Голова ЛОДА Олег Синютка: з Андрієм Садовим ніколи не мав особистісних контактів

Голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка в інтерв’ю «Вголосу» розповів про те, як вирішується проблема львівського сміття та як Віктор Пинзеник допоміг йому очолити Львівщину, хто причетний до літніх протестів учасників МПР на кордоні і скільки повинні заробляти мешканці Львівщини, щоб їм не доводилось «човникувати» через кордон чи їздити на заробітки до Польщі.

Сміття та інші проблеми Львова

Від трагедії у Грибовичах минуло майже півроку, а ситуація фактично не зрушилась ні на крок. Чи прояснилося питання з ділянкою під новий полігон відходів для Львова?

Це неправда, тому що за цих півроку, відколи я зрозумів, що місто не може справитись і йому треба допомогти, ми відвели три земельні ділянки. На них вже оформлена вся документація й оголошено конкурс, перший етап якого закінчиться в середині лютого. Сподіваюсь, що тоді ми вже будемо мати компанії, зацікавлені в тому, щоби рекультивувати і будувати відповідний завод з переробки твердих побутових відходів (ТПВ). Це буде публічний прозорий конкурс.

Але зараз сміттєсортувальну лінію намагаються встановити між Білогорщею і Рясне, місцеві громади виступають проти цього…

Моя позиція проста: не може бути сміттєзвалища в межах міста.

Ви будете впливати на цю ситуацію?

Звичайно! Я маю відповідні повноваження, забезпечую координацію цілої низки державних структур. І якщо щось буде відбуватись поза межами чинного законодавства, обов'язково буду на це реагувати. Мені здається, що ми і так достатньо поблажливо ставимось до міста.

А чому ви не можете удвох із міським головою сісти і не вставати з-за столу, поки не вирішите проблему?

У нас була дуже велика зустріч в обладміністрації, на яку я запросив і міського голову, були присутні голова обласної ради, керівники фракцій. Була дуже відверта розмова, думаю, все, що можна було зробити для міста, ми робимо. Тому що місто – це третина області, і його не можна залишати…

Ми робимо чіткі кроки: перше – вибрали земельні ділянки, друге – виготовили технічну документацію на них. Третє – провели переговори більш як з 20-ма компаніями і оприлюднили список. Четверте – надали місту можливість обирати додаткові земельні ділянки. П’яте – ми оголосили відкритий конкурс на будівництво сміттєпереробного заводу.

Неозброєним оком помітне певне напруження у стосунках голови області з очільником Львова. Особливо, коли виникають проблеми - з тим же сміттям, з приміськими маршрутками…

Я запитував міського голову, і я можу це ще раз повторити – не розумію, для чого було вдруге наступати на ті самі граблі? Я ж пам’ятаю невдалий експеримент – здається, початку 2013 року – коли був шалений колапс у місті. І ось знову той самий експеримент, абсолютно не продуманий.

Кому стало добре від того, що перенесено кінцеві зупинки? Людям, які доїжджають з області? Погано, тому що додаткові оплати, затрати часу. Людям, які живуть у місті – також погано, тому що вони після кінцевих просто не можуть потрапити в транспорт. Тому мені здається, що це просто непродумане рішення.

Але й це питання, знову ж таки, зависло…

Ми звернулись до міського голови, щоби продовжити міські маршрути до найближчих сіл – щоб люди звідти могли доїжджати. На жаль, пішов уже третій тиждень, коли ми чекаємо відповіді. І вже не один раз міському голові телефоном нагадували: будь ласка, дайте пропозиції.

Ви не плануєте якихось рішучіших кроків?

Я вважаю, що сьогодні в місті політика щодо транспорту є недалекоглядною, а тактичне виконання – це якийсь жах! Але я ж не можу підміняти міського голову… Часто, коли люди телефонують на якісь прямі ефіри чи гарячи лінії, я потім телефоную міському голові чи головам районних адміністрацій – що ось там треба забрати сміття, відремонтувати під’їзд, зробити освітлення і т.д. Але ж люди обрали владу, і повинні вимагати результатів від неї.

Які у вас зараз стосунки з Андрієм Садовим? Ви раніше працювали його заступником, чи підтримуєте якісь особисті неофіційні контакти?

Думаю, що з того часу нічого не змінилося. І працюючи разом, ми практично ніколи не мали якихось особистісних контактів. Є робота, її треба шанувати і робити добре – як у мерії, так і в обласній адміністрації.

Чи він якоїсь образи на вас не тримає? Немає у вас такого відчуття?

Це ви спитайте у пана Андрія. Я цього не відчуваю.

Про статки, бізнес  і друзів

Свого часу ви прийшли у владу з бізнесу. Ви з дружиною справді тримаєте близько 400 тис. доларів (у різних валютах) готівкою?

Я вже питав у головного редактора видання, яке опублікувало цю суму, чи не звернув він увагу на велику різницю між тим, що вони написали, і тим, що зазначено у моїй декларації – практично у сотні тисяч? (Згідно з даними Єдиного державного реєстру декларацій, голова Львівської ОДА задекларував 231 тисячу гривень, 79 тисяч доларів і 61 тисячу євро готівкою, а його дружина Наталя – дохід від вкладів на рахунках у 12 банках в 2015 році, – «Вголос»).

Судячи з паузи у розмові, він, напевно, над цим серйозно задумався. Я йому сказав: не переживай, я судитися не буду. Але, будь ласка, наступного разу будь акуратніший, бо попадеш на когось іншого, для кого це буде принциповим питанням.

Тим не менше, згідно з декларацією, статки вашої дружини суттєво вищі за ваші…

Це статки нашої родини.

Але навряд чи викладацька праця дозволяє мати такі прибутки. А щоб тримати на депозитах майже 600 тис. грн.,  їх також десь потрібно було заробити. Це – прибуток від корпоративних прав ТОВ «Івано-ФранківськАвтоЗАЗ-ДЕУ»?

Ви вже згадали, що я займався бізнесом. І повірте – у 90-х роках це робити було набагато простіше, ніж сьогодні. Тоді гроші заробити було значно легше. Йдеться, у тому числі, й про згадану компанію – я там працював доволі тривалий час. І тепер частина цього підприємства є у власності нашої сім’ї – я це не приховую.

Просто в один прекрасний момент я зрозумів, що мільярдером не стану, на життя мені, в принципі, вистачає. А сьогодні важливі дві речі: добре виховати дітей (на жаль, через роботу приділяю їм значно менше часу, ніж хотів би), і зробити щось, щоб діти потім сказали – оце зробив мій тато.

Чому ви з бізнесу пішли у владу?

Влада дає можливість змінювати суспільство. Бізнес – це заробляння грошей для себе.

Влада – це ще й задоволення певних амбіцій…

Звичайно. Я хочу, щоби українці довели, що вони можуть самостійно організувати добре життя на своїй землі, комфортне і позитивне.

Мені хочеться завершити розпочаті справи. Для прикладу, ніхто на Львівщині ще не робив за рік 500 км доріг. І якщо ми ще 2-3 роки так попрацюємо, то люди скажуть «дякую». Ніколи на Львівщині за рік не ремонтувалось більше 1000 об’єктів, а ми це зробили. Так ще декілька років, тут усе зовсім інакше виглядатиме. Насправді це приносить і моральну насолоду.

Ви можете пригадати, як заробили свій перший крупний капітал?

А що таке – крупний капітал?

Ну, хотілося б запитати про перший мільйон…

Єдине, що хочу сказати – це не були якісь кримінальні чи вкрадені гроші. Це були кошти, які тоді можна було найшвидше заробити – це торгівля, інші речі, які пов’язані зі швидкими заробітками.

Ви один працювали на себе?

Ні, нас була ціла група людей. І що важливо – нас порозкидало по різних куточках України і світу, але ми залишились друзями у добрих стосунках. І я 100% знаю, що коли мені щось потрібно буде, я маю до кого звернутись.

Є якісь відомі прізвища серед цих людей?

Ну, це не президент, не прем’єр, не голова Верховної Ради…

До речі, у вас були свого часу доволі дружні стосунки з Віктором Пинзеником…

Ну, чому ж – були?

Він якось вам допомагає?

Я до кінця не впевнений, але здається, що Віктор Михайлович був одним з тих, кого запитували – чи справлюсь я на посаді голови ОДА. І оскільки я призначений на цю посаду, напевно, він дав позитивну характеристику. Одного разу ми (ще до призначення) розмовляли про це, і він дуже хитро усміхався – а він просто так хитро не усміхається.

Між президентом і громадою

Як ви знаходите спільну мову з Петром Порошенком?

Голова ОДА не може шукати спільної мови з Президентом, він є його представником на відповідній території.

Чи відчуваєте вплив президентського оточення? Кажуть, що в АП керують його старі колеги.

Таке може говорити тільки та людина, яка особисто не знає президента. Він має настільки чіткий стержень, що я переконаний – рішення він приймає самостійно.

Порошенко частенько практикує нічні зустрічі. Ви на таких були?

Був. Траплялось, що ми говорили з ним і о 5 ранку, в залежності від ситуації. Коли вона була кризовою, то розмови з президентом були практично протягом усієї ночі. Тобто, одинадцята, перша, третя, п’ята ранку.

Кризова – що ви маєте на увазі?

Ну, країна воює, і людей, які б хотіли зашкодити нашій державі, на жаль, досить багато. Тут важливо, щоб у країні були люди, які усвідомлюють, що вони відповідають за державу, за безпеку людей.

Попередні голови Львівської ОДА не довго сиділи в цьому кріслі. У чому складність цієї посади? Чому в Києві періодично виникає бажання чи потреба змінити керівника області?

Попередні голови ЛОДА робили все, що від них залежало, в силу тих можливостей і обставин, в які вони потрапляли. Вік глави обладміністрації не безкінечний, і після мене на цій посаді також буде якась людина. До речі, 26 грудня минає 2 роки як вийшов указ про моє призначення, а 30 грудня було представлення. І я пам’ятаю такий момент, коли Порошенко запитав: «Ну що, ти на новорічні свята йдеш відпочивати?» Я кажу: «Ні, Петро Олексійович». І зрозумів, що його ця відповідь задовольнила.

А складність цієї посади – в тому, що ти за все відповідаєш. За тобою в області немає людини, до якої можна порадити звернутись замість тебе.

Ви себе при цьому не відчуваєте між двох вогнів, між інтересами центральної влади і місцевих політиків, громади?

Ні, абсолютно. Бо у президента в цьому дуже просте бачення: все, що корисно для Львівщини, має бути зроблено. До речі, за ці два роки не було жодного дзвінка чи вказівки призначити ту чи іншу людину на якусь посаду. Не було доручення зробити якісь преференції для тієї чи іншої компанії. У це важко повірити, але це справді так.

У керівників області часто виникає напруга у стосунках з депутатами облради. Не боїтеся, що вам можуть висловити недовіру? Маєте якісь запобіжники на такий випадок?

Ну, висловлять недовіру, і що? Кому від цього гірше? Послухайте, якщо я щось роблю не так, значить, люди мають право вказати, що я це роблю не так як треба. Якщо я усе роблю добре, то підстав щось говорити немає.

Про зарплати, трудові ресурси і робочі місця

Львівські ЗМІ неодноразово згадували про кадровий дефіцит в ОДА, і що люди йдуть з посад. Ми так незабаром без виконавчої влади можемо залишитись?

Мені приємно, що жодна людина, яка прийшла на посаду за цих два роки, не пішла з обласної адміністрації (отут голова ЛОДА злукавив: його заступник Андрій Корнат працював на посаді з 2 червня 2015 року по 14 січня 2016-го – «Вголос). І я завжди підкреслюю, що ніхто не має індульгенції, робота складна, зарплати насправді невисокі. Проблема існує, і не лише в обласній адміністрації.

Відомо, що, зокрема, у департаменті, який займався міжнародним співробітництвом, були певні проблеми з оплатою праці…

Це справді так. Я хочу подякувати обласній раді – вона це зрозуміла – і прийняла окрему програму,  щоби підтримати наших працівників. Бо коли в ОДА працівник отримує по 1,5-2 тис. грн., а до нього приходять вирішувати питання, то це великий гріх, бо ми людину ставимо перед спокусою. Є проблема з окладами, і я не вважаю, що зарплата у 10 тис. грн. у голови ОДА – це правильно. Уявіть собі, якщо б у мене не було статків, спокою в питанні, що моя сім’я забезпечена, а діти нагодовані, тоді я б дивився на кожного, хто принесе 100 доларів чи тисячу гривень. Як би я себе тоді почував?

Але людям із зарплатою в 1,5 тис. грн., мабуть, ще складніше зводити кінці з кінцями…

Так, тому дуже правильно що облрада пішла назустріч. А з наступного року уряд піднімає зарплату не тільки чиновникам, а на 50% освітянам, 30% лікарям, дуже правильне рішення про мінімальну зарплату.

Але вже заявлено, що через підвищення зарплати будуть підніматись і ціни

Ну, в нас так є: «Чому у вас, бабцю, цибуля подорожчала? – Тому що долар виріс». А яке відношення має долар до цибулі – ніхто не знає. Є стереотипи, але це не означає, що не треба робити правильні речі.

Ви вже згадували, що в області відкрилось кілька нових підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями. При цьому вони постійно оголошують набір персоналу. Чому це відбувається – низька зарплата, важка робота чи щось ще?

Ми зустрічались із представниками Європейської бізнес-асоціації та ін., пропонували: давайте почнемо платити людям достойну заробітну плату. Якщо ви хочете, щоб людина працювала за дві тисячі, цього не буде. Я вважаю, що людина не буде дивитися на Захід, а погодиться працювати тут, біля родини, коли буде отримувати 11-13 тис. грн. Ми говорили про це з ЄБА, і ми на це націлюємо підприємців: і тих, які сьогодні інвестують, і тих, котрі вже працюють.

Нові підприємства оголошують приблизно вполовину менший рівень зарплат, або й ще нижче – 5-6-7 тис. грн. при непростих умовах роботи. У тій же Польщі заробити можна значно більше…

Ну, ми ж проспали 20 років – тоді, коли Польща провела реформи, які розпочались в Україні зараз. Вона вийшла з того стану, і сьогодні пожинає плоди. Тож і нам це все треба робити якомога швидше.

Навіть водії маршруток намагаються виїхати на більші гроші, які там платять водіям. Що ви плануєте робити з цим вакуумом трудових ресурсів?

Усе впирається у величину заробітної плати. І ми будемо стимулювати її збільшення.

Як це можна стимулювати?

Насамперед, це збільшення ємності внутрішнього ринку: зі зростанням з Нового року зарплати люди більше купуватимуть, більше зароблять підприємства, і можна буде більше платити заробітної плати.

З іншого боку - наприклад, торік зменшили Єдиний соціальний внесок. Логіка була в тому, що ці гроші підуть на зарплати працівників. На жаль, у більшості випадків ці гроші залишились у кишенях власників. І ми сьогодні говоримо з ними, що це не зовсім правильно. Держава пішла на цей крок не для того, щоб ви збагатились, а щоби ріс середній клас.

А важелі впливу на рівні області існують?

Ні, послухайте – якщо хтось думає, що ми будемо ініціювати фіскальну, прокурорську, поліцейську чи ще якісь перевірки, то він помиляється – ми цього робити не будемо. Я вважаю, що бізнес повинен почувати себе захищеним. Інша річ, якщо люди порушують чинне законодавство: тоді нехай не сумніваються – раніше чи пізніше, але вони потраплять в поле зору правоохоронних органів.

Дехто з керівників місцевого самоврядування вже почав жалітись, що новим бюджетом передбачене  перекладання низки функцій на місцеві бюджети, у зв’язку з чим їм залишатиметься менше коштів.

Знаєте, яким бюджет розвитку Львова в 2016 році? 1,5 млрд. грн. Коли я наприкінці 2014-го залишав посаду першого заступника міського голови, бюджет розвитку Львова був близько 200 млн. грн. Та й половину з цих грошей не можна було проплатити, тому що казначейство недопрацювало, ще щось було… Тобто, за два роки цей бюджет зріс у сім разів! Та ніколи держава стільки не передавала органам місцевого самоврядування, як зараз. Ви краще подивіться, скільки залишиться невикористаних грошей на 1 січня в міському бюджеті – будете неприємно здивовані.

З цим можна щось зробити? Ви впливаєте на цю ситуацію?

Потрібно просто більш професійно працювати! А я, на жаль, на ситуацію не впливаю - це повноваження органів місцевого самоврядування.

Нещодавно говорили, що й на рівні області були певні програми, за якими залишились невикористаними певні кошти – десь близько 200 млн. ..

Ні, сума буде на порядок меншою, але звичайно, що ми маємо проблему, коли уряд на програму соціально-економічного розвитку виділив гроші у вересні. Це не зовсім правильно.

Фракція «Свободи» підготувала обласну програму підтримки воїнів АТО, які братимуть кредити для започаткування власної справи, із компенсацією відсотків за цими позиками. Проте цю програму в проекті бюджету області не врахували.

Програма підтримки воїнів, які повернулися з АТО, існує впродовж 2015-16 років, і існуватиме далі. Офіційної пропозиції щодо відсотків я не чув. І мені видається, що такого контакту, як ми маємо на Львівщині з воїнами АТО і владою, певно, в інших областях немає. 

Але на рівні міста постійно виникають питання – то з землею, то з квартирами для «атовців».

Нажаль, дехто з міських чиновників не розуміє, що коли він сидів в теплому помешканні, то хтось спав в холодному окопі, часто під пострілами. Дай Бог, до них це усвідомлення прийде.

Проблему лісоциду на Львівщині взагалі можна вирішити?

Мені здається, що ми за останній рік дуже жорстко пройшлися по крадіжках, неконтрольованих вирубках, інших кримінальних речах у цій сфері. Порушено велику кількість справ, багато з них передано до суду, по двох справах вже винесено вироки.

Останні «лісові» народні протести під ОДА були лише близько місяця тому…

Ні, тоді люди вийшли для того, щоб не скасовували мораторій на вивезення лісу. Це навпаки плюс, бо люди побачили: за останній час відкрито чотири чи п’ять деревообробних підприємств. Це не кругляк – зрізав і повіз, це вже переробка. І те, що в новому проекті бюджету зменшено мито і ПДВ на ввезення деревообробного обладнання, це дуже позитивний крок. Кругляк залишився тут, він почав тут пилуватися і далі повинен піти у меблеву промисловість.

Але потяги з кругляком далі фіксують на залізниці…

Та не будьте такі скептичні до всього! Чого ми себе гриземо навіть там, де цього можна не робити. Ви подивіться: Львівська митниця заплатила, відносно планових завдань, того року практично на два мільярди гривень більше – коли таке було?

Поїхавши в Карпати, можна побачити конкретні наслідки цього лісоциду…

Ще раз кажу – такого річного пресу стосовно лісової мафії, як цього року, не було на Львівщині ще жодного року. Я вам це гарантую.

А хто буде відновлювати вирубки?

Ми на сесії обласної ради приймаємо окрему програму і виділяємо кошти, щоб сприяти відновленню лісів. Це не будуть дуже великі гроші, але це – початок, і думаю, що крок за кроком ми це продовжимо.

Львівщина – специфічна, прикордонна область, де чимало людей або живуть з кордону («човни кують», МПР), або їдуть заробляти за кордон, де реально вища зарплата. Залучити їх до праці тут буде достатньо складно.

Усе насправді дуже просто: якщо людина буде заробляти на місці більше, ніж коли вона буде сідати в бусик, перетинати кордон, возити якісь товари – тоді вона й буде працювати. Тому намагаємось стимулювати, аби зарплати, особливо в цих прикордонних районах зростали. Є успіхи в Яворівському районі – одне, друге підприємство запрацювало. Не зовсім добра ситуація в Мостиському районі.

До слова, чи ви не ведете з польською стороною перемовин щодо обмеження того ж малого прикордонного руху? Адже це справжнє гальмо і розвитку регіону, і нормальної роботи кордону.

Я вважаю, що ми навпаки – повинні робити все для того, щоби українці мали можливість вільно подорожувати. Ми ж боролись не за те, щоб у клітці тримати людей, а щоби бути інтегрованою частиною Європи. І повинні розуміти, що раніше чи пізніше, це станеться. Ми тут, в Україні повинні запропонувати людям щось краще, ніж десь за кордоном. Сьогодні частина поляків, які поїхали до Німеччини, повертається, тому що бачать – Польща росте. Українці, які сьогодні переїжджають до Польщі, створюють їм конкуренцію. Для нас важливо, що українці сьогодні поїдуть, а хтось приїде на їх місце – незрозуміло хто. Потрібно, щоб наші люди мали роботу тут, біля своїх домівок і родин.

Улітку, коли польська сторона тимчасово скасувала МПР, на кордоні відбулися протести, їх учасники поводилися жахливо…

Коли відбувались ці протести, я запросив до себе керівників прикордонної служби, митниці, і сказав, що якщо вони це й далі будуть стимулювати (а в мене були всі підстави думати і говорити саме так), то вони можуть позбутись своєї роботи. І рівно через півтори години протести закінчились.

Чи дочекаємося ми безвізу, і як він вплине на життя регіону та його мешканців?

Я – оптиміст. І мені відомо про обсяг роботи, зробленої президентом, щоби Євросоюз сьогодні виконав свої зобов’язання, як ми зі свого боку виконали абсолютно всі свої.

Насправді, люди, які хотіли кудись поїхати, давно отримали візи. 500 тисяч віз видало тільки польське консульство – це ж величезна кількість. Тому не думаю, що запроваджененя безвізового режиму якось кардинально вплине на ситуацію.

Навіть на той же МПР?

Наші люди настільки винахідливі, що вони швиденько щось придумають.

 

Юрій Сколоздра, «Вголос»

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram
http://joxi.ru/82Q4PW8IjpQ3Lm