша влада прикриває все – починаючи від бездарних економічних рішень Кабміну, Адміністрації президента чи Верховної Ради України, і закінчуючи жахливими корупційними злочинами, які здійснюють представники української влади. «Рукою Кремля» в Україні можна оголошувати всіх і все.

Заходу вже давно стало зрозуміло, що корупція – це найпотужніший метод управління українською владою з боку Кремля. Корупційна влада – це дуже вагомий чинник і останній, який й досі зв’язує Україну з Росією. Розумієте, нашу та російську владу об’єднує не історія, не мова, їх об’єднує корупція. А тому влада постійно говорить про «руку Кремля», цим самим намагаючись відвести від себе критику.

От наш прем’єр-міністр, будучи простим вінницьким мером, ніколи не підозрював, що все можна пояснити лише однією «рукою Кремля». Це йому підказали політтехнологи з Адміністрації президента. І кажучи, що «чутки про корупцію в Україні» - це рука Кремля, відчувається, що він геть не знає, про що говорить. Зрештою, він же дуже часто нам говорить про те, як нам добре жити. І тут йому ніхто не вірить, бо ми бачимо реальність. А для чого тоді Путіну казати, що наша влада корумпована? Адже саме через корупцію він має на неї вплив!

Олександр Кочетков:

Результат пошуку зображень за запитом

З визначенням, що «рука Кремля» - це політтехнологія, я не згоден. Оскільки політтехнологія передбачає якусь стратегію, тобто це достатньо складний процес. А «рука Кремля» - це примітивна відмовка нашої влади, коли щось іде не так. Для  наближених до Адміністрації президента «рука Кремля» - це фраза на будь який випадок і будь який час.

Тарас Загородній:

Результат пошуку зображень за запитом "загородний"

Фраза «рука Кремля» для України – це вже не дивина. За даними Адміністрації президента, у нашому Парламенті 90% депутатів – це «руки Кремля», як справжні, так і «фейкові» . «Агентами Кремля» свого часу було названо навіть провладну партію «Народний фронт», особливо коли вона виступала проти законів Порошенка.

«Рукою Кремля» можна вважати вже 90 % українського населення, яке незадоволене українською владою. Тобто «агентами Москви» є всі ті, хто не бачить, як «квітне і розвивається» наша держава. От тільки у Адміністрації президента проблема: вони не мають доказів щодо тих, кого вони обвинувачують, у  співпраці з Кремлем. «Рука Кремля» - це примітивна маніпуляція, намагання нашої влади погасити будь який суспільний резонанс.

І все ж: як діє ця технологія?

Ярослав Макітра:

Логіка таких дій влади очевидна. Основна – це те, що в Україні триває війна з Росією, відповідно до країни-агресора в українців сформоване негативне ставлення. І звинувачення у контактах з ворогом призводить до певного негативу в громадян, які реагують на цю технологію. Друга складова – це те, що така технологія деморалізовує тих людей, які дійсно могли б виступити проти влади. Такі серйозні звинувачення на адресу будь якої людини можуть повністю знищити її репутацію.

Щодо практичного застосування, то у нас це відбувається так: у влади є конкурент чи незручна тема. І у Адміністрації президента це пов’язують з Росією. Але ці всі обвинувачення часто наплутані та нелогічні.  От втікач Онищенко, якого я не виправдовую, але на Заході він погодився на співпрацю з американським ФБР, заговорив про корупцію наближених до Порошенка. Та його одразу поспішили зробити «агентом Кремля» і «рукою Москви», що паплюжить честь української влади. Але ж він пішов на співпрацю не з російським ФСБ, а з американським ФБР!

Але от чому наш президент, який тривалий час мав бізнес у Росії і лише донедавна його роботу заблокував суд РФ, не може бути обвинуваченим у корупції та співпраці з Кремлем?

 

«Все, що у нас відбувається добре, а це, наприклад, достатньо тепла зима»

 

Олександр Кочетков:

Все, що у нас відбувається позитивне (а це, наприклад, достатньо тепла зима, яка дозволяє економити енергоресурси), влада припише собі, А коли у країні відбувається щось погане – це зовнішній чинник. Нас переконують мовчати і не критикувати Порошенка та Гройсмана, бо «Путін нападе». От і весь механізм.

Яку небезпеку становить ця політтехнологія?

Віктор Небоженко:

Найгірше те, що коли українська влада використовує термін «рука Кремля», то Путіну це теж подобається. Оскільки це дає йому можливість руками офіційної української влади та засобів масової інформації постійно бути присутнім у свідомості українців, таким чином, змушуючи українців і справді боятись «всесильної руки Кремля».  Путіну дуже важливо, щоб Україна знаходилась у морально-психологічній залежності від страху перед цією міфічною «рукою Кремля».

Ярослав Макітра:

Застосовувати цю технологію - стратегічно неправильно. Бо зрозуміло, що використовуючи її, чиновники мають на меті особисте бажання вберегтись на посадах, прагнення власної наживи. Але, як наслідок, це  призводить до втрати національних інтересів України. Звичайно, звинувачувати Росію у всіх бідах України, що є навколо – це означає гіперболізувати ворога і деморалізовувати тих, хто готовий протидіяти цій же російській агресії. Бо коли з уст представників президента звучить, що вбивство тієї чи іншої публічної особи – це «рука Кремля», то виникає враження, що Росія має повний контроль над Україною. А де ж тоді наші спецслужби? Чим займається українська влада? А тому темою про зовнішнього ворога шкідливо маніпулювати, як це робить українська влада. Бо цим вони деморалізовують не лише свої конкурентів, а й ту частину українського суспільства, яка могла б бути основою побудови нової країни. Зрештою, це шкодить інформаційній безпеці України.

Українці ще й досі «ведуться» на цю технологію?

Ярослав Макітра:

Якщо мислити стратегічно, то ця технологія зараз уже не працює так, як раніше. А з часом вона почне працювати проти влади.  Бо заяви Гройсмана про те, «що чутки про корупцію в Україні перебільшені» й що це – «рука Кремля»» - це вже починає відверто дратувати. І ефект цієї політтехнології у подальшому може спричинити різко негативна ставлення до влади. Адже зараз все менше громадян готові вірити у цю «руку Кремля», як звичайне обвинувачення без доказової бази і фактажу.

Олександр Кочетков:

На мій погляд, ніхто з розумних українських громадян ці примітивні відмовки адміністрації Порошенка уже не сприймає. Цю маніпуляцію настільки часто використовують, що це вже набридло. Заяви про «план шатун», «Путін нападе» і «рука Кремля» вже викликають сміх. Це ритуальна фраза, недолуга спроба якось приховати свої злочинні дії,  і зараз вони почали її використовувати, говорячи про корупцію.

 

«Технології «Рука Кремля», «план Шатун» і так далі перестали працювати»

 

Тарас Загородній:

Ефективно технології «Рука Кремля», «план шатун» тощо перестали працювати ще десь рік тому. Потрібні якісь докази, А їх немає. Окрім того, немає активної фази бойових дій, війна «заморожена», українське населення розслаблене, а тому ця технологія залякування не ефективна. Але влада поки нічого нового не придумала.

Українці відрізняються від росіян, які всюди бачать ворогів держави. Особливо, якщо це стосується фактів корупції. Та просто красти треба менше. І якщо ми обрубаємо кілька таких злодійських рук, які є в уряді – то і «рук Кремля» поменшає.

 

Марія Бойко, «Вголос»

 


КОМЕНТАРІ

Загрузка...
Завантаження...
RedTram
http://joxi.ru/82Q4PW8IjpQ3Lm