Одеса як дзеркало української влади

Четвертий день всю країну тривожить Одеса. Спершу трагедія у дитячому таборі, потім – виправдання у суді терористів. У місті щодень виникають сутички, ЗМІ рясніють новинами з півдня. А Президент, ніби в космосі, – вперто мовчить. І має на те вагомі причини.

27 травня 2017 року гарант на пару із міським очільником Геннадієм Трухановим урочисто відкрили в Одесі реконструйований дитячий табір «Вікторія». Тоді одіозний мер-сепаратист вихвалявся перед камерами, що база відпочинку, у яку він вклав і гроші, і душу, є супербезпечним зразком для всієї країни, а Порошенко запевняв, що дітям пощастило. Загалом за три роки на відбудову «Вікторії» успішно спустили понад 60 мільйонів гривень. А вже зовсім невдовзі те «фантастичне оновлення» звело зі світу трьох дітей.

Учора ж, 18 вересня, градус підвищила інша подія. Суд виправдав 20-ох антимайданівців, причетних до масових заворушень 2 травня 2014 року. Тоді унаслідок протистоянь між українськими патріотами та проросійськими сепаратистами загинули 48 людей, ще понад 200 – зазнали поранень. Врешті, суд постановив, що прокуратура не спромоглася довести провину. Слідство, мовляв, провели неякісно, докази зібрали незаконно – два десятки терористів визнали невинними.

Пов’язане зображення

Зрозуміла річ – суспільство збурилось. А той, хто мав гарантувати правду й спокій, – не зронив ні слова.

Що ж тепер відбувається в Одесі? Що вже відбулося і чого чекати надалі? Про це «Вголос» розпитав у тамтешніх активістів – очільника міської організації ВО «Свобода» Сергія Солтасюка та юриста Сергія Стерненка. 

Що зумовило трагедію у «Вікторії»?

Сергій Солтасюк: Оновлення «Вікторії» тривало протягом трьох років і, зрозуміла річ, не минуло без зловживань. Махінації під час тендеру, залучення до конкурсу споріднених компаній і відсутність у них ліцензії на здійснення відповідної роботи - типова ситуація типового грабунку. Що цікаво, навесні 2016-го місцеві правоохоронці навіть зацікавились порушенням: обидві компанії, що претендували на проведення робіт, внесли у тендерну документацію одне й те ж обладнання. І що у висновку – нічого. Справу зам’яли, проблеми не стало. Влітку минулого року Одеська міськрада так само нечисто провела додаткові роботи із реконструкції табору, зокрема встановлення автоматичної пожежної сигналізації. Чи то через платинові проводи, чи то через золоті шурупи, сигналізація коштувала місту 11 мільйонів. І все одно не спрацювала. У ту трагічну ніч вона просто була відімкнена.

Пов’язане зображення

Учора група одеських активістів нарешті завершила інспектування будівель табору і вжахнулася: технікою пожежної безпеки і будівельними нормами знехтували скрізь. За їхніми словами, дитячі спальні приміщення побудували із деревини з високим рівнем горючості, більше того – її не обробили спеціальними протипожежними матеріалами. У кожному корпусі безпосередньо на дерев’яну поверхню прилаштували неймовірну кількість електрообладнання – понад 10 бойлерів та п’ять десятків світильників на будиночок. Системи активного пожежогасіння просто не знайшли, а та зловісна розрекламована сигналізація, як виявилось, – не відповідає рівню пожежонебезпеки об’єкта.

 

Сергій Стерненко: Загалом на реконструкцію табору виділили понад 60 млн грн., з них 11 млн – на протипожежну безпеку. Що цікаво, активіст Владислав Балінський провів громадську експертизу будівель табору. Тепер він заявляє, що якщо на той табір використали бодай 5% заявлених коштів – то вже добре. Пожежна сигналізація, яка там встановлена, - одна із найдешевших. Дешевшої проводки, ніж там, - знайти просто не можливо. А списали її, безперечно, за височезними цінами. Деревина, з якої побудували табір, - абсолютно необроблена протипожежними засобами.

