Що ж насправді відбувається і які можуть бути наслідки такого ставлення влади до ветеранів, «Вголос» цікавився у начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України у 2000-2003 роках, в цей час голови координаційної ради ветеранських організацій України, генерал-полковника Збройних Сил України Віктора Палія та екс-заступника секретаря РНБО Ігора Яцука.

Якою є ситуація зараз?

Віктор Палій:

Ситуація дуже нездорова і винна в цьому влада – вона спровокувала її сама. Найгірше те, що вона втягнула сюди захисників України. У перший і в останній раз перерахунок військових пенсій було здійснено у 2008 році. Влада своїми діями фактично організувала ветеранський рух України. Тепер їй варто прислухатися до голосу старших поколінь. Тому що, якщо влада не буде поважати старше покоління, майбутнього у цієї держави нема. Всі закони діючі – і юридично вони дійсні. Ми йдемо в Європу, де демократичні правила. А у нас – що більше розмов про демократичність, про відкритість та прозорість, тим більше влада робить все навпаки. Тому це збурило народ. І треба це зупиняти, тим більше – в умовах, коли йде війна. Це соціальна несправедливість. Влада втратила діалог з народом – і це жахливо.

«Добре підготовлені військові в армію не йшли, а ті, хто закінчував військові училища, трохи відслуживши, йшли в приватний бізнес»

Ігор Яцук:

Це, звісно, провокує конфлікт і недовіру до влади, тому що, по факту, виходить, що наших військових пенсіонерів надурили. Рейтинг нашої армії і без цього не надто високий – його зараз трохи підняли, але недостатньо. І в результаті, ніхто в майбутньому владі вірити не буде – і відтак буде важко створити нормальну боєздатну армію, яка, як показує практика, давно нам була необхідна.

Ми, коли працювали в РНБО, виписували стратегію розвитку нашого військово-промислового комплексу і такий документ підготували – тоді Ющенко був президентом. Було закрите засідання РНБО, я був співдоповідачем з цього приводу – то було десять років тому. Ми чітко прописали стратегію розвитку військово-промислового комплексу – і ще тоді передбачали не п'ять відсотків ВВП, як це роблять країни НАТО, ми просили хоча би три відсотки ВВП кинути на оборону. Якщо би це було зроблено тоді, то, я думаю, що зараз не було би проблеми ані з Кримом, ані з Донецьком, ані з Луганськом. Адже наша армія була ніякою, тому що зарплата була мінімальною, я би сказав – жебрацькою. Пенсіонери по виходу на пенсію теж отримують жебрацькі виплати. Тому нормальні, добре підготовлені військові туди в житті би не пішли, а ті, хто закінчував військові училища, трохи відслуживши, йшли в приватний бізнес. І по результату ми побачили те, що у Донецьку та Луганську: коли розпочалася війна, конфлікт стримували добровольчі загони. І зараз, якщо це продовжиться в такому ж дусі, то у нас складеться ситуація приблизно така, як говорив Наполеон Бонапарт: «Той, хто не годує свою армію, годує чужу».

Як, на вашу думку, це питання вирішуватиметься?

Віктор Палій:

Той недолугий проект, що вони вигадують, немає нічого спільного з цивілізованим світом і з країнами НАТО. Це повний обман. Якщо ніякої позитивної реакції з боку влади не буде, ми будемо змушені інших пенсіонерів за собою повести – ми ж в більшості своїй офіцери, захисники, і маємо дбати не тільки про себе, але й про них. Я думаю, що більшість урядовців не розуміє, що вони творять в умовах, коли йде війна. Цього робити ніяк не можна, це не по-державному. Вони згодом підпишуть собі вирок: це ж не тільки про нас мова йде, а й про тих, що в окопах.

Я прочитав цей новий проект – там нічого доброго нема – обдеруть, як липку. Їм все одно, що хтось служив двадцять п'ять років, що є якась вислуга. Вони прирівняють все до середньої заробітної плати. Це жах.

Ігор Яцук:

Я думаю, будуть конфлікти. Будуть подальші пікетування Верховної Ради, будуть об'єднуватися в різні громадські організації для захисту своїх інтересів. Думаю, це будуть мирні акції. Але якщо ситуація загостриться до якихось серйозніших речей, можливо всяке – у народу багато зброї, а військові добре нею володіють, адже ж підготовку вони всі проходили.

«У нас сорок шість тисяч безквартирних військовослужбовців, плюс – ще двадцять тисяч безквартирних звільнених в запас»

Що, на Вашу думку, необхідно зробити для стабілізації цієї ситуації?

Віктор Палій:

Потрібне ефективне міністерство у справах ветеранів, яке б займалося нашими питаннями, як це зроблено в усіх європейських і розвинених державах. Нами займається дев'ятнадцять структур – спробуй пробий хоч щось… Сорок шість тисяч безквартирних військовослужбовців, плюс – ще двадцять тисяч безквартирних звільнених у запас. Поховати неможливо у великих містах. У США, наприклад, сто тридцять сім кладовищ для військовослужбовців, а у нас – жодного. Військові вдови приходять, плачуть та просять допомогти місце підшукати. Від цієї влади потрібно не тільки вирішення питань щодо пенсій, а вирішення комплексного питання щодо нас, бо вона повністю втратила совість. Щодо нардепів: кожен з них повинен проникнутися відповідальністю й прийняти рішення – скасувати ганебну постанову Кабінету Міністрів України № 1052, яка зупинила виконання постанови КМУ № 704. Виконати сімсот четверту. І в жодному разі не голосувати за проект, який не пройшов обговорення в народі. Перерахувати і зробити виплати. Тільки після цього можливо приступити до вдосконалення того проекту, про який йде мова.

Ігор Яцук:

Слід зробити справедливі розрахунки пенсій кожному: хто скільки відслужив, хто на яких посадах був, враховуючи нашу сьогоднішню специфіку. Та прийняти закон, щоб це все виплачувалося та виконувалося. Більше нічого не треба. Пенсійний фонд у нас існує, гроші будуть перераховуватися. Головне, щоб це було «забито» в бюджеті.

Наталія Сергієнко, «Вголос»