«Вголос» поцікавився: а звідки ж узялася Російська православна церква та Московський патріархат в Україні? Про це ми запитали у директора Департаменту у справах релігій і національностей Міністерства культури Андрія Юраша та релігієзнавця Дмитра Горєвого.

 

«Московська церква 140 років була «неканонічною»

 

Як утворилася Російська православна церква?

Дмитро Горєвой:

Й українська, і російська Церкви апелюють, що вони виникли тоді, коли князь Володимир 988 року хрестив Русь. Для України це — логічно, бо це наша територія. Для Росії ж це виглядає щонайменше абсурдно, бо вони апелюють не до історії Москви, а до нашої історії.

Московська Церква утворилася через те, що після монгольської навали на Русь митрополит Київський перебрався з Києва спершу до Володимира, а потім — до Москви. Фактично було так: митрополити іменувалися київськими, але вони проживали у Москві. Так склалося, що поступово на Русі сформувалося дві митрополії — одна Київська з центром в Києві, інша також Київська, але з центром у Москві. Обидві ці митрополії входили до Константинопольського патріархату.

В середині XV століття з політичних причин (московський цар хотів мати лояльного до себе митрополита, а не грека, котрого присилали з Константинополя), у Москві самі обрали собі митрополита, котрого ніхто не визнав.

З того часу на 140 років Москва випала з православ’я, їхню Церкву ніхто не визнавав. Потім, після завоювання османами Константинополя, у Москву стали їздити православні патріархи задля фінансової підтримки, бо у мусульманському світі вони зазнавали гонінь. І от наприкінці XVI століття патріарх Константинополя поїхав до Москви (тоді формально царем був син Івана Грозного, але реально правив Борис Годунов), і його там ув’язнили. Годунов півроку тримав у казематах патріарха, аж поки Вселенський патріарх не визнав їхню Церкву незалежною та патріаршою.

Андрій Юраш:

Тобто Російська православна церква — це частина колишньої Київської митрополії. Свою автокефальність вона сама проголосила 1448 року, коли фактично відкололася від Київської митрополії та почала існувати паралельно. Аж до 1589-го вона існувала без визнання іншими православними Церквами, тобто була самопроголошеною. Фактичним початком існування РПЦ є середина XV століття, проте як визнаний канонічний суб’єкт вона стала діяти з другої половини XVІ століття.

Архієпископ Тельміський Іов (Геча) в одному із інтерв’ю сказав, що у РПЦ ніколи не було томосу. Це так?

Андрій Юраш:

Справді, Москва де-факто проголосила автокефалію. При цьому спеціального документу, як томос, Вселенський патріарх РПЦ не надавав.

Дмитро Горєвой:

Фактично було ухвалено грамоту Собору Константинопольського патріархату, в якій зазначалося, що вони визнають Московську церкву та прописують, що патріарх Московської церкви повинен визнавати владу Константинопольського патріарха. З того часу Москва вважає цю грамоту своїм томосом про автокефалію.

 

«Україна не є «канонічною територією РПЦ»

 

У РПЦ називають Україну своєю «канонічною територією». У цій грамоті про це щось було?

Дмитро Горєвой:

Ні, грамота, яку в XV столітті надав тодішній Вселенський патріарх Московській церкві, стосувалася виключно теперішніх російських земель, а не українських. Там чітко було вказано, що Московська церква підпорядковує собі Московію та північні краї. На той момент Україна перебувала під юрисдикцією Константинопольського патріархату. Москва вважає, що наша Церква була їй передана 1686 року, але у Константинополі думають інакше. Мовляв, вони лише тимчасово дозволили Московській церкві висвячувати духовенство в Україні. Але сама Церква залишилася в підпорядкуванні Константинополя. Згодом Вселенський патріарх, коли видавав томос Польській православній церкві, фактично позбавив Москву і цього привілею.

Звідки ж тоді в Росії взялась ідеологія про те, що Москва — це «третій Рим»?

Дмитро Горєвой:

Ідеологія «третього Риму» з’явилась у Московії ще на початку XVI століття у праці псковського монаха Філофея, котрий писав московському монарху: мовляв, оскільки «перший Рим» із точки зору Москви, «відколовся у єресь і став католицьким», «другий Рим» упав перед Османською імперією, то залишився тепер лише «третій Рим», тобто, Московія.

