На порозі дефолту: «країною керують примітивні люди, аби добити нашу економіку»

Про ймовірність дефолту в Україні говорили у 1998, 2008, 2015 роках та навіть цьогоріч. Щодо призупинення платежів по зовнішніх боргах, тобто про технічний дефолт українські урядовці серйозно заявляли у 2015 році. Проте тоді минулось. Зараз українські чиновники з Національного банку України лякають тим, що без кредитів МВФ дефолт в Україні може статись вже сьогодні. Натомість незалежні економічні експерти наголошують, що уряд замість проведення економічних реформ лише набирає кредити у міжнародних інституціях, через які росте держборг. А борги, як відомо, потрібно рано чи пізно віддавати. І коли настане ця година «х», настане й дефолт з усіма його наслідками.

Коли ж в Україні можливий дефолт? Що він означатиме для для держави? Про це кореспондент «Вголосу» спілкувався із екс-міністром економіки України, президентом Центру ринкових реформ Володимиром Лановим та директором економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолієм Амеліним.

Screenshot_3.jpg

Дослідження Українського інститут майбутнього

Зараз знову заговорили про дефолт. Чи дійсно є така ймовірність?

Володимир Лановий:

Дефолт дійсно можливий у 2019 році, адже Міжнародний валютний фонд виділив Україні кредити лише на чотири роки. І повернути ці кошти ми теж маємо. З яких ресурсів ми їх повертатимемо – невідомо. З внутрішніх ресурсів – ні, бо кожного року наш бюджет і так є дефіцитним. А це означає, що потрібно брати нові борги – кредити, або ж розміщувати єврооблігації. Якби у нас був бюджет з профіцитом, тоді б прибутки направляли на погашення раніше отриманих кредитів.

Анатолій Амелін:

Як відомо, у 2019-2021 роках Україна має сплатити великі суми по зовнішніх боргах. Причому, це як борги перед МВФ, так і по зовнішніх зобов'язаннях. І ця сума буде настільки критичною для країни, що ми навряд чи зможемо впоратись з цим самостійно. Джерелом виплати зовнішніх боргів є бюджет України, який формується в гривнях. А відповідно доведеться купувати валюту. І у даному випадку можна стикнутись із дефіцитом  валютних коштів для виплати зовнішніх боргів. А якщо ми за рішенням суду в наступному році будемо змушені виплатити ще 3 мільярди доларів так званого «боргу Януковича» перед Росією, то дефолт чекає Україну уже в 2018 році. І ситуація буде критична.

До того ж, в Україні, нагадаю, 2019-2020 роки – це роки виборів. І без зовнішніх боргів – це  політично нестабільний період, який так чи інакше стримує інтерес інвесторів до України. І через це у 2019 році, на думку Українського інституту майбутнього, є велика ймовірність дефолту. І цей факт може мати вплив навіть на результати виборчої кампанії в Україні.

Screenshot_1.jpg

Скільки повинна повернути Україна? Дослідження Українського інститут майбутнього

Якщо мовою цифр, чому нас очікує дефолт? Ми так багато винні?

Володимир Лановий:

Якщо на європейському ринку брати кредити, то це означає, що нам їх будуть давати під 7% річних. Але до цього відсотку Україна сплачує ще один відсоток на різні премії посередникам. Тобто виходить, що ми платимо понад 8% річних по валютних кредитах. Таких високих відсотків у валютному кредиті, наголошую, жодна країна не має. У Греції навіть у пік кризи кредити бралися під 7%. Брати – це одне. Але питання у тому, як ми їх виплачуватимемо. Ми можемо це робити лише з бюджету. Тобто частину державного бюджету ми маємо використовувати для купівлі валюти і для оплати цих високих відсотків. Якщо ми помножимо наш зовнішній борг України, а це 50 мільярдів доларів, на 8% то вийде, що ми маємо щорічно віддавати чотири мільярди доларів лише по відсотках. А для цього ми ще маємо десь брати валюту. Якщо по курсу 25 грн за долар, то це виходить більше 100 мільярдів гривень щорічно, плюс – у нас ще є внутрішні борги. Тобто Україна на обслуговування цих кредитів тільки на відсотки витрачає 100 мільярдів гривень щорічно. А борги теж доведеться віддавати.  

Окрім того, щоб погасити борги за відсотки по кредитах, уряду потрібно десь брати гроші на дефіцит бюджету. Для цього лише  в цьому році випустять 130 мільярдів різних боргових зобов'язань, у наступному році – 200 мільярдів облігацій. Частина цих облігацій буде валютною, тобто валюту купуватимуть на внутрішньому ринку. Нам потрібно 4 мільярди на кредити,  а ще кошти на фінансування дефіциту бюджету, а, за моїми підрахунками, це буде близько 8 мільярдів доларів. Значить, на внутрішньому ринку уряд і купуватиме ці валютні кошти. Внаслідок чого гривня весь час слабшатиме, а долар постійно ростиме. І якщо в Гройсмана заклали у новому бюджеті 30 гривень за долар, то це означає, що у планах уряду є чергове знецінення гривні.

У Гройсмана й надалі братимуть кредити під величезні відсотки. Якщо реально, то на нас чекає обвал гривні, великі витрати з держбюджету на обслуговування кредиторів, нестача коштів на фінансування наших соціальних потреб – розвитку освіти, медичного забезпечення, пенсійного забезпечення тощо. Інфляція з'їсть будь-які нинішні підвищення. Україна цього не зможе довго тягнути, а тому цілком можливо, що буде оголошено про дефолт.

Анатолій Амелін:

Так, у найближчих чотири роки Україні потрібно буде виплатити 50 мільярдів доларів зовнішніх боргів. Якщо говорити у цифрах, то  виплати по боргах у 2018 будуть становити 6 мільярдів доларів, у 2019 році – більше 8 мільярдів доларів. І це суми без врахування боргу Януковича.

Недавно Гройсман заявив, що економіка України у найближчі роки зростатиме на 5% ВВП, зараз ми ростемо на 1,8 %.  Але навіть ріст економіки передбачає нові борги для України. Хочу нагадати, що ті угоди, які за міністра фінансів Наталії Яресько уряд підписував із зовнішніми донорами, передбачали збільшення премій нашим кредиторам у випадку, якщо наша економіка розвиватиметься більше, ніж 4 відсотки річних. Дані виплати у суму держборгу не включені. Хоча вони можуть бути дуже суттєві для української економіки. З 2021-2022 року нам доведеться переплатити кілька мільярдів доларів, якщо наша економіка розвиватиметься швидшими темпами. Тобто Україна й справді не має звідки повертати ці борги.

Screenshot_4.jpg

Дослідження Українського інститут майбутнього

Днями міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що до 2019-го влада планує успішно закінчити цьогорічну програму співпраці з МВФ. А що далі?

Анатолій Амелін:

У 2019 році закінчується діюча угода України із Міжнародним валютним фондом. Але найімовірніше, співпраця продовжиться. Бо цей же міністр фінансів Данилюк заявив, що у 2019 році закінчувати співпрацю із МВФ ми точно не будемо.

Україна може продовжити співпрацю з МВФ, але для цього потрібно чітко виконувати усі їхні умови. У МВФ зацікавлені, щоб Україна могла віддати свої борги.

Володимир Лановий:

Я думаю, що уряду Гройсмана більше ніхто й копійки не дасть: ні ЄС, який і 600 мільйонів не може виділити (хоча насправді ті 600 мільйонів це просто сльози, а не гроші), ні Литва, яка ініціює «план Маршалла».  Бо усі розуміють, що подібні проекти будуть лише тоді, коли буде зміна влади в Україні.

Цьому уряду даватимуть кредити хіба під космічні відсотки, що, власне, і відбувається зараз. А тому ми маємо очікувати хіба на зміну влади – і тільки тоді ми зможемо якось співпрацювати, щоб погасити борги. У діючого Кабміну немає ніякої перспективи подолати ці валютні боргові зобов'язання.

У нас корумпована, архаїчна країна з якимось прорадянськими та проазійськими інтересами еліт. І ніяких кроків у напрямку цивілізованих ринків, економічних свобод у нас немає. А тому у подальшому західні політики будуть дистанціюватися від України.

І лише новому уряду можна буде розраховувати на якісь кредити чи фінансову допомогу.

Але саме ці кредити МВФ багато хто критикує, кажучи, що ми лише влазимо у борги. В України є альтернатива Міжнародному валютному фонду?

Анатолій Амелін:

Й справді – жаль, що з боку уряду немає такої ініціативи, яка б оздоровила нашу економіку, натомість ми залежимо від зовнішніх донорів. Бо набагато краще було б, якби Україна залежала не від МВФ, а залучала б інвестиції. Але уряд не робить для цього необхідних реформ, через що ми й досі у залежності від Міжнародного валютного фонду.

Без оголошення дефолту, але з боргами Україна зможе якось жити?

Володимир Лановий:

У 2019 році нам потрібно буде платити по кредитних зобов'язаннях. Якщо домовитись із МВФ, щоб платити йому лише відсотки, нових кредитів не брати, а старих не повертати і час від часу їх пролонговувати, то дефолт лише відтягнеться. Так зараз живе Єгипет. Ця країна не отримує нових кредитів, натомість її старі борги висять, відраховуючи МВФ відсоток за борги. Але таке існування лише для того, щоб країна не завалилась.

Але це, зрештою, триватиме недовго. Ми стали великими зовнішніми боржниками – і це буде сильно тиснути на незалежність України. І, ймовірно, комусь це вигідно. Україна потрапила в боргову яму. Наша економіка падає, а нам розповідають про смішне зростання на 1,5%.

У всьому цьому винні ці еліти, які породив олігархат. Складається враження, що країною керують неосвічені примітивні люди, яких набирають натовпом для того, щоб вони дисципліновано знищували нашу економіку.

Screenshot_2.jpg

Зростання економік після дефолту. Дослідження Українського інститут майбутнього

Свого часу дефолт оголошували такі країни, як Росія, Аргентина, Мексика та Греція. Що дефолт означає для України? Чи є плюси у такому, здавалось б, негативному явищі?

Анатолій Амелін:

Дефолт може мати як позитивні, так і негативні наслідки та можливості для економіки країни. З позитиву дефолту – це перегляд умов співпраці із зовнішніми кредиторами. А значить, можна зменшити ставки кредиту, переглянути умови співпраці й навіть списати кредитні суми. Кредитори ж не зацікавлені у тому, щоб українцям списувати ці кредити. Хоча, як показує досвід інших країн, у випадку дефолту боржникам таки списують частину кредитів. Факт дефолту зменшить навантаження на бюджет України і може прискорити навіть розвиток економіки за рахунок своїх власних внутрішніх ресурсів. З негативних наслідків дефолту – те, що країни, які оголошують дефолт, на якийсь час потрапляють у чорний список для міжнародних інвесторів. А це ті, що вкладають кошти у державні цінні папери та ті,що можуть тут відкрити підприємства. А протягом двох років після дефолту Україна відчуватиме дефіцит зовнішніх інвестиційних ресурсів. Тобто у випадку дефолту економіка й справді може оздоровитись, але це не буде настільки безпроблемно.

Щодо олігархів, то ми говорили про те, що вони поставили Україну на межі дефолту. Але вони тут заробляють, хіба їм вигідний дефолт в Україні?

Володимир Лановий:

Дефолт олігархам невигідний. Оскільки їхні капітали теж впадуть у ціні. Але  у підприємства українських олігархів і так ніхто не інвестує, навіть вони самі. Олігархат має властивість жодним чином не займатись підприємництвом з точки зору технічного просування, оновлення та модернізації. Тому що вони не підприємці, а ділки.

Насправді на падіння економіки України олігархам байдуже. Зараз вони виводять з України гроші, щоб уже за кордоном купувати підприємства, елітну нерухомість та інші предмети розкоші. Викачуючи усе до останнього з України, олігархи не переймаються тим, що тут залишиться. Своє майбутнє вони уже забезпечили за кордоном. Вони з цієї землі забирають усе. А потім покинуть Україну разом з награбованими мільярдами.

Пригадайте історію з «Приватбанком». Коломойський все висмоктав. А потім, забравши кошти, виїхав геть, заявивши, що у нього немає претензій до Нацбанку. Та ще б. Зверніть увагу, зараз у групи «Приват» забирають заводи. Хіба Коломойський через це дуже переживає? Так, вони судитимуться, але те, що забрали, не є настільки цінним. Тобто, олігархи – це тимчасова система експлуатації діючої економіки. Ніякої модернізації, просування та інновацій. А живуть вони тут тимчасово, лізуть у владу, щоб грабувати нашу державу. І поки при владі головний олігарх, доти це все триватиме.

Що можна зробити, щоб уникнути дефолту?

Анатолій Амелін:

Є низка факторів, які впливають на ймовірність дефолту. І все залежить винятково від роботи уряду. Про роботу Кабміну можна судити, аналізуючи держбюджет-2018. І він, на жаль, не створює додаткових стимулів для розвитку української економіки. Щоб уникнути дефолту і не підсідати на кредити МВФ, нам необхідно збільшити потік іноземної валюти в Україну. А для цього ми повинні бути економічно привабливою країною для іноземних інвесторів. Також збільшити потік іноземної валюти  можна завдяки зростанню експорту та імпортозаміщення з України. Бюджет, який пропонує уряд Парламенту, не передбачає можливостей податкових послаблень для інвесторів.

Так звана пенсійна реформа (а насправді це не реформа, а зменшення кількості пенсіонерів, відповідно зменшення витрат на них) й справді зекономить трохи грошей. Але ці ж зекономлені кошти підуть на державний апарат. Тому, на мою думку, уряд не робить нічого для розвитку української економіки та уникнення цього дефолту.

Марія Бойко, «Вголос»

Теги: НБУ, дефолт

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram