13 07 2005 03:11

Українська латиниця для Інтернету

Перші конференції з української науково-технічної термінології у Львові проходили під гаслом „Житимуть мови, якими розмовлятимуть комп’ютери”. І хоча нині комп’ютери розмовляють українською мовою з акцентом, перший крок зроблено. Другий крок складніший: що саме розкажуть комп’ютери світові про Україну.

Перші конференції з української науково-технічної термінології у Львові проходили під гаслом „Житимуть мови, якими розмовлятимуть комп’ютери”. І хоча нині комп’ютери розмовляють українською мовою з акцентом, перший крок зроблено. Другий крок складніший: що саме розкажуть комп’ютери світові про Україну.

Зазирнувши в інтернет, можна без зусиль переконатися, що українські сторінки інтернету різноманітні та інформаційно насичені. На жаль, читати українські сайти можуть лише українці і за великого бажання білоруси, росіяни, серби, болгари і македонці. Втім, і для цієї групи користувачів інтернету існує велика перешкода – українську абетку для інтернету розробляли не в Україні, тому такі українські літери, як “і”, “ї” та “є” дуже часто інтернетом не прочитуються. І якщо україномовний читач ще може зрозуміти, що написав автор, то для білоруса чи серба це відштовхує від спроб прочитати написане. Що ж до потенціальних читачів в Польщі, Чехії, Словаччині та Хорватії, де користуються латиницею, то молодь кирилиці вже просто не знає. От і виходить, що ми можемо читати інтернетівські сторінки практично всієї Центральної Європи, а наші сайти великій частині слов’янського світу недоступні. Розуміння цього спонукає окремих українських авторів писати свої матеріали і, навіть, листи в електронній пошті та в чатах латинською абеткою, що робить їх доступними для всіх слов’янських народів. Та кожний автор розробляє для себе свої правила транслітерації, а, отже, полякові чи хорватові потрібно кожен раз починати свої студії української мови з нуля.

Перші спроби розробити для української мови латинську абетку показали, що хоча кирилиця майже ідеально підходить для відтворення української мови на письмі, все ж „кулішівка” має свої вузькі місця. В першу чергу не зрозуміло, чому за наявності в абетці йотованих „а”, „е”, „і” та „у” відсутня літера, яка позначала б йотоване „о”. Чим йотоване „о” відрізняється від інших йотованих голосних? До речі, на відміну від йотованих „а”, „е”, „і”, „у”, які на письмі однозначно позначаються літерами „я”, „є”, „ї” та „ю”, йотоване „о” передається в двома буквосполученнями: на початку складу – „йо”, в інших випадках – „ьо”. Ми схильні були б, як і інші йотовані голосні, позначати йотоване „о” одним знаком, однак, це вже буде відходом від сучасного правопису.

Втім, не єдиним.

Друга проблема – це відсутність літер, що позначали б звуки „дж” і „дз”. Написання їх двома літерами часто призводить до того, що, навіть, українці читають їх роздільно, а чужоземці змушені просто запам’ятовувати слова зі звуками „дж” і „дз”. Бо ж є слово “дзвінок”, в якому “дз” позначає один звук, а є слово “відзнака”, де “д” і “з” – два звуки.

І, нарешті, чисто суб’єктивна думка: літера „щ” в українській абетці зовсім не обов’язкова.

На перший погляд українську латиницю треба створювати, взявши за основу польську абетку, оскільки за таким показником, як кількість спільних слів з українською мовою польська мова поступається лише білоруській. Але перед авторами стояло завдання створити зрозумілу і зручну абетку для інтернету, тому такі чинники, як велика кількість здвоєних приголосних у польській абетці, що помітно збільшує число знаків у тексті і тим самим нівелює лаконічність українських текстів у порівнянні, скажімо, з російськими, а також пом’якшення приголосних знаком, подібним до українського апострофа, що унеможливлює його використання в новоствореній абетці саме як апострофа. Ці два чинники роблять польський варіант латинтці не найкращим. За основу була взята чеська (або словацька) абетка. Використання знаків цієї абетки дозволяє практично уникнути здвоєних приголосних. Однак, така абетка потребує зручної літери для позначення кириличного м’якого знаку та введення знаків для позначення йотованих голосних.

У старослов’янській та в давньоруській мовах не було закритих складів; в абетках цих мов поряд з літерами „о” та „е” існували „о коротке” та „е коротке”. З часом вони редукувалися, внаслідок чого в сучасній українській мові утворилися закриті склади. Ті архаїчні відкриті склади, які закінчувалися на „о коротке”, нині закінчуються на твердий приголосний звук, а відкриті склади, які закінчувалися на „е коротке”, – на м’який приголосний звук. Таким чином, м’який знак в латиниці логічно буде позначити видозміною „е”, наприклад, „é ”.

Йотовані голосні. Позначати їх як у польському правописі, використовуючи „i” чи „j”, також призведе у м’якій українській мові до помітного збільшення друкованого тексту. Крім того, буквосполучення „ia”, „ie”, „ii”, „io” та „iu” унеможливить правильне прочитання таких слів, як „ліана”, „іон”, „тіун” тощо, а буквосполучення „ja”, „je”, „ji”, „jo” та „ju” – слів „найактивніший”, „найістотніший”, „найоригінальніший” та інших. Оптимальним нам здається транслітерувати йотовані літери подібно до української літери „ї” (латинська літера “ï” існує у французькій абетці); „я”, „ю”, „є” та „ йо” можна позначити як „ä”, „ü”, „ë” та „ö”. Всі вони також існують в сучасній латинській абетці. Правда, як ми вже зазначали раніше, у випадку йотованого „о” деякі слова поміняють свій вигляд: Йосип – Ösyp, йога – öha, льоля – lölä , сьогодні – söhodni. Хоча два останні слова можна залишити в старому вигляді: léolä, séohodni. Але, чи варто?

Нарешті „дж” і „дз”. Іх мжна позначити такими знаками латинської абетки, як „ğ” і „đ”.

Апостроф в українській латиниці залишається.

Таким чином, у запропонованій українській латиниці віднімається один знак „щ” і додається три знаки: „ö”, „ğ” і „đ”. Всього українська латиниця нараховує 35 знаків (таблиця).

Запропонована нами система транслітерування дуже близька до системи транслітерування із проекту ДСТУ “Транслітерування українськиї літер латинськими”. Як можна побачити в таблиці, у запропонованій проектом стандарту системі йотовані літери позначаються в два способи: “ї” позначається латинською літерою “ï”, а “я”, “є”, “ю” – латинськими літерами “â”, “ê”, “û”. Позначення для звуку “йо” відсутнє. Крім того, українська літера “х” позначається як “ǩ”, а відсутня в нашій системі літера для позначення української літери “щ” позначається як “ŝ”.

Недоліком пропонованої проекту стандарту системи транслітерування є заміна кириличного м’якого знака “ь” вертикальним шрифтом “'”, який навіть у друкованому тексті важко відрізнити від апострофа “’”.

Близька запропонована система і до системи транслітерування кириличних літер за. Однак, ця система основується на російській абетці, тому позначення українських літер “г” “ґ” “и” та “і” як у ISO 9 не підходять для транслітерування української абетки.

Позначення буквосполучень “дж” і “дз” і в проекті ДСТУ, і в ISO 9 відсутні.

Ваші думки з приводи даної статті ви можете висловити на сайті www.ooyava.com

І на закінчення статті три невеликі цитати, написані запропонованою абеткою.

1. Mynaüté dni, mynaüté noči
Mynaë lito. Šelestyté
Požovkle lystä. Hasnuté oči.
Zasnuly dumy, serce spyté.
I vse zasnulo.
Taras Ševčenko

2. „Najvydatnišoü drag-sasivsékoü rodynoü na toj čas buly naščadky Hujda – Danylovyči ... hilka Sasiv-Popeliv. Šče j dosi ïxnü ozdoblenu pivmisäcem ta zirkamy strilu možna pobačyty pry v’ïzdi do Olesékoho zamku ta na herbi mistečka Sasiv, ščo na Lévivščyni... Poräd z tym, z času Horodelésékoï uniï počynaëtésä postupovyj vidxid okremyx rodyn vid oryhinalénoho herba. Tak, rodyna Šeptycékyx, ščo korystuvalasä herbom Drag-Sas, otrymuë adopciü do herba Dolenga, a Petro Sahajdačnyj pečataëtésä herbom Pobuh, xoča vyvodyté svij rid z Konaševyčiv – hilky Sasiv-Popeliv.
Sučasna stattä

3. U vypadku oderžannä tyksotropnoho nadlužnoho suléfonatu kaléciü taka emulésiä ë dyspersnoü systemoü, v äkij dyspersna faza – ce krapli vodno-metanolénoï sumiši, rozpodileni v nepolärnij ridyni – rozčyni suléfonatu kaléciü v olyvno-toluolénij sumiši.
Sučasna stattä




Кирилиця
Латиниця
 
пропонована
проект ДСТУ
ISO 9
А а
A a
A a
A a
Б б
B b
B b
B b
В в
V v
W w
V v
Г г
H h
H h
G g
Ґ ґ
G g
G g
Ġ ġ
Д д
D d
D d
D d
Е е
E e
E e
E e
Є є
Ë ë
Ê ê
Ê ê
 Ж ж
Ž ž
Ž ž
Ž ž
З з
Z z
Z z
Z z
Дж дж
Ğ ğ
-
-
Дз дз
Ď đ
-
-
И и
Y y
Y y
I i
І і
I i
I i
Í í
Ї ї
Ї ї
Ї ї
Ї ї
Й й
J j
J j
J j
К к
K k
K k
K k
Л л
L l
L l
L l
М м
M m
M m
M m
Н н
N n
N n
N n
О о
O o
O o
O o
П п
P p
P p
P p
Р р
R r
R r
R r
С с
S s
S s
S s
Т т
T t
T t
T t
У у
U u
U u
U u
Ф ф
F f
F f
F f
Х х
Х х
Ǩ ǩ
Х х
Ц ц
C c
C c
C c
Ч ч
Č č
Č č
Č č
Ш ш
Š š
Š š
Š š
Щ щ
Šč šč
Ŝ ŝ
Ŝ ŝ
Йо йо
Ö ö
-
-
ьo
Ö ö
-
-
Ю ю
Ü ü
Û û
Û û
Я я
Ä ä
 â
 â
Ь ь
É é
'
'