Європейський парламент вперше закликав Раду ЄС покарати одну із держав-членів – Угорщину. Причому схвалив резолюцію із закликом застосувати щодо неї дисциплінарні заходи через порушення європейських принципів.

Ситуація загострилась у зв’язку з тим, що наша західна сусідка відмовляється сприймати і втілювати в життя міграційну політику Брюсселя щодо біженців з Близького Сходу та Африки.

Відтак над Угорщиною нависла серйозна загроза: угорський уряд на чолі із другом Путіна, прем’єр-міністром Віктором Орбаном взагалі можуть позбавити права голосу в керівному органі Євросоюзу – Раді ЄС.

Сам Орбан вже встиг звинуватити ЄС у спробах «шантажувати» угорський уряд, а звіт Європарламенту взагалі назвав образою угорської нації. При цьому у його країні пообіцяли санкції оскаржувати у суді. До того ж на  захист Угорщини стала ще й Польща: вона відмовилася підтримати санкції ЄС, оскільки також категорична у питанні мігрантів.

То ж чи покарає Євросоюз Угорщину, застосувавши щодо неї дисциплінарні санкції? Як це може вплинути на поведінку країни на європейській арені? Чи можуть Угорщину взагалі виключити із Євросоюзу? Чи вплине це на стосунки з Україною? Про це «Вголос» запитав у директора Інституту трансформації суспільства Олега Соскіна, політолога Олександра Мусієнка та дипломата, міжнародного експерта Олександра Хари.

Як санкції ЄС можуть вплинути на Угорщину та її поведінку на міжнародній арені?

Олег Соскін:

Ці санкції не так просто втілити в життя. Та якщо це станеться, Угорщину позбавлять будь-яких субвенцій, субсидій і фінансування програм вже з 2019-2020 рр. Можуть навіть вдатися до екстраординарних дій  – позбавити її представництва та права голосу у комітетах ЄС. Ба більше: навіть почати ухвалювати рішення проти самої Угорщини.

 

 

 

 

«Угорщині можуть припинити надання субсидій, дотацій та кредитів та позбавити її права голосу у Раді ЄС»

Олександр Мусієнко:

Найболючішим із санкцій, які можуть застосувати проти Угорщини, може стати позбавлення її права голосу у Раді ЄС. Це безпрецедентна санкція, адже до цього ЄС таких рішень не ухвалював. Також Угорщині можуть припинити надання субсидій, дотацій та кредитів. А протягом останніх років цій країні їх надавали на будівництво доріг та інфраструктурних проектів тощо. Проте є один нюанс. Угорці можуть піти шляхом поляків, проти яких такий процес розпочали у 2017 році, і почати це все оскаржувати в суді Європейського Союзу. Тоді цей процес можуть призупинити та розтягнути у часі.

При цьому для запровадження санкцій недостатньо тільки рішення Європарламенту. Для цього ще потрібні голоси Ради ЄС – країн-членів, які ухвалюватимуть це рішення. Однак, якщо зважати на заяви, які лунають досить рішуче, то з великою ймовірністю можна сказати, що санкції проти Угорщини таки запровадять.

Думаю, угорці підуть двома шляхами. У самій країні прем’єр Орбан виступатиме і казатиме про те, що «ми робитимемо все, аби захистити Угорщину та угорців від диктату Брюсселя і євробюрократів. А під час зустрічі з європейськими чиновниками намагатиметься домовлятися та шукати спільну мову, аби не поглиблювати розкол і протиріччя. Але на відміну від прем’єра Греції, який таки прийняв умови Євросоюзу, з Орбаном ЄС буде не так просто.

Чи можуть Угорщину взагалі виключити з ЄС?

Олег Соскін:

Якщо розпочнеться відкритий конфлікт, то ЄС може ухвалити рішення про призупинення членства Угорщини у Європейському Союзі. Та перед цим застосують фінансові санкції, усунуть від отримання субвенцій, субсидій у межах різних програм, зокрема інфраструктурних, самоврядування тощо. Потім не допустять членства для вирішення питань у комітетах Європарламенту.

Хоча не так просто виключити країну з ЄС. Це питання референдуму у країні. А от блокувати її присутність в європейських органах управління можуть. Також можуть накласти штрафи.

Рішення про виключення Угорщини з ЄС може призвести до його подальшого розпаду?  

Олександр Мусієнко:

Не думаю, що Угорщину виключать з Євросоюзу, адже це ще більше поглибить кризу в ЄС та загострить протиріччя, які і так уже є. Такі протиріччя існують між Польщею та Німеччиною і Францією. Так само виникають між Угорщиною та країнами Західної Європи. Але Угорщину підтримує сусідня Словаччина, Австрія, Польща, Чехія. Тобто бачимо умовний розкол в ЄС на західний та центрально-східний блок. А якщо ще й ухвалити рішення про повне виключення країни, це ще більше загострить відносини та поглибить кризу в ЄС і може навіть призвести взагалі до його розпаду.

Олександр Хара:

Це не передбачено правовими нормами. Їхній прем’єр-міністр Орбан може заявляти все, що хоче. Проте він легітимно обраний лідер країни. І це вже питання до угорців: чому вони такого обрали? Проте, якщо справжнього тиску від ЄС на країну не буде, то Орбан може продовжити гнути свою лінію. Тим більше, що політика угорського прем’єра користується популярністю серед його виборців. Він же не просто так чинить і висловлюється, зокрема й щодо України. Адже є запит у певних кіл угорців, аби тиснути на Україну та досягнути певних переваг. Та спочатку варто подивитися, що ж Європейський Союз зробить з Угорщиною, які дисциплінарні заходи вживатиме.

Як можуть вплинути санкції ЄС на відносини Угорщини та України?

Олег Соскін:

«Орбану та його команді варто було б примиритися з нашою державою»

Було б логічно, аби Угорщина стала з Україною стратегічними братніми партнерами. Адже для цієї країни настають важкі часи. Тому Орбану та його команді варто було б вжити заходів, аби примиритися з нашою державою. Їм це було б надзвичайно вигідно. Бо в іншому випадку Угорщина може опинитися у палаючому кільці ворогів, а всередині країни почнуться страйки та політичні маніфестації. А якщо почнеться ще й дестабілізація економіки, Орбан просто не втримається на посаді.

Олександр Мусієнко:

Бачимо, що дуже часто представники чинного уряду Угорщини – перш за все  прем’єр Орбан та міністр закордонних справ, а також інші урядовці дозволяють собі абсолютно не дружні заяви щодо України, зокрема Закарпаття та претензії стосовно мовного закону. Вони фактично втручаються у внутрішні справи України. Проте з Угорщиною ще можливо налагодити діалог, але над цим нашим дипломатам потрібно серйозно працювати. Та перш за все – відстоювати наші національні інтереси.  Адже незважаючи на будь-які заяви Угорщини, Україна йде своїм шляхом – і це найголовніше.

Олександр Хара:                                

Всі проблеми, які є в Угорщині, пов’язані безпосередньо з її владою, а не з двосторонніми відносинами з іншими країнами. У самій же Угорщині можливий тиск на уряд, адже угорці зроблять висновки і пригрозять, що не голосуватимуть за Орбана. В Угорщині зараз відбувається те саме, що й у Польщі, яка перебуває під тиском ЄС через проблеми із правами людини, верховенства права, наступу на медіа. Та вони все одно не змінюють свою риторику. І відкритим залишається питання: «Чи винайде ЄС механізм впливу на такі країни?».