«Союз стрільців Юзефа Пілсудського» у Львові: початок боротьби за «польське място»?

Скандали в українсько-польських стосунках набирають нових обертів. Так, 12 березня, вандали розмалювали свастикою польські могили на Львівщині, зокрема у Підкамені, Гуті Пеняцькій та пам’ятник розстріляним польським професорам у Львові. Також, у м. Мостиська Львіської області було затримано групу людей, які планували перекрити дорогу через «утиски польського населення в Україні». У даних подіях поліція та обласна влада Львівщини вбачає російський слід.

Проте це ще не все. Як виявилось, на території Львова з 2014 року діє польська парамілітарна організація  Стрілецький союз «Стшелец» Юзефа Підсудського. Дану інформацію «Вголосу» у відповіді на інформаційні запити підтвердили у Генеральному Консульстві Республіки Польща у Львові та Службі безпеки України.

«Вголос» уже писав про існування парамілітарних організацій, які під час національних польських свят ходять українським Львовом зі зброєю, яку попередньо освятили у римо-католицьких храмах Львова.

«Особи, які зображені на фото, що розміщене в мережі Інтернет за посиланням, вказаним у інформаційному запиті, є учасниками громадського об’єднання «Стрілецький союз». Вказане громадське об’єднання зареєстроване в офіційному порядку реєстраційною службою Львівської міської ради Управління юстиції (реєстраційний запис № 1425781). На іншому фото, посилання на яке містилось у вашому запиті, зображені макети зброї, що використовувались під час святкування Дня Конституції Республіки Польщі 3 травня 2016 року у м. Львові. Вказаний захід був погоджений з відповідними державними органами», - йдеться у відповіді СБУ на інформаційний запит «Вголосу».

Як додали у Генеральному консульстві Республіки Польща у Львові, дана організація називається Стрілецький союз «Стшелец» Юзефа Підсудського, а те, що її члени ходять по мирному Львову зі зброєю, є лише частиною оснащення стрілецької організації.

«Нам відомо, що це не є вогнепальна зброя», - додали у Генеральному консульстві РП у Львові.

Проте, як вдалось з’ясувати «Вголосу», все ж, попри запевнення Генерального консульства Республіки Польща та СБУ,  дана парамілітарна організація проводить військові тренування у Львівській середній загальноосвітній школі № 10 імені святої Марії Магдалени. У цьому загальноосвітньому закладі навчання проводиться на польській мові.  Її директор, Ришард Вінценц, як писали львівські ЗМІ, робить пости про Червону армію на своїх сторінках у російських соціальних мережах,  «Вконтакте» і «Однокласники». До речі, після оприлюднення даної інформації директор школи №10 видалив свої сторінки із російських соцмереж.

Також у «YouTube» було поширене відео, на якому видно, як відбуваються військові вишколи у львівській школі №10. Вже згодом, після розголосу, це відео зникло з Інтернету, проте редакція «Вголосу» встигла його перезавантажити.

Що це за польська парамілітарна організація - Стрілецький союз «Стшелец» Юзефа Підсудського, чи її функціонування шкодить державній безпеці України, кореспондент Вголосу запитав у голови Київської міської організації товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса Романа Круцика, експерта в галузі україно-польських стосунків, історика Романа Грицьківа та військового експерта, воїна АТО Юрія Колеснікова.

Якою є історія створення та діяльності  стрілецького  союзу «Стшелец» Юзефа Підсудського на території України? Чим ця організація займалась у ХХ столітті?

Роман Круцик: Серед польських політиків початку ХХ ст., які домагалися незалежності для поляків, особливим цинізмом виділявся провідний член Польської соціалістичної партії Юзеф Пілсудський. Саме він влітку 1908 року встановив надійні агентурні зв’язки з майором австрійського генерального штабу, начальником політично-розвідувального відділу Львівського корпусу Густавом Ішковським, а у 1910 році від австро-угорської влади домігся дозволу на створення легальної воєнізованої організації «Союз стрільців». Назване польське терористичне угруповання не відіграло жодної ролі в боротьбі за незалежність Польщі  від Російської імперії, але його бойовики склали ядро заколотників проти законної влади Західно-Української Народної Республіки, проголошеної у Львові восени 1918 року після розпаду Австро-Угорської імперії. Адже взимку 1918 року Україна опинилася  у смертельному колі фронтів. З усіх боків нас оточили вороги. Найгрізнішими з них були росіяни і поляки. Одні й другі вважали українські землі нічим іншим, як своїми збунтованими колоніями, які слід жорстоко приборкати і повернути в ярмо. Порушивши взяті на себе міжнародні зобов’язання і власний Декрет про мир, совєтська Росія напала на Українську Народну Республіку з північного сходу. На заході розгорілася українсько-польська війна за Галичину і Волинь. У Польщі вирішили: «Східні області, тобто українські і білоруські землі, є нашою колонією, вони у певній мірі були завжди нею та мусять так залишитися».

