«Ти хто?» – «Та як пан скаже!»

Потішили свіжі опитування співгромадян - абсолютна більшість громадян України (92%) вважають себе етнічними українцями, 6% – етнічними росіянами, 1,5% віднесли себе до інших етносів, - свідчить Центр Разумкова. Отже, частка етнічних українців на Батьківщині зростає. Звісно, має значення відторгнення Криму і частини Донбасу, де є чимало росіян, але загальна тенденція тішить — українці самоідетифікуються.

Та не все так гладко з цим, як видається на перший погляд. З тих 92 відсотків етнічних українців тільки 77 відчувають свою належність лише до однієї національності. 12% усіх опитаних – одразу до двох або кількох національностей! А 6% – не відчувають належності до жодної національності, 8% – не визначилися. Тобто значна кількість населення України, в тому числі – етнічних українців, досі не може визначитись, або не знає, до якої нації вони належать.

Як там в Шевченка: «Славних прадідів великих правнуки погані!»

Може, й не такі вже й погані, раз ще не відреклись від свого українства. Але от з мовою справи гірші. За тими ж даними опитування лише 50,5% населення України використовують українську мову в якості основної мови повсякденного спілкування. Українці досі не хочуть говорити рідною мовою. Можна нарікати на русифіковані медіа, що є власністю російськомовних олігархів, але факт залишається фактом — за 25 літ незалежності українська держава не сподобилась створити належні умови для розвою мови свого народу. Та й народ, будьмо відверті, не дуже з цією справою поспішає — навіть на всуціль україномовних теренах «рускава міра» хоч греблю гати. Починаючи з блатного шансону в маршрутках і кнайпах і закінчуючи бородатими українофобами в попівських рясах.

Можна було б відмахнутись від цього, якби не війна. Путін почав війну з Україною під позірним гаслом порятунку «рускаязичних саатєчєствєннікав». Для нього досі українці - «адін народ с рускімі». Значить, нас треба визволити з українства, щоб ми вже цілком стали одним народом з північними кочівниками. І підстави для цього дають самі українці, бо не хочуть говорити рідною мовою, й досі, під час війни з підлим ворогом, говорять його мовою і толерують його «культуру». «Адін народ?»

Мова є чи не найважливішим чинником самоідентифікації народу, його окремішності від інших. Саме на мовному фундаменті базується культура. А в нас досі 24% в повсякденному житті послуговуються російською мовою, стільки ж говорять однією й другою. Більшість з цих людей вважають себе етнічними українцями, або ще не визначились зі своєю національною приналежністю. Тобто десь третина населення буде тим, чим пан скаже. Прийде Путін — будуть росіянами, переможе Україна — будуть українцями.

Мав рацію Шевченко: «І всі мови слав’янського люду — всі знаєте. А своєї дастьбі... Колись будем по-своєму глаголить». Душевна лінь, небажання бути собою, змінюватись разом зі світом призводить до стагнації і ностальгії за минулим. За наших умов — це туга за совком, за дешевою горілкою і ковбасою, за тим життям, коли мрія про світле комуністичне майбутнє була реальнішою за буття.

На жаль, цією хворобою нездужає понад третину громадян України (33%). Вони досі жалкують про розпад Радянського Союзу в 1991 році — про це свідчать дані опитування соціологічної групи «Рейтинг». Цікаво, що найбільше про смерть СРСР побиваються у Східних і Південних регіонах, жінки і люди старшого віку, а також виборці партій «За життя» і «Опозиційний блок». Чи варто згадувати, що вони здебільшого російськомовні і з невизначеною національностю?

У цьому випадку мовний чинник стає ще й політичним, бо ці виборці обиратимуть тих, хто фактично привів російських окупантів на нашу землю. Таким чином, поки українська держава не створить умови, щоб усі мешканці України були зацікавленні у вивченні і використанні української мови, до того часу значна кількість людей тягнутиме нас в минуле. Та й Путін завжди може сказати: «На Украінє нада защіщять рускаязичних саатєчєствєннікав, там палавіна насєлєнія па рускі гаваріт».

Нині мовний чинник із царини культури перейшов у сферу національної безпеки, від нього залежить виживання нації, держави. Як не вміємо самі собі раду дати, то вчімось у сусідів. В Латвії цьогоріч оштрафували на 50 євро мера Риги Ніла Ушакова за спілкування з школярами російською мовою. Уявляєте таке в Україні? А мало б так бути. Інакше та клята війна ніколи не закінчиться...

Богдан Марциняк Волошин, «Вголос»

Малюнок Олега Коваленка

 

ЗА ТЕМОЮ

КОМЕНТАРІ 9 +

КОМЕНТУВАТИ

  • Дзюник3 липня 2017 16:10 Відповісти IP:  93.178.240.--- Ось так і треба - навідмаш лупити ворогів цитатами із Шевченка...Щоб той в Каневі в гробу перевертався...Не ідентифікувались там якісь - значить "славних прадідів...правнуки погані"...А Шевченко,до речі,зовсім інше мав на увазі...Він абсолютно не виступав проти російської мови (на якій написав більшість своїх творів),ні проти росіян (яким зобов"язаний усім - і свободою,і статусом,і освітою)...А проти чого ж він виступав?...Та проти того,що нав"язують нам кожного дня - лицемірства,тупості,боягузливості,продажності...Все це він тоді бачив в російському самодержавстві,а тепер...думаю те саме сказав би про нашу рідну жидівську владу...Одне лишень ясно абсолютно точно - правнуки дійсно лайно...так виродитись...ще треба вміти...Кажу це як стовідсотково расовий і вироджений українець...
  • Т.Д.3 липня 2017 19:29 Відповісти IP:  159.224.167.--- То може Шевченку варто спершу подякувати кацапам,що вони зробили його рабом з народження? А вже після цього впасти долу,цілуючи брудні чоботи ватників,за те,що вони дали Тарасу свободу,освіту,та й не пиз.дили дуже сильно,коли він на це заслуговував.
  • львів`янка3 липня 2017 14:10 Відповісти IP:  194.44.194.--- Мовний чинник не "СТАЄ ПОЛІТИЧНИМ", бо ВІН ТАКИ Є ПОЛІТИЧНИМ!!!
    - Мова напряму пов’язана з мисленням і світоглядом, з усвідомленням себе кимось тим, а не іншим!!!
    Треба БУТИ СОБОЮ, а не звинувачувати у всьому владу!!!
    У найважчі часи одні розмовляли українською, а інші - пєрєхаділі на общєпанятный, навіть якщо від них цього не вимагали!!! - Навіть у Львові!!!
    Рагулі приїжджали з села до міста і "автоматом" переходили на московську мову.
    От і дійшли до такого стану...
    - Тепер їх діти не знають, - до кого ж "примкнути"...
    - До тих, хто дасть ковбасу за рубь двадцать???!!!...
    Ще одна хибна думка - буде Україна заможною, усі радо перейдуть на українську.
    Пшик вартий такий ковбасний патріотизм!!!!
    Адже при першій-ліпшій нагоді вони знову переметнуться…
  • P S1 липня 2017 11:50 Відповісти IP:  89.105.227.--- Автор торкнувся досить вразливих струн душі українців, які ще у щось вірять цій владі, не для образи нікого і нічого скажу, про яку гідність, культуру , самоідентичність можна говорити, особливо у Львові, місто, яке ще до сьогоднішнього дня засипане сміттям, непотребом засмічене не тільки місто, а й голови людей. Як пан скаже, досить влучний вислів, як пан скаже, так і буде люд балака, а пан особливо український скаже тільки щось своє , тупе, але своє, по принципу розділяй де можна, як можна, на чому можна і володарюй, чим більше бидло буде розрізнене то більше можливості пограбувати народ націю. ЧОМ не зібратись до купи за одним столом представникам словянства і виробити алгоритм до переходу зрозумілої однієї мови, не ідишу, а нашої словянської, а не видумувати чорті що, Питання мови для нашого суспільства настільки не актуальне,( не хочу образити автора) але досить вдало використовується у схемах про які я згадав
  • Олександр2 липня 2017 15:45 Відповісти IP:  82.145.222.--- Це з серії "всі слов'яни - брати"? У кожного народу своя історія. В українців вона уходить коріннями до Київської Русі і це славетна історія. І українська мова формувалася саме на цієї території тому вона є ідентифікатором нації. Що означає заклик до "одної слов'янської" мови? Це означає знищення цієї ідентифікації народу, перетворення його на одну усереднену масу. Категорично не погоджуюся з такою тезою. Допоки є у народу своя мова він існує як народ і наця.
  • Харків1 липня 2017 00:53 Відповісти IP:  109.87.11.--- Юнгман Йосип (Юнгманн, Іосиф-Іаков, чеськ. Josef Jungmann) (16 липня 1773, Гудліце — 14 листопада 1847, Прага) — чеський філолог-славіст, професор, діяч чеського відродження.
    ПЕРШИМ почав викладати чеську мову у Чехії та Моравії. З 1815 року викладав у гімназії у Празі. У 1838 став ректором Карлового університету.
