Кременець — місто кривавих легенд Або королева Бона — українська альтернатива графу Дракулі

Свого часу завдяки письменнику Брему Стокеру народився міфічний образ жорстокого вампіра графа Дракули. Реальну особистість Влада Дракула письменник змалював доволі жорстоко. Але зараз мова не про те — адже міф міфом, але наш сусід Румунія вдало використала його для розвитку туризму. Криваві моторошні оповіді у готичних замках (при цьому мало не всі трансільванські замки показують як маєток графа) плюс розвинена інфраструктура дали вражаючі результати.

Свого часу завдяки письменнику Брему Стокеру народився міфічний образ жорстокого вампіра графа Дракули. Реальну особистість Влада Дракула письменник змалював доволі жорстоко. Але зараз мова не про те — адже міф міфом, але наш сусід Румунія вдало використала його для розвитку туризму. Криваві моторошні оповіді у готичних замках (при цьому мало не всі трансільванські замки показують як маєток графа) плюс розвинена інфраструктура дали вражаючі результати.

Цей Вампір (саме так з великої букви) — знахідка для туристів, сказав один з власників румунських туристичних агентств, і ця тема почала масово розкручуватись. Законодавчі зміни та пом’якшення податкового тиску вже через кілька років дали свій результат — з 2002 року доходи в галузі туризму щорічно зростають в середньому на 30%.

Тим часом, Україна яка має для „завтравки” чи не більший потенціал ніж південний сусід, з розвитком інфраструктури не поспішає (дороги в жахливому стані, відсутність хороших готелів привабити можуть хіба туристів-екстремалів). Так містечко на півночі Тернопольської області має свій прототип графа Дракули — королеву Бону (яка за кривавістю і жорстокістю переплюне усім відомого Влада), руїни унікальної фортеці та м’який клімат, проте туристів тут майже немає, а саме містечко майже невідоме навіть у Західній Україні. Перефразувавши румунів, можна впевнено сказати, що королева Бона — знахідка для туристів, і основною відмінністю є те, що більшість історій про неї є не вигадками, а претендують на достовірність.

Третій, традиційно, за жінок

Дружина польського короля Сигізмунда Першого неаполітанська принцеса Бона Сфорца д’Арагона отримала Кременець як весільний подарунок (скромненький такий подаруночок, скажу я вам). І хоч вона в самому Кременці майже не жила, за часи володіння і місто і фортеця швидко розвинулись і розрослись. До речі, Бона була другою дружиною поляка і набагато від нього молодшою (тут ще один нюанс, король був настільки несимпатичним, що ледве знайшов собі дружину). Легенда гласить що королева спокусила мало не всю офіцерську варту замку. Коли король-рогоносець взнав про зраду, так ще й настільки масову, віддав наказ стратити офіцерів. Проте, Боні вдалось випросити помилування для трьох вартових — третього, дев’ятого та 27-го. З того часу чоловіки п’ють за жінок саме в такій послідовності.

Щоправда, згодом за таку ганьбу батька рідній матері помстився син, і не тільки за це ( Бона отруїла його наречену). Таким чином Боні заборонили покидати країну, а за свою свободу Бона віддала Сигізмунду Другому купу грошей і майна — тільки з Кременця вивезли декілька тисяч підвід.

Через кілька років королева померла від отруєння. Подейкують, що отруїв її власний лікар, якого підкупив іспанський король Філіп 2. Щоправда, тут вже не йшла мова про справи амурні чи про помсту за кохану, все набагато банальніше. Незадовго до інциденту, Бона необачно позичила Габсбургам 420 тис. золотих дукатів (як на той час просто нереальна сума, як на наш — зрештою теж). Словом, от-такий нечесний позичальник виявився.

Є окремі дані, що частину цих коштів син Бони таки повернув Речі Посполитій. Щоправда, де саме є золото — не відомо. Через це ходять чутки, що скарби надалі зберігаються під руїнами фортеці на глибині близько 100 метрів. Також є легенда, що якщо нецілований хлопець у ніч на Паску підніметься на гору, він зможу побачити Бону з ключами від скарбу. Тут, правда, вийшов казус — наслухавшись казок про скарби, один з школярів місцевої школи спільно з вчителем фізики зробили металошукач і у зазначену ніч полізли на пошуки багатства. На їхній величезний подив в одному місці металошукач почав реагувати. Швидко роздобувши лопати вони почали копати в місці, на яке реагувало обладнання. Через кілька хвилин школяр мало не втратив свідомість від знахідки — це був снаряд. Відразу підняли саперів, які знайшли десятки артилерійських снарядів часів 2 світової війни. Отакі-от скарби.

І на десерт — найкривавіша легенда, щоправда історики запевняють, що це всього на всього вигадка. Королева слідкувала за особистою гігієною, правда у трохи дивний спосіб —ніби то королева любила вмиватись кров’ю незайманих дівчат. Подейкують, що найбільш красивих королева скидали з гори і вмивалась кров’ю, яка юшила по скелях.

Руїни — це все лишилось після нападу козаків

Від колись величної фортеці (Кременець славний тим, що чи не єдине місто яке зміг „взяти” хан Батий) — зараз лишились одні руїни. Власне споруду розтрощили козаки, ще під час національно-визвольної війни Богдана Хмельницького. Тоді війська під проводом Филона Джалалія увірвались у фортецю, повбивали усіх поляків всередині і фактично повністю її зруйнували.


P.S. Автор висловлює подяку компанії „Українські радіосистеми” (торгова марка Beeline) за організацію поїздки.


 


КОМЕНТАРІ

Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram