Максим Павленко: В Україні фармакології приділяють недостатньо уваги

Однокласник Андрія Шевченка розповів про секрети свого спортивного довголіття.

Цього тижня в українському футзалі сталася непересічна подія. Новим головним тренером івано-франківського «Урагану» було призначено Максима Павленка, який має за плечима досвід граючого наставника. Саме в цій якості 41-річний футзаліст попередні два сезони очолював львівську «Енергію», яку привів до чемпіонства та був визнаний найкращим тренером Екстра-ліги-2015/16.

В інтерв’ю «Вголосу» Максим Павленко розповів про секрети свого спортивного довголіття.

Прийнято вважати, що у футболіста чи футзаліста після 30 років кар’єра йде на спад. Як вам вдається в 41 рік перебувати в такій хорошій формі?

Не почуваюся 41-річним. Намагаюся тренуватися на одному рівні з молодшими хлопцями, на кожному тренуванні працюю на максимумі. Тільки завдяки наполегливій праці можна ще довго перебувати в хорошій формі та продовжувати виступати не один рік. Якщо в тебе правильне ставлення до справи, то можна довго залишатися на високому рівні.

Максиме, спортивному довголіттю завдячуєте природі чи наполегливій праці та суворому режиму?

Переконаний, що за це маю дякувати своїм батькам. Це вони мені дали стільки здоров’я, що так довго можу грати на високому рівні. Водночас, потрібно ставитися до роботи професійно. Завжди стараюся правильно відновлюватися після матчів, постійно підтримую форму, це допомагає мені легше переносити навантаження. Стосовно харчування, то особливих секретів не маю.
Дуже-дуже рідко вживаю смажену їжу.

Смаженого уникаєте через шкідливість чи просто такі страви вам не до вподоби?

Насамперед через шкідливість такої їжі.

Надаєте перевагу їжі рослинного чи тваринного походження?

Усе повинно бути в міру, в моєму раціоні є різні страви.

А яка найулюбленіша?

У мене таких багато. Дружина дуже смачно готує, часто дивує якимись новими смаколиками. Тому мені складно виокремити улюблену. Взагалі харчування – дуже важливий аспект у відновленні організму після навантажень. Це вже давно зрозуміли за кордоном. Скажімо, коли Фабіо Капелло очолив збірну Англії, то відразу змінив раціон своїх підопічних. Він переконав усіх, що бекон варто замінити морепродуктами. Усе повинно бути натуральним. Ми навіть не п’ємо консервованих соків. Тільки фреші.

Максиме, побутує думка, що через регулярні великі навантаження спорт найвищих досягнень більше шкодить здоров’ю, ніж приносить користі. Погоджуєтеся з цією тезою?

Ні, не погоджуюся. У спорті найвищих досягнень усе має бути на найвищому рівні. Так, у нас величезні навантаження, але є і відповідне відновлення, харчування, фармакологія.

У вас є з чим порівнювати, ви виступали в Казахстані, маєте друзів, які виступають в інших країнах. Порівняйте, будь ласка, розвиток спортивної фармакології в Україні та в інших країнах?

У Казахстані вона особливо не розвинута. В Росії з цим усе значно краще. Там міні-футбольні команди запозичують досвід у футбольних, в яких фармакології вже давно приділяють велику увагу. В Україні ж по-іншому: в нас цьому аспекту підтримки організму приділяють мало уваги.

Як відновлюєтеся після ігор?

Дуже добре допомагають вилазки на природу, там зникає психологічне напруження. Спілкування із сім’єю також сприяє психологічному відпочинку.

Максиме, ви починали з великого футболу. На якій позиції діяли і як склалася ваша кар’єра?

Навчався в школі київського «Динамо» (Максим Павленко займався в одній групі з Андрієм Шевченком і В’ячеславом Кернозенком, – Авт). У великому футболі грав на позиції лівого півзахисника та в нападі. Тренери вірили в мене, однак не зміг використати свій шанс у футболі. Після закінчення школи виступав у «Динамо-3», провів кілька тренувальних зборів разом із «Динамо-2». Але закріпитися не зміг, пізніше перейшов у міні-футбол.

Як гадаєте, попри схожість футболу та футзалу, ці виду спорту потребують різних природних здібностей?

Так воно і є. Можна мати хорошу техніку, але через відсутність певних фізичних якостей, не підійти великому футболу. Не поодинокі випадки, коли людина не може проявити себе у футболі, але має талант для футзалу.    

Якщо трохи пофантазувати, то як би завершилися матчі «Урагану» з футбольними донецьким «Шахтарем» чи київським «Динамо» на великому полі та в залі?

У великому футболі нам навряд вдалося б скласти конкуренцію грандам – у футболі інші фізичні навантаження. А в залі була б інша ситуація. Взагалі, цікава ідея зіграти в залі з якоюсь футбольною командою. До речі, в «Інтеркасі» під керівництвом Станіслава Гончаренка ми провели десять поєдинків у першості Києва з футболу. В дев’яти перемогли, а в одному зіграли внічию. Суперників переважали у вмінні втримувати м’яч.

Наостанок, про вашого зіркового однокласника. Андрій Шевченко, навчаючись у школі, суттєво вирізнявся своєю грою?

Так, вирізнявся. Андрій іще в школі був дуже працелюбним, міг самотужки вирішити долю найскладнішого протистояння. Міг «узяти» м’яч, обійти кількох захисників і забити дуже потрібний гол.

Олег Петренко, «Вголос»

 

 

ЗА ТЕМОЮ

КОМЕНТАРІ 0 +

КОМЕНТУВАТИ


Загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram
http://pix.my/Yo8xxrhttp://joxi.ru/82Q4PW8IjpQ3Lm