«Вголос» уже писав про епопею із вибором земельної ділянки під сміттєспалювальний завод. І як наслідок – у Садового вкотре «остаточно» визначились:  будуватимуть на території Львова, на вул. Пластовій, 13. А тому ЛКП «Зелене місто», якому, власне, і було надано в користування земельну ділянку для будівництва заводу, оголосило тендер на розроблення проектної документації. Повідомлення про це розміщено на офіційному порталі оприлюднення інформації про публічні закупівлі України «ProZorro».

Але чи безпечно на земельній ділянці, яка знаходиться так близько від житлових будинків та де є очисні споруди, будувати сміттєспалювальний завод? Та звідки Львів братиме на це гроші? Про це дізнавався «Вголос».

Полтва, очисні споруди і житлові будинки: чи безпечно будувати завод на вулиці Пластовій, 13?

Для будівництва сміттєпереробного заводу у Львівській міській раді обрали ділянку, яка знаходиться всього за 6 км від центру Львова, за менш ніж 1 км від житлових будинків та за 750 метрів від найближчого готелю  – на вул. Пластовій, 13.

Директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації Руслан Гречаник каже, що будувати будь-який сміттєвий завод можна тільки після ґрунтовних досліджень. Проте з таким проханням Львівська міська рада і досі не звернулась в обласну державну адміністрацію.

«Немає жодної документації стосовно будівництва заводу»

«Будувати сміттєпереробний завод у Львові на вулиці Пластовій, 13 теоретично можна, але мають бути дотримані усі санітарні та будівельні норми. Має бути врахований і той факт, що поблизу цієї земельної ділянки знаходиться об'єкт природно-заповідного фонду України. Проектної документації на побудову там заводу я не бачив, а тому коментувати щось дуже складно. Якщо буде проектна документація, витримана санітарна зона, буде подано запит на оцінку впливу цього заводу на довкілля – тоді можна буде щось говорити. У нас немає жодної документації стосовно будівництва заводу», – сказав Руслан Гречаник.

Не зверталися чиновники Садового щодо будівництва сміттєпереробного заводу на Пластовій,13 і до Державної екологічної інспекції Львівщини.

«Є чіткі норми щодо розміщення сміттєпереробного чи сміттєспалювального заводів поблизу об'єктів нерухомого майна та житлової і громадської забудови. Відстань від них має становити від 500 до 1000 метрів. Ця норма може бути і зменшена при наявності відповідного проекту, який підлягає обов'язковій експертизі, де буде оцінка впливу на довкілля. Тобто якщо будуть впорядковані усі документи, то сміттєпереробний завод на Пластовій, 13 – це цілком реально. Якщо все буде в межах державних стандартів – я це підтримую. Але наразі жодного документу до мене Львівська міська рада не подавала», – сказав у коментарі «Вголосу» начальник Державної екологічної інспекції Львівщини Микола Маланич.

Проте з цією земельною ділянкою, як з'ясував «Вголос»,  не все так однозначно. Адже поруч розташовується  регіональний ландшафтний парк «Знесіння», який є об'єктом природно-заповідного фонду України. Також на Пластовій тече річка Полтва та розміщені очисні споруди. А тому, переконана еколог, кандидат хімічних наук Львівського університету імені Івана Франка Лідія Бальчишин, для того, щоб зводити на цій земельній ділянці завод – потрібно врахувати як екологічні чинники так і те, чи шкодитиме така споруда здоров'ю людей.

«На вулиці Пластовій, 13 першочергово треба привести до ладу очисні споруди. Бо район Знесіння, Кривчичі потопає в страшних стічних водах, що надзвичайно погано впливає на здоров'я місцевих мешканців. Як говорив довірений Садового у справах сміттєспалюваного заводу Вадим Ноздря, вони тільки починають працювати над оформленням документів на землю. Якщо все буде так, як розповідають працівники Львівської міської ради – і на Пластовій, 13 буде сортувальна та пресувальна лінія, то для цього теж потрібно дослідити землі, наскільки геодезія та геологія дозволяє встановляти там такі преси. Таке устаткування важить орієнтовно десять тонн, тому виникає питання, чи може це стояти на землях, які є близькі до Полтви? Чи не зашкодить це місцевості? Тут варто визначити ризики», – пояснила Лідія Бойчишин.

«Це небезпечно для життя»

Еколог також наголошує, що якщо завод все ж побудують, то те, які шкідливі речовини підприємство викидає у повітря і як це шкодитиме мешканцям Львова, – просто не буде кому досліджувати. 

«Якщо говорити про екологічну складову, то це небезпечно для людей, які мешкають поруч. Оскільки вони на сьогоднішній день уже змушені щодня терпіти сморід від Полтви та каналізаційних споруд, а завтра ці люди муситимуть дихати невідомо якими випарами із сортувальних та пресувальних ліній. Тобто сьогодні ще занадто рано говорити про побудову будь-якого заводу на вул. Пластовій, 13. Ще не встановлена кількість сміття, яка може бути завезеною на цей завод, немає технологічного забезпечення вимірів діоксинів та інших газових складових, які можуть виділятися при спалюванні чи пресуванні сміття. Також немає створених моніторингових складових, тобто центрів, які можуть контролювати викиди в атмосферу цього заводу. Поки не буде цього – ми не можемо говорити про побудову якихось об'єктів», – сказала еколог.

Те, що постійно досліджувати питання викидів шкідливих речовин у атмосферу та вплив їх на здоров'я людей не буде кому, визнають і у Державній екологічній інспекції Львівської області.  

«У побудові цього заводу на Пластовій,13 й справді є негативні сторони. Зокрема – це  обурення суспільства та відсутність контролю за викидами в атмосферу, які може здійснювати це підприємство. Тобто взагалі невідомо, яка структура займатиметься моніторингом шкідливих викидів. Якщо це робитиме Львівська міська рада, то там фактично контролюватимуть самі себе. У такому випадку, ми тільки можемо уявити, які на цьому підприємстві  будуть реальні викиди в атмосферу, а які будуть на документах. Але такий завод потрібний, оскільки це зменшить накопичення сміття. У центрі європейських міст зводять сміттєпереробні заводи. Там вони не шкодять ні людям, ні довкіллю. Але вони мають відповідні очисні споруди, фільтри на викиди в атмосферу. І якщо такий завод буде у Львові – я тільки за. Але ніхто цього не гарантує», – сказав кореспонденту «Вголосу» начальник Державної екологічної інспекції у Львівській області Микола Маланич.

«Заводу на Пластовій, 13 не буде»

Зваживши всі фактори, еколог Лідія Бойчишин сумнівається у тому, що на Пластовій, 13 таки побудують сміттєпереробний чи сміттєспалювальний завод.

«Я вважаю, що розмови про побудову заводу на Пластовій,13 передчасні і, швидше за все, цієї споруди там не буде», – сказала еколог.

Гроші і маніпуляція: якщо завод побудують – зароблятимуть приватні компанії

Скільки все ж коштів потрібно Львову, що побудувати сміттєпереробний завод, наразі точно невідомо. Попередньо, у Львові мали намір взяти кредити на будівництво заводу та рекультивацію сміттєвого полігону в Грибовичах у розмірі 110 млн євро. Але 26 грудня 2017 року директор ЛКП «Зелене місто» Вадим Ноздря повідомив, що розмір кредиту можуть скоротити вдвічі, до 50 млн євро, згідно з рекомендаціями французьких експертів. Відомо також, що Львів звернувся у ЄБРР із заявкою на 35 млн євро про отримання кредиту для будівництва великого сміттєпереробного заводу.

«Що планують будувати у Львові на Пластовій, 13 і у скільки це обійдеться міському бюджету – ніхто не знає. Це невідомо депутатському корпусу, та й самим чиновникам Львівської міської ради. На моє переконання, Андрій Садовий, як голова міста, має для початку оприлюднити план виходу з цієї сміттєвої кризи. Тобто нам мають чітко сказати, що ми маємо робити. Для прикладу, збудувати на такій от земельній ділянці сміттєспалювальний завод.  У будівництво маємо вкласти стільки то коштів. Сортувати і пресувати будемо там і там. А захоронювати – ще десь. При розумінні цього ланцюжка, тоді можна щось говорити. Але цього немає, у нас все вирвано з контексту», – повідомив «Вголосу» депутат фракції ВО «Свобода» у Львівській міській раді Маркіян Лопачак.

«Садовий у 2019 році має намір просто втекти зі Львова»

При тому, у Львівській міській раді переконані – жоден інвестор у Львові не побудує сміттєспалювальний комплекс, бо він буде неприбутковим. Проте це не зовсім правда. Адже от, до прикладу, у м. Червоноград Львівської області оголосили конкурс з пошуку інвестора для проведення будівництва сміттєпереробного заводу.  Окрім того, за словами львівських чиновників, вони не розраховують, що завод буде прибутковим, адже  тарифи на захоронення побутових відходів в Україні низькі (згідно з даними НКРЕКУ, в середньому по країні – 54,9 грн). А тарифу на переробку взагалі немає.  Та й сума, яку економічно вигідно було б отримувати заводам за переробку відходів, зазвичай перевищує номінальну вартість захоронення. Але і тут не все є правдою.

«Щоб навести порядок із сміттям, потрібно працювати у чотирьох напрямках: вивезення сміття, сортування, сміттєпереробка чи сміттєспалювання і захоронення залишків ТПВ. І якщо аналізувати, то вивезення і сортування є прибутковими у роботі цього заводу, а спалювання і захоронення можуть бути прибутковими лише завдяки першим двом частинам. І якщо це все розглядати окремо, тоді цей завод буде збитковим. З інвестором можна домовитись, головне узгодити, що він має робити.  Бо якщо будівництво заводу здійснюватиметься за гроші інвестора – він може бути прибутковим. Відповідно, якщо інвестор вивозитиме сміття і займатиметься його сортуванням, то, звичайно, цей завод не потребуватиме додаткових коштів з міського бюджету. А якщо буде так, як планує Садовий: Львів за кредитні кошти будує завод, а приватний перевізник зароблятиме кошти за вивезення сміття, ще інша приватна структура сортуватиме і знову ж таки зароблятиме на цьому – то завод буде збитковим і фінансуватиметься виключно з міського бюджету. Ми вже маємо приклад безгосподарності: от Львів купив сміттєсортувальну лінію, а вона стоїть», – наголосив Лопачак.

Депутат Львівської міської ради вважає, що сміттєпереробний завод у Львові не з'явиться найближчим часом.

«Міська рада нічого не робить, щоб вирішити проблему вивозу сміття з Львова. Складається враження, що Садовий у 2019 році має намір просто втекти зі Львова, а проблему зі сміттям вирішуватимуть вже його наступники», – додав депутат Львівської міської ради Маркіян Лопачак.

Марія Чижевська, «Вголос»