Дострокові вибори: заперечують, але готуються

Рівень невдоволення нинішньою Верховною Радою у простих людей давно зашкалює. Тож усе частіше звучать розмови про можливість дострокових парламентських виборів.

Нинішня Верховна Рада – це справді жалюгідне видовище. «Сигнальні» переголосування і численні канікули, кулуарні домовленості і регулярні демарші окремих фракцій. А коли доходить до насправді важливих для усієї країни рішень, консенсус збирається часом із найнесподіваніших народних обранців, аж до політичних ворогів.

Що більше: з’ясовується, що депутатів у фракції БПП утримують фактично силою! Так, один народний депутат написав заяву про вихід з пропрезидентської фракції ще 18 січня, й лише через місяць її ігнорування спікером сам зачитав її з трибуни Ради. І він з цією проблемою не єдиний. Депутати навіть ініціювали створення тимчасової слідчої комісії (ТСК), аби розібратись із «утримуванням в коаліційному полоні» близько десятка депутатів.

Насправді це їм навряд чи допоможе. У Регламенті чітко прописано, що лише після того, як голова Верховної Ради зачитує заяви депутатів про вихід з фракції, вони дійсно з неї виходять. А Андрій Парубій чомусь вперто цього не робить. Не допомагають навіть звернення до суду.

Одним з пояснень цієї парадоксальної ситуації є те, що провладні сили усіляко намагаються зберегти видимість порядку та законності. Мовляв, у парламенті й надалі існує більшість (наразі – лише з двох фракцій, БПП та НФ), усе гаразд, працюємо. Хоч насправді це не так.

Нагадаємо, що з коаліції «Європейська Україна» давно вийшли Радикальна партія, «Самопоміч» та «Батьківщина». А в складі Блоку Петра Порошенка та «Народного Фронту» залишилось відповідно 142 і 81 депутат – разом… 223 нардепи. Тож для них зараз кожен «багнет» є критично важливим.

Парламентські «протестанти»

«Дочасних виборів не буде. Той сценарій, який нав’язують Україні, це сценарій не український. А для агресора, який фактично обламав зуби об українську армію на сході, величезні кошти витрачають на те, щоб дестабілізувати ситуацію всередині. Звичайно, парламент є головним майданчиком, на який здійснюється ця атака. Ми бачили подібні сценарії в Молдові, коли через дестабілізацію російські сили намагаються змінити вектор цілої країни. Такий сценарій намагаються нав’язати Україні, але він не буде мати успіхів у державі», — відрапортував спікер Андрій Парубій. Фактично, іншими словами повторюючи тезу про те, що будь-які виступи проти нинішнього status quo є лише підступними планами ворогів та агентів Кремля.

Проте нинішню слабкість влади та низьку довіру населення до неї чудово розуміють політики, які є опонентами Порошенку та його команді. Так, Тимошенко нагадала, що останні вибори – і парламентські, і президентські – були саме достроковими і проводились під час війни. Натомість вона оптимістично прогнозує, що внаслідок нових дострокових виборів у парламент «прийде патріотична і демократична команда».

«Прийде Партія ВО «Батьківщина» у значній кількості фахових депутатів, які будуть працювати на Україну. Я переконана, що буде більше представників демократичних молодих команд, партії «Свобода»,  будуть представлені команди Анатолія Гриценка і Міхеїла Саакашвілі», – прогнозує Тимошенко.

Існує й інша думка, якої дотримуються окремі. здебільшого провладні експерти: в результаті перевиборів до Верховної Ради пройдуть переважно ті ж політики, що сидять там і зараз. Хіба що трохи в інших пропорціях. Мовляв, кардинально на ситуацію дострокові вибори до парламенту не вплинуть.

Цю тезу ніби то підтверджують і нещодавні соцопитування. За їхніми даними, у разі дострокових виборів 5%-й бар’єр могли б подолати нині парламентські партії “Батьківщина», партія «Блок Петра Порошенка», партія «Опозиційний блок», Радикальна партія Олега Ляшка, партія «Самопоміч». Разом з тим, провладні соціологи намагаються замовчувати той факт, що у нього також увійшли б нині позапарламентські «Громадянська позиція», ВО «Свобода» та партія Міхеїла Саакашвілі.

Отже, головний висновок із цього усього такий: насправді, попри традиційне голосування «за лідера», в суспільстві є запит на нові політсили, а також на більш широку присутність у владі представників ідеологічних, національно-патріотичних партій.

А щоби справді посунути «аксакалів» біля керма, дехто з політиків уже почав приглядатись до сусідів у пошуках потенційних союзників.

