Поморянський замок: школа ОУН, райком партії, ПТУ, руїна…

Перлина архітектурної спадщини Львівщини – Поморянський замок, що у Золочівському районі, – роками стояла забутою, занедбаною та ізольованою від суспільства. Замок руйнувався на очах... У 2016 році експерти винесли замку остаточний вирок: будівля може не пережити зими. Тому за порятунок палацу взялися активісти. Сформували ініціативну групу, аби відродити культурну спадщину предків для майбутніх поколінь. Проте одного бажання було мало – потрібні були кошти.

Гірше ніж татари

Сама історія замку сягає витоком ще у XIV ст. Протягом століть він витримав численні битви, напади, неодноразові реконструкції, владарювання різних господарів. Спершу виконував оборонну функцію, потім перетворився на королівську резиденцію. Власниками замку були родини Кердеїв, Сенінських, Собєських, Радзивілів, Шептицьких, Прушинських та Потоцьких.

В кінці ХХ століття експлуатувався для адміністративних потреб. Тут навіть влітку 1941 року розташовувалась Підстаршинська школа ОУН. А після Другої світової війни у замкових будівлях розміщувався райком компартії, згодом – ПТУ. Хоча у 1978 році і здійснили частково реставрацію, з 80-х років ХХ століття замок стояв пусткою та руйнувався. Улітку 2008 року почав валитися на очах. У вересні 2011 року впала одна зі стін, цеглу розікрали. Хоч фортеця не раз витримувала затяжні облоги турків і татар, але руйнування часом виявилися їй не під силу.

«Зараз замок у жахливому стані, - каже в.о. директора департаменту  архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Оксана Ткачук. - Причому один із найгірших за станом на Львівщині. До 2016 року його не реставрували, бо, вважає, потрібно було більше пропагувати проблему. Відтак в області розробили та взялися реалізовувати проект з ліквідації аварійного стану замку. Першочергові роботи розпочали у 2016 р, протиаварійні – нещодавно. В нас було передбачено 700 тис грн на першочергові роботи. За частину коштів виготовили проектно-кошторисну документацію. За решту суми ми виконали роботи із влаштування протиаварійних підпор у аварійних місцях, які вже просто завалювалися».

Загалом, за словами чиновниці, вартість ліквідації аварійного стану Поморянського замку, за яку відповідатиме підприємство «Центр комплекс», обійдеться у понад 8,2 млн грн. На виконання першочергових аварійно-відновлювальних робіт у 2017 році отримали лише 900 тис грн: 800 тис грн – з обласного бюджету та 100 тис грн  – з районного.

«Вже встигли частково демонтувати аварійний дах та торцеву стіну, підлатати діри в даху, почали розбирати завали. До зими мають влаштувати тимчасові протиаварійні кріплення та підпори в місцях виявлених аварійних ділянок стін, віконних та дверних прорізів, сходів, склепінь; залатати фрагменти втраченого даху; влаштувати дерев'яні щити у віконних та дверних прорізах», - розповіла кураторка Ініціативної групи з відродження Поморянського замку Ганна Гаврилів. 

До слова, у 2016 році у процесі обстеження фасадів пам’ятки архітектури національного значення ХVI-ХVII ст. замку-палацу в Поморянах виявили розписи на зовнішній стіні. Вони виконані у формі рослинних композицій, багатопелюсткових розет. Зовнішні розписи дотепер не збереглися на жодному замку в Україні, тому їх наявність у замку в Поморянах є винятковим фактом. Частина розписів, що містилися на залишках башти замку, вже втрачена.

«Фрески на стінах замку з оборонної сторони включені на збереження в нашу проектно-кошторисну документацію з відтворенням-реставрацією у подальшому. Зараз їх вивчають науковці», - додала Оксана Ткачук.

Щоб тільки не впав…

Також, аби врятувати замок, в області мають намір втілити у життя "Поморяни Vivat"! - проект туристично-культурного відродження Поморянщини та її серця - Поморянського замку. Він передбачає ліквідацію аварійного стану пам’ятки, створення в Поморянах Інформаційно-координаційного центру, заснування Історико-краєзнавчого музею, організацію науково-практичної конференції, формування ряду конкурентних турпродуктів в Поморянах та багато іншого. Очікують на результати з Києва та відповідно можливі кошти ЄС.

«Так само сподіваємось на фінансування у межах Програми комплексного розвитку територій. Відповідно виготовляємо історико-архітектурний опорний план, який мають затвердити в Києві. Він визначає історичний ареал населеного пункту. Зокрема, надасть території замку статус пам’ятки. Оскільки навколо  замку є парк, який свого часу виконував функцію оборонних фортів.  Можливо, у майбутньому це буде місцева пам’ятка садово-паркового мистецтва, - зазначила Оксана Ткачук. - Також хочемо залучити ще кошти з екологічного фонду відповідно до їхніх програм для впорядкування території цього парку. Ще будемо сподіватись на фінансування з ДФРР. Оскільки потрібно кошти залучати з різних джерел – адже є сума у мільйони грн. І це лише для того, аби пам’ятка не впала. Якщо думати про те, щоб реставрувати замок та впорядкувати територію навколо – потрібно близько 30 млн грн».

Майбутнє: об’єкт «Золотої підкови»

За словами Ганна Гаврилів, для Поморянського замку, що є унікальним зразком поєднання фортифікаційної та палацової архітектури та входить в єдину оборонну систему з Золочівським замком, також розробили промоційний банер, буклети, розмістили інформаційну таблицю на призамковій території. А на дорозі Львів-Тернопіль встановили також вказівники до замку.

«Багато уваги приділяємо виконанню історичним, архітектурним та мистецтвознавчим дослідженням. Зокрема, розшифрували давній латинський текст на кам’яній табличці над вхідним порталом до палацу та дослідили герб містечка, що формувалося навколо замку. Також розробили пропозиції із реставрації, пристосування та ревіталізації замку, виконали його візуалізацію», - додала вона. 

Після реставрації замок може стати четвертим об'єктом туристичного маршруту "Золота підкова Львівщини" або ж окремим цільовим об’єктом місцевого туризму.

Марія Волошин, «Вголос»

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram