11 10 2017 11:22

Не хочете російської? Закидати камінням і спалити!

Якщо якомусь божевільному українцеві коли-небудь в Україні не припаде до душі російська…Більше того, якщо він захоче адекватної освіти своїм дітям…Ну, то доведеться закидати його камінням, проклясти, вислати в далеку дорогу чи просто спалити. Принаймні, у цьому твердо переконані опоблоківці на Одещині, які за нелюбов до мови агресора відверто мстять свідомому люду.

Розквітівська ОТГ, Березівський район. Протягом останніх двох років тут точиться запекла боротьба: місцеві «колоритні» освітяни проти двох «притиряних на голову» (з погляду перших) мам. Ті, що скоріше згадані, – сидять на грошових потоках, ті, що пізніше, – намагаються вибороти дрібочку нормальності і відстояти державну мову у навчанні своїм дітям. Нібито звична ситуація для наскрізь прогриженої корупцією української школи. Тим більше в селі на Одещині, ще й з Опоблоком. Важливо те, що вже якось надто дорого коштує сім'ям необережність бути сміливими…Надто дорого.

Хто є хто?

«Там всі свої, всі з одного котла. Уже було три виїзних комісії із обласного департаменту освіти, але, наскільки ми зрозуміли, зверху наказали «задушити», «прибити» і не дозволити розголошувати проблему. На нас уже чинять великий тиск, на дітей також. Вчителі відкрито поганять, дезінформують і користуються послугами «кишенькових батьків». Усе це триває 2 роки, але ми втомилися бігати по колу», – розповідають «Вголосу» Лариса Сапункова та Іванна Витопоренко – відважні мами, які посміли піти проти системи.

Почався інцидент за постійної зміни директорів і суттєво радикалізувався із утворенням нового відділу освіти при громаді. Очільник цієї ОТГ – Віталій В'ячеславович Лозов, персона злегка епатажна. Як нам вдалося з'ясувати, черпати ідеї щодо покарання неугодних мам (до прикладу, закидати усім селом камінням) Лозову завжди буде звідки – рідний «Опозиційний блок», певна річ, прийде на допомогу. Саме від цієї політсили нинішній пан голова громади балотувався на місцевих виборах 2015-го, до піару саме цієї політсили він активно долучався восени 2016-го і саме цим продовжує займатися сьогодні.

Варто згадати й про те, що освітою в громаді керують не менш цікаві особистості. «Рулить» ситуацією така собі Тетяна Миколаївна, колишній вчитель математики нашої скандальної школи, а нині старший медотист управління освіти ОТГ. І то нічого, що до її обов’язків аж ніяк не входить управлінська функція (є ж бо завідувач управління, нині – новопризначений Кучеров Сергій Вікторович), статус дружини голови ОТГ – того ж пана Лозова ЗОБОВ’ЯЗУЄ. Ну і фінанси громадівські, між іншим, в «правильних» руках: головний бухгалтер Розквітівської ОТГ – кровиночка Віталія Лозова – сестра Олена Янчевська.

Цікаво, що й обласним департаментом освіти на Одещині завідує чиновник із вельми «цікавим» минулим. У соцмережах пишуть, що свого часу Олександр Анатолійович Лончак був маріонеткою Партії регіонів: «збирав директорів шкіл та на зборах проводив агітацію за «Партію регіонів» і навіть наказним тоном говорив директорам, щоб вони по своїх селах агітували жителів. Тим, хто не погоджувався або висловлював свою думку, – відразу влаштовував «терор» на «неслухняного» директора…». Та й за списками ЦВК на місцевих виборах 2015-го Лончак проходив від партії «Відродження» (близькою до тих же екс-регіоналів).

У чому ж проблема?

Сапункова та Витопоренко запевняють, що вчителі під керівництвом директорки Валентини Коршункової та вже згаданих нами опоблоківців у примусовому порядку нав’язують дітям вивчення мови агресора. А за те, що мами вперто не погоджуються – починають мстити.

«Протягом двох років керівництво школи ігнорувало нашу вимогу провести опитування серед батьків, щоб ми могли вибрати для своїх дітей потрібні додаткові заняття (до переліку шкільних предметів із низки варіантів типового навчального плану дітям в обов’язковому порядку добавили російську мову). Такі уроки є в навчальних планах і саме ми маємо повне право їх обирати. Щодо типового навчального плану я ще у вересні звернулася до завідувача відділу освіти. Мені відмовили. Я сказала, що заберу своїх дітей із російської мови, на що мені відповіли, що я не маю права. Потім я звернулася у письмовій формі в травні. Мені знову дали відписочку: у серпні-вересні вам скажуть, буде педрада, ви туди підіть. Я звернулася до відділу освіти, вони цього листа мали перенаправити до директора школи і мене сповістити. Нічого не відбулося.

Вони вибрали російську мову до плану, щоб забезпечити навчальні години собі і своїм подругам. Російська – мова агресора, вона мені не потрібна. Я не хочу, щоб мої діти вивчали ту мову, бо мені соромно дивитися в очі дітям, батьки яких загинули на війні. До всього, у нас християнська етика є в розкладі, а її скасували 5 років тому! Для чого? Дайте якусь іншу мову, чи підсильте англійську! У нас вчителька англійської обдзвонює батьків 2 класу, щоб брати їх на репетиторство, при чому найкращих обдзвонює», – каже Лариса Сапункова.

А попри те мамам-активісткам вдалося розвідати, що місцеві «кермувальнкии» не гребують і відмиванням коштів: торік громада закупила 28 ноутбуків «неіснуючої моделі» (інформація про це міститься на Prozorro) за завищеними цінами.

«Голова громади спершу казав, що вони по 8 тисяч (нібито дуже дешево), потім по 7200. В інтернеті вони коштували 5300. 9 ноутбуків дали нашій школі, 9 ще одній, а де решта п’ять – не знаємо донині. Ліцензійну програму для тих ноутбуків директор купив у свого друга. Тепер діти кажуть, що половина техніки  не працює, вони зависають», – розповідає Сапункова.

Та й на цьому не все. Школа має два трактори – жодного на території. Люди кажуть, бачили, що на тракторі працював водій голови ОТГ, його кум. Другий трактор – десь у старости сусіднього села. Так і живуть.

Що ж у наслідку?

Сапункова й Витопоренко залишились удвох. Школа, керівництво громади та їхні колеги-освітяни усіма силами намагаються зжити жінок зі світу, аби тільки не руйнували систему. Спершу їх ігнорували, ображали, принижували. Намагались зробити пришелепкуватими, «напанятлівими», корисливими…Тиснули по-всякому і зусібіч. Обіцяли проклясти, вивезти на 101-ий кілометр чи закидати камінням всім селом. Односельців переконали, що мами-активістки – ледь не расистки, і саме через них село може взагалі позбутися школи. Проте жінки таки не зламалися. А це, як виявилося, коштує недешево.

Одного дня прийомній доньці Сапункових розповіли про всиновлення. Маму при тому виставили останньою негідницею. Мабуть, не треба пояснювати відчуттів дитини, яка дізнається такі речі від чужих людей.

Наступної доби Сапунковим «віддячили» ще раз – спалили автівку просто у дворі.

«Після півночі сталася пожежа у дворі. При тому у крані відразу дивним чином зникла вода. Я переконана, що цей підпал вчинений для прикриття їхніх порушень. Як треба було гасити займання – у крані раптово не стало води. Як наслідок, машина вигоріла вщент. Це було сплановане залякування, щоб це все нарешті закінчилось. Бо на нараді в ОДА нам обіцяли, що відправлять до школи вже четверту комісію, яка мусить об’єктивно розглянути цей конфлікт. Як воно буде… Важко сподіватися на щось адекватне, якщо два роки до цього вони все спускали на гальмах», – коментує Лариса Сапункова.

Днями, щоб вигнати сім’ї зі села, місцеве керівництво навіть призначило збори громади. Там зі Сапунковими та Витопоренками планували прощатися остаточно. На щастя, у конфлікт втрутилася поліція: щоб не допустити злочину під час збіговиська правоохоронці прислали до села патруль. Цього разу уникнути розправи таки вдалося.

Цікаво, що після втручання громадських активістів і розголосу проблеми чи не на всю країну, місцевий опоблоківець таки провів батьківські збори разом з учителями. Прогнозовано, нацькованим батькам ніхто й не пояснив, що російську можна вивчати за бажанням, відповідно до певного плану, хто не хоче – може вибрати інше. Натомість питання поставили руба: російська є, або нема. Понад те: коли нема – нема майбутнього вашим дітям, вони ж бо просто не виживуть в цій країні. На підтвердження останнього одна із вчительок покрила аксіомами: російська – аж ніяк не мова агресора, а діти зі світом не зживуться без прочитаного в оригіналі Достоєвського та Пушкіна.

А за словами очільника місцевого департаменту освіти, російську у школі навіть нема на що замінити: учителів бракує (до прикладу, математиків), ті що є – вкрай завантажені. І ні, то зовсім нічого, що попереднього директора школи погнали з посади саме за те, що запросив сильного вчителя математики. Для чого ж розумні люди колективу, який звик жити за своїми схемами. Рішення батьків – одноголосне: російська обов’язкова для всіх і ніяк по-іншому. Як несподівано…

То що ж далі? Терор триває уже два роки і щодень тільки посилюється. Ціле село, отруєне пропагандою місцевих проросійських феодалів, відверто ненавидить сім’ї, які посміли боротися із режимом. Ціле село готове зжити зі світу людей, які не хочуть вивчати кривавої мови. А що їм робити? Хіба сподіватися, що адекватність в освітній системі країни нарешті прокинеться, бодай через розголос. Агов, пані Гринееееевич!

 

PS: одразу після публікації матеріалу думка головних героїнь цієї сумної історії дивном чином змінилася. Як воно і що воно – судіть самі.