    Проголосив гасло:
    « народ живе і виживає лише завдяки мові, і якщо згине мова, загине і народ »
    Автор першого роману чеською мовою «Олдржих и Божена» (Oldřich a Božena). Перекладав на чеську мову твори зарубіжних авторів, заснував перший науковий журнал на чеській мові «Krok».
    Автор етимологічного та історичного словника чеської мови «Slovnik jazyka ceskeho» (5 т., 1835–1839); «Historie litteratury ceske» (2-е видання, 1849), уклав бібліографію «Історія чеської літератури» (1825).
    Його Цитата
    Чехом є тільки той, хто розмовляє чеською
  • Харків1 липня 2017 00:56 Відповісти IP:  109.87.11.--- Освітяни очолили чеське національне відродження
    У трьох хвилях національного відродження, яке припало на 18-е століття, а особливо активно проявилось у середині 19-го століття, чехам вдалось не тільки захистити рідну мову від руйнації, але й оживити певні процеси, наприклад, словотворення, видавництво словників, роботу професійних і аматорських театрів. А очолили найтяжчу роботу вчені й письменники, серед яких були і німецькомовні, розповів Радіо Свобода відомий учений-славіст, професор Карлового університету Їржі Марван.
    «Є такий представник цього відродження, як наприклад, Юнґманн. Він краще говорив німецькою мовою, ніж чеською. Але для нього чеська мова – це був певний символ, це була в певному сенсі душа народу. Чеська мова тоді була настільки духовним елементом, без якого народ не міг існувати», – зауважує професор Марван.
    Саме поет, викладач чеської мови Йозеф Юнгманн сформулював головну ідею чеського національного відродження так: «ЧЕХОМ Є ТІЛЬКИ ТОЙ, ХТО РОЗМОВЛЯЄ ЧЕСЬКОЮ». З цією думкою, як з прапором відродження, чехи активно взялись за переклад з німецької і навіть з латини спортивної, географічної, військової термінології, а також термінів окремих наук, наприклад, хімії чи медицини. Багато неологізмів, тобто нових слів, не прижилось, трохи смішно і наївно нині звучить, наприклад, «nosoplena», тобто хустинка до носа, але загалом зусилля чеських патріотів не пропали даремно.
    Перемога чеської над німецькою
    Багато нових слів по-чеськи успішно вживається й нині. А тому сьогодні чехи, на відміну від більшості європейців, ходять не до театру, а до divádla, тобто дивляться на те, що діється на сцені. До речі, чеською «сцена» – jeviště – те, що там явиться. Давні мистецькі твори чехи купують не а антикваріаті, а в крамниці «Starožitnostі», плавають не в басейні, а на «koupališti» – від «купатися», вони грають в «košíkovou», тобто у баскетбол i «odbíjenou», тобто відбивають м’яч у волейболі, а книжки читають не в бібліотеці, а в «knihovně».
    І ще така цікава особливість. Країну в центрі Європи, відому всім Австрію, свого в минулому могутнього мовного поневолювача, тільки чехи – єдині в цілому світі – називають «Rakousko» – від назви прикордонного села Dolní Rakousy – першого при перетині чесько-австрійського кордону.
    Навіть події Другої світової війни, коли доводилось вивіски у крамницях чи фільми дублювати німецькою, не похитнули переконання чехів, що без мови держави не буде.
    ДЖЕРЕЛО :
    Радіо Свобода
    Як чехи боролися із мовною окупацією і перемогли
    01 Жовтень 2012, 20:43
    Оксана Пеленська
  • karatv 30 червня 2017 17:25 Відповісти IP:  37.52.243.--- Глубокомысленная чушь.
    История имеет массу примеров войны между народом говорящим на одном языке.
    То что не смогли поставить на должный уровень украинский патриотизм вина не пэрэсичного украинця, а продажность культурной и политической элиты страны.
    Сравните русскую и украинскую випнопедию и вы поймёте почему наши соотечественники посещают русскоязычный сектор интернета.
    Верховный Кацап элементарно воспользовался продажностью элиты и глупостью подобных обозревателей.
  • Харків1 липня 2017 00:45 Відповісти IP:  109.87.11.--- रूस नष्ट किया जाना चाहिए।

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

Завантаження...
RedTram