Це був релігійно-політичний памфлет, який не має нічого спільного з «Біблією». Він лише був складений із православного лексикону й імітує богословський трактат, хоча таким не є. Це звичайна політична концепція, з якої потім вибудовувався весь російський «месіанізм».

 

«Томос може видавати лише Вселенський патріархат»

 

У розсекречених даних СБУ є інформація, що під час собору РПЦ 1945 року всіх його членів завербував КДБ. Це правда?

Дмитро Горєвой:

Про те, що вище керівництво Російської православної церкви у радянські часи активно співпрацювало з органами державної безпеки, — загальновідомий факт. Те, що вони і зараз співпрацюють, також немає ніяких сумнівів. Бо у РПЦ підписані офіційні угоди з Міноборони РФ. Храм РПЦ у Парижі збудований на території російського посольства та має дипломатичний імунітет. Вони активно співпрацюють із російською поліцією й органами розвідки.

Хто ще у православному світі має право надавати томоси?

Андрій Юраш:

Лише Вселенський патріарх. Він давав томоси багатьом православним церквам. Наприклад, у ХІХ столітті надав такий документ Румунській православній церкві, 1924 року — Польській церкві, 1937-го — Албанській церкві, 1945 року — Болгарській церкві, 1990-го — Грузинській церкві і 1998 року Патріарх надав томос православній церкві Чехії та Словаччини. Усі ці визнані Церкви отримували томос лише від Константинополя. Москва 1970-го надала томос Американській православній церкві, але цей факт Константинополь не визнав. Визнали правочинність московського томосу лише шість Церков, які на той час перебували у залежності від Московського патріархату та СРСР.

Але в УПЦ МП заявляють, що їм РПЦ 1990 року «томос» надали…

Андрій Юраш:

Цей документ не є томосом. Бо томос — це визнання повної самостійності. Так, у православній традиції Церкви можуть мати два статуси: автокефалія — незалежність, а також  автономія — напівзалежність. Документ 1990-го УПЦ МП надавав лише самостійність в управлінні, тобто часткову автономію.

Цей документ МП отримав завдяки наполегливості тодішнього представника УПЦ МП митрополита Філарета, теперішнього патріарха УПЦ КП. Він у 1990-х роках розумів важливість створення Української церкви та намагався добитися статусу автокефалії для УПЦ МП, проте Москва на це не погодилася.

А документ, який у МП називають «томосом», означає, що Московський патріархат в Україні залишається частиною РПЦ. Також є документи, в яких чітко прописано, що МП є невід’ємною частиною російської Церкви та там прописані усі механізми, які узалежнюють УПЦ МП від РПЦ.

Дмитро Горєвой:

Те, що у Московського патріархату є свій томос, — відверта брехня. У цьому документі великими церковнослов’янськими літерами чітко написано: «Благословєнная грамота», а слова «томос» там немає. Вони придумали таку ідею, щоб відволікти увагу. УПЦ МП інші помісні православні Церкви не сприймають як незалежну від РПЦ структуру. Для всього православного світу УПЦ МП — це група єпархій РПЦ в Україні.

 

«Київська митрополія зруйнує історичні міфи Росії»

 

Якщо Київський патріархат отримає томос, що це означатиме для Росії та РПЦ?

Андрій Юраш:

Для Росії неприпустимим є визнання факту існування Київської митрополії, оскільки це буде підтвердженням з боку Константинопольської церкви: вся історія про те, що РПЦ бере початок із часу хрещення Володимиром Київської Русі – повна брехня. А справжня історія хрещення Русі насправді пов’язана з Києвом.

Російська Федерація століттями розробляла міф про те, що Київська держава, Хрещення Русі — це все традиції, з яких бере початок саме Російська держава та Церква. Мовляв, у час, коли монголо-татари зруйнували Київ, весь культурний центр перейшов із Києва в Московське царство. Це — міф. А надання УПЦ КП томосу є справжнім вироком для російської історіографічної традиції.

А що з Московським патріархатом в Україні?

Дмитро Горєвой:

Долю УПЦ МП вирішуватимуть у Кремлі, а не в РПЦ. У Кірілла виконують те, що їм кажуть в адміністрації Путіна. Московській Церкві в Україні після отримання нами томосу можуть скоротити права до рівня російського екзархату.