З метою юридичного прикриття свого походу в Україну Пілсудський змусив Українську місію у Варшаві підписати декларацію про українсько-польський воєнний союз. При цьому польський уряд наполіг на скороченні Армії УНР лише до трьох дивізій. Пілсудський і його штаб прагнули після вдалого походу на Київ і Одесу встановити свій повний військовий контроль ще і  над Правобережною Україною, а Уряд УНР звести до становища безправного сателіта. Коли похід Пілсудського в Україну провалився, польський національний герой через посередників домовився з Лєніним про поділ України. Поляки начхали на угоду з Петлюрою і під тиском сил ворога, що переважали, 20 листопада 1920 року Армія УНР була змушена перейти в Західну Україну, зайняту на той час поляками. Тут поляки роззброїли українських військовиків і замкнули в концентраційних таборах.

Вже після війни та окупації Західної України поляками члени організації Пілсудського «Союз стрільців» селилися на околицях, щоб наглядати за українцями. Вони жорстоко принижували селян-українців, закривали українські товариства, були рушієм так званої «пацифікації» - каральних операцій з фізичного винищення українців з метою «умиротворення» проукраїнського населення Галичини.

Зараз Пілсудського поляки поважають, бо він їхній національний герой, але для України – це була вкрай негативна історична постать, як і заснована ним організація «Союз стрільців».

Роман Грицьків: Домам, що коли ми говоримо про організацію «Стшелец», яку створив Юзеф Пілсудський ще у 1910 році у місті Львові, то тут варто зазначити, що це парамілітарне формування, яке насамперед мало завдання формувати когорту польської молоді, майбутніх польських військових, які мали здобувати польську незалежність. Адже тоді існувала думка, що під час ХХ століття поляки та інші народи боротимуться за незалежність під час великої війни. В підсумку ця війна й справді розпочалася у 1914 році. І ці люди, які були підготовлені подібними парамілітарними організаціями, увійшли у склад збройних сил Австро-Угорщини, Німеччини та Росії. І у складі цих національних формувань вони боролися з одного боку  за інтереси цих країн, а з іншого боку за відновлення своєї незалежності.  В даному випадку на основі «Стшельця Юзефа Пілсудського» було сформовано  так звані середовища легіонерів, тобто поляків, які воювали у складі інших формувань. Вони, маючи військовий досвід, уже згодом, у 1918 році, коли Австро-Угорщина припинила своє існування, боролись за незалежність Польщі. Тоді, коли було створено польську державу, такі об’єднання, як «Стшелец» та інші, стали основою для відстоювання польської державності саме на території України, зокрема у Львові. Ці підрозділи боролися проти українців, проти Української Галицької Армії. І у підсумку ми отримали те, що у 1919 році УГА була фактично витісненою за допомого, як регулярних військ Польщі, так і парамілітарних польських формувань за межі Західної України і опинилась на території Наддніпрянщини. А ЗУНР таким чином припинила своє існування.

Відновлення Стрілецького союзу «Стшелец» у Львові зараз становить якусь небезпеку для територіальної цілісності України?

Роман Грицьків: Існування будь яких воєнізованих структур на території України – це однозначно загроза територіальній цілісності України. Адже ці воєнізовані структури, як показав сумний досвід створення Л/ДНР, є прямою основою для створення певних сепаратистських збройних формувань, які згодом вже, як терористи, борються проти української державності. Існування подібних воєнізованих структур на території України є надзвичайно небезпечним і наші спецслужби мали би ретельніше ставитись до можливості функціонування цих структур, особливо з огляду на те, що вони функціонують не просто у якомусь маргінальному середовищі чи підпільно, а відкрито.

У Львові «Стшелець Юзефа Підсудського» функціонує абсолютно легально у середовищі української освіти, маючи польську національну школу. Дивує те, що ця школа отримує фінансування з українського бюджету, але навчає лише за польськими програмами. Разом з тим  у Львові вони отримують ще і військовий вишкіл з патріотичного виховання. Але цей вишкіл є не українським, а польським. У цьому плані це становить велику небезпеку, оскільки виникає запитання, а проти кого вони тут збираються воювати?