Яким чином доклався до трагедії Геннадій Труханов? Якою була його реакція на загибель дітей?

Світлина від Evgeniy Tsarev.

Сергій Солтасюк: Табір «Вікторія» - муніципальна дитяча база, яка щороку за кошти міського бюджету приймає близько 5 тисяч відпочивальників, зокрема дітей із багатодітних та малозабезпечених сімей, дітей інших пільгових категорій, переможців конкурсів і турнірів, олімпіад, дітей учасників АТО та дітей-переселенців.

Із 2014-го реконструювала цей табір саме міська влада і саме очільник цієї міськради у червні 2017-го влаштував на базі «фантастичне» відкриття для фантастичного Порошенка.

Саме тому відповідальність за трагедію лежить безпосередньо на Труханові та його оточенні, яке, схоже, «в угарі» від розпилу бюджету більше не встигає нічого. Замість того, щоб вийти до протестувальників і батьків дітей, Труханов зустрів містян кордонами поліції, нацгвардії і тітушок. Правоохоронці застосували сльозогінний газ і взялися спокійно спостерігати, як тітушки луплять людей.

Сам Труханов до громади не з’явився, активісти підпалили шини. Згодом очільник Нацполіції заявив, що мер наступного дня буде в ОДА на круглому столі, присвяченому трагедії. Туди Труханов також не з’явився, а потім банально відкупився від батьків дітей: ціна згорілої дитини – 200 тисяч гривень. По 100 тисяч гривень обіцяв виділити постраждалим дітям, а ще по 20 тисяч – тим, хто не зазнав ушкоджень. Грошима дітей, звичайно, не повернеш, втім і ці кошти міський очільник  візьме із міського бюджету, а не зі своєї кишені.

Сергій Стерненко: Зрозуміло, що виплати – це непогано. Але чому батьки не мають претензій до мера і до міської влади, якщо це напряму їхня відповідальність і їхня провина? Вони пустили в експлуатацію табір, у якому не було дотримано жодних норм протипожежної безпеки.

 

У зверненні родичі наголошують, що звертались до губернатора. Це теж досить дивно, адже він має лише опосередкований стосунок. Табір перебуває на балансі міськради, тому ОДА тут не є відповідальним органом. Хоча, справді, губернатор спільно з мером та Президентом влаштували собі піар-акцію, коли зібралися на помпезне відкриття реконструйованого табору. Певно, його політична відповідальність тут теж є, але її взагалі не можна порівнювати із відповідальністю, яку має нести мер.

Чим іще встиг «відзначитись» Труханов за час управління містом?

Сергій Солтасюк: За час мерської каденції Труханова в Одесі відбулося багато гучних скандалів, більшість з яких відверто кримінального характеру. Достатньо лише згадати, як міська рада на сесії своїм голосуванням ризикнула повернути комуністичні назви одеським топонімам, всупереч ЗУ «Про декомунізацію».

Звичайно, Труханов рішення сесії не підписав...після наради з Аваковим. Втім за відверто антидержавний крок нікому й слова не сказали. Не було й ані найменших претензій до секретаря міськради Бриндака, який ставив це питання на голосування, та депутатів, що його підтримали

Також трохи менше року тому Одесою прокотився потужний буревій, унаслідок якого попадали сухі дерева. Активісти різних організацій до стихії неодноразово вимагали зрізати старі дерева, що несли загрозу. Мерія тоді ці заклики проігнорувала, в результаті теж загинули люди: декого прибило сухим деревом, а декого електрострумом від дротів, які порвали падаючі дерева.

