Чому ми гірші за румунів?

У сусідній Румунії вже другий тиждень тривають масові протести. Приводом для цього стала спроба фактичного узаконення корупції в державних органах влади.

Зокрема румунський уряд в обхід Парламенту прийняв постанови уряду про амністію корупціонерів та фактичне узаконення хабарів у розмірі до 50 тисяч євро. Після цього в Румунії почалися масові антиурядові маніфестації, які тривають уже другий тиждень.

Багато хто порівнює акції протесту в Румунії з Революцією Гідності. Проте варто зазначити, що румуни протестують проти корупції, тоді як українці вийшли на акцію протесту, коли в них режим Януковича спробував забрати чи не останнє – конституційні права на свободу слова. Зараз в Україні, попри тотальну корупцію, оприлюднення електронних декларацій, усі мовчать.

Чому румуни протестують?

У Румунії ж антикорупційні протести почалися на початку лютого. Коли в обхід парламенту уряд затвердив дві постанови про помилування чиновників-корупціонерів та внесення змін до кримінального законодавства. Зокрема, згідно з однією з постанов, державного чиновника не можна притягнути до кримінальної відповідальності, якщо завданий ним збиток не перевищує суми в 50 тисяч євро. Згідно з іншою постановою помилуванню підлягають ув'язнені, засуджені до 5 років тюремного ув'язнення (але не більше), вагітні жінки, жінки, у яких удома залишилися неповнолітні діти. Буде знято також судимість із засуджених до умовних тюремних термінів. Також уряд Румунії засекретив стенограми засідання, під час якого чиновники прийняли скандальні постанови.

Але вже 5 лютого через масові акції протесту в Бухаресті було анульовано екстрені постанови про помилування та про внесення змін до кримінального законодавства. Автор цих скандальних постанов уряду, міністр юстиції Флорін Йордаке, негайно подав у відставку.

Проте, попри скасування постанов та відставку урядовця, учасники багатотисячних акцій протесту в Румунії заявили, що  вони не хочуть бачити при владі тих, хто намагався легалізувати корупцію в їхній країні.

«Ми хочемо, щоб країною керували чесні люди, а не мафія!», «Відставка!» - саме під такими гаслами учасники акцій протесту стоять на вулицях румунських міст.

Зараз  головною вимогою мітингувальників є відставка уряду під керівництвом Соріна Гріндяну та президента Румунії Клауса Йоганніса. Також протестанти вимагають відставки уряду і голів обох палат парламенту Румунії – Лівіу Драгня (Палата депутатів) та Келіна Попеску-Терічану (Сенат).

Попри 23-градусні морози, румуни все ж продовжують протестувати.  Як наслідок уже 13 лютого Парламент Румунії одноголосно підтримав ініціативу щодо проведення всенародного референдуму, під час якого румунські виборці мають ухвалити рішення про майбутню боротьбу з корупцією в країні. Процедуру підготовки референдуму ініціював президент Румунії Клаус Йоганні.

Як у Румунії посадили корупціонерів

Раніше в Румунії, як і зараз в Україні, процвітала корупція. Але все змінилося, коли в країні ефективно запрацювали антикорупційні органи, зокрема Національний антикорупційний директорат Румунії (аналог українського Національного антикорупційного бюро), що з 2006 року очолює Лаура Кодрута Ковесі. Тоді у Румунії в період з серпня 2005 року по жовтень 2014 року 1500 людей було засуджено до тюремного ув’язнення за корупцію. Ще 4600 посадовців отримали умовні покарання. Садили в Румунії здебільшого місцевих «олігархів» та високопосадовців. Зокрема в 2015 році в Румунії Апеляційний суд засудив до 2,5 років в’язниці з конфіскацією майна на 60 млн. євро найбагатшого бізнесмена країни Іоана Нікулає за незаконне фінансування президентської кампанії, 2009 року - члена Соціал-демократичної партії Румунії Георге Станку. Також у країні-сусідці України свого часу було засуджено до тюремного ув’язнення важливих високопосадовців, як-от: колишнього прем’єр-міністра Румунії Адріан Нестасе; його дружина отримала умовний термін, було викрито випадки шахрайства  найвищого керівництва банку «Фелікс банк». До кримінальної відповідальності було притягнуто Севера Муресана, колишнього акціонера і члена ради директорів банку, разом із Мірча Хорія Хоссу, колишнім першим заступником голови правління банку. Було доведено, що ці двоє вкрали близько 160 мільйонів доларів. За відмивання грошей та ухиляння від сплати податків на суму в 15 мільйонів доларів було заарештовано та засуджено генерального директора футбольного клубу Petrolul Маріус Букуколі, акціонерів Даніель і Микола Капра. Також було засуджено Георге Фунаар  - румунського політика, сенатора парламенту, мера міста Клуж-Напока (друге за розміром місто в Румунії). А за розкрадання коштів у розмірі 200 млрд. румунських леїв на два роки і 10 місяців в’язниці засудили депутата румунського парламенту Габріеля Біволару. Також Національному  антикорупційному директорату Румунії вдалося притягнути до відповідальності міністра транспорту Румунії, який, перебуваючи на посаді у 2002–2005 рр., розробив корупційні схеми закупівлі електричних трансформаторів та привласнив 100 млн. 600 тис. євро.

«У Румунії слідство розслідує понад 11 тисяч справ, загальна цифра хабарів за якими становить 431 млн. євро. У 2015 році повернули в бюджет 200 млн. євро. Всього за рік звинувачення в корупції було пред’явлено більш ніж 1250 обвинуваченим. Зокрема одному прем’єр-міністрові, п’ятьом міністрам, 16 депутатам, п’ятьом сенаторам, понад 100 мерам і головам регіональних рад. На лаві підсудних опинилося близько третини всіх глав повітових рад. У корупції було звинувачено чинного прем’єр-міністра Румунії Віктора Понта, який згодом пішов у відставку, а також мера Бухареста Соріна Опреску. Раніше також було заарештовано рідного брата, племінника і зятя колишнього президента Румунії Траяна Бесеску, який у кінці 2014 року залишив свій пост. Брата екс-президента Мірча Бесеску в січні 2016 року було засуджено до чотирьох років в’язниці. Кілька днів тому пов’язали заступника голови центробанку Румунії. Згідно з опитуваннями понад 60 відсотків населення довіряють своєму антикорупційному органу. P.S. Шкода цих румунів навіть. Така країна хороша, а бачите, корупціонер на корупціонері та корупціонером поганяє. Не те, що в нас», - написав на своїй сторінці у «Facebook» бізнесмен, економіст Олександр Деркач.

Що в Україні?

А в Україні кримінальні справи проти високопоставлених чиновників здебільшого закінчуються лише обговоренням у засобах масової інформації. Згадаймо електронні декларації.

Саме тоді стало зрозуміло, що в Україні при владі перебувають корупціонери, які, очевидно, збагатилися, працюючи в державному секторі. Проте ні мільярди гривень, ні колекційні картини, ікони, мощі святих та інші предмети розкоші,  які тримають просто вдома українські чиновники, депутати, судді, не викликали в українців спротив. Попри високий рівень корупції, українці продовжують і надалі терпіти.

Попри те, за дослідженням групи Рейтинг, лише 11% опитаних уважають, що справи в Україні йдуть у правильному напрямку, більшість (78%) – що у неправильному, 11% – не визначились. 89% вважають, що соціально-економічна ситуація в Україні погіршилася за останні два роки, 9% думають, що вона не змінилася, 1% - побачили покращення. 52% очікують, що в наступні два роки соціально-економічна ситуація в Україні погіршиться, 23% -  не зміниться і лише 11% вірять, що покращиться.

 Головною причиною того соціально-економічного стану, у якому зараз перебуває Україна, лише дві третини визначили корупцію у вищих ешелонах влади. 47% вважають головною причиною військові дії на Донбасі, 43% - вплив олігархів, 37% - захист представниками влади власних, а не державних інтересів, 36% - непрофесіоналізм влади, 32% - небажання депутатів ухвалювати потрібні закони, 26% - корупцію у місцевій владі. Про корупцію у вищих ешелонах влади, як головну причину, частіше згадували на Півдні та Сході країни. Військові дії на Донбасі як основну причину більше виділяли мешканці Заходу та Сходу. 

Соціологи,  політологи та світові експерти основною проблемою в Україні вважають саме корупцію. Проте, як уже писав Вголос, українці продовжують це терпіти, обираючи на високі посади цих же корупціонерів. А представники нинішньої політичної еліти успішно користуються корупційними схемами попередньої влади та не збираються нічого з цим робити. Ось як боротьбу з корупцією в Україні описує директор фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.

«Це можна визначити так: спроба успішно вилікувати грип у хворого раком. Тобто хвороба корупції в Україні дуже серйозна, а лікують якісь супутні. Тому перед владою стоїть завдання – зламати ту систему, яка формувалася 25 років. А влада намагається з цією системою домовитися, замінити окремі елементи Але це нічого не дасть», – пояснила соціолог.

Чи може корупція в Україні призвести до масових протестів? Коли це буде? Чому румуни не могли стерпіти корупцію у владі, а українці її терплять вже 25 років, кореспондент Вголосу запитав у політекспертів Ярослава Макітри, Тараса Загороднього та Олександра Солонька.

У Румунії хотіли легалізувати хабар у розмірі до 47 тис. євро, в Україні чиновники  нам показати вражаючі декларації, де були мільярди гривень, коштовності, предмети старовини. Але румуни вийшли на акції протесту, чому ми миримося з жахливою корупцією?

Ярослав Макітра: Те, що зараз відбувається в Румунії, спровоковано не деякими окремими судовими рішеннями, це як наслідок повернення попередньої політики, коли в країні до корупції ставилися лояльно. У цій країні було розроблено урядові постанови, де йшлося про зміну законодавства, про звільнення корупціонерів від відповідальності, які вже були засудженні. Ми ще не досягли рівня Румунії.

Проте варто зазначити, що українців від акцій протесту частково стримує війна, ми усвідомлюємо, що протестами може скористатися Росія. Зрештою нам про це каже влада.

Але  разом із тим наше  суспільство спостерігає, як нібито відбуваються затримання корупціонерів, а потім ці справи тихенько зникають. До судового процесу мало яка корупційна справа в Україні доходить. Ми пам’ятаємо грандіозне затримання «діамантових прокурорів», колишнього керівника ДСНС, але ми не бачимо реальних покарань. Тут треба чітко зрозуміти, що такими діями українська влада може догратися. Тому що всі здорово мислячі українці прекрасно розуміють, що за цією проблемою стоїть не лише питання корупції в судовій системі, правоохоронних органах чи законодавстві, яке насправді найжорсткіше у Європі. Людям уже стає зрозуміло, що відсутність боротьби з корупцією полягає в банальній відсутності політичної волі в державної влади. Ось у чому полягає наша відмінність від Румунії.

Тарас Загородній: І справді в Румунії планували амністувати тих чиновників, яких  затримали на хабарі до 47 тисяч євро. Це викликало масові протести в населення цієї країни. Але варто зазначити, що до такої свідомості громадяни Румунії в боротьбі з корупцією теж не одразу прийшли. Румунія була схожа на теперішню Україну. Ця країна дуже довго була корумпованою. Але завдяки їхньому антикорупційному органу та незалежним судам, політичній волі керівництва Румунії та тиску з боку Європейського союзу, вони змогли досягнути великих успіхів у боротьбі з корупцією. Після того, коли румуни побачили, що є реальний результат, почала оживати економіка – вони почали ставитися до корупції вкрай нетолерантно.

Що стосується України – у нас немає достатнього запиту суспільства на боротьбу з корупцією. А хабарі, «рішалово» у нас вважається нормальним явищем. Це «легка шизофренія» усього українського народу: коли наші люди кажуть, що вони хочуть, щоб усе було згідно з законом, але з іншого боку – добре, що кум Петро працює в поліції і завжди зможе про все домовитися. Це пов’язано з менталітетом українців, які останні триста років були під окупацією. Тому в Україні вважають, що корупція – це не погано. Це тоді, коли ти захищаєш своє майно від чиновників. А тому і в народній свідомості влада – це спосіб накопичення багатства,  і люди до цього нормально ставляться.

