Мальдіви: Порошенко вкотре пробив моральне дно

Мальдівський відпочинок президента Порошенка став би скандальним кінцем політичної кар'єри у будь-якій західноєвропейській демократичній країні, а в Україні гарант навіть не відбувся легким переляком.

Чому президент не має права

«Де б ми не були сьогодні: у церкві, за святковим столом чи на роботі, – згадаймо тих, хто захищає нашу країну. І помолимося за них, попросивши їм у Бога здоров'я та сили...» – так вітав із Різдвом українців президент Петро Порошенко, перебуваючи в цей самий час на Мальдівах з приватним відпочинком. А мільйони українців дивились по телевізору це заздалегідь записане відеозвернення. Вартість відпочинку президента найбіднішої країни Європи на орендованому приватному острові коштувала 500 тисяч доларів або 14 млн грн.

Ця подія викликала серед українців як хвилю обурення, так і слова підтримки й виправдання для президента з боку платних прихильників Порошенка. Український медійний простір заполонили статті та коментарі із захисними меседжами, мовляв: чи бізнесмен Порошенко не має права відпочити з родиною за власні гроші кордоном? А також пролунали вже класичні звинувачення в роботі на Кремль тих, хто обурюється мальдівським відпочинком президента. Проте захисники олігарха, та й сам Порошенко, зовсім не бачать предмету сорому і не вважають такий вчинок крамольним. При тому, що є декілька етичних обставин, які не дозволили б навіть бізнесмену-мільярдеру переступити моральний бар'єр відпочинку за 14 млн.

По-перше, Україна офіційно визнана найбіднішою за рівнем доходів країною Європи, більшість населення якої ніколи не виїжджало за кордон. За часів президентства Порошенка українці почали жити гірше, аніж за часів злодія та диктатора Януковича, та ледве зводять кінці з кінцями. Сотні тисяч українців не в змозі заплатити за комуналку, газ та опалення, які з новими тарифами інколи сягають 5-6 тисяч грн за місяць. У багатьох селах українці вимкнули газові котли і заради економії перейшли на дрова, вирубуючи місцеві гаї – бо інакше не вижити. Будь-яка морально чесна людина утрималася б від розкішного відпочинку, знаючи, що мільйони простих українців не мають за що купити продукти та оплатити комуналку. Але не президент Порошенко.

По-друге, не має морального права президент воюючої країни відпочивати в найдорожчих закордонних курортах, в той час, як весь народ разом з волонтерами збирає їжу, одяг та бронежилети для армії. Ще цинічніше з боку Порошенка було закликати українців згадати солдат в окопах, перебуваючи на Мальдівах. Цей вчинок президента знівелював чи не всі зусилля народу по допомозі фронту. Виходить, що бабуся в селі віддає чи не останнє щоб допомогти армії, трудящі українські заробітчани присилають фронту гроші, обладнання та транспорт, безробітні надсилають платні СМС для переказу коштів війську,  країна всім миром фінансує державну АТО. І в той самий час президент, кинувши про людське око незначну пожертву (невідомого походження) армії, гріє черево на найдорожчому заморському курорті!

По-третє, президент не має права смітити грошима в час, коли українські навчальні заклади, альма-матер української молоді, закриваються через нестачу коштів. Для українців справжнім скандалом виявилася новина, що найпрестижніший Київський національний університет ім. Тараса Шевченка розпустив студентів до весни через відсутність коштів для оплати за тепло та електроенергію. Хоча керівництво вузу та чиновники від освіти фальшують, нібито університет просто перейшов на «дистанційне навчання» до весни – і  все це на «прохання студентів» та «це робиться на час написання дипломних робіт» і т. д., але всі насправді розуміють – українські університети ледве животіють і майже закриваються. Між іншим, десь приблизно такої суми, на яку Порошенко відпочив на Мальдівах (14 млн грн) бракує КНУ ім. Т. Шевченка для оплати опалення на вимушених «канікулах» до весни.

Список, чому український президент за існуючих обставин не має морального права відпочивати на півмільйона доларів навіть приватно, можна продовжувати до безкінечності, хоча ці причини не мали б потребувати нагадування у будь-якої порядної людини.

Моральне дно української влади

Між іншим, саме в дні мальдівського скандалу Порошенка ООН припинила продовольчу програму допомоги Донбасу, яка за три роки війни забезпечувала продуктами 970 тисяч осіб. Пояснили це нібито тим, що Україна – єдина держава в Європі, яка отримує гуманітарну допомогу і тим, що грошей нема. Можливо, це співпадіння, проте не дивно, що міжнародні волонтери відмовилися допомагати їжею країні, президент якої відпочиває на півмільйона доларів і при цьому просить гуманітарної допомоги.

Люди, які заволоділи владою в Україні в 2014 році, обвівши народ на Майдані навколо пальця, ще не до кінця усвідомили, що часи змінилися – і те, що вони вільно робили в 1990-ті, сьогодні може стати крахом їхньої кар'єри. Останні тенденції світової політики продемонстрували, що посадовець може втратити владу не лише через корупцію чи якісь злочини. Посада може буди втрачена навіть через низький рівень моральної та соціальної відповідальності. Адже політик – це не лише людина, яка просто дотримується букви закону, політик повинен відповідати високим моральним стандартам і бути прикладом для суспільства: дітей і підростаючого покоління, християн, жінок, пенсіонерів. Можна бути хорошим політиком й не порушувати законів, але при цьому використати плагіат у власній книжці чи попастися на сексуальних домаганнях – саме такі репутаційні удари в наш час стають причинами відставок міністрів та урядовців в США, Британії, Німеччині. А мальдівський відпочинок українського президента, якби він був європейським політиком, дорівнював би репутаційному удару з ефектом атомного вибуху – від Порошенка як політика нічого б не залишилося. За європейськими мірками політичної етики, український президент пробив моральне дно європейської політики.

Однак політики заходять настільки далеко, наскільки народ їм це дозволяє. Звістка про мальдівський круїз Порошенка не призвела до жодного масового вуличного мітингу й обмежилася обуренням на кухнях та соцмережах. В Україні, на жаль, більші мітинги збирають абстрактні ідеї, такі як ефемерна євроінтеграція, чесні вибори Ющенка чи епатаж Саакашвілі, аніж конкретні випадки, коли політики залізли народу в кишеню. В Україні не відбулося жодного масового мітингу, головною причиною якого б стала саме корумпованість влади, в той час як в сусідній Румунії на антикорупційний мітинг недавно вийшло 30 тисяч громадян.

І олігархи, які керують Україною, знають, що вони можуть собі дозволити відпочинок і за 10, і за 20 млн доларів, адже будь-які серйозні антикорупційні народні виступи вони затюкають інформаційними атаками «порохоботів», обізвуть «агентами Кремля», або переключать суспільну увагу на черговий скандал Ляшка.  А якщо в країні справді запахне революцією і на Майдан вийдуть десятки тисяч українців – тоді раптом почнеться «загострення на фронті», а зі страшилками «Путін нападе» Порошенко зможе ще багато років літати на Мальдіви.

Валерій Майданюк, політолог, спеціально для «Вголосу»

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Завантаження...
RedTram