 Ще один аспект полягає у тому, що ці люди, які належать до сучасного «Стшельця» неодноразово брали участь у військових навчаннях, зокрема на Яворівському полігоні у рамках навчання спільної українсько-польської та литовської бригад. Виникає також питання, чому цим людям дозволяється проводити ці навчання, чому вони беруть там участь. Адже це діти віком 13-16 років і  вони мають змогу користуватися реальною зброєю, постріляти з автоматів, гранатометів. Ці факти зафіксовані на відео. Це дуже погано для українців, адже ці люди, насамперед, готуються воювати, як представники польської спільноти. І очевидно, що їх готують не до того, щоб боротися проти російського окупанта на сході України.

А яку небезпеку взагалі становлять іноземні парамілітарні організації на території України? З якою метою їх створюють?

Юрій Колесніков: Функціонування іноземних парамілітарних структур на території України становить небезпеку для територіальної цілісності України. Згадаємо з чого починалася окупація Криму та сепаратизм на Донбасі. А це все починалося власне з іноземних парамілітарних організацій, як зараз «Стшелец» у Львові. Прикро те, що під час акцій, які свого часу проводили на втрачених Україною територіях, російські парамілітарні організації, як і зараз, теж санкціонувались МВС та СБУ. Друге - усі іноземні парамілітарні організації починали свою діяльність, як молодіжні іноземні напіввійськові організації  на території України. І діяльність цієї польської організації  означає тільки одне: СБУ не зробила жодних висновків з часу російського вторгнення на територію України. Спецслужби  продовжують ігнорувати свої службові обов’язки.

Але СБУ знає про їх існування на території України?

Юрій Колесніков: На мою думку, вже існування таких організацій – це ігнорування українськими спецслужбами загроз державності України.

У мене таке враження, що українські спецслужби вміють боротися лише з українськими націоналістами. Очевидно, що до подій 2014 року на території України спокійно собі існували щонайменше три терористичних угрупування – у Донецьку, Луганську та Криму. Адже цей сепаратизм сам по собі на східній Україні стихійно не виник. А що зробила СБУ, щоб його не було?

Далі, у конфліктах між іноземними шовіністами, цими всіма «йовбіками» та українськими патріотами, СБУ та МВС завжди займає позицію чужинців.

Якщо ми підрахуємо кількість співробітників СБУ, які у 2014 році перейшли на бік ворога та співставимо цю цифру з чисельністю СБУ, яка на той час становила десь 33 тисячі співробітників , то вийде, що зрадником став кожен десятий працівник СБУ. Натомість у Криму 99% співробітників СБУ в один час стали працівниками ФСБ. Про що говорити?

Чи є тут російський слід?

Юрій Колесніков: Треба розуміти, що Російська Федерація працює на те, щоб розвалити Україну, поділити її на частини. І поляки зацікавлені у перспективі розвалу України. Маючи таких сусідів та неефективні спецслужби, існує постійна небезпека іноземного вторгнення в Україну. Проаналізуємо: угоду про наші кордони уже грубо порушила Росія, анексувавши Крим. І зараз складається таке враження, що Росія шукає собі союзників. З огляду на те, що відбувається, структура, яка має захищати інтереси України, а це СБУ, робить усе, щоб не лише не завадити планам Росії - складається враження, що робиться усе, щоб їх реалізувати. Зрозумійте, парамілатрані іноземні організації завжди переходять у мілітарні формування. І це дуже небезпечно.

Що ж тоді потрібно робити?

Роман Грицьків: Треба насамперед перевірити, які цілі тут переслідують іноземні парамілітарні організації  та дати їхнім діям чітке правове трактування. Треба дізнатись, чи мають вони взагалі право проводити свою діяльність на території України? З’ясувати, а чим вони тут займаються, на що спрямовані їхні дії: на захоплення територій Західної України Польщею чи, можливо, на щось інше?

Роман Круць: Ми перебільшили, що Польща – це наш адвокат у Європі. Адже  по-суті, якби у Польщі було більше сили, то вони б зараз діяли ще гірше, ніж росіяни. Адже вже сьогодні відомо, що реакційні польські кола діють спільно з Москвою. Небезпека полягає ще і у тому, що ця іноземна парамілітана організація, яка діє у Львові, отримуватиме в подальшому фінансування і з Москви, і з Варшави. Зрозуміло, що цей  польський «Союз стрільців»  продовжуватиме завдавати шкоди Україні, як це було сто років тому.

А тому зрозуміло, що таке іноземне парамілітаризоване угрупування не має права існувати на нашій території.

 

Марія Бойко, «Вголос»

 


КОМЕНТАРІ

Загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram
http://joxi.ru/82Q4PW8IjpQ3Lm