Орест Зуб Україна - це ще поки держава на рівні Уганди і Бірми країн про які ще майже ніхто в світі не знає

Орест Зуб: «Україна - це ще поки держава на рівні Уганди і Бірми, країн про, які ще майже ніхто в світі не знає»

Географія його мандрів налічує понад 35 країн. Відкриття нових горизонтів не просто захоплення, а мистецтво й життєва філософія водночас. Про свої відкриття та розуміння світу з нами поділився мандрівник Орест Зуб.
Індія Індія Тадж Махал, Індія Тадж Махал, Індія Ладах, Індія Ладах, Індія Ладах, Індія Ладах, Індія Тібет Тібет Тібет Тібет

Розкажи, як почалось твоє мандрівне життя? Коли вперше відкрив для себе світ?

Ситуація виглядала так: я продав свою найбільшу матеріальну цінність на той час – велосипед, своє улюблене заняття і поїхав за мрією. Відправився до Іспанії, зустрівся з товаришем, проїхався вздовж східного узбережжя, а потім впродовж двох місяців мандрував Європою: Німеччина, Австрія, Польща – класичний маршрут.

Що зазвичай слугує імпульсом відвідати ту чи іншу країну, які фактори визначальні при виборі?

Я зважую багато моментів, зокрема: ціна, як туди можна дістатись, наскільки країна відрізняється від тих, що мені вже доводилось бачити. До прикладу, Португалія не дуже мене захоплює, бо я вже був в Італії, скажімо у порівнянні з Китаєм, Японією. Також вагомим фактором є екзотичність до України. Маю на увазі те, скільки українців вже встигли залишили там сліди своїх кроків, хочеться відкрити для себе місця де земляків було менше.

Куди плануєш здійснити наступну подорож?

Маю намір відвідати Східну Азію, бо досі ще там не бував. Для мене цікаві країни архіпелагу Індонезії, півострова Індостан…

Чи були країни в яких розчаровувався? Тобто очікував одного, а дійсність цих очікувань не виправдала?

Так, були. Зокрема, Британія. Побував там кілька раз, але вже після першого особливих вражень не зосталось. Кухня не дуже смачна, люди позбавлені смаку, не настільки гостинні, як би хотілось.

Які моменти є визначальними при формуванні ставлення до країни, вражень?

Визначальним моментом є те, яких людей ти там зустрінеш. Може бути дуже класна країна, з багатою культурою, рівнем життя, красивими місцями, погодою, але якщо ти зустрінеш у ній неприємних людей, які обманять тебе, то зрозуміло, враження складуться в цілому негативні. І, відповідно, можеш приїхати в найнудніше місце в світі, де зустрінеш осіб, що залишать неймовірні враження на все життя.

На чому ще фокусуєш увагу, окрім людей?

В першу чергу геополітична ситуація, історія, екзотичність до України. Транспорт. Я намагаюсь розділяти векторні країни, якщо недавно я був на Близькому Сході, то тепер мені цікаво поїхати в Південно-Східну Азію, потім думаю буде Латинська Америка. Намагаюсь урізнобарвлювати подорожі.


Любиш подорожувати сам чи навпаки у товаристві?

Я не люблю подорожувати великими групами (як і екскурсійними, так і самостійними). Бо цей стиль дуже програє у швидкості пересування. Тоді виникає безліч точок зору, в такій групі повинен бути обов’язково лідер, який прийматиме рішення, що робити, бо інакше мандрівка перетворюється на хаос.

Які цікаві традиції мав можливість спостерігати?

Я думаю кожному іноземцю було б цікаво побувати на весіллі в Індії, мені пощастило двічі відвідати такого роду святкування. Воно триває кілька днів, на ньому збирається ще більше людей, аніж на українському, що не притаманно для країн Заходу. В нього вкладається ще більше грошей, і сам процес підготовки триваліший. Індійське весілля дуже колоритне. Зазвичай його святкують на вулиці, бо погода дозволяє. До речі, це було єдине весілля, котре я відвідав і де не було алкоголю. Люди гостинні, запрошують всюди, діляться враженнями, не ставляться до іноземців як до чужинців.

Мені доводилось спілкуватись із людьми, котрі відвідали Індію і спостерігала, що ця країна, або дуже відштовхує, або навпаки притягає. Золотої середини у ставленні до неї наче не існує…

Ну мабуть її нема і не треба, щоб вона була. Індія - це країна контрастів із величезними соціальними розмежуваннями: в цінах, транспорті, регіонах, мові, релігії. Це особливість цієї країни. І, мабуть, Індія - одна з найцікавіших країн у світі для подорожей. Я прожив там пів року, це частинка мого життя.

Скільки часу потрібно, щоб відчути країну?

Залежить від країни звісно, але я б сказав місяця достатньо, аби ввійти в ритм життя, набратись звичок, спробувати місцеву їжу.

Який проміжок часу у році ти відводиш для мандрів?

З минулого року я почав вести детальну статистику своїх подорожей і зупинився на тому, що на цей момент моє комфортне життя, якби мене забезпечувало 90-100 днями подорожей, було б добре. Тобто це такий мій поки що мінімум.

Часто люди, коли повертаюсь з-за кордону додому, в новому ракурсі відкривають для себе рідну землю, бували у тебе такі ситуації?

Звичайно, людина подорожує, бачить багато нових країн, це дає можливість порівняти їх із своєю і тоді починаєш розуміти, що не все, що є тут на місці – унікальне. Довкола теж є регіональні міжусобиці. Все пізнається у порівнянні. Так само є і зі своєю країною і подорожами. Подорожі відкривають нові горизонти, світ. Подивитись на баталії між каталонцями та іспанцями і які в них національні амбіції і глянути на наш Схід і Захід, думаєш – проблеми ті ж самі. Або, коли думаєш, що в нас певні люди – найгірші, а тоді приїздиш в іншу країну і задаєш одразу собі питання, а в чому різниця?

Розкажи, як відбувається процес підготовки до подорожі?

Я люблю ретельно готуватись. Багато читаю про країну, яку відвідаю. Мову не вчу, але базововими фразами намагаюсь оволодіти. Люблю путівники, бо не належу до тих, хто їде світ за очі. Для мене важливо все детально розпланувати. В мене зазвичай є друзі в країні, в яку їду, або я їх знаходжу. Завжди в кожній країні є мандрівники, які відкриті до спілкування, які готові поділитись інформацією, знаннями. Моя подорож починається фактично ще до того, як я в країну приїхав. Я вже її вивчив. Але коли я вже опинився у ній, то мрію про наступну.

Як ти оцінюєш туристичний потенціал України?

Оцінка висока. Зараз, я думаю, у нас сервіс дуже низький, потенціал розкритий ще не повністю, але в Україні насправді є багато цікавого. Ти починаєш помічати це, коли відвідуєш інші країни. У нас немає Ейфелевої вежі чи Китайської стіни, але тим не менше ми маємо місця, які дійсно варті уваги. Україна це ще поки та держава, на рівні Уганди і Бірми. Країн про, які ще майже ніхто в світі не знає. Будьмо чесними, Україну реально не знають, і коли всі називають Львів маленьким Парижем, то насправді наше місто невідоме в Західній Європі. Але тим не менше, Львів красивий і в нього обов’язково приїжджатимуть. Хто хоче розвиватись, то поле широке.

А які відгуки про Україну доводилось чути серед тих людей, які звісно про неї чули, знають за кордоном?

Часто Україна асоціюється в іноземців з Радянським Союзом. Висока поінформованість про корупцію, дорожню автоінспекцію, ну те, що в принципі є правдою.

Що б ти порекомендував своїм товаришам відвідати в Україні?

Звісно, що Львів. Не буду голослівним, коли скажу, що це найкращий туристичний куточок в Україні. Крим дуже цікавий. Але не той Крим, що «Бальшая Ялта» і навколо, а той Крим не «затасканих» туристами пляжів, а історичних місць континентального Криму в горах, там дуже цікаво. Буквально минулого літа, я наїздив кілька тисяч кілометрів по кримському півострові і був приємно здивований відкриттями.

Як подорожі змінили?

Я думаю подорожі людей роблять добрішими. Ти в багатьох ситуаціях бачиш, що добре бути добрим, а не залишати погані враження про себе. Рівень агресії мінімалізується, перестаєш бути пупом землі, коли бачиш, що довкола тебе ще 7 мільярдів людей.

Перевагу надаєш мандрам у горах чи у цивілізації?

По ландшафту мені гори симпатизують більше, аніж море. Але люблю й цивілізовані країни.

І на завершення, що любиш колекціонувати із країн, котрі відвідав?

Колись я колекціонував магніти, а потім в мене закінчилось місце на холодильнику)). Я вважаю, що найважливіше це привезти враження і досвід, який можна передати іншим людям, аби надихнути їх на подорожі, ось це для мене ключовий момент. Бо часто туристи з перших днів починають активно скуповуватись, витрачати всі гроші на непотрібні матеріальні речі, замість того, аби щось нове побачити, відчути, спробувати, в цьому біда.

Фото: Ореста Зуба

 


КОМЕНТАРІ

Завантаження...
RedTram