Мовний закон Київради: дискримінація чи деокупація?

Депутати Київради підтримали Проект рішення голови фракції ВО «Свобода» Юрія Сиротюка «Подолання наслідків совєцької окупації в мовній царині» – документ, який має на меті зупинити мовну дискримінацію українців у громадському обслуговуванні й закріплює конституційне право на першочергове одержання послуг рідною мовою.
Про що саме йдеться у цьому документі? У яких сферах побуту його застосовуватимуть? Кого зобов’яже документ розмовляти українською? І чи справді має він дискримінаційний характер, як про це уже заявили представники «руського міра» і навіть один із депутатів від «Самопомочі»? Про це  «Вголосу» розповів сам  автор Проекту рішення, «свободівець»  Юрій Сиротюк.

 

Що конкретно передбачає Проект рішення і у яких сферах побуту він «працюватиме»? 

Почнемо з того, що в Києві неможливо знайти магазин чи кафе, де з вами розмовлятимуть українською мовою. Завжди виникає якась конфліктна ситуація, тебе брутально посилають. Я втомився сваритися й віджартовуватися. Я живу у Києві у ворожому мовному середовищі і мені це не подобається. От для того, щоб вгамувати такі конфлікти, це рішення й існує.

А Проект означає одне: у місті Києві у сфері обслуговування має застосовуватися українська мова. Тобто звертання в магазині, у транспорті чи у кафе або ресторані мають починатися винятково українською мовою. В кав'ярнях меню українською мовою мають пропонувати першим і лише потім – іншою мовою, якщо таке є.

Рекламні оголошення, вивіски, плакати, афіші, повідомлення, рекламна продукція, цінники повинні виконуватись українською мовою. У випадку, якщо вивіска суб’єкта господарської діяльності є відображенням зареєстрованого знака іноземною мовою, встановлення такої вивіски можливе лише з обов’язковим зазначенням її перекладу чи транслітерації українською мовою рівновеликим шрифтом.

Словом, усе просто. Проект простий як двері…

Цей документ уже встигли назвати дискримінаційним...

Я про це знаю: божевільні представники «руського міра» вже пишуть, що у Києві розстрілюватимуть за російську мову. Але це рішення жодним чином не стосується російської мови, покарань та обмежень. Воно стосується простого: більшість, а українську мову своєю рідною вважає 80% киян, має право обслуговуватися своєю мовою, почутою у своєму місті, у своїй столиці.

Окрім того, у проекті чітко прописано: в магазинах, кафе та інших закладах, де надаються послуги, розпочати розмову українською державною мовою має не турист, не клієнт, не споживач, а надавач послуги: продавець, кельнер чи кондуктор. Тобто почати розмову вони мають українською, а продовжити діалог можуть мовою, яка зручна клієнтові і яку водночас знає надавач послуг. Це нормальна європейська норма. Ніхто ж не протестує, коли в Італії з вами у магазині привітаються італійською. А вже потім, коли ви якось поясните продавцеві, що ви не знаєте італійської, то він шукатиме зрозумілу для вас мову. Для когось це буде англійська, французька, може, хтось знає російську.

Те ж стосується Києва. Приходить клієнт, з ним починають розмову українською. Він не розуміє, бо, наприклад, мешкає у Білорусії.  І якщо є продавець, який розмовляє білоруською, прошу. Рішення не дискримінує жодну мовну групу.

Тобто Проект не дискримінаційний: він лише закріплює конституційне право кожного українця на обслуговування в сфері послуг рідною мовою і зовсім не применшує прав інших мовних груп.

Проект рішення пролежав у Київраді близько року: чому так довго? І коли орієнтовно можна чекати на те, що рішення реально запрацює?

Проект рішення дійсно зазнав шаленого опору. І, головне, що процес зрушився з місця. Поки що це рішення прийнято за основу. Ухвалений його Проект. Згідно із регламентом Київської міської ради на внесення правок дається два тижні. Через два тижні будуть внесені правки. На наступному пленарному засіданні цей проект рішення винесуть у другому читанні. Якісь правки будуть враховані, якісь не будуть. Проект буде підписаний в цілому. Тоді будемо чекати на підпис міського голови Києва Віталія Кличка. І все, будемо потрохи його впроваджувати.

Не думаєте, що надавачі послуг його ігноруватимуть? Які санкції застосовуватимуть у такому випадку і які служби це робитимуть?

Я не хочу, щоб це рішення було репресивним. Не маю на меті когось обмежувати, дискримінувати чи карати. На першому етапі треба рекомендувати усім виконувати його добровільно. Далі шукатимемо якісь заохочувальні механізми. Я переконаний, що більшість суб’єктів підприємництва його виконають.

Щодо тих, хто його ігноруватиме принципово, то тут є кілька варіантів. Перший – громадський осуд. Треба буде вдарити по них копійкою: не ходити у ці кафе та магазини, не купувати. Другий – звертатись до органів захисту прав споживачів. І третє: коли ці магазини  та кафе звертатимуться за продовженням дії договору оренди чи ліцензії, ми скажемо – для вас, як злісних порушників, ми не зможемо цього зробити.

Але, наголошую, я б цього не хотів. Знаєте, мого проекту рішення узагалі не було б, якби скасували мовний закон Ківалова-Колесниченка. Але оскільки у нас є імпотентна, непрацююча, українофобська Верховна Рада, то ми мусимо захищати українську мову на кожному клаптику території, де це вдається.

 

Адріана Гринишин, «Вголос»

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram
http://joxi.ru/82Q4PW8IjpQ3Lm