Польська провокація на львівському цвинтарі

Наприкінці минулого року у Львові виник скандал через скульптури левів, яких незаконно перенесли з місць, де вони стояли впродовж останнього часу, до меморіалу на Личаківському кладовищі.
Фото: dziedzictwo.org Фото: dziedzictwo.org

Пересічним мешканцям Львова, ймовірно, ці леви на цвинтарі абсолютно не заважають, однак фахівці переконують, що перенесення скульптур є незаконним, а ці об’єкти разом з іншими символами мають антиукраїнський зміст. «Вголос» поцікавився в експертів, у чому причина польськості левів та що спонукало наших сусідів порушити українське законодавство й незаконно перемістити скульптури.

Леви не винні

Польський військовий меморіал у Львові – Цвинтар орлят – становить частину Личаківського кладовища. На цьому цвинтарі поховано учасників боїв проти українців (1918-1919 рр.) та більшовиків (1920 р.).

Перше поховання на кладовищі відбулося 24 листопада 1918 року й далі кількість могил збільшувалася. Крім поляків, на меморіалі також було поховано льотчиків-добровольців зі США та військових радників з французької місії, що билися у складі польських військ.

Після зайняття Львова радянськими військами Меморіал орлят поступово почали руйнувати. Було знищено пам'ятники французьким й американським військовим. Через частину цвинтаря проклали дорогу. 1956 року центральний надгробок «Могили невідомого солдата» вивезли до Польщі. У серпні 1971 року танки й будівельна техніка знищили могили і зруйнували колонаду. Вціліли лише пілони, фундамент яких виявився вкрай міцним. Кам'яних левів з-під тріумфальної арки вивезли. «Катакомби» отримали надбудований поверх, їх перетворили на каменярські майстерні.

Відновлення меморіалу почалося на межі 1980 і 1990 років з ініціативи директора варшавської фірми «Energopol» Юзефа Бобровського. А 24 червня 2005 р. за участю президентів Польщі й України на Личаківському цвинтарі було відкрито меморіал загиблим воїнам Української галицької армії та Меморіал орлят.

Тоді, 2005 року, Львівська міська рада затвердила ухвалу про впорядкування польських військових поховань на Личакові. Відповідно до цієї ухвали, встановлення чи відновлення будь-яких елементів на польських військових похованнях заборонено. Однак польська сторона, очевидно, забула про цей документ і в грудні минулого року на Цвинтар орлят у Львові повернули дві історичні скульптури. Левів повернули без жодних погоджень та дозвільних документів.

У повідомленні, яке поширило міністерство культури та національної спадщини Польщі, йшлося про те, що «у результаті багаторічних старань польській стороні вдалося здобути підтримку від влади Львова і завдяки співпраці з українською стороною левів удалося повернути на їхнє історичне місце». Однак жоден представник влади так і не пояснив, відповідно до яких документів скульптури привезли на цвинтар. Ба більше, відповідно до чинного законодавства, погоджувати встановлення скульптур левів та й будь-яких інших скульптур спочатку мала б Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій. Секретар комісії Святослав Шеремета зазначив, що ні до моменту перевезення скульптур, ні після цього в комісію не зверталася жодна зі сторін конфлікту. Тож виглядає так, що левів на цвинтар привезли незаконно й самовільно.

«Ініціатори внесення додаткових форм чи скульптур на територію польських військових поховань на Личаківському цвинтарі чи будь-яких інших військових похованнях на території України перш за все мали б звернутися до Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій. Цього вимагає українське законодавство. Після розгляду такого питання в комісії та погодження (якщо таке відбулося б) дозвіл чи заборону мали б дати органи місцевого самоврядування», – пояснив секретар Держкомісії.

Він додав, що конкретно у випадку зі скульптурами левів дозвіл на їхнє повернення на Меморіал орлят має давати не будь-який орган місцевого самоврядування, а сесія міської ради, адже, відповідно до ухвали сесії про впорядкування польських військових поховань на Личакові, встановлення чи відновлення будь-яких елементів на польських військових похованнях заборонено.

