Податок на нерухомість у Львові: що і як оподатковуватимуть

До 1 лютого депутати Львівської міської ради мають затвердити місцеві податки, зокрема податок на нерухомість. Утім наразі у Львові немає чіткого розуміння, що і як оподатковуватимуть: обирають між тим, щоб і вовки були ситі, і вівці цілі.

Оподаткування нежитлової нерухомості введено в Україні з 1 січня 2015 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деякі законодавчі акти України щодо податкової реформи». Повноваження встановлювати ставки податку мають місцеві органи влади.

Ставка податку за 1 кв. м загальної площі об'єктів житлової та нежитлової нерухомості для фізичних і юридичних осіб встановлюється в розмірі, що не перевищує 2% мінімальної заробітної плати на рік, або приблизно 24,36 грн (мінімальний розмір оплати праці станом на 1 січня 2015 року – 1218 грн на місяць). Закон передбачає пільги зі сплати податку на нерухомість для фізичних осіб.

Зокрема, база оподаткування квартири зменшується на 60 кв. м, будинку - на 120 кв. м. У разі одночасного перебування у власності платника податків різних типів об'єктів житлової нерухомості база оподаткування зменшується на 180 кв. м.

Та визначальним є той факт, що місцеві ради в принципі можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування, а також визначати пільги із податку з житлової нерухомості для фізичних осіб залежно від рівня доходів і майнового стану. До прикладу, Львівська міська рада може встановити, що податок стягуватиметься з квартир, більших, ніж 100 м кв, або ж з будинків, площею поза 200 м кв.

Але які насправді думки і наміри у міської влади, спробував з’ясувати кореспондент «Вголосу».

Залишити все, як є

Директор департаменту фінансової політики Львівської міської ради Олег Іщук розповідає, що наразі немає чіткого бачення, як справлятиметься податок на нерухомість, адже фактично Податковий кодекс був опублікований лише 12 січня. «Податок на нерухомість депутати приймали вночі і, якщо у ньому розібратися, то там стільки несумісностей, які, чесно кажучи, навіть податкова не може пояснити. Тому до нього є ще цілий ряд питань», –пояснив він.

Водночас директор департаменту економічної політики Львівської міської ради Ірина Кулинич говорить, що місту насправді дали дуже великі можливості, повноваження, але разом і з тим дуже велику відповідальність.

«Ми радилися з колегами і, можливо,  пропонуватимемо по житлу фізичних осіб на цей рік залишити попередні норми, які діяли дотепер: для квартири - це 120 м кв, для індивідуального житлового будинку – 240 м кв. Але це, якщо депутати і виконавчі органи влади нас підтримають. Що стосується податку на нерухомість для юридичних осіб (комерції), то тут не підлягає оподаткуванню все виробництво, але разом з тим теж потрібно дуже ретельно все обдумати, бо ми не маємо бази оподаткування», – зазначила вона.

Як пояснює Ірина Кулинич, державний реєстр є лише від 2003 року, до цього періоду немає ніяких оцифрованих матеріалів, вони усі знаходяться в паперовому вигляді в архівах БТІ. І як насправді буде формуватися цей реєстр, хто його буде формувати, у Львівській міськраді  наразі не знають.

«Але з іншої сторони до 20 лютого кожна юридична особа має подати декларацію до  Державної фіскальної служби і в цій декларації вказати площу своєї нерухомості. І, відповідно, юридичні особи сплачуватимуть за нерухомість за встановленою ставкою  рівними частинами щоквартально. Яка це буде сума коштів, сказати зараз мені дуже складно», – додає пані Ірина.

Що стосується фізичних осіб, то тут, за її словами, також немає бази оподаткування. «У нас є ідеї, як створити цю базу, наприклад, якщо брати житло, яке обслуговують наші комунальні підприємства – ЖЕКи, то, звичайно, що ми маємо таку базу даних. Що стосується індивідуального житла: у нас її немає, але будемо налагоджувати співпрацю з «Львівобленерго», з «Львівгазом», просити у них якісь дані і таким чином наповнюватимемо цю базу», – пояснює Ірина Кулинич.

Загалом Ірина Кулинич переконана, що податок на нерухомість в країні повинен бути: «Люди повинні його сплачувати, це їхній обов’язок, але разом з тим кожен мешканець має знати, куди ці кошти йдуть, на що вони будуть скеровані. Це потрібно все співставити і також ми маємо добре подумати про ті незахищені верстви населення, яким насправді буде дуже складно».

Депутати перед дилемою

Депутати Львівської міськради наразі теж не знають, чи варта шкірка вичинки: з одного боку не хочуть накликати на себе незадоволення виборців, з іншого боку уже рахують, скільки коштів вдасться зібрати від цього податку. «Вперше місцевим радам дають можливість встановити джерела доходів і рівень податків. Кожен народний обранець стоїть перед дилемою: чи бути гарним для народу і сказати, що ми не будемо встановлювати ніяких податків, але в такому разі ти будеш поганий, бо нічого не зробиш. Чи встановити податки і тоді народ буде теж незадоволений», – пояснює депутат Львівської міської ради Юрій Кужелюк.

Тому він пропонує провести громадські слухання і визначитися спільно з людьми, чи у місті варто встановлювати ці податки, чи ні. «Щоб усі несли спільну відповідальність і знали: якщо ми всі встановлюємо цей податок на нерухомість, тоді розуміємо, що це потрібно, якщо не встановлюємо, тоді ніхто не нарікає, що немає коштів на дороги, спортивні товариства і т. д.», - каже Кужелюк.

Голова депутатської комісії з питань бюджету Львівської міської ради Яромир Самагальський теж розповів, що вони схильні на цей рік податок на нерухомість для фізичних осіб залишити на тому рівні, який діяв до сьогодні: йдеться про оподаткування квартир, більших за 120 м кв. і особняків поза 240 м кв. А вже за новими ставками львів’яни сплачуватимуть податок з наступного року.

«Наразі якоїсь чіткої позиції у нас не може бути, бо немає усесторонньої інформації. Якщо ми знатимемо точно, скільки у Львові квартир  площею поза 60 м кв, і будинків, більших за 120 м кв, тоді зможемо провести якісь розрахунки. Але потрібно розуміти про що ми говоримо, бо говорити гіпотетично, абстрактно ми не можемо, адже платитимуть люди зовсім не гіпотетично, а ми не знаємо, скільки у кожній з цих квартир проживає людей, які їх матеріальні статки. Хіба в нас виросли зарплати, пенсії, чи ціни знизились?», – каже Яромир Самагальський.

Що стосується юридичних осіб, то, за його словами, зараз потрібно над цим думати і прийти до спільного рішення. «Є різниця наприклад, для заводу, який нічого не виробляє і здає лише своє майно в оренду, для торгового центру, офісного центру, тому єдиного підходу тут бути не може. І, напевно, супермаркети в районі вул. Варшавської і у центрі міста повинні сплачувати дещо іншу ставку», – каже депутат.

Громада має сказати своє слово

Поки рішення ще не прийнято, депутати і чиновники, за їх же словами, готові до дискусії. Яромир Самагальський наголошує, що їм важливо почути думки громадських організацій, особливо професійних. Під час бюджетних слухань хтось від громади висловив пропозицію популяризувати податок на нерухомість,  щоб люди знали, на що влада його витрачатиме, щоб все було прозоро.

Також серед людей побутує думка, що не розумно виходити виключно з квадратних метрів, адже у квартирі, площею, наприклад, 70 м кв, може проживати 5-6 людей чи більше. Фактично, ніхто з них не використовує зайвих метрів квадратних, то чому люди мають  сплачувати за них, невже це розкіш? 

Львів’янка пані Оксана, мешканка особняка, площею приблизно 250 м кв у Львові, теж не розуміє мети такого податку. «Що таке 120 м кв житлової площі для особняка? Це ніщо, хіба якщо ми говоримо про якусь халупку в селі. Мої батьки роками будували свій власний дім і важкою працею, тут у нас і підвал, і гараж. Хіба могли вони колись подумати, що на старості за все це їм чи їх дітям доведеться платити тисячі? Тому я вважаю такий підхід неправильним, у нас же не маєток, як в Межигір’ї. І, на мою думку, для індивідуальних житлових будинків чітко потрібно розмежувати, де є житлова площа, а де нежитлова», – пояснює пані Оксана.

Втім, на думку експертів ринку, фактична закритість для громадськості інформації про майно та його оподаткування, може спровокувати неймовірну кількість зловживань.

Але не зважаючи на все це, до 1 лютого і чиновники мають визначитися, яким же буде цей податок на нерухомість у Львові. І, якщо наразі зрозуміло, що цього року львів’яни можуть видихнути з певним полегшенням, бо суттєвих змін для них не буде, то наступного року, особливо після завершення місцевих виборів, на них вже зможуть відігратися на повну і обкласти податками зі всіх боків.

Олена Янковська, «Вголос»

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Завантаження...
RedTram