Глава уряду переконаний: ріст мінімальної зарплати в Україні підштовхне й підвищення середніх зарплат. За його словами, вже у грудні цього року у нашій державі середня зарплата становитиме не менше 10 тис. грн. До слова, у серпні це число зупинилося на позначці  8 977 грн.

Також прем’єр-міністр анонсував індексацію пенсій із 1 березня 2019 року. І це, вважає глава уряду, буде системне підвищення щороку.

Чи справді у грудні українці отримуватимуть у середньому не менше 10 тисяч грн, а пенсії вже з березня наступного року зростатимуть? Та й скільки наших краян живе на «середню гройсманівську зарплату»? Про це «Вголос» спитав у виконавчого  директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, економічного експерта Тараса Козака, президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка й економіста Центру економічної стратегії Дарії Михайлишиної.

Чи справді середня зарплата українців у грудні цього року становитиме не менше 10 тисяч грн?

Тарас Козак:

У грудні середня зарплата завжди досить вища. Адже працюючим українцям виплачують премії, відпускні тощо. Тому той факт, що у грудні цього року середня зарплата буде 10 тисяч грн, — це гарантія. Якщо, звісно, нічого екстраординарного не станеться. Та вже у січні це число знизиться на 10 %.

«Підвищення зарплати не означає, що стандарти життя підвищаться. Бо ціни також зростуть»

 

Дарія Михайлишина:

У серпні 2018 року, за даними Держстату, середньомісячна зарплата становила 8 977 грн. Отже, для того, щоб досягти позначки в 10000 грн, середньомісячна зарплата має зрости на 11 % за останні чотири місяці 2018 року. У попередні роки середня зарплата зростала досить суттєво за цей період. Так, 2017 року у серпні вона становила 7 114 грн., тоді як у грудні — 8777 грн. 2016-го, до прикладу, середня зарплата у серпні була на рівні 5 202 грн, а у грудні — 6 475 грн. Тобто її підвищували на 23 та 24 % відповідно.

Проте тут варто зауважити: стрімке підвищення номінальної заробітної плати не означає, що стандарти життя підвищаться. Бо й ціни також зростуть.

Олександр Охріменко: 

Варто взяти до уваги той факт, що у 2014-2015 рр. в Україні через кризу знецінилася гривня. І зараз 10 тисяч грн відповідно до нового курсу — це значно менше, ніж було тоді. Це вже зовсім не ті гроші, які були 2013-го. Саме це треба брати до уваги, а не на цифру дивитися.

«За рівнем зарплат та купівельної спроможності Україна навіть 2013 рік не наздожене»

 

Та й узагалі: 2019-го за рівнем зарплат і купівельної спроможності Україна навіть 2013 рік не наздожене. Тому виходить: грошей ніби багато, а купівельна спроможність впала. Та якби не було вищезгаданої кризи, в Україні середня зарплата становила б 500 доларів відповідно до курсу 9 грн за 1 долар.

За яким принципом в Україні вираховують середню зарплату? Від чого вона залежить?

Дарія Михайлишина:

Середню зарплату вираховує Держстат. Він здійснює статистичні спостереження, які охоплюють суб’єкти підприємницької діяльності, бюджетні установи, фінансові та громадські організації, що використовують найману працю, з кількістю працівників понад дев’ять осіб. Ці спостереження не охоплюють фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності. Так і вираховують середню зарплату на основі цих спостережень. Середньомісячна (номінальна) заробітна плата працівників визначається шляхом ділення нарахованого фонду оплати праці за відповідний період на середньооблікову кількість працівників і на кількість місяців у періоді.

 

«Підвищення мінімальної зарплати може спричинити ріст рівня безробіття та інфляції»

 

Середня зарплата залежить від багатьох факторів, які можна поділити на ринкові та неринкові. Ринковими факторами є попит на робочу силу, який залежить від загальноекономічних умов, та пропозиція робочої сили, яка залежить від демографічних факторів, міграції, рівня освіти тощо.

Основним неринковим фактором є рівень мінімальної заробітної плати — підвищення рівня мінімальної заробітної плати може призвести до підвищення рівня середньої заробітної плати. Разом із тим, варто зазначити, що підвищення мінімальної зарплати не є однозначно позитивною зміною, адже воно може спричинити підвищення рівня безробіття й інфляції.

Олександр Охріменко: 

Це така хитрість, яка дозволяє «намалювати» дані. Адже офіційно працюючими в Україні вважають тільки тих, хто працевлаштований щонайменше на 50 % ставки. Якщо, до прикладу, на 25 %, — людину вже не вважають працюючою офіційно.

Скільки українців живе на середню зарплату? Й узагалі: на яку зарплату живе більшість українців?

 

«Зарплату у понад 10 тисяч грн отримує лише  близько 7 % українців»

 

Олександр Охріменко: 

Статистика свідчить, що близько 40 % українців отримують зарплату, яка не перевищує 6 600 грн. Зарплату ж, яка перевищує 10 тисяч грн, отримує всього близько 7-10 % працюючих українців.  

Дарія Михайлишина:

За даними Державної служби статистики України (Держстат) у червні 2018-го розподіл заробітної плати був таким:

Середня заробітна плата станом на червень 2018 становила 9 144 грн — близько 11 % працюючих українців цього місяць жили на таку зарплату.

Чи отримуватимуть українці анонсовані вищі пенсії та чи є економічні чинники для їхнього зростання?

Олег Пендзин:

У Законі «Про пенсійне забезпечення», ухваленому 2017 року, абсолютно чітко написано, що починаючи з 2019 року щорічно відбувається індексація пенсій відповідно до формули «50 % від середньої заробітної платні + 50 % індексу інфляції». Коли порахувати це число за 2018 рік, виходить, що 2019 року пенсії мають підвищити в середньому десь на 19-20 %. Це норма закону, яку пан Гройсман просто доніс до громадськості.

 

«Ілюзій вже немає ні в кого: у проекті бюджету на 2019 рік дефіцит Пенсійного фонду становить аж 150 млрд грн»

 

Якщо після реформи 2017 року всі казали про те, що дефіцит Пенсійного фонду буде неухильно зменшуватися, і це була одна з великих обіцянок МВФ, то тепер цих ілюзій вже немає ні в кого. І якщо у бюджеті 2018 року у нас дефіцит закладений у сумі 139 млрд грн, то у проекті бюджету на 2019 рік ця сума становить аж 150 млрд грн.

В уряду також зникли ілюзії щодо того, що відповідно до тієї демографічної ситуації, яка є в країні, і при відповідному рівні міграції та кількості працівників, які легально сплачують єдиний соціальний внесок, можливо підтримувати загальний обсяг фінансування Пенсійного фонду без наростання дефіциту і покриття його з бюджету. Тому у цій ситуації єдине джерело для покриття дефіциту Пенсійного фонду — це бюджет. Інша справа: на скільки вдасться домовитися з МВФ, адже він вимагатиме жорсткіших методів для того, щоб цей дефіцит не те що не збільшувався, а зменшувався.

 

«В Україні збільшується кількість пенсіонерів»

 

Але, якщо врахувати, що у наступні роки у нас вступають у трудову діяльність люди, народжені у 1990-хх рр., а тоді була величезна демографічна яма, то очікувати росту доходів від Єдиного соціального внеску не варто. При цьому в Україні збільшується кількість пенсіонерів. Їх уже 12 млн. А працюючих українців — лише 10,5 млн.

Тарас Козак:

Чи вистачить грошей для збільшення пенсій і зарплат, залежить від того, чи ухвалить Верховна Рада бюджет на наступний рік. Звісно, там жодні соціальні статті «різати» не будуть, адже невдовзі вибори. Там самовбивць немає. Тому до президентських, та й навіть парламентських виборів перш за все фінансуватимуть соціальні статті. Хоча дефіцит Пенсійного фонду зростатиме. Та якщо нам дасть кредит МВФ і нас підтримають Світовий банк та ЄС, які теж нам повинні дати кредити, а вони  потраплять у бюджет, тоді можна буде виплачувати вищі пенсії та підіймати зарплати для бюджетників.

Олександр Охріменко:

У нас завжди є дефіцит як у бюджеті, так і в Пенсійному фонді. Інша річ, що збільшення пенсій із 1 березня підлаштували зумисне під вибори.

Що має зробити влада, аби пенсії та зарплати українців реально зросли?

«2019 рік буде дуже важким»

Олег Пендзин:

Аби в Україні справді зросли зарплати та пенсії, має розвиватися економіка. Треба здійснити структурні реформи у цій галузі. Потрібно створити робочі місця, позбутися сировинної економіки, розвивати кінцевий продукт і припинити експортувати сировину та напівфабрикати. Також без серйозних капіталовкладень, без інвестицій, без цілеспрямованої промислової політики дива не станеться. А в уряді досі немає промислової політики взагалі. Тому 2019 рік буде дуже важким.

Тарас Козак:

Поки у нас не закінчать реформи щодо зменшення контролю держави за виробництвом, не упорядкують нормальну роботу Антимонопольного комітету, аби не було монополістів на ринках, не боротимуться з корупцією, не реформують судові та правоохоронні органи  тощо, ситуація суттєво не зміниться. Про ці реформи говорять всі, навіть МВФ. Але влада їх не втілює в життя. Бо сама ж від них і постраждає найбільше.