Як відомо, міська рада не є першою структурою, яка мала давати дозвіл на монтаж скульптур на Личаківському цвинтарі. Однак саме консультативна рада з питань охорони культурної спадщини при управлінні охорони історичного середовища Львівської міської ради під керівництвом голови ради Лілії Онищенко дала дозвіл на встановлення левів на Цвинтарі орлят. Про це йдеться у відповіді на запит депутата Львівської обласної ради від ВО «Свобода» Олега Панькевича в обласні управління МВС, СБУ та прокуратуру, а також міському голові Львова Андрієві Садовому. У своєму запиті депутат просив з’ясувати, на яких підставах демонтовано скульптури левів із вулиці Кульпарківської та встановлено на Личаківському цвинтарі.

«На засіданні ради розглянуто інформацію про скульптури левів, які походять з Меморіалу польських військових поховань на Личаківському кладовищі. Також під час засідання Онищенко Л. С. повідомила про звернення міністерства культури Польщі щодо реставрації левів і повернення їх на історичне місце, оскільки скульптури були складовою частиною меморіалу польських військових поховань на Личаківському цвинтарі в шістдесяті роки двадцятого століття. Під час руйнування меморіалу вказані скульптури радянська влада перенесла в інші частини міста. Крім того, на засіданні ухвалено рішення про повернення скульптур левів на їхнє попереднє місце на Личаківському цвинтарі, реставраційні роботи: проводити у весняно-літній період 2016 року, копії встановити на теперішньому місці розташування левів (територія геотехнічного інституту та траса Львів – Винники)», – йдеться у відповіді.

Олег Панькевич наголосив, що консультативна рада не мала права давати дозвіл на монтаж скульптур – це не в її повноваженнях. «У законодавстві передбачено складну процедуру демонтажу та встановлення архітектурних об’єктів, і про це не могли не знати в управлінні охорони історичного середовища міської ради. Крім того, посадовці мали би знати, що, за нормами міждержавних відносин, міністерство культури Польщі мало б звертатися до Міністерства закордонних справ України, а не до львівської мерії. Що вже казати про саму напівтаємну реалізацію цього проекту… Не уявляю, щоб у Польщі відбулося найменше втручання в архітектуру міста іноземцями без належного погодження», – зазначив депутат. 

Також із відповіді на запит Олега Панькевича від Головного управління Національної поліції у Львівській області стало відомо, що за фактом крадіжки двох скульптур левів, які були на виїзді зі Львова (на вул. Кульпарківській та при в’їзді в місто з Винників) відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Крім незаконної процедури встановлення скульптур, незадоволення у громадськості викликають написи на щитах, на які опираються скульптури.

Український історик і громадський діяч, кандидат історичних наук Микола Посівнич розповів, що написи на щитах мають свідчити, що Львів — польське місто.

«На щитах, які є в ансамблі скульптур, написано «Тобі, Польще!» та «Завжди вірні». Крім того, всі пам’ятають скандал із мечем-щербцем, встановленим у 2007 році на Цвинтарі орлят у Львові. Ці скульптури та меч є підставовими символами, які згодом польські шовіністичні сили будуть використовувати для доведення польськості Львова», – пояснив історик.

Леви не єдині

Однак леви є не єдиною проблемою в українсько-польських відносинах, які стосуються історичної спадщини. Постійними є повідомлення і про осквернення українських пам’ятників у Польщі. Так, на початку листопада 2015 року храм Української греко-католицької церкви св. Варфоломія та Опіки Найсвятішої Богородиці на півночі Польщі, в Гданську, обклеїли антиукраїнськими листівками. У селі Вербиця в Томашівському повіті варвари осквернили пам’ятник воїнам УПА та односельчанам, що загинули в 40–50 рр. ХХ ст. – обмалювали гранітну плиту, на якій викарбувано прізвища 100 захисників з допискою: «Загинули у боротьбі за волю України».

Крім того, неприємна історія трапилася на горі Монастир біля Верхрати в Любачівському повіті. Там злочинці розтрощили пам’ятник-курган 62 воїнам УПА, які загинули 2 березня 1945 р. в бою з НКВС. Мабуть, ті самі вандали осквернили і пам’ятник бійцям УПА на цвинтарі в Грушовичах на Перемищині, а перед тим — на горі Хрищатій на Лемківщині, в Білостоці коло Лісок Грубешівського повіту, де поховано 49 повстанців, які загинули там 1944 р. у бою з НКВС.

Знищено пам’ятники загиблим у бою з німецькими нацистами воїнам УПА в Молодичах Ярославського повіту, а також низку монументів на Холмщині та в інших місцевостях. Про це написала українська газета в Польщі «Наше слово» в статті Ярослава Стеха «Варварство у ставленні до мертвих» (№40 за 4 жовтня 2015 р.).

І якщо варварство, очевидно, радикальних сил у Польщі не надто дивує, бо такі люди є всюди, то дії органів місцевого самоврядування дещо бентежать. Святослав Шеремета розповів, що українській стороні дуже складно працювати на території Республіки Польща, отримувати дозволи на реалізацію українських проектів у Польщі та доглядати за нашими похованнями. Зокрема, працівники комунального підприємства «Доля», яке шукає поховання учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій, мають проблеми з роботою на території РП.

«Нам дуже складно працювати на території Польщі, отримувати дозволи на реалізацію своїх проектів і доглядати за нашими похованнями. До прикладу, українська сторона торік звернулася до Ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва щодо надання дозволу на ексгумацію українців – жертв польського комуністичного режиму в 1944-1947 рр. До подання цього звернення ми неодноразово говорили про це з поляками під час переговорів, і нам обіцяли сприяння. Однак пройшло вже кілька місяців від часу подання нашої заяви, а у відповідь – мовчання», – сказав Святослав Шеремета.

«Загалом складається доволі цікава ситуація: наші партнери – Рада охорони пам'яті боротьби і мучеництва – на словах підтримують усі наші ініціативи, обіцяють сприяти, однак на місцевому рівні все це блокують. Це при тому, що українська сторона надіслала вже десяток листів, щоб отримати цей дозвіл», – додав він. 

Також Святослав Шеремета розповів, що польська сторона ніяк не сприяє тому, щоб українці змогли відновити українські пам’ятники, які осквернили вандали. Ба більше, українців застерігають відновлювати ці могили, погрожуючи поліцією.

«Торік фахівці КП «Доля» приїхали в село Грушовичі в Підкарпатському воєводстві, щоб укотре почистити від антиукраїнських написів поховання вояків Української повстанської армії. Туди ж приїхали представники місцевої влади та поліції і заборонили чистити цей пам’ятник. Ми звернулися до Ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва, яка погодила наші дії, але місцева влада вирішила, що нам не можна цього робити. Й от уже півроку цей пам’ятник, на якому український тризуб та герб, стоїть обписаний нецензурними словами щодо українців», – розповів Святослав Шеремета.

Вирішення проблеми

Попри деякі непорозуміння, українці та поляки є добрими сусідами, тож і ці конфлікти, ймовірно, буде розв’язано.

Щодо скульптур левів, то, на думку Святослава Шеремети, їх можуть відреставрувати, однак відновлення скульптур має відбуватися в належному місці, а не на кладовищі. Тому фігури тварин із цвинтаря мають демонтувати, а в період їхньої реставрації громада Львова в передбачений законом спосіб вирішить, чи хоче бачити левів на Меморіалі орлят.

Олег Панькевич при цьому наголошує, що дозвіл на встановлення скульптур на цвинтарі у Львові має давати Державна комісія та громада Львова, а не кілька чиновників, які взяли на себе таку велику відповідальність.

Водночас, щоб уникнути проблем із відновленням та вшануванням українських пам’ятників на польській території, на думку Олега Панькевича, повинні працювати обидві держави-сусіди. Це має бути співпраця на рівні не лише комісій місцевого самоврядування чи профільних державних комісій, а й органів державної влади.

«Українська Держава в особі різних органів має сприяти, щоб поляки могли відновлювати свої поховання, вшановувати своїх героїв. Відповідно, і ми повинні мати таку ж можливість на території Польщі. Маємо право відновлювати наші пам’ятники, впорядковувати цвинтарі, тому будемо наполягати на тому, щоб нам давали таку змогу», сказав депутат.

За словами Олега Панькевича, вже багато вдалося досягти у формуванні істинного бачення спільної історії України та Польщі, однак ще є над чим працювати.

Леся Бурбан, «Вголос»

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

Завантаження...
RedTram