«Творець», «спортсмен», «добрий цар»: новий образ Путіна може з'явитись у вересні

Трохи більше як за півроку в Росії відбудуться чергові президентські вибори. Володимир Путін на разі ще не ощасливив росіян своїм рішенням й офіційно не повідомив, братиме він у них участь чи ні. Натякає лише, що свою остаточну позицію у цьому питанні повідомить згодом.

А мовчить він через те, вважають експерти, що у Кремлі зараз будують нові плани, а саме розглядають можливість створення нового образу Путіна, з яким він й піде на вибори у березні 2018 року. Причому цей новий образ мав би забезпечити на виборах рекордно високі результати: 80% російських виборців мали б віддати за діючого президента свої голоси ще у першому турі виборів.

Чи вдасться кремлівським політтехнологам придумати щось кардинально нове? Чи відмовляться у Кремлі від «маленьких переможних воєн»? Яка країна може стати об'єктом російської агресії, якщо від війни не відмовляться? І чи є, зрештою, потреба придумувати інший образ і новий план?  

Не Прибалтика і не Україна

Швидше за все, щось грандіозно нове, як прогнозують експерти, для Путіна у Кремлі не вигадають: він залишиться у своєму головному амплуа «збирача земель», проте цей образ зазнає певного ребрендингу. Путін приміряє на себе образ «творця». «Творця» нової імперії чи союзного утворення. А ще – для нарощування рейтингу Путіна точно не використовуватимуть практику «маленьких переможних воєн», а застосують «футбольну» технологію і старий як світ спосіб «Добрий цар – погані бояри».

На думку російського політолога Дмитра Орєшкіна, практику «маленьких переможних воєн» на цих виборах застосовувати не будуть зокрема через те, що немає кого завойовувати. «У Путіна було три сплески популярності, і всі вони пов'язані з війнами – чеченська, грузинська й українська,– зазначив Дмитро Орєшкін. – Четвертої війни не вдасться зробити. Більша половина росіян не розуміє, в чому сенс сирійської війни. На Прибалтику не можна напасти бо там НАТО. На «ДНР-ЛНР» теж не можна. Тому ситуація себе вичерпала – «маленьких переможних воєн» більше немає».

Щодо Прибалтики, вважає військовий експерт Олег Жданов, то НАТО вчинили дуже грамотно, адже вони не просто заступились за ці території, ввівши війська, вони створили там багатонаціональний контингент військ.

«На сьогодні, якщо гіпотетично допустити, що Росія рушить на Ригу, Таллін чи Вільнюс, то вони вступлять у збройний конфлікт з іспанськими, італійськими, німецькими, французькими та норвезькими збройними силами, – розповів Олег Жданов. І неважливо, наскільки сильним є цей контингент військ. Важливо, що ці країни автоматично будуть втягнутими у збройний конфлікт з Російською Федерацією. Ризикне Путін воювати з усією Європою одночасно? Зрозуміло, що ні. Тому Прибалтика захищена».

Щодо України, то на сьогодні, вона також випала з передвиборчого варіанту Путіна. Адже Україна стала об'єктом великої гри, у якій участь, окрім Росії, беруть ще Європа та США.

Проект «Білорусь»

В контекст образу Путіна-«творця» чудово вписується лише одна держава – Білорусь. Тому існує висока ймовірність того, що ще до президентських виборів Білорусь змусять увійти в якесь союзне утворення з Росією.

«Новостворене союзне утворення може бути схоже на СРСР, – припускає Олег Жданов. Не виключено також, що Білорусь згодом введуть у «рубльову зону» і зроблять її сателітом Росії. Білоруси цьому не дуже й протистоятимуть. У них залишилось лише 2 національних телеканали і то, окрім диктора, на білоруській ніхто не говорить. Усі решта – федеральні канали Росії. Тому настрої в Мінську цілком проросійські, переважна більшість білорусів вважає, що вони без Росії пропадуть. Словом, Білорусь – не Україна, тому там обійдеться усе дуже мирно. Відповідно, Путін виглядатиме не завойовником, а творцем. Творцем нової імперії або нового образу союзної держави. Щось таке».  