«Ми почали серію зустрічей з політичними лідерами, з метою створення широкого фронту на підтримку дострокових виборів до Верховної Ради і нового виборчого закону. Сьогодні у Львові обговорювали координацію з моїми друзями, лідерами Самопомочі і ДемАльянсу. Окремо я говорив і з Анатолієм Гриценком, в наступному раунді будемо зустрічатися з ним і іншими патріотичними демократичними силами. Які б не були відмінності і нюанси, наша спільна відповідальність - покласти край барижному дерибану країни. Антиолігархічні сили почали діалог - погана новина для бариг», - повідомив на своїй сторінці у Facebook Міхеїл Саакашвілі.

Поінформовані джерела також стверджують, що консолідація політичних сил може статися і на правому політичному фланзі. Так, нещодавно відбулась багатотисячна спільна акція ВО «Свобода», «Правого сектору» та «Національного корпусу». Якщо у якомусь з форматів вони об’єднають зусилля, то в Україні може з’явитись потужний національно-патріотичний фронт, який матиме усі шанси стати серйозною політичною силою на дуже тривалу перспективу.

Варто також додати, що в усіх великих партіях з минулого року фактично не припиняють роботу виборчі штаби, адже про дострокові вибори згадують регулярно. Тож партійці слушно вважають, що краще бути готовим до боротьби постійно, аніж бути захопленими зненацька.

Щодо можливостей оголошення дострокових парламентських виборів в Україні найближчим часом «Вголос» поцікавився в політичних експертів: політтехнолога Дениса Богуша, очільника Комітету виборців України (КВУ) Олексія Кошеля та соціолога, директора Фонду «Демократичні ініціативи» Ірини Бекешкіної.

  • Якою зараз є ймовірність дострокових парламентських виборів?

Денис Богуш: Факт перший: провладні політичні гравці зараз не зацікавлені у дострокових парламентських виборах. Ані президент, ані депутати Верховної Ради, які приймають це рішення. Тобто, там 60% або й більше депутатів не проходять у наступний склад  парламенту в принципі, тож змусити їх прийняти таке рішення складно.

Але є факт другий – це парламентська коаліція. Вони серйозно петляють від цієї теми. Однак, коли Парубій скаже фразу, що парламентської коаліції не існує, то з цього моменту починається історія зі створення нової парламентської коаліції. І якщо триватиме коаліціада й Верховна Рада не буде працювати, наприклад, 30 днів (не буде жодного засідання), тоді у президента з’являється можливість розпустити парламент. Але це теж не факт. Чи може він оголосити про цю коаліцію, і чи веде це до дострокових парламентських виборів – наразі сказати важко. Але тут багато може залежати від суспільної активності, потужних вуличних акцій тощо.

Олексій Кошель:  Питання дострокових парламентських виборів виникає періодично впродовж останніх двох років і винятково з огляду на низьку ефективність роботи Верховної Ради. Тобто, проблема 226 голосів вже має не один рік, вона нікуди не дівається. Більше того, навіть на непринципові технічні питання в парламенті не вистачає голосів. Тому природно, що питання дострокових парламентських виборів могло б  покращити ситуацію.

Щодо дострокових виборів. Відповідно до чинного законодавства, президент має право, а не обов’язок розпустити Верховну Раду. Навіть коли зараз намагаються актуалізувати тему, що коаліція не має 226 голосів, і може не отримати їх навіть до 2019 року. Але це не означає, що президент автоматично прийме рішення про розпуск Верховної Ради.

Тому сьогодні є два механізми, які можуть призвести до розпуску парламенту президентом. Це або надзвичайно потужна політична криза – тоді питання дострокових виборів може розглядатись і як механізм випускання пари, і як механізм спроби частково перезавантажити роботу законодавчої і виконавчої гілок влади. Друга причина – надзвичайно серйозна економічна криза, яка також є більш, ніж реальною.

Ірина Бекешкіна: Що стосується невдоволення роботою парламенту, то за всі роки існування України, пам’ятаю, лише раз був позитивний рейтинг довіри до Верховної Ради. До того ж, це було досить парадоксально – був 2005 рік, після виборів президента. Увесь інший час Верховна Рада була в мінусах. Тобто, це не є якимсь особливим аргументом, інакше її треба було б переобирати постійно.

Верховна Рада сама не розпуститься хоча б тому, що там половина мажоритарників, яким це не потрібно. Президент теж, очевидно, розпускати парламент не буде. Тому тут слово за суспільством.

  • Чи потрібні саме зараз перевибори?

О. Кошель: Це питання слід розглядати винятково з прив’язкою до виборчої реформи, із обов’язковим переходом до 100-відсоткової пропорційної виборчої системи.

Якщо цього не відбудеться, ми побачимо, що відсоток проблем у парламенті, і проблема 226 голосів, і проблема формування та ефективності парламентської коаліції нікуди не зникне. Більше того, ми вже побачили, що на проміжних виборах, які відбулися влітку 2016 року, питання підкупу виборців, незаконних виборчих технологій набуло ще більшої гостроти.

Тому питання дострокових виборів потрібно розглядати винятково у прив’язці до пропорційної виборчої системи. Інакше в парламенті принципових змін не відбудеться. Тобто, це не призведе до нової якості роботи.

  • І це при тому, що ще під час створення коаліції нардепи насамперед обіцяли змінити виборче законодавство, але так і не дійшли до його розгляду…

І.Бекешкіна: Так, обіцяли, і в коаліційній угоді це записано. Обіцяли, що це буде в перший же рік. Але…

О.Кошель: Більше того, парламент навіть детально розписав своє бачення виборчої реформи – що це будуть відкриті списки. Але сьогодні ми бачимо, що навіть цю тему в кожній фракції парламенту трактують по-своєму. Тут може навіть бути компроміс – повернення до старої виборчої системи із закритими списками. Але в будь-якому разі, в українських реаліях навіть це буде надзвичайно серйозним кроком вперед.

Причин кілька: перша – політичні сили завжди розглядають зміну виборчої системи, виходячи з вигод для своєї політсили. Якщо проаналізуємо зареєстровані в парламенті законопроекти, побачимо, що одні партії зацікавлені у збереженні мажоритарної системи. Насамперед, це Народний Фронт. Ця партія має достатньо символічний рейтинг, а саме мажоритарна складова – це можливість отримати представництво в парламенті. Друга сила – це БПП, вона може розраховувати на серйозний відсоток мандатів у мажоритарних округах. Третя – це Опозиційний блок, який таким чином може покращити свої показники.

І головна політична сила, яка протистоїть виборчій реформі - це мажоритарники.  Вони традиційно працюють з виборцями як в інформаційному плані, так і наданням товарів, послуг тощо. І звичайно, що вони не бачать свого майбутнього ані в парламентських партіях, ані в позапарламентських.

Думаю, що зараз максимальна актуалізація цього питання, лобістська діяльність і громадян, громадських організацій, журналістів і т.д. може дати нам шанс на проведення виборчої реформи. Але швидше за все ми побачимо половинчастий варіант – коли внесуть окремі правки до виборчого законодавства: щодо механізмів підрахунку голосів, збільшення прозорості тощо, і тоді спробують це подати суспільству як виборчу реформу. Без зміни виборчої системи.

  • Попри все відомо, що штаби у партій працюють. Тобто, повністю можливість дострокових виборів політики не відкидають?

О.Кошель: Якщо згадаємо 2016 рік, то побачимо, що будо кілька етапів підготовки до виборів. Коли штаби працювали у виборчому режимі. Це було напередодні відставки уряду Арсенія Яценюка, потім це був літній період, потім – знову була актуалізація питання щодо проведення виборів до кінця 2016 року.

Якщо ж зараз подивитись по активності політичних партій, чи на що вони витрачали державні кошти, то також складається враження, що партії працюють у виборчому режимі. Це означає, що перевибори доволі ймовірні.

Є думка, що певний інтерес може бути й у Порошенка – щоб або зробити прем’єра більш керованим, або замінити його…

Денис Богуш: Зараз у владі так маніпулятивно підходять до питання наслідків блокади: всім сказали, що пального на 40 днів, а обмежувати енергопостачання починають вже – це підштовхує людей до невдоволення урядом. Але в уряду є імунітет до квітня. До цього часу і Гройсмана неможливо зняти, хоч це пробує зробити Юлія Тимошенко, подаючи якісь проекти постанови про це, позови до суду тощо.

  • Якби перевибори відбулися б, як відрізнявся б склад парламенту від нинішнього?

І.Бекешкіна:

Як свідчить соціологія,  нинішні лідери набирають лише по 12% чи по 10%. Вони банкрути. Крім того, наразі значна частина виборців або не збирається йти голосувати, або ще не визначилася. Тому робити детальні прогнози ще зарано.

 

Юрій Пелих, спеціально для «Вголосу»

 

 

Теги: вибори

 

ЗА ТЕМОЮ

КОМЕНТАРІ 4 +

КОМЕНТУВАТИ

  • Гость10 березня 2017 08:02 Відповісти IP:  95.104.229.--- Доброе утро!
    Россия. Татарстан. Казань
    https://m.youtube.com/watch?v=M1Znixq-fvw
  • правда10 березня 2017 00:19 Відповісти IP:  95.215.156.--- Прогноз єдиний - вибори будуть, найбільше голосів отримає ВО "Батьківщина".Це всім давно зрозуміло.
  • * * * 9 березня 2017 08:09 Відповісти IP:  82.145.220.--- Если революции делают романтики, а их плодами пользуются негодяи, то может не нужны больше революции? - говорят негодяи, которые воспользовались плодами Революции Достоинства...
  • Гость9 березня 2017 06:34 Відповісти IP:  95.104.229.--- Доброго утра всем!
    https://m.youtube.com/watch?v=S0L0Vb-FcOU

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

Завантаження...
RedTram