Чи будуть у львівському Будинку архітектора подавати «смажені ребра» страчених козаків?

Протистояння між Національною спілкою архітекторів Львівської області та львівськими обласними чиновниками триває. Так, цього тижня депутати на сесії обласної ради мали намір остаточно виселити НСАУ із Будинку архітектора, що знаходиться у Львові на вулиці Підвальній, 4, у Пороховій вежі. Проте через суспільний резонанс з порядку денного сесії це питання поки вилучили, створивши комісію, яка б мала зайнятись врегулюванням конфліктної ситуації.

Як зазначає голова Львівської організації НСАУ Богдан Гой, архітекторів хочуть виселити із Порохової вежі, щоб натомість відкрити там ресторан або паб. Це, до речі, свого часу трапилось із львівським «Арсеналом».

«Заступник голови Львівської обласної ради Андрій Білоус на нараді з директорами обласних музеїв озвучив плани Львівської облради: передати Будинок архітектора під Музей археології. Останній раз ця ідея виникла ще 20 років тому. Тоді влада погодилась, що кращим місцем для Музею археології був би цокольний поверх «Міського арсеналу».  Пройшов час, а до створення археологічного музею «руки не дійшли», тепер замість нього там – славнозвісна «Реберня». Цей ресторан розміщений у пам'ятці архітектури національного значення з порушенням санітарних та пожежних норм. Очевидно, таке ж майбутнє бачать і для «Порохової вежі» наші можновладці», – вважає Богдан Гой.

Чи насправді все так однозначно та чому архітекторів виселяють із Будинку архітектора? Про це кореспондент «Вголосу» розмовляв із колишнім головою Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України Олесем Яремою.

З порядку денного сесії Львівської обласної ради питання про виселення НСАУ з приміщення Порохової вежі, що у Львові на вулиці Підвальній,4, наразі зняли. Що це, на ваш погляд, означає?

Хоч на сесії Львівської обласної ради поки питання щодо Будинку архітектора не планують розглядати, але воно, на жаль, нікуди не зникає. Я протягом трьох каденцій на посаді голови Львівської обласної організації Національної профспілки архітекторів України постійно із цим питанням стикався.

Спілка є громадською організацією. Але спілка львівських архітекторів має статус національної. Вона входить у структуру європейської та міжнародної спілки архітекторів. А Національна спілка архітекторів України – це не є просто вигадана структура, яка має слухати, а що ж скаже голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин чи голова Львівської ОДА Олег Синютка. Ми маємо своє бачення. 

Про плани виселити спілку архітекторів з Порохової вежі стало відомо тільки зараз?

Перепетії щодо різних підходів, як можна було забрати Порохову вежу у спілки, почались давно. І у 2009 році Львівська обласна рада придумала рішення про передачу Порохової вежі у власність управління комунального майна Львівської області ( Управління майном спільної власності Львівської обласної ради – ред.). Тоді це рішення нам здавалося цілком логічним, бо як би там не було, а майновою власністю в області повинна займатися якась виконавча структура. Згодом ми усвідомили, що це неправильно.

«Депутатка від «Самопомочі» Ірина Подоляк та депутат від БПП Тарас Батенко  підготували рішення про передачу пам'яток архітектури у приватну власність»

Тобто Порохову вежу спілка, нічого не підозрюючи, спершу передала у комунальну власність Львівської ОДА. А вже потім чиновники запустили процес виселення звідти архітекторів. Зараз схожа ситуація із замками Возницького. Їх теж хотіли передати у комунальну власність. Думаєте, це вже якась тенденція? 

Будівлю Порохової вежі до передачі у власність Львівської облради  архітектори мали у безоплатному довічному користуванні. Вже зараз на одному із засідань щодо цього питання ми обурились, бо, передавши Порохову вежу управлінню комунального майна, нас тоді просто обдурили. Коли ми це озвучили, то начальник управління майном спільної власності Львівської обласної ради Микола Бандра сказав: «А чому вас взагалі потрібно про щось питати? Нам потрібно поповнювати обласний бюджет». Та поповнюйте, а не розкрадайте!

Якось я дізнався, що голова Львівської ОДА Олег Синютка їде оглядати Свіржський замок. Мене зацікавило, а чому ж він туди їде. Як з'ясувалось,  депутатка від «Самопомочі» Ірина Подоляк та депутат від БПП Тарас Батенко  підготували рішення про передачу пам'яток архітектури у приватну власність. Як це так? Я почав бити на сполох – і теж приїхав у замок. Це дуже здивувало Синютку. Мене він ввічливо запитав: «А покажіть гроші, які ви маєте на реконструкцію замку?» Я ж йому запропонував шукати інвестора.

Але у приміщенні Будинку архітектора є заклад громадського харчування. Спілка на цьому заробляє?

У Будинку архітектора є кафе. Через його місцезнаходження постійно тривали суперечки, оскільки цим закладом громадського харчування керував Валерій Потюк, який мав безпосередній стосунок до охорони культурної спадщини Львівської ОДА. Коли у Львові відбувалось Євро-2012, то Порохова вежа стала місцем заробітчанства, бо кафе перед її приміщенням розмістило літній майданчик. Там постійно сиділи іноземці. Ціни на продукти і випивку були захмарними. І всі у Львові думали, що на тому заробляє спілка архітекторів. А насправді спілка до того не мала жодного стосунку. Бо у нас був укладений договір про співпрацю із Потюком, який був приватними підприємцем і, працюючи у тому кафе, мав надавати лише якісь кошти на утримання цього будинку. І якщо спочатку він ще щось надавав, то згодом він від того відмежувався.

«Зараз розпочалася дискредитація спілки архітекторів Львівської області»

Читаючи повідомлення у соціальних мережах, дуже часто можна побачити закиди, що Національна спілка архітекторів України у Львівській області не потрібна, її варто виселити, бо вона і так  нічим не займається. Що на це скажете?

Зараз розпочалася дискредитація спілки архітекторів Львівської області. На останньому конкурсі архітекторів, який відбувся у Києві, наші дві молоді архітекторки отримали премію за впорядкування Майдану Незалежності. Але, що найгірше – вони працюють не в Україні, а в Нідерландах, у Роттердамі. Адже в Україні так поставлені умови, що наші спеціалісти виїжджають звідси. Чому? Поясню. Якщо ти береш участь у якомусь конкурсі навіть через систему «ProZorro», то вже наперед варто очікувати, що цей конкурс буде сфальсифікованим. Адже вимоги просто прописують під конкретну людину, компанію. Ні для кого не секрет, як у нас використовуються бюджетні кошти.

А щодо нашої роботи...  Ще коли мером був Буняк,  я взявся до роботи у центральній частині Львова. Тоді Каплиця Боїмів обсипалась. Кам'яні обрамлення руйнувались – і ніхто не міг зрозуміти, у чому справа. Потім ми довідались, що ситуація неоднозначна, бо всі ті 44 пам'ятки архітектури свого часу мали внутрішні дворики та вигрібні ями. Тоді ми зрозуміли, у чому річ. Коли люди почали інтенсивно заселяти центр міста та робити індивідуальні вигоди у своїх помешканнях, ці ями вже не могли вміщати стоки. Все стікало у підвали. Волога втягувалась по стінах доверху. А вся парцеляція на площі Ринок зроблена з білокам'яного обрамлення, вапняк почав обсипатися. Потрібно було відкрити колектор, який був збудований ще за Австрії, але не був підключений до загального колектора, який йде по проспекту Свободи. Тоді ми ви рішили відкрити той колектор (він був доведений до Катедри і обірваний). Коли ми його відкрили і підключили до загального колектора, підвали висохли. Тоді з'явилася «Криївка», «Вепр» та інші заклади. А що ми маємо зараз? Андрій Садовий все подав так, ніби він врятував місто. А львівські архітектори нібито нічого не роблять.

Є покоління молодих архітекторів, які хочуть працювати, брати участь у конкурсах. Де ми маємо зустрічатися із тими людьми? На лавочці у парку? Чи потім просити нових власників, щоб вони у Пороховій вежі дозволили нам посидіти?

Ви говорили про бізнесменів, які у пам'ятках архітектури організовують ресторани. Але у Пороховій вежі ніби хочуть зробити музей…

Ми знаємо, хто зацікавлений у тому, щоб виселити НСАУ з Порохової вежі. Так, керівник Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького Тарас Возняк нібито хоче створити у Пороховій вежі Музей археології. Але – це  абсурд. Бо Возняк – це людина, яка чхає на тих, хто творив культуру Львівської області, зокрема Бориса Григоровича Возницького, який збирав і рятував наші замки, збирав колекцію унікальних творів Пінзеля. А Возняк прийшов на все готове і видає божевільні ідеї. А чому Музей археології не облаштувати у «Арсеналі»? Але там вже є «Реберня»! Я не знаю, які там ребра продають. Бо з одного боку стоїть меморіальна дошка, на якій написано, що «тут стратили козаків». То, може, там ребра козаків продають? Ви тільки вдумайтесь у це! Це аморально, знущання з історії. У цьому немає здорового глузду. А що далі? Он з «Просвіти» зробили місце «сходки» депутатів Львівської обласної ради, де обговорюють, що має бути на порядку денному сесії Львівської обласної ради.

Далі: у Львівській області є відомі два брати, всі знають,  про кого я. Саме вони і «накинули оком» на Порохову вежу. Та хай спочатку повернуть радгосп «Львівський», який вони знищили. От дивлюсь зараз фільм «Кіборги» – і там між собою наші вояки говорять: «А за що ж ми воюємо? Дороги погані, все погано». І справді, а хіба наші нардепи та чиновники щось роблять, щоб було краще? Їм аби лиш все забрати, зруйнувати, всього їм мало. Мені дуже боляче.

«Що ті паскуди хочуть ще прибрати до своїх рук?!»

Будете відстоювати Будинок архітектора?

Я вже немолодий, але коли таке трапляється – я це дуже боляче сприймаю. Постійно думаю: а куди ми рухаємось, що я зможу залишити майбутнім поколінням? Що ті паскуди хочуть ще прибрати до своїх рук?

Возняк, який виношує ідею про Музей археології, насправді не планує цього. Розумієте, владі не треба художників, письменників, архітекторів, журналістів. Їм потрібні ті, ким можна керувати, кому можна дати можливість щось вкрасти – і таким чином заткнути рота.

Питання щодо розміщення Будинку архітектора у Пороховій вежі я піднімав на міжнародному рівні. Нас підтримують у Австрії, Німеччині, Угорщині, Словаччині, Польщі. Ми маємо велику кількість листів від міжнародних організацій, які висловились на нашу користь. У світі все розуміють і знають, що не можна нищити культуру. Але коли наша влада це зрозуміє? Я запитував у Львівської національної спілки художників: а куди подівся їхній спілчанський магазин, що на вулиці Шевченка? Мені відповіли, що вони були змушені його позбутись, бо мали борги. Коли я уточнив суму боргу, а це 50 тисяч гривень, то був вражений, бо така нерухомість коштує значно дорожче,

Ми не будемо сидіти осторонь. Таке відбувається не лише у Львові, а й по всій Україні...

Ми хочемо використовувати Будинок архітектора належним чином: залучати провідних спеціалістів, зробити ремонт. Адже у Будинку архітектора можна організовувати конференції, гуртки. Свого часу я хотів там створити театр Кульчицького. Але всім на культуру байдуже – усі хочуть там лише заробити грошей, зробивши у Пороховій вежі ресторан, а не мистецький простір. І влада повністю сприяє таким бізнесменам. З одного боку, кажуть, що ми хочемо бути цивілізованою країною, а з іншого – роблять, як у країнах третього світу. За кордоном творчість піднімають на високий рівень, пропагують гарний смак, освіту, культуру. А що у нас – самі бачимо.

Марія Бойко, «Вголос»

 

 

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Завантаження...
RedTram