Олександр Солонько: Варто розуміти, що в Україні та Румунії різна політична ментальність. У нас масові протести починаються тоді, коли вже накопичується потужне політичне невдоволення. Далі – спалахує іскра і починаються протести. Ми як народ, політична нація не завжди виявляємо послідовність, цього нам треба повчитися в румунів. Вони вийшли на протест з одними умовами, влада пішла на поступки, але громадяни вирішили, що цього замало. Вони зрозуміли, що потрібно вимагати піти у відставку від тих, хто подібні рішення намагався ухвалювати, лобіювати та втілювати в життя. Ми ж під час Революції Гідності, коли скинули Януковича, вирішили, що решту роботи хтось зробить за нас. Що вийшло – бачимо. Хоча потрібно було тиснути на владу та домагатися змін.

Тобто причина того, що українці мовчать, коли їх обкрадають, у нормальному ставленні до цього?

Тарас Загородній: Так, уже зрозуміло, що через корупцію українці на Майдан не вийдуть, вона не стане каталізатором протестів. Приводом може стати нахабство держави, яка залазить у кишені своїх громадян. Ми бачимо, як українці тихо протестують проти тарифів, просто не сплачуючи рахунків. Що стосується протестів, то вони в Україні можливі. Бо фактично половина населення говорить, що готова до протестів, із них 10-15% кажуть, що готові до озброєних акцій протесту. А це до 2 млн. українців. Каталізатором може бути будь- що. Зараз владі вдається грамотно маніпулювати питаннями війни, нападом Путіна, щоб не допустити чергового Майдану. А тому в цьому випадку приводом до протестів в Україні, на відміну від Румунії, корупція не стане.

Українці толерантні до корупції. Згадаймо, коли оприлюднили декларації, нас хіба що здивувало те, у яких масштабах ці чиновники, депутати, судді, прокурори нас обкрадають. Але те, що вони крадуть, ми знали і без декларацій – і нічого не робили. Українці через свій менталітет розглядають корупцію у владі як спосіб збагачення: хочеш розбагатіти – йди у владу.

Олександр Солонько: Й справді, не варто забувати, що наша політична еліта – це віддзеркалення народу, його вибір. А тому наше суспільство теж достатньо корумповане. Корупція є не лише у вищих ешелонах влади. Ви подивіться, скільки простих людей за мінімальну плату брали участь у фальшуванні результатів виборів: це і корумповані члени виборчих комісій та самі виборці. Багато людей, які  говорять про неприпустимість корупції, самі, отримуючи «шанс» хоч якось збагатитися від корупції,  використовують його.

Але, як показують соціологи, українці незадоволені своїм матеріальним становищем, владою?

Ярослав Макітра: Українська влада не хоче покласти край цій масштабній корупції. Ми розуміємо, що корупція не буде основним каталізатором масових акцій протесту, але народний спротив можливий, у тому числі і через корупцію. Адже корупція, якщо вона досягне апогею, то схилить людей до більш радикальних виступів та протестів. Відсутність боротьби з корупцією на тлі встановлення величезних штрафів для підприємців, безкарність для найвищого ешелону влади може змусити в подальшому населення вийти на акції протесту.

Олександр Солонько: Враховуючи те, що в багатьох питаннях наша влада йде на відкрите протистояння з громадою, акції протесту в нас можуть бути. Але питання в тому – що стане каталізатором до цього. Але протестний потенціал в українців є. Багато наших співгромадян уважають, що Україна розвивається в неправильному напрямку.

Натомість ми бачимо, як ця влада озброюється проти народу та захищає свої корупційні методи заробляння грошей. Якщо так триватиме далі, то акції протесту – це справа часу.

Що тоді робити з цією «корупційною шизофренією» в українців, її можливо викоренити?

Тарас Загородній: Щоб ми почали ставитись до корупції як до негативного явища, має відбутися злам цінностей. Але це можливо тоді, коли влада сама покаже, що готова мінятися. Наприклад, ті самі чиновники. Ось якби шановний прем’єр-міністр України Володимир Гройсман не тримав би вдома вісім мільйонів доларів, а привселюдно обміняв цю валюту на гривні, поклав у наш український банк і сказав: я з народом. Тоді б люди повірили. А за сьогоднішніх обставин виглядає так: якщо прем’єр, президент, депутат не платить податків, то малий підприємець подумає, а для чого він має їх платити. Ось і все. Усе має починатися з влади. Який приклад поведінки буде показувати влада, еліта – так і буде поводитися народ.

Наведу світові приклади. У Південній Кореї під час складної ситуації в 70-х роках ХХ століття місцева еліта задля порятунку країни здавала і переплавляла своє золото, вона була поряд із народом. Після Першої світової війни прем’єр-міністр Німеччини жив у звичайній квартирі та не міг собі дозволити там поміняти шпалери, бо ж увесь народ був бідний, він разом зі своїми громадянами працював задля країни.

Українська влада нічого не робить, щоб навчити українців бути чесними зі своєю країною.

Олександр Солонько: Додам, що боротьбу з корупцією нам варто почати зі себе, випрацювати нульову терпимість до корупціонерів. У нас усі борються з корупцією, але не ліквідовують тих умов, які створюють для неї сприятливий ґрунт. Суспільству потрібно вилікуватися від цих негативних тенденцій, і тут нам не допоможе жодна Європа. Коли ми почнемо зі себе, у нас буде те, що зараз у Румунії, ми не терпітимемо найменших виявів корупції.

 

Марія Бойко, Вголос

 

ЗА ТЕМОЮ

КОМЕНТАРІ 4 +

КОМЕНТУВАТИ

  • Читач17 лютого 2017 14:15 Відповісти IP:  95.46.126.--- "Индекс экономической свободы: результат Украины худший из всех возможных"
    Wall Street Journal и Heritage Foundation, которые ежегодно рассчитывают для всех стран мира индекс экономической свободы. Вот он, свеженький. Индекс экономической свободы включает в себя свободу бизнеса и торговли, налоговую свободу, свободу от правительства, денежную и финансовую свободу, свободу инвестиций, защиту прав собственности, свободу от коррупции и свободу трудовых отношений.
    Этот индекс не зависит от размеров ВВП, торгового баланса или военных действий.
    Единственное, от чего зависит этот индекс – от правительственного регулирования экономики.
    Так вот. Результаты работы нашего правительства, мягко говоря, неудовлетворительные. То есть всё плохо. Совсем плохо.
    Чтобы вы понимали, по уровню притеснения со стороны правительства украинская экономика относится к деспотичным. ДЕСПОТИЧНЫМ!
    Это худшее состояние индекса экономических свобод из всех возможных.
    Из 180 стран мира Украина на 166 месте! Худшая страна Европы. За последний год Украина повысилась в рейтинге только на 1 позицию, обогнав Суринам (вы знаете, что такое Суринам и где он находится?). Обогнав не потому, что украинское правительство стало лучше работать. А потому, что суринамское стало работать еще хуже.
    ВВП Украины в 2016 году на самом деле не вырос, а сократился на 4,2%
    http://antikor.com.ua/articles/152361-indeks_ekonomicheskoj_svobody_rezuljtat_ukrainy_hudshij_iz_vseh_vozmohnyh__bloger
    'ЭТИХ ЖИИДОВ (ВЛАДУ) ВЫ САМИ НА СВОИХ ГОРБАХ ВНЕСЛИ НА ВЕРШИНУ !
    К ЧЕМУ ТЕПЕРЬ ЭТОТ ВЕСЬ СКУЛЁЖ !
  • КАЛИНА16 лютого 2017 15:54 Відповісти IP:  46.118.135.--- І обрали президента олігарха --корупціонера ,офшоренка який приховує свої прибутки.Це ганебно.
  • КАЛИНА16 лютого 2017 15:50 Відповісти IP:  46.118.135.--- Основна проблема в нашій країні це навіть не війна а корупція.У нас чиновники всі крадуть.Злодій на злодію злодієм по ганяє .Україна дуже багата країна а як ми ледь виживаємо.На роботі безправний ,відкриєш рот то тебе начальство заклює і колектив не підтримає.В нас не має проспілкового руху,є кишенькові профспілки які завжди на боці дирекції.Ромуни не" СОВОК"а в нас переважна більшість СОВОК.
  • Край15 лютого 2017 19:28 Відповісти IP:  85.93.218.--- Обставини у нас гірші за румунів.

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

Завантаження...
RedTram