Білорусь у новому утворенні може зіграти ще одну важливу роль. Вона стане форпостом нового союзного утворення й нової «оновленої» Росії.

«Роль форпосту також, як то кажуть, добре в'яжеться із ребрендингом, – каже Олег Жданов. Поясню чому: у вересні у Білоусі відбудуться величезні військові навчання, які сприятимуть збільшенню контингенту російських військ, які там знаходяться із 2014 року. Загалом там зараз налічується до 8 тисяч військових, у тому числі й ударна авіація. Після завершення навчань росіяни там «забудуть» кілька дивізій: відповідно, утвориться контингент на рівні польової армії. Білорусь використовуватимуть як форпост: з одного боку Прибалтика і Польща – члени НАТО, з іншого – Україна, яка претендує на право партнерства. Тому це буде, як клин, вбитий в блок НАТО і форпост оновленої Росії».

Здати Медведєва  

Ще одна технологія, яку, ймовірно, використають на наступних виборах, це – добрий цар і погані бояри. Тому невдовзі ми зможемо спостерігати відставки й арешти російських чиновників найвищого рівня.

«Показники економіки Росії та рівень життя населення упродовж останніх років сильно знизились. Настільки, що Путіну конче потрібно «скинути» на когось увесь цей негатив, – розповідає політолог Ярослав Макітра. – Тому точно Путін демонструватиме, що винен в усіх негараздах не він. Бо насправді цар – хороший, а погані – бояри. У Росії з цим ніколи проблем не було. Люди за необхідності завжди йшли в «розхід». Тому когось таки принесуть в жертву виборчій кампанії».

Одним із тих, кого Путін пустить в «розхід», може стати відомий російський політик Анатолій Чубайс. «Власне, клини під нього підбиваються в останній рік, – вважає політолог Дмитро Орєшкін. А на роль «знатного боярина», якого «скинуть», натовпу добре підходить глава російського уряду Дмитро Медведєв. У тому, що він здасть Медведєва, сумнівів немає. Питання тільки, коли він це зробить – перед виборами, щоб набрати голоси, чи після виборів, щоб заявити про зміну курсу. Медведєв раптом пропав – не стало його чудової посмішки, його чудових фотографій – це погана ознака для нього».

Футбольна технологія

І ще один важливий нюанс: у Росії, швидше за усе, відбудеться Чемпіонат світу з футболу. І цю тему точно експлуатуватимуть у виборчій кампанії Путіна.

«Спортивні змагання такого масштабу використовували для політичних цілей не раз, – каже Ярослав Макітра. – Навіть Гітлер не гребував тим, щоб використати у своїх цілях Олімпійські ігри. Тому футбольний чемпіонат у цьому випадку точно стане серйозним політичним виборчим проектом. Для росіян картинка буде хороша. Вони точно сприйматимуть гасла: «Путін проводить Чемпіонат світу!»,  «Світ рахується з Росією і Путіним!». Чи буде сам чемпіонат вдалим? Це вже нюанси. Не факт, що збірна Росії досягне у тому чемпіонаті результатів. Може бути демарш інших футбольних збірних. Але попри усе, тему чемпіонату використовуватимуть однозначно».

Загалом, до виборів залишилось трохи часу. І, безперечно, можуть відбутися певні зміни, які приведуть до кореляції цього образу. Втім, на думку експертів, в Росії зараз не існує настільки потужного зсуву громадської думки не на користь Путіна, щоб потрібно було придумувати щось кардинально нове. Тому деякі варіації на тему старого образу «завойовника», застосування теми «доброго царя», а також футбольне свято дозволять Путіну здобути переконливу перемогу у першому турі виборів із рекордним результатом у понад 80% голосів. 

Адріана Гринишин, «Вголос»

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram
http://joxi.ru/82Q4PW8IjpQ3Lm