17 12 2007 09:59

Мустафа Джемільов у Львові

"Ми вже втомились від самозахоплення землі і хочемо цивілізованого вирішення питань кримських татар. Адже із приблизно 90 тисяч домів та квартир, які свого часу були відібрані у корінного населення Криму, за рахунок держави кримські татари повернули собі лише 7-8%".

"Ми вже втомились від самозахоплення землі і хочемо цивілізованого вирішення питань кримських татар. Адже із приблизно 90 тисяч домів та квартир, які свого часу були відібрані у корінного населення Криму, за рахунок держави кримські татари повернули собі лише 7-8%".

Про це у неділю, 16 грудня, під час прес-конференції у Львові заявив народний депутат України, лідер Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемільов. За його словами, держава Україна при ухваленні земельного кодексу просто не враховує особливостей Криму.

"Влада надає перевагу тому, аби земельні ділянки, насамперед, виділяти собі та своїм рідним і близьким, а також за гроші комерційним структурам. Тому бізнесмени, переважно з Росії, шляхом підкупу депутатів місцевих рад, отримують земельні ділянки в Криму. Ми розуміємо, що коли Крим не віддадуть Росії, Росія просто його викупить. Відтак кримські татари самовільно займають земельні ділянки, на яких жили їх предки. Але, ще раз наголошую, ми вже втомилися від цього самозахоплення", - наголосив лідер Меджлісу.

Мустафа Джемільов зазначив, що з близько 48 тисяч земельних ділянок, які надали кримським татарам за часи незалежності, майже 46 тисяч - ділянки, які кримські татари спочатку самовільно захопили.

"Серед усіх мешканців Криму кримських татар є лише близько 13%. А у владі представників корінного населення поготів від нуля до 4%. Ми маємо на весь Крим лише 14 шкіл, де діти кримських татар можуть навчатися рідною мовою. Це означає, що лише 1 із 10 наших дітей може навчатись рідною мовою" - заявив народний депутат України, лідер Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемільов.

За його словами, українці у Криму в цьому сенсі в гіршому становищі, ніж кримські татари. "Українські діти дуже зрусифіковані. А що стосується шкіл із українською мовою викладання - їх у Криму взагалі 6 чи 7. Тобто, відбувається масова русифікація Криму", - додав Мустафа Джемільов.

Лідер Меджлісу наголосив, що ставлення до кримських татар в Криму зараз нагадує ставлення у фашистській Німеччині 30-х років минулого століття до євреїв. "Нещодавно проводили опитування серед кримських студентів. Понад 70% заявили, що депортація кримських татар була правильною акцією. Стільки ж студентів підтримують ідею, що Крим має належати Росії. І це, наголошую, студенти - люди, котрі ще щось читають. На побутовому рівні картина ще гірша".

Також Мустафа Джемільов зазначив, що: "Після подій на Ай-Петрі, де 950 "беркутівців" вчинили акцію залякування 48 кримських татар, Меджліс ухвалив проект про всезагальну мобілізацію. Але я цей проект відхилив, наклавши на нього вето, бо будь-яка агресія суперечить нашим принципам ненасильства. Я ніколи не зніму цього вето", - про це сьогодні, 16 грудня, під час прес-конференції у Львові заявив народний депутат України, лідер Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемільов.

За його словами, кримські татари можуть застосувати інший, більш мирний спосіб боротьби. "Нас є близько 260 тисяч. Достатньо, аби лише половина з нас вийшла на вулиці - і тоді буде паралізовано роботу усіх структур".

Поряд із цим, лідер Меджлісу не приховує, що у Криму є "окремі радикальні ісламські течії, котрі є прихильниками більш жорстких методів боротьби".

"Поки вплив цих течій незначний, тому я загрози не бачу. Та як тільки Меджліс втратить свій авторитет, люди самовільно можуть створювати різні радикальні угрупування. І тоді Меджлісу не залишиться нічого, як їх очолити. Водночас я розумію, що збройні методи боротьби не приведуть до нічого доброго і направду боюсь, що Крим може стати другою Чечнею", - наголосив Мустафа Джемільов.

На його думку, для врегулювання ситуації у Криму потрібно, аби парламент ухвалив законопроекти "Про визнання прав осіб, депортованих за національною ознакою" та "Про статус кримськотатарського народу".

"Я ще матиму зустріч із Президентом України і обов’язково нагадаю йому про обіцянку розглянути принаймні перший законопроект. Я також маю сумніви, що коаліція зможе вирішити дане питання, бо реальну присутність 227 депутатів щоразу забезпечити важко. Тому залишається сподіватись, що цей законопроект підтримає частина депутатів із Партії регіонів та Блоку Литвина", - резюмував він.