Також було безліч земельних, фінансових скандалів, скандалів пов'язаних з незаконними забудовами будівельної компанії «Гефест», скандал з освітньою субвенцією, коли Одеса стала рекордсменом за невикористаними коштами освітньої субвенції - понад 90%!!!! Поточні витрати загальноосвітніх шкіл міста тоді було покрито з так званих «батьківських благодійних фондів», а по суті - звичайних поборів. У той же час, держкошти спокійно лежали на рахунках.

Сергій Стерненко: Конфлікт громадськості із мером далеко не перший. Є інформація, що люди Труханова періодично нападають на активістів, які перебувають в опозиції до міськради. При тім відбувається постійне розкрадання коштів. До прикладу, міська рада купила для свого виконавчого комітету нову будівлю: замість реальної ціни у 15 мільйонів, за неї заплатили аж 185. Таких ситуацій, де відверто дерибанять місто, безліч. До всього, на кількох останніх засіданнях міськради перед входом до будівлі виставили кордон із тітушок, поліції та муніципалів. Туди навіть не всі ЗМІ змогли потрапити.

Завдяки чому терористів виправдали? І хто в цьому винен?

Сергій Солтасюк: У тому, що виправдали сепарів, винні і слідчі, і прокурори, і судді. Звичайно в різній мірі. В першу чергу - це слідчі і прокуратура, які весь цей час топили справу. Вони розгубили свідків, а в очевидців зі сторони захисників України не брали майже ніяких пояснень. Протягом року усі правники наголоушвали, що справу впевнено валять і терористів невдовзі виправдають. Що цікаво, залишки сепарів, які досі збираються на Куликовому полі, давно запевняли що консул (Страхов, очевидно) «забашляв» Жученку (облпрокурор). Але це на рівні чуток. Все ж, головною причиною вважаю те, що в усіх зазначених відомствах, незважаючи на бутафорні псевдореформи, фактично залишились кадри часів Януковича, більшість з яких не приховували своєї прихильності до Кремля. Найбільшими махінаціями і зловживаннями було те, що система з самого початку не бажала закривати цих терористів.

Результат пошуку зображень за запитом

Врешті, сформульоване українськими суддями обгрунтування вироку російським терористам – це антидержавний закид продажної системи, який по суті є індульгенцією тероризму і потенційно небезпечним поштовхом для реанімування сепаратизму в стратегічному регіоні Держави.

Тому об’єктивно вважаємо, що вся подальша відповідальність за будь-які прояви сепаратизму, тероризму, колабораціонізму в Одесі, лежатиме на суддях, прокурорах і слідчих.

Сергій Стерненко: В принципі, нічого дивного у вироку суду немає. Він опирається винятково на матеріали, надані органами державного обвинувачення, тобто прокуратурою. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні щодо подій в центрі міста 2 травня здійснювала Генеральна прокуратура України. Від самого початку громадські активісти, члени «Групи 2 травня» і я серед них били в набат через те, що слідство велося неналежним чином. Значна кількість речових доказів зіпсована або втрачена. До прикладу, 3 травня 2014 року (наступного дня після сутичок) Грецьку площу, де відбувались основні події, повністю прибрали комунальники, зачистили від слідів протистоянь. У березні минулого року ми навіть створювали робочу групу при обласній прокуратурі, щоб цю ситуацію виправити. Ми знаходили додаткові матеріали, які могли б підтвердити провину підозрюваних, ми спілкувались із прокурорами. Але майже нічого з цих матеріалів так і не додали до кримінального провадження, до суду ці матеріали не потрапили. Більше того, дивлячись на ситуацію комплексно, можу зробити висновок, що генпрокуратура взагалі не ставила собі за мету організувати розслідування належним чином. Цьому є причини. Дуже багато правоохоронців мали б сісти на лаву підсудних. Тож тут навіть кваліфікацію обрали неправильно: мали б бути не «масові заворушення», а «терористичний акт».

Пов’язане зображення

У мене особисто до суду претензій нема. По тих матеріалах, які прокуратура скерувала до суду, нікого покарати просто не можливо. Поясню, чому: доказів не надали майже взагалі. Вони взяли одного-двох свідків, які так і не змогли підтвердити провину кожного з підсудних. Частину доказів, які дала прокуратура, визнали недійсними, бо під час їхнього процесуального оформлення зробили низку помилок. В принципі, до суду питань у цій справі найменше, бо якби він, спираючись на відсутність доказової бази, виніс обвинувальний вирок, це було б теж неправильно. Певно, така ситуація мала статись, щоб країна побачила, як влада «карає» за резонансні злочини. Звичайні громадяни тепер добре бачать, що правоохоронна система їх не захистить. Також це сигнал проросійським елементам про те, що можуть вбивати інших громадян країни і встановлювати свої недореспубліки, а тоді їх ще й виправдають. Влада просто вкотре показала абсолютну імпотенцію.

Хто керував терористами 2 травня? І кого окрім цієї двадцятки мали б покарати?

Сергій Солтасюк: Згальновідомо (і це є на численних фото і відео), що свої дії 2 травня 2014 року кремлівські терористи координували з міліцією на чолі з Дмитром Фучеджи (в них навіть однакові пов'язки на рукавах були, червоного кольору), якому після придушення громадянами шабашу (без допомоги правоохоронців) і його затримання - система дала втекти в Придністров’я Що цікаво, після того він ще тривалий час отримував офіцерську пенсію від України.

А ляльководами і фінансистами заколоту, очевидно, була верхівка партії «Родина» на чолі з Ігорем Марковим та генконсульством РФ в Одесі.

Сергій Стерненко: Проблема тут комплексна: і невміння, і халатність, і свідоме небажання розслідувати це належним чином. У подіях 2 травня були задіяні чимало правоохоронців, які разом із сепаратистами стояли по ту сторону барикад від активістів. Вся Україна пам’ятає кадри, на яких бойовик Боцман, якому потім дозволили спокійно втекти у невизнане Придністров’я, стріляє із автоматичної по проукраїнських активістах, а міліція при тому закриває його своїми щитами. З органів внутрішніх справ не звільнили практично нікого. До прикладу, Іван Міщенко, який тоді, 2 травня 2014 року, був на місці подій і згодом засвітився на фото, де він дивиться зовсім  в інший бік від бойовика, який стріляє про протестувальниках, і абсолютного ніяк не протидіє, сьогодні очолює департамент із дотримання публічної безпеки Одещини. Тепер він відповідальний за усі масові заходи і саме він учора керував правоохоронцями під Чорноморським судом, де виносили вирок терористам. Підполковнику, який був заступником начальника міліції, спокійно дали втекти – перебрався до РФ і отримав там громадянство. Натомість рядові міліціонери й «беркут», які своїми руками захищали сепаратистів, донині працюють і виходять на масові заходи. Нікого із них не притягнули не те що до кримінальної відповідальності, а й до дисциплінарної. Фактично нікого із правоохоронців не було допитано прокуратурою. Свідків також не допитували. Слідчі не ставили перед собою такого завдання, бо й найвище керівництво держави в тому не зацікавлене. Якби Порошенко, Аваков, Луценко чи Шокін сказали підлеглим, що за справу треба взятися від повільно, вони б це зробили. Мабуть, активістів їм закривати простіше.

Відповідальними у цій ситуації мали б стати і люди Маркова, який втік до Росії. Можливо, й люди Ківалова. Геннадій Труханов доклав багато зусиль для того, щоб антимайдан був в Одесі. Він особисто виступав на Куликовому полі з георгіївською стрічкою під триколорами. Той же Микола Скорик, нині нардеп від Опозиційного блоку, ще 19 лютого того ж 2014-го наймав тітушок, які побили пікетувальників під ОДА.

Ключовим фігурантам тих подій просто дозволили втекти. Серед важливих фігурантів тих подій, які таки не змогли втекти, – хіба Сергій Долженков та Євген Мефьодов. Останній, за моєю інформацією, мав стати другим «Моторолою» в Одесі. Він безпосередній організатор подій, який збирав і вів туди людей. На ньому, напевно, найбільше відповідальності.

Результат пошуку зображень за запитом

Інакшого, аніж виправдання тих терористів, годі було чекати, адже з тими матеріалами, які надала прокуратура, реально посадити нікого не можна. Навіть Чекатило не сів би, якби його злочини так розслідували.

Як розвивалися учорашні події в Одесі і чим все завершилось?

Сергій Солтасюк: Учорашні події під судом розгорталися традиційно для Одеси - гумові кийки, сльозогінний газ, засоби фізичного впливу проти патріотично налаштованих громадян, які прийшли на суд. Але вже сьогодні радник Начальника Головного Управління Національної Поліції України в Одеській області заявив, що декілька десятків поліцейських і нацгвардійців після сутичок з націоналістами звернулися по медичну допомогу, тому Управління поліції відкрило кримінальне провадження.

Потім під Чорноморський суд приїхав генконсул РФ в Одесі з охоронцем. За його словами, він хотів поговорити з суддями, поліцейськими або нацгвардійцями. Що характерно, раніше на судових засіданнях, він не з'являвся. Активісти під вигуки «забирайся геть, російська свиня», «рускій, здєсь водкі нєт», «пам'ятай, чужинець, тут господар – Українець» вигнали консула геть.

Світлина від Сергія Стерненка.

Один з активістів знайшов пістолет в кишені охоронця генконсула. Патріоти почали вимагати в поліції, щоб перевірила дозвіл на носіння зброї. Правоохоронці ж у відповідь почали відштовхувати активістів. У той момент охоронець передав пістолет генконсулу і той його заховав під піджак. Врешті правоохоронці посадили їх до авто і поїхали.

При виїзді відпущеного сепаратиста з Чорноморська на автозапраці БРСМ наздогнали невідомі патріоти і, за інформацією правоохоронців, поламали йому ребра, розбили голову. Поліція відкрила за цим фактом кримінальне провадження.

Світлина від Сергія Стерненка.

Після Чорноморська дійство перемістилося в Київський районний суд міста Одеси, де обирали міру запобіжного заходу двом основним терористам - колишньому міліціонеру Долженкову та громадянину РФ Мєфьодову, яких одразу затримало СБУ по новому епізоду після того, як їх виправдав суд Чорноморська. Суд визначив обом терористам 60 діб арешту під вартою без права внесення застави. Все закінчилося лише сьогодні о 6 ранку.

Про події в Одесі на повен голос говорить уся країна, а Президент мовчить. Чому?

Сергій Стерненко: Справді, за стільки часу Президент не зронив жодного слова ні щодо трагедії в таборі, ні щодо подій довкола ситуації 2 травня. І це не може не тривожити.

За моєю інформацією, Порошенко побратався з Трухановим задля того, щоб отримати підтримку на майбутніх виборах. Таким чином він зробить місто підконтрольним БПП і собі особисто. І ми бачимо це у чудових стосунках Труханова з Дмитром Голубовим, нардепом від фракції БПП. Він присутній майже на кожній сесії міськради. Не знаю, хто з них більш одіозний, Труханов, чи Голубов, який перебуває у міжнародному розшуку і не може в’їхати практично в жодну цивілізовану країну. Так само нардеп Олексій Гончаренко, який має дуже високу позицію у Порошенковій фракції, а тут гарно дружить з Трухановим. Про ту ж підтримку ж свідчить і відвідування Порошенком кількох публічних заходів в Одесі. Щоразу на таких подіях він наголошував, що місто перебуває у хороших руках, хоча всім відомо: Труханов – людина, яка має відверто проросійські погляди, яка була на Куликовому полі на Антимайдані 2014-го. Мабуть, адмінресурс і якась політична підтримка для Президента є важливішими.

 

Яна Федюра, «Вголос»

 

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram