«Хазяїн Донбасу» «догудівся»

Для колись найбагатшої людини України, схоже, настав час збирати розкидане колись каміння. Майже три роки він балансував між Україною і так званими «Л/ДНР» (мало хто знав, як йому дозволяли працювати на окупованій території), і ось тепер контроль над цими підприємствами у нього демонстративно забрали. Чому це сталось, хто за цим стоїть і що буде далі?

Три роки тому, коли війна на Сході України лише починалась, терористи полюбляли мародерствувати: захоплені підприємства чи магазини розбирали буквально на друзки. Багато хто, напевно, пам’ятає фото розграбованого торгівельного центру «Метро» на околиці Донецька. Так само, як і повідомлення, що черговий завод з Донбасу вивезли у Росію (як-от Луганський патронний) чи порізали на метал.

У той же час власник доброї половини підприємств Донбасу, людина, яка досі мала беззаперечний авторитет в цьому регіоні - Рінат Ахметов, у відповідь на відверте захоплення влади пропонував «погудіти».

Так от, об’єкти, що належали SCM (керуючій компанії імперії Ріната Ахметова), за дивовижним збігом обставин залишились цілими і практично не ушкодженими. Більше того, його підприємства на окупованій території продовжували працювати: Комсомольське рудоуправління і Краснодонвугілля, Харцизький трубний і Єнакіївський метзавод, мережа роздрібної торгівлі (раніше вона називалась «Брусниця») продавала продукти, а місцеві філії «Укртелекому» забезпечували дротовий зв’язок. І навіть під час бойових дій донедавна підприємства «Метінвесту» (гірничо-металургійний дивізіон SCM) ані українські, ані російсько-терористичні війська не обстрілювали.

Попри те, що фізично підприємства знаходились на окупованих територіях, вони… вважались зареєстрованими в Україні й платили тут податки (а також, звісно, продавали продукцію made in Ukraine). І навіть – на що тільки-но (!) звернули увагу терористи – військовий збір! Тобто, усе виглядало так, ніби війна якщо і є – то де завгодно, лише не на «Донбасі Ахметова». Як же так могло бути?

Про все можна домовитись

Пояснення цьому лише одне: існували певні домовленості. Більше того – колишній «хазяїн Донбасу» Рінат Леонідович (саме так шанобливо, на ім’я та по-батькові його раніше називали місцеві навіть у своїх приватних розмовах) фактично узяв на себе великий шмат соціально-економічного забезпечення так званих «Л/ДНР».

На практиці це означало, що за відносно спокійну роботу своїх підприємств він возив гуманітарку і продуктові набори для літніх і малозабезпечених людей; давав роботу кільком десяткам тисяч людей на загалом депресивній території, де ще й ведуться бойові дії; виплачував зарплату і податки місцевій терористичній владі (СБУ заявляло про сплату 47% вартості антрациту, що постачався з непідконтрольних територій в Україну). Ну і часом, як доносила розвідка, на території цих підприємств ремонтувалася техніка та озброєння терористів.

Звісно, що домовленості в Ахметова існували не лише з владою фейкових «республік», але і з офіційним Києвом. Інакше хто б просто так дозволив возити на непідконтрольні території сотні тонн не лише гуманітарних вантажів, але й сировини для гірничо-металургійного комплексу. Так само, як і експортувати виготовлену в ОРДЛО продукцію на кшталт квадратної заготовки чи специфічної металопродукції. Чи провернути оборудку з формулою «Роттердам+» (її прибутковий «ефект», за деякими даними, перевищив 10 млрд. грн.) паралельно «забивши» на реконструкцію антрацитових блоків теплових електростанцій під інші марки вугілля.

Прискорений «віджим»

І ось раптом удача відвернулась від фартового ще з 90-х Ріната Ахметова. То в його «гумконвої», який нібито віз продукти в Донецьк, «СБУшники» раптом знайшли цілу систему зв’язку явно військового призначення. То так звана влада ОРДЛО почала погрожувати запровадженням «тимчасової державної адміністрації» (майже як НБУ – у неплатоспроможні банки) – бо, бачте, їм не сподобалось, що ахметовські структури платять Україні не лише податки, але й військовий збір. І цю «націоналізацію» донецького розливу спочатку збирались провести 31 березня.

Але процес розпочали ще у лютому: каталізатором стала зупинка роботи низки підприємств через блокаду. Так, Донецький метзавод зупинив останню домну через відсутність поставок руди з «великої України» 27 лютого. А 28 лютого Єнакіївський метзавод скасував замовлення на виготовлення обладнання на машинобудівному заводі в Слов’янську.

Того ж дня вранці автоматники Захарченка зайшли на «Донбас Арену», де розташовувався гуманітарний штаб Ахметова і роздавали допомогу населенню, та взяли її під контроль. Наступного дня вже ахметівський «Укртелеком» заявив, що через втручання у роботу мережі та збройне захоплення офісу припинив фактично роботу телефонного зв’язку на неконтрольованій території Донеччини.

За усім інформаційним галасом, який супроводжує блокаду, «націоналізацію» заводів фейковими республіками та ін., варто виокремити кілька суттєвих моментів.

Перше: на підприємства Донбасу вводиться лише тимчасове зовнішнє управління, без зміни власників. Терористи фактично хочуть перевернути ситуацію: забирати всі надходження, виділяючи власникам якийсь невеличкий відсоток – тому що дуже гроші потрібні. Ну і зрозуміло, що ватажки терористів не вміють керувати промисловістю, й навіть наявні у них законсервовані заводи за ці пару років вони запустити не змогли (харцизький «Сілур», Донецький електрометалургійний завод).

Друге: це – не емоційна реакція на блокадників, а продумана тактика щодо фінансування ОРДЛО, у тому числі і з Москви. Можливо, дещо підігріта роздратуванням від того, що на світ Божий вилізли наслідки домовленостей між українською владою і олігархами, олігархами і керівництвом «Л/ДНР».

Третє: ситуація «там» навряд чи кардинально зміниться, продавати продукцію в Україну вони не хочуть, а переорієнтація збуту в Росію неможлива (там потужне падіння попиту на метал і надвидобуток більш якісного вугілля). Тож із промисловістю ОРДЛО (особливо з сектором ГМК) доведеться розпрощатися назавжди (вивезуть, виріжуть, загублять).

Четверте: контроль над підприємствами забирають не лише у Ахметова: зокрема, «Макіївкокс» та Ясинівський коксохім (куди теж ввели «адміністраторів») належать проросійському мільйонеру Віктору Нусенкісу. А французького виробника промислових газів (кисню, азоту, водню) - компанію Air Liquide бойовики щойно позбавили «дочки» у Донецькій області. Всього «управляти» терористи збираються 40-а підприємствами, з яких державних (українських) лише два.

П’яте: торік німецькі ЗМІ повідомляли, що фактично «Л/ДНР» керує створена наприкінці 2014 року комісія, до якої входить 6 груп російських міністерств, які підконтрольні ФСБ. Комісію, яка офіційно має гуманітарну місію, ще називають «тіньовим урядом РФ на Донбасі», її очолює заступник міністра економрозвитку РФ Сергій Назаров. І навряд чи такий «двіжняк» як зараз, не був би санкціонований з Москви.

Хто може «мутити воду»

Є кілька версій щодо персон, які могли докласти зусиль і максимально підігріти ситуацію до потрібної температури – для власних цілей.

Найчастіше такою людиною називають Віктора Медведчука. За однією з версій, він нібито вирішив помститись Ахметову за неучасть у створенні плану подальших дій – його намагались створити на спільній зустрічі у Москві колишні українські урядовці (Клименко, Захарченко, Азаров, Клюєв та Олександр Янукович) під орудою куратора Владислава Суркова.

Інша версія – що кум Путіна хотів отримати від олігарха контроль над його частиною фракції Оппоблоку. Ахметов, пов’язаний певними домовленостями з Банковою, при цьому ще й відмовлявся підтримувати російські тези (дострокові вибори і т.ін.). За що тепер і розплачується.

Наступний - младоолігарх Сергій Курченко, який  вже тривалий час полює на ахметівські активи. Відомо, що минулої осені він робив спробу «віджати» «Свердловантрацит» через донарахування податків так званими «фіскалами «ДНР», «вирішити» це питання одразу запропонували люди Курченка. На користь версії про цю персону свідчить і перехоплення СБУ розмов Захарченка з москвичами, де він скаржиться на необхідність віддати «младоолігарху» прибуткові підприємства, а залишити лише нерентабельні готелі, стадіон тощо.

Ще одна версія – російські підприємці, наближені до Кремля. Вони нібито мають на меті створити в ОРДЛО цілісний енергохолдинг з «націоналізованих» підприємств під умовною назвою «Метенерго». І що за рік при витратах у $2 млрд. він міг би приносити понад $3 млрд. Профіт! Хто конкретно в цьому може бути задіяний – незрозуміло, проте це свідчить про бажання Москви скинути з себе тягар фінансування «псевдореспублік» і витиснути з цієї території усі соки.

Усі – до суду!

Керівництво ахметівських «Метінвесту» та SCM намагається зберігати хорошу міну: вони вже заявили, що ці підприємства на непідконтрольних територіях приносили лише збитки (за останні два роки – $214 млн.). І взагалі, на жодні умови терористів вони приставати не збираються і готові працювати лише в юридичному полі України. Так-так, заводи і шахти, розташовані в ОРДЛО, з місцевими працівниками і під владою терористів, хочуть працювати на Україну! Одразу виникає запитання: а як це можливо в умовах війни?

Водночас, міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш заявив, що власники українських підприємств, на яких було введено зовнішнє управління з боку проросійських бойовиків "ДНР" та "ЛНР", можуть звернутися в суди з позовами до Росії, зокрема, до Європейського суду з прав людини. При цьому міністр послався на приклади аналогічних позовів, що стосуються придністровського і карабахського конфліктів.

«Там маса виграних справ, в яких використовується термін «ефективний контроль». У нашому випадку ступінь керованості тих, хто там знаходиться зі зброєю, з боку РФ настільки висока, що відповідає за їх дії Росія», - сказав Черниш.

Наразі невідомо, чи планує Ахметов позиватись до суду за свої підприємства. Натомість з’явилось повідомлення, що українського олігарха вже немає в оновленій версії 500 найбагатших людей світу за версією агенції Bloomberg (у попередній версії рейтингу від 1 березня Ахметов посідав 483 рядок зі статками у $3,66 млрд. Тепер це місце зайняв російський банкір Сергій Попов.

У цій історії поки що найбільш виграшно виглядає Росія: вона має усі шанси послабити Україну, знищити наш металургійний (експортний) потенціал та прибрати таким чином конкурента. А зважаючи на низькі менеджерські таланти ватажків бойовиків, з високою вірогідністю можна прогнозувати занепад не лише окремих підприємств, але й цілих галузей на неконтрольованій Києвом території.

«Це, звичайно, відповідальність не місцевих бандитів - це рішення Путіна щодо посилення економічної війни проти України… Без наказу з Кремля захоплення б не відбувся ... Путін чудово розуміє, що захоплені підприємства у відриві від економіки України чекає занепад», - так ситуацію прокоментував на своїй сторінці у Facebook журналіст Юрій Бутусов.

«…Люди на захоплених заводах будуть поступово втрачати роботу, і їхати на заробітки - тому що після ліквідації важкої промисловості на окупованих територіях робочі місця Путін відкриває тільки в російських армійських корпусах, а більшість тих, хто мав дурість туди вступити, уже давно кинули роботу. Не думаю, що у противника буде велике поповнення. Зупинка підприємств викличе величезні соціальні проблеми на окупованих територіях.

І боюся, що дуже висока ймовірність загострення бойових дій. Російське командування захоче приховати соціальну напруженість, починаючи нову бійню, щоб мобілізувати звільнені робочі руки… Великої війни і вторгнення не буде - ворог не готовий до такого ризику, сили Путіна також дуже обмежені - він веде приховану війну. Але локальні бої типу Авдіївки можуть статися.

У будь-якому випадку, необхідно готувати позови проти РФ в міжнародних судах - все, що захоплено, весь збиток, все це треба включати в загальний рахунок, який коли-небудь РФ доведеться оплатити. Відповідальність за війну і її тяжкі наслідки перш за все лежить на Путіні і РФ», - переконаний Бутусов.

Відомий блогер Денис Казанський переконаний, справа із «націоналізацією» заводів в ОРДЛО не у блокаді. «Ще до її початку я писав про конфлікт навколо Оппоблока, контроль над яким намагаються розділити Ахметов, Бойко і Медведчук. Перший давно домовився з Порошенком і відмовлявся педалювати дострокові вибори. Крім того, Ахметов не бажав поступатися частиною своєї частки фракції на користь Медведчука. У відповідь пішли відповідні погрози, які тепер реалізувалися на практиці».

«Інша причина - очевидний тупик Мінських переговорів. Обидві сторони розуміють, що виконувати їх немає ніякої можливості. Тому російській стороні залишається тільки всіляко «кошмарити» Україну, щоб таким чином зробити її більш поступливою. Не проведете вибори? Тоді ми визнаємо паспорти ЛДНР. Не хочете особливого статусу для Донецька і Луганська? Тоді ми «відіжмемо» ваші заводи. Цієї тактики російська сторона дотримується вже давно…

Що ж стосується долі «віджатих» заводів, то з цього приводу жодних сумнівів немає. Мародери вміють тільки руйнувати. Це багаторазово доведено історією людства, тому промисловість ОРДЛО чекає загибель і тлін. На жаль, зробити тут вже нічого не можна. І про те, що так буде, знову-таки писали задовго до початку блокади. Сьогоднішня Абхазія - це майбутнє ДНР і ЛНР. Через кілька років «російські визволителі» все остаточно знищать і розпиляють, а славні «новороси» розійдуться по ростовських будівництвах, де камуфляж зі стертими нашивками буде використовуватися в якості роби», - прогнозує Казанський.

Варто пам’ятати, що ситуація досі перебуває у розвитку: можна констатувати цікаві зсуви, які відбуваються вже у цьому році, особливо із призупиненням торгівлі з ОРДЛО. Тож, може, і є зміст у припущенні: із закінченням торгівлі має більше шансів закінчитись і війна?

 

Юрій Пелих, спеціально для «Вголосу»

Теги: Ахметов

 

ЗА ТЕМОЮ

КОМЕНТАРІ 2 +

КОМЕНТУВАТИ

  • Мыша6 березня 2017 19:48 Відповісти IP:  188.163.71.--- Интересный факт писали в прессе: катала"купил" с подельниками Укртелеком по интересной схеме взяв миллиарды денег у государственного банка он купил на них Укртелеком. По сути стратегиечское предприятие продали за 1 копейку. Данное говно вскрылось, и что делает эта хазарская крыса, он разыгрывает суд между кипрской оффшоркой держателем акции Укртелекома и фиктивной оффшоркой экобы с требованием к первой. И все суд арестовал акции Укртелекома и все - Украину в тысячный раз поимела хазаро-фарисейская клептократия. А теперь вернемся к нашим баранам, половина "правительства" ДАНИТСКОЙ "республики" у Рината на зарплате, весь это высер с национализацией(да и что это за нация - донецкие) это по сути вывод все свиноферм, гостиниц, телекомуникация из под налового бремени Украины, а все что производит ЭКСПОРТНУЮ ПРОДУКЦИЮ -уголь, маталл, электроэнергию никто "псевдо-национализировать не будет"... Поскольку ему ФСБ оторвет все что ниже пояса, поскольку долги его бесконечны, а вот ПОД САНКЦИИ они очень не хотят идти... На уголь еще можно сделать липовые документы, что это шахта Таганрога дает миллионы тонн, а вот на металл даже ггггуские олиграхи пошлют на куй и ФСБ и Рината..
  • Мыша6 березня 2017 19:48 Відповісти IP:  188.163.71.--- Интересный факт писали в прессе: катала"купил" с подельниками Укртелеком по интересной схеме взяв миллиарды денег у государственного банка он купил на них Укртелеком. По сути стратегиечское предприятие продали за 1 копейку. Данное говно вскрылось, и что делает эта хазарская крыса, он разыгрывает суд между кипрской оффшоркой держателем акции Укртелекома и фиктивной оффшоркой экобы с требованием к первой. И все суд арестовал акции Укртелекома и все - Украину в тысячный раз поимела хазаро-фарисейская клептократия. А теперь вернемся к нашим баранам, половина "правительства" ДАНИТСКОЙ "республики" у Рината на зарплате, весь это высер с национализацией(да и что это за нация - донецкие) это по сути вывод все свиноферм, гостиниц, телекомуникация из под налового бремени Украины, а все что производит ЭКСПОРТНУЮ ПРОДУКЦИЮ -уголь, маталл, электроэнергию никто "псевдо-национализировать не будет"... Поскольку ему ФСБ оторвет все что ниже пояса, поскольку долги его бесконечны, а вот ПОД САНКЦИИ они очень не хотят идти... На уголь еще можно сделать липовые документы, что это шахта Таганрога дает миллионы тонн, а вот на металл даже ггггуские олиграхи пошлют на куй и ФСБ и Рината..

Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram