Новий політичний сезон: чого чекати

Уже з вересня в Україні традиційно розпочнеться новий політичний сезон. Із розкішних закордонних пляжів у сесійну залу Верховної Ради повернуться так звані народні обранці, аби імітувати законодавчу діяльність. Гройсман знову активно виступатиме з екранів, звітуючи про запровадження надуспішних реформ. Міністри вже традиційно пропонуватимуть українцям «менше їсти, менше їздити і взагалі менше жити», а Порошенко і надалі на псячих вигонах відкриватиме заводи, мости і, ймовірно, змінить винищувач на танк.

Здавалося б, нічого нового. Однак, як стверджують аналітики, новий політичний сезон в Україні все ж обіцяє бути цікавим. Чого ж від нього варто очікувати? Про це кореспондент «Вголосу» запитав у директора Центру стратегічних розробок Андрія Ніцоя, економіста Олега Соскіна, політологів Ярослава Макітру та Олеся Донія.

Минулий політичний сезон у Верховній Раді закінчився скандальним шоу зі зняттям недоторканності із деяких депутатів. Чи можна очікувати продовження цього шоу?

Ярослав Макітра:

Політичний сезон ознаменується серйозними внутрішньовладними конфліктами. Очевидно, що знову будуть подання до Парламенту про зняття з депутатів недоторканності. І, вочевидь, такі подання задовільнятимуться. Очікувати якоїсь плідної роботи від Верховної Ради я б не став. Парламент залишиться недієздатним і несамодостатнім органом, на який впливатиме як Прем'єр, так і Адміністрація Президента.

Олег Соскін:

У новому політичному сезоні актуальним буде питання наявності чи відсутності у парламенті коаліції. Адже, якщо подивитись по її складу, то формально коаліції уже давно немає. Відповідно, якщо її немає, то таке об'єднання потрібно або сформувати, або ж розпустити ВРУ та проводити нові вибори.

А тому опозиція може розпочати сесію Верховної Ради з вирішення питання: а чи легітимним без коаліції є це скликання парламенту?

Якщо ж парламент не розпустити, то далі продовжиться узурпація влади трьома політичними силами – БПП, «Народним фронтом» та «Ударом». І це при тому, що вони катастрофічно втратили електоральні симпатії.

Олесь Доній:

Україна за всіма ознаками є авторитарною країною, де існує лише ілюзорна демократія. А тому депутати Верховної Ради є не настільки важливими фігурами. Адже рішення у нас приймаються в Адміністрації Президента, а парламент існує для окозамилювання. А тому всі важливі політичні процеси відбуваються не публічно, а саме в Адміністрації Президента. Там вирішуватимуться і питання коаліції, і те, чи будуть дострокові вибори.

Разом з тим Верховна Рада не проголосувала за низку реформ, які підготував уряд Гройсмана. Зараз проголосують?

Олег Соскін:

Що ж до реформ, то без реальних змін в України вони нічого не варті. Та й назвати ініціативи уряду стосовно змін у медичній, пенсійній та земельній галузях реформами – язик не повертається. Навіть якщо за це проголосує ВР, то ці законопроекти не призведуть до покращення життя в Україні. Адже те, що вони планують робити у медичній галузі я б назвав знищенням нашої системи охорони здоров'я. Що стосується пенсій, то жодної реформи я у цих змінах не вбачаю. Щоб зрозуміти, наскільки ця пенсійна реформа «ефективна», варто лише пригадати слова профільного міністра соціальної політики Андрія Реви, який заявив, що українці бідні, бо багато їдять. За такі слова у цивілізованій країні його б вигнали з тріском. От і ця пенсійна реформа, як і міністр Рева, є віддаленою від реального життя. Адже солідарна пенсійна реформа в Україні не працює, а отже, потрібно переходити на індивідуальну. Але і ця система працюватиме лише тоді, коли не буде девальвації гривні. Але наша вітчизняна валюта падає ледь не щороку. До того ж, пенсійний фонд – банкрут.

Земельна реформа абсолютно не готова до впровадження. І сьогодні немає бачення її реалізації в цілому. Невідомо, як повинен діяти ринок землі, немає прозорих аукціонів, немає Державного кадастру, а тому жоден продаж сільськогосподарської землі за таких умов є неприпустимим.

Олесь Доній:

Я погоджуюсь, що від того, проголосують у Верховній Раді за реформи чи ні, у нас нічого не зміниться. Щоб у країні стало краще жити, має відбутись демонополізація економіки. Монопольне ведення економіки в Україні, як було, так і продовжується. І доказ цьому останній факт: 40 відсотків від всіх дотацій уряду в сільське господарство на загальну суму 809 млн грн отримала група компаній «Миронівського хлібопродукту», яка належить бізнесмену Юрію Косюку, який у 2014 році працював заступником голови Адміністрації Президента. І це додаткове свідчення того, що у нас може розвиватись лише монополізований бізнес, наближений до Порошенка. Владу все влаштовує, а для українців це все означає, що жодних реформ не буде.

А чого очікувати від Кабміну?

Олег Соскін:

В Україні розгортатимуться дуже серйозні конфлікти навколо економіки, а це і підвищення цін, і ситуація стосовно обрання нового голови Національного банку України. Будуть скандали через діяльність Гонтаревої на цій посаді, дістанеться Порошенку, оскільки він її нав'язав на цю посаду. Буде скандал із віце-прем'єр міністром України Степаном Кубівим, який, швидше за все, піде у відставку. Адже він не впорався із жодним з поставлених йому завдань. Так, він не осилив доручені йому обов'язки щодо видачі нових біометричних паспортів, завалив усе, що стосується економіки – немає реформ на залізниці, не працюють аеропорти.

Уряд працює неефективно, а тому почнуться зміни у Кабінеті Міністрів, будуть скандальні звільнення. Хоча, на мою думку, цей уряд може піти у відставку в повному складі.

Ярослав Макітра:

Гройсман вимагатиме від народних обранців проголосувати за низку так званих реформ у медицині, пенсійній галузі. Тема реформ, які взявся впроваджувати Гройсман, може спровокувати його конфлікт з Президентом, оскільки ці реформи можуть зачіпати інтереси наближених до Порошенка осіб. Окрім того, ми побачимо дуже багато цікавих шоу за участі державної верхівки. Прем'єр-міністр також намагатиметься грати «політичними м'язами». Ми спостерігатимемо вистави, де Гройсман під час нарад сваритиметься з  власними чиновниками. Хоча й ця його гра на публіку ні до чого практичного у кінцевому результаті не призведе.  Але попри те Гройсман продовжить формувати власний імідж «господарника».

Історія із позбавленням громадянства Міхеїла Саакашвілі матиме продовження?

Олег Соскін:

У новому політичному сезоні тема українського громадянства Саакашвілі буде як ніколи актуальною. Адже колишній губернатор Одеської області заявив, що не заспокоїться і вже 10 вересня приїде в Україну. Тут він вимагатиме визнання свого юридичного статусу. А це означає, що в Україні стосовно громадянства екс-президента Грузії може бути судовий процес. Якщо в наших судах він нічого не доб'ється, то подасть у Європейський суд з прав людини і, швидше за все, його виграє. Це буде надзвичайно потужний конфлікт, який негативно позначиться на репутації Президента Порошенка.

А олігархи, опозиція? Що з ними?

Олесь Доній:

Буде переслідування патріотичної опозиції. Зараз патріоти значною мірою роз'єднані. І це все через діяльність агентів СБУ всередині самої опозиції та в громадських організаціях. Надалі вплив спецслужб у громадських та політичних середовищах лише посилюватиметься.

Андрій Ніцой:

Основні протиборства на осінь я очікую не від громадян України, а від влади та різних кланів, які обслуговують фінансово-промислові групи. За моїми прогнозами, загостриться протистояння між Президентом Порошенком та міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. Триватимуть переговорні процеси щодо вироблення координації спільних дій між «Народним фронтом» та БПП. Проте прагнення Петра Порошенка одноосібно правити Україною, наче своєю вотчиною, наштовхнуться на спротив фінансово-промислових груп, з якими Президент не зможе або не захоче домовлятись на їхніх умовах. Натомість з тими олігархами, з якими інтереси Порошенка співпадають, а це, до прикладу, Рінат Ахметов, не буде конфліктних ситуацій.

Порошенко і надалі вестиме політику «закручування гайок» щодо своїх політичних та бізнесових опонентів?

Олесь Доній:

У  наступному політичному сезоні Порошенко займатиметься тим, що вирішуватиме, як йому залишитись при владі на другий термін. Все інше – питання реформ, добробуту українців – це для нього опосередковане питання. У майбутньому нам слід очікувати, що Порошенко продовжить монополізацію медійних ресурсів та намагатиметься зосередити у своїх руках усі грошові потоки. Для цього він розпорошуватиме патріотичну позицію, дискредитуватиме не лише наявних, а навіть й імовірних політиків. Це все у новому політичному сезоні робитиметься для того, щоб знайти до президентських виборів вигідного Порошенку опонента. При цьому бажано, щоб він був із проросійських сил, оскільки так суспільство не матиме вибору та обиратиме між поганим та ще гіршим. З осені основний удар буде нанесений по відомих громадських діячах та політиках з патріотичної опозиції. До цієї акції будуть задіяні спецслужби, зокрема СБУ, щоб патріоти не могли об'єднатись.

Порошенко і надалі вестиме Україну шляхом авторитаризму. Ми взагалі повторюємо політичну модель Росії. Єдина відмінність – це те, що в Україні є ілюзорна демократія, а у РФ і того нема.

Ярослав Макітра:

Додам, що у Президента займатимуться донесенням до українців меседжу: «мовляв, так, Президент не ідеальний, він робить помилки, але ж кращого в Україні немає!». Власне, ця інформаційна машина щодо  безальтернативності Порошенка вже почала свою роботу, а під час нового політичного сезону працюватиме ще активніше. Її елементами будуть: дискредитація парламенту та навіть критика уряду.

Олег Соскін:

Щодо Порошенка, то і проти нього можуть зіграти злий жарт. Так, з 1996 року у нас є діє Конституція, в якій чітко не прописаний закон про імпічмент Президента. У минулому політичному сезоні говорили, що таку ситуацію треба змінювати, і цілком ймовірно, що це почнуть втілювати у життя вже восени.

Що буде з так званими Мінськими домовленостями?

Андрій Ніцой:

Те, що нам точно варто очікувати у новому політичному сезоні – це розгортання Мінського процесу і намагання до кінця року вийти на конституційні рішення, колись обіцяні західним партнерам і Кремлю теперішнім Президентом. І тут я думаю, ми станемо свідками несподіваних та неочікуваних кроків. Наприклад,  владою може бути штучно загострене питання антисемітизму, ксенофобії, мовного або релігійного протистояння. Це робитиметься або з метою відволікти увагу, або поставити свідомих громадян України перед фактом неминучого розколу України, якщо не будуть знайдені рішення щодо виконання цих так званих мінських домовленостей.

Як на це реагуватиме суспільство?

Олег Соскін:

Загострення цілком реальне, оскільки вкотре підвищуються ціни на громадський транспорт, на утримання прибудинкової території, на житло, дорожчають товари першої необхідності. Терпіти це неможливо. З жовтня почнеться опалювальний сезон, багато людей через зміни у нарахуванні субсидій втратять пільги, відповідно населення вкотре збідніє. В українців тут є два варіанти: ми або мовчки віддаватимемо свої гроші олігархам, або ж нарешті почнемо добиватися перевиборів президента. Адже, щоб справді відчути зміни, спочатку варто переобрати Порошенка, а потім вже Верховну Раду.

Андрій Ніцой:

На тлі статистичного зростання внутрішнього валового продукту і зміцнення курсу гривні щодо долара, насправді ж відбуватиметься подальша інфляція гривні та падіння рівня якості життя громадян. У свою чергу, відбуватимуться накопичення негативу в суспільстві, критика влади та масовий виїзд з України креативного та середнього класу і молоді.

На осінь я громадського збурення я не чекаю. Адже влада робить свідомі кроки, щоб активні її громадяни виїжджали за кордон, їх буквально витискають з України. А та публіка, яка залишається, навряд чи здатна на масовий протест. Хоча в подальшому масові збурення є цілком реальними, бо українці завжди дивували світ неочікуваними протестними діями. А тому після осені все можливо: як свідчить соціологія, протестні настрої в Україні зараз на тому ж рівні, що були у 2013 році. І це багато про що свідчить.

Марія Бойко, «Вголос»

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram