Половину Львова ляхам, решту – москалям!

Факти вперто вказують на те, що львівський «сонцесяйний» мер загубився в роздумах: як би то пів-Львова зляшити, ще половину помосковити, а при тому гарантовано лишитися правдивим вишиваним господарником на місці і найліпшим другом українофобів по всіх усюдах? А львів'яни? А що львів'яни... хай собі думають. Бо думати є про що.

Почнемо з історії. Далекого 1648-го ультражорстокий дикий загарбник зі Сходу на ймення Богдан Хмельницький вирішив сплюндрувати красивенне, ще не втоплене у Грибовичах європейське місто, і злизати зі світу Божого всіх його жителів:

«Сила силенна козацького і татарського війська, а також озброєних селян, котрі з'явилися під мурами міста, були рішуче налаштовані сплюндрувати Львів. Деякі татари і козаки навіть привели зі собою по десятку коней, аби навантажити на них омріяну здобич. Передміщани тікали за мури міста, жінки з дітьми ховалися у храмах і монастирях, а решта львів'ян, які залишилися у місті, вирішили боронити його до останнього. Козаки і татари палили і грабували околиці Львова»

Принаймні, у всьому цьому нині переконує найпринциповіша прес-служба імені АІСа. А ще, ніби наказує: взяти й стерти з української історії ім'я цього негідника-полонофоба, перекроїти минуле вздовж і впоперек – забутися за діяча, який нічим не доклався до розвитку знедоленої захисниці українського народу – польської шляхти.

На жаль, поки невідомо, кого із проффєсорів запросили до цього порядкування фактами минулого. Та вже й не в тому й річ – Андрій Іванович тепер не плаче в ніч. Тепер Андрій Іванович щонайпершіший дипломат цілої України. Збираючи до купи всюдисущу принциповість і обов'язковість, із поюзаною авоською попідруку – іде напряму до найдипломатичнішого дипломата всія РП – пана Вітольда Ващиковського. Отам вже АІС вправно й конструктивно будує «Непростий союз» імені себе і доносить шановному міністрові «позицію по ключових питаннях». Злегка втаємничено і суттєво невміло. А ще, кажуть львівські журналісти, добряче брехливо.

Як відомо, під «Тюрмою на Лонцького» пан Ващиковський випендрився о 10.15 ранку 5 листопада. У той момент, за словами журналістів, ані міського голови, ані когось із його представників біля музею не було. Того ж дня, майже через півдоби, приблизно о 19 год вечора польське МЗС опублікувало в Twitter світлину із закритого ланчу Садовий-Подоляк-Ващиковський. Уже вранці 6 листопада фото помітили ЗМІ, а Андрієві Івановичу довелося шукати виправдань.

«5 листопада 2017 спільно з представниками МЗС України та народним депутатом Іриною Подоляк брав участь у формальному ланчі з польською делегацією, яку очолював Міністр закордонних справ Польщі п. Ващиковський…Інцидент в Музеї «Тюрма на Лонцького» відбувся після нашої зустрічі», – запевнив у ФБ пан АІС.

Отут логічно запитати: а то як? Андрій Іванович – рання птиця, підняв поляка спозаранку, а при тому МЗС РП – рідкісні плуги, бо фото запостили через півдоби? Чи то друзі-британці передатували ланч із полудня на ранню рань? Чи то, може, пан мер просто плутається у прийменниках? За даними тих самих журналістів, зустріч відбулася о 13.45 год! А то – ПІСЛЯ (!), Андрію Івановичу, ПІСЛЯ (!) фиркання у музеї.

Та й на тому теж не все, любі друзі. 9 днів Голова напружував свої звивини, намагаючись придумати, як би то вплинути на державну політику, чим би то заблокувати блокувальників із Банкової. На 10-ий придумав. Вирішив одноосібно й блискавично розв'язати одвічне протистояння ляхів з українцями – перейменувати вуличку. Оце ж бо «все геніальне – просто». А ви не додумались! Перемінить АІС щось на Куроня – то поляки відразу зі всіх своїх карт Львів постирають, Бандеру канонізують і бруківку позривають – пам'ятники УПА назад поставлять. А заодно й АІСові погруддя забацають – як найвидатнішому дипломатові світу сього.

Прикметно й те, що відразу після бесіди з львівським очільником пан Ващиковський в інтерв'ю «Польському радіо» заявив: на «локальному рівні», тобто в переговорах з місцевими посадовцями, «справи йдуть своїм ходом, і вони вирішуються», непорозуміння розпочинаються «десь на центральному рівні»…Таки-так, нарешті АІСові вдалося обскакати ту трикляту Банкову хоч у чомусь.

Пам'ятається, 2011-го Андрій Іванович так само віддано й «на благо Львова» їздив з подарунками на уродини Віктора Федоровича. Там, як і годиться найправеднішому з-поміж політиків, у добірній компанії олігархів, злочинців та іншої нечисті львівський градоначальник втовкмачував донецькому криміналові найважливіші засади галицької дипломатії.

 

Врешті, уміння напрацьовувати цікаві стосунки із цікавими людьми – у АІСа в крові. Сім років поспіль у культурній столиці України в останні вихідні червня гримить чи не найбільша гордість Андрія Івановича – музичний фестиваль «Alfa Jazz Fest». Звичайно, «то мистецтво!»…тільки от фінансоване «Альфа-груп», що належить доброму другові львівського мера, «дуже розумному» російському євреєві Михайлові Фрідману. Останній, до речі, один із фінансових стовпів сучасної РФ, завсідник рейтингів найбагатших людей Кацапстану. У службі безпеки його «Альфа-Банку» донині працюють люди, частина з яких понад двадцять років служила в російській ФСБ. А нам нормально. У нас мерська неміч ще й землю їм віддає.

І так уже склалося, що львівський господарник хлопчиків любить дуже. Особливо російських, особливо багатих. А зважаючи на те, що «багатому завжди мало», АІС любить хлопчиків на цілий завод і на всі 20 млн грн з міського бюджету. І то одноразово! Пам'ятаєте, минулого місяця міський голова разом із самонемічними та побратимами-«патріотами» з інших суперукраїнських партій вирішили подарувати 20 мільйончиків компанії «Оптимум Фактор». А її співвласницею є дуже неприміна жіночка – Таїсія Саніна – бізнес-партнерка й трохи коханка російського олігарха Ігоря Чуркіна. Останній, якщо хто не в курсі, є племінником покійного представника Росії при ООН, українофоба Віталія Чуркіна. Окрім того, наш залюблений Ігорко Чуркін якось опинився ще й у базі даних «Миротворця»…усього-на-всього за фінансування сепаратизму. «То дуже треба заплатити, то нагально, стовідсотково корисно і чесно», – казали тоді в Садового. А потім вкурвилися націоналісти…і здулося воно все, як мильна бульбашка. Шкода оце Андрія Івановича, були-були плани в чоловіка, а тут взяли і завалилися…

Ну, нічого. Зате в АІСа залишилася неубієнна мрія: вільна, сильна, квітуча дружба з «абразцом для многіх лідєрав» – Владіміром Путіним. До особистого знайомства львівський бургомістр поки не допрацювалися, але впевнено рухаються в тому керунку. «Єдіная страна» у них уже є, і Львоф у них уже «гаваріт па-русскі».

 

Скільки б Володя Володьович не дерибанив Україну, скільки б його колишня Люда не перефразовувала триклятого полонофоба Богдасика Хмельницького, скільки б вона не втовкмачувала, що «межі русского язика – то межі русского государства»,  Андрій Іванович не доганяє. «Революція, яку ми нині переживаємо, то Революція Гідності. А гідність – то повага до людини», казав тоді АІС. Маленьке уточнення: повага до людини – то що? То вшановування понад сотні щойно загублених на Майдані життів пропагуванням мови окупанта (акція відбулася 26 лютого 2014-го, масові розстріли на Майдані – 18-21 лютого)? Чи то «захадітє, міласті просім» зеленим чоловічкам, які наступного дня (27 лютого 2014-го) вдерлися до Криму і повивішували там російські прапори? Чи то може данина Петі Першому і Каті Другій, які у 18 столітті допетрали, що нищенням культури можна знищити націю і державу, а Андрій Іванович в 21 столітті не допетрав?

Може, десь тому він досі тримає у Львові 6 кацапомовних шкіл, які ліквідувати неможливо? От в Хмельницькому можливо, у центральноукраїнських Черкасах можливо, а у Львові – ніяк нє. І хоч ти трісни.

Може, десь тому він взяв собі до помочі багаторазову авоську, каторая всєрьоз падумиваєт пєрєйті на русскій із прінципа, патамушта еті нацикі в Парламєнтє дєлают врєд єйо странє сваїм украінскім? А какая ета у вас страна, пані Подоляк? Кацапія – то не тут, то за 1400 км на схід. Отуди можете і затарабанити свої переваги нацменшинам (правка до закону «Про освіту»)  і свої антимовні антидержавні закони з нормами регіоналів КоКі (законопроект про мову №5670-д).

А, може, саме тому в нього є ще файнезне люксусове радіо, яке навіть за вбогого українського законодавства неспроможне пустити в ефір бодай чверть української музики? А, може, саме тому для його самонемічі Голодомор – не геноцид? Чим іще пояснити відсутність бодай одного голосу фракції «Самопоміч» «за» проект Постанови про Звернення ВРУ до демократичних держав світу щодо визнання Голодомору 1932 - 1933 років в Україні злочином геноциду українського народу? Може, і Расєя, каторая наслєдніца СРСР, – теж ні при чому?

Оце все неймовірно вписується в образ главного львофского льва-патріота, правда ж?

До речі, про левів. З ними в АІСа своя весела історія. 100 років тому на львівському Личаківському кладовищі останній спочинок знайшли кілька тисяч польських вояків, загиблих у протистоянні з УГА. У 20-30-их роках минулого століття на тому «Цвинтарі орлят» спорудили величний комплекс із тріумфальною аркою та з двома скульптурами левів перед нею. У 1960-х радянська влада забрала скульптури звідти, а вже 2015-го вони повернулись.

Міністерство культури та національної спадщини Польщі тоді заявило: «унаслідок багаторічних старань польській стороні вдалося здобути підтримку від влади Львова і завдяки співпраці з українською стороною левів удалося повернути на їхнє історичне місце».

Божечко, яка милота! Без погодження з Державною міжвідомчою комісією в справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни й політичних репресій, без відома депутатів Львівської міської ради, самими лише стараннями Андрія Івановича та його свити на цвинтар притарабанили «Завжди вірних тобі, Польще!» левів.

На тому ж «цвинтарі орлят», між іншим, всупереч затвердженій проектній документації та вимогам ухвал Львівської міської ради, є ще й монумент «5-м невідомим, що загинули на Парсенківці» оздоблений мечем-щербецем –  таким собі мацьопким польським імперським мілітарним символом. Просто в яблучко.

Тому, підсумовуючи усе вищезгадане, хочеться тільки попросити львівських депутатів: шановні, не питайтеся, чий Львів. Львів – український! Питайтеся, чий Садовий. А краще –купіть йому квитка кудись у Якутію. Там до Нового року уже і ялинку із кізяків зробили, і півня, і мавпу. Андрія Івановича тільки бракує. То не жміть бабло – зробіть свято людям. Будь ласка.

 

Орися Фігура, «Вголос»

 

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram
http://joxi.ru/82Q4PW8IjpQ3Lm