Основні меседжі Гаранта базувалися на безвізі, патріотичному вітанні, утвердженні української мови, недопущенні реваншу проросійських сил, створенні суперармії, зміцненні міжнародного авторитету, «голубах миру», захисті московських прихожан, гарантії чесних виборів та іншому.

Порошенко навіть визнав, що йому не вдалося виконати багато зі своїх обіцянок, чим суспільство незадоволене. Нагадав, що не зміг завершити війну і відновити територіальну цілісність країни, унаслідок чого Україна втратила 20% промислового потенціалу. А це відповідно спричинило глибоку соціальну кризу. Відповідно більшість українців поки що не відчули покращення добробуту, а рівень життя відновлюється повільно. Не працюють, за словами Гаранта, належним чином і антикорупційні органи, в які вклали чималі фінансові ресурси. Крім того, серйозних масштабів набула еміграція з країни.

Під час щорічного послання у Верховній Раді, Петро Порошенко повідомив також, що внесе на розгляд депутатів законопроект щодо припинення дії Договору про дружбу і співробітництво з Росією. І навіть більше: він підтримує ідею прийняття законопроекту про реєстрацію агентів впливу держави-агресора Російської Федерації. Бо «п’ята колона піднімає голову». Згадав і про те, що в України має бути можливість до силового повернення окупованих територій Донбасу.

Хоча Президент й акцентував на традиційних здобутках року та нових ключових завданнях зовнішньої і внутрішньої політики країни, проте жодного слова про найважливіше – майбутнє України! То чого ж очікувати українцям?

Коментарі для «Вголосу»:

Степан Хмара, колишній нардеп, дисидент та правозахисник:

Це передвиборна промова і піар. Він говорить про силовий сценарій повернення Донбасу, але нічого в цьому плані не робить. Тут говорить одне, а за кордон поїде і говоритиме зовсім інше. Він нахабно бреше! Причому ще Порошенко не зійшов з трибуни, як вже його порохоботи розбіглися скрізь по телеканалах хвалити. Що хвалити? Це гидко слухати!

 

«Робота Порошенка на посаді Президента – провалена. Натомість – один популізм, брехня та обіцянки»

 

Вже не перший рік бачимо, що робота Порошенка на посаді Президента – провалена. Натомість – один популізм, брехня та обіцянки. І нічого про вирішення проблем, а тільки одна демагогія. Як його спічрайтери склали промову, так він її і читає. Актор. Мені прикро, коли він починає говорити про якийсь рейтинг. Та не мав би він права взагалі у нормальному суспільстві навіть думати про балотування на другий термін.

А у нього ж найбільша фракція у парламенті. Так, український уряд  непрофесійний та просто відстоює інтереси олігархів. Але Гройсман – це ж ставленик Порошенка. А фракція Президента у парламенті має ж можливість щось змінювати, визначати курс країни. То чим же вона займалася? Вона ж не виконала завдань, а це означає, що партія виконувала лише волю і замовлення Порошенка. І ситуація у всіх відношеннях, економічному насамперед, а також соціальному, дипломатичному, оборонному, безпековому, – скрізь погана. А Президент ж є Гарантом дотримання Конституції країни! А він показав повне нехтування нею, зневаження Конституції та ще й збільшення своїх повноважень, нею не передбачених. А його маріонетки в парламенті абсолютно заплющують на це очі. Хоча, як суспільство дозволяє, так влада і поводиться.

 

«Порошенко говорить про «п‘яту колону», а я думаю: «Та ти колаборант перший!»

 

Більше того: говорить про «п’яту колону», а я думаю: «Ну кому ж це ти говориш?» «П’ята колона»? А ти чим займаєшся? Чим займається Служба безпеки України?! Бо ти обіймаєшся з Медведчуком, який є зв’язковим між тобою і Путіном. Та ти колаборант перший! А чому ж твій генеральний прокурор давно не розправився із багатьма цими представниками «п’ятої колони», які сидять у Верховній Раді? Тим же Бойком, Вілкулом та іншими. Чому вони там сидять? Та їх взагалі не мало би бути в українському парламенті!

Тому цей виступ розрахований на те, що українці – абсолютні дурні, які це все слухатимуть і ковтатимуть.

Олександр Мусієнко, політолог:

Це була більше передвиборна програма чинного Президента, спрямована на майбутні вибори у 2019 році, аніж виступ у Раді. Промова ж була чітко побудована на трьох патріотичних тезах, які ми бачимо на білбордах усієї країни. Ми знову почули в принципі те ж саме, що начебто не було армії і її збудували з нуля, також про Томос і мову. Це добре, але найважливіше – це мати план на подальшу розбудову країни, навіть якщо Порошенко й не буде у майбутньому Президентом. А цього – найголовнішого – ми не чуємо.

Натомість чуємо про необхідність змін до Конституції України, інтеграцію в ЄС. А який же практичний шлях? Як ми цього досягнемо? Чому не проводимо політику, спрямовану на зменшення залежності від МВФ? Аби не ходити по світу з простягнутою рукою і просити? Що ми робимо для розвитку економіки країни, для встановлення верховенства права, коли в нас антикорупційні органи між собою чубляться і влаштовують цирк на всю країну? Такі конкретні речі – це і є те, що має відрізняти Президента як лідера нації, який скаже: «Ось наша мета і ось десять кроків, які маємо втілити на шляху до цієї мети».

 

«Президент зайняв позицію: все позитивне, пов’язане з ним. Від негативного ж він намагається дистанціюватися»

 

Бачимо, що наш Президент зайняв позицію: все позитивне, зокрема економічні успіхи, пов’язані з ним. Він їздить на відкриття якихось об’єктів, перерізає стрічку і каже: «Дивіться: як добре! Це ж моя реформа!» Але коли є щось негативне, пов’язане зі зростанням цін, курсом долара, інфляцією, підвищенням цін на «комуналку», проїзд, Президент намагається від цього дистанціюватися, мовляв: «Це не моя відповідальність! Це ж уряд відповідає за економічну політику». Проте намагання Президента і його оточення замкнути все, що відбувається в країні, безпосередньо на собі, як на лідері, і зіграло з ним злий жарт. Бо замикається не лише позитив, а й негатив. І, звичайно, вони намагатимуться відхреститися від, наприклад, збільшення цін на компослуги. Мовляв, критикуйте прем’єр-міністра. Просто, аби скинути з себе відповідальність.

Що ж до розриву договорів з Росією, то ще у 2014 році можна і потрібно було розірвати дипломатичні стосунки, припинити сполучення з цією країною, ввести санкції та багато іншого. Водночас треба ж розривати й багато інших договорів, які у нас є із агресором, зокрема про використання Азовського моря, бо Росія його порушує, та й інші. Що ж до питання церкви, він, як Президент країни, не міг по-іншому говорити

Хоча, безперечно, ми ще почуємо від Порошенка заяви економічного характеру, але вони будуть побудовані не на конкретних тезах, а на загальних. І ті, які позитивно сприймає суспільство. На цьому й буде побудована передвиборна карта чинного Президента, окрім, курсу на ЄС, безпеки і армії. Причому Президент їздитиме регіонами країни, відкриватиме різні об’єкти і казатиме, що це його заслуга.

 

«Президент не може говорити про якісь позитивні зрушення, бо їх немає»

 

Ярослав Макітра, політолог:

Президент не може говорити про якісь позитивні зрушення, бо їх просто немає. Тому акцентувати на цьому він не хоче. Натомість триває вишукування якихось позитивних соціально-економічних тем, які відкриють на загал незадовго перед виборами. Бо говорити зараз про високі економічні показники – просто смішно. Тому Порошенко намагається відмежуватися від цих тем.

Хоча й чи не вперше Президент акцентував на тому, що не тільки дипломатичним шляхом можна повернути захоплені у нас території. І цей меседж про силовий варіант – це передвиборна заява. Президент знаходиться у своєрідному капкані і змушений не говорити категорично про той чи інший варіант виходу із ситуації.  Хоча з іншого боку – це може бути посил до наших союзників, посил до Росії,  посил до політичних опонентів у середині країни. Мовляв, я готовий йти на різні варіанти вирішення цього конфлікту, якщо ви мені не допомагатимете, а навпаки вставлятимете палки в колеса.

 

«Все те, що твориться, назвати по-іншому, як мародерством та зрадою, не можна»

 

Також він, очевидно, боротиметься із проросійською колоною. Хоча, зважаючи на його слова, до неї потрапляють всі, хто не з ним. Думаю, в цьому напрямку справді будуть якісь ще затримання, арешти, і, можливо, й навіть щось радикальніше. І це може стосуватися не лише російських агентів, а й тих, хто є його опонентом. Але те, що зараз відбувається в оточені Президента, ті рішення, які приймає, зокрема Генпрокуратура, і взагалі все те, що твориться, – назвати по-іншому, як мародерством та зрадою не можна.

Тому, якщо Порошенко й робитиме конкретні заяви, то це швидше стосуватиметься презентації певних проектів десь на початку наступного року, аби довести, що це його робота і заслуга. Тільки треба переконати Гройсмана підігрувати.

Тарас Загородній, політолог:

У цьому виступі я нічого важливого в економічному плані не почув. Почув лише ті тези, які він продовжує акумулювати у межах тріади «Мова. Армія. Віра» і гри, спрямованої  перш за все на патріотичний електорат. От і весь головний лейтмотив із промови Президента.

Він, як людина прагматична, розуміє, що за сім місяців з України Швейцарії не зробить. Та й успіхів реальних не зроблено, бо економіка підупала і поки  хвалитися особливо немає чим. Та й не буде. Причому економіка – це парафія Гройсмана, і як ще він поводитиметься, не знати. Бо, якщо економічна ситуація покращиться, Гройсман скаже: «Це ж я! А хто такий Президент?» Тому цю тему Порошенкові важко буде продати, адже люди в принципі завжди чимось не задоволені. Особливо – кількістю грошей. Тому він просто зміщує акценти. Натомість Президент і його компанія продовжуватимуть лінію російського реваншу, аби об’єднати довкола себе патріотичний електорат і вкотре його надурити.