«В Миколки два тата і сурогатна мама. Скільки членів родини піде на гей-парад?» 13 тестів для антидискримінаційної комісії МОН

«Експертка» гендерного інформаційно-аналітичного центру «КРОНА» Олена Малахова, призначена радницею з питань політики гендерної рівності та антидискримінації Міністерства освіти і науки України, нещодавно дала «роз'яснення», чому в шкільних підручниках слід уникати таких термінів, як «батьки» та «солов'їна мова», і як українцям слід забувати «мову ненависті» і виховувати дітей справжніми «толерантними європейцями».

Враховуючи рекомендації новоспечених міністерських «експертів» з антидискримінації, «Вголос» вирішив додати українським педагогам та видавцям декілька істинно ліберальних та антидискримінаційних порад, як слід правильно складати книги для дітей за новими вказівками європейських грантодавців, щоб їх не забракували на предмет наявності «латентної дискримінації» брюссельські начальники.

Отже, замість брутальних та варварських картинок, які зображають дівчаток в спідничках на кухні та хлопчиків із м'ячами, й огидних прикладів так званих «традиційних гетеросексуальних сімей», які натурали нетолерантно всім нав'язують, кричущих прикладів сексизму, расизму та гендерних стереотипів, шкільні підручники слід наповнювати контентом, згідно із зразками, наведеними нижче.

 

«У класі 10 хлопців (серед них 2 шотландці), 12 дівчаток та 1 трансгендер. Скільки школярів одягнуть сукні на шкільний випускний?»

 

Толерантні задачки з математики

Чи не найбільшою проблемою української системи освіти є гендерні стереотипи, які шкодять нашим дітям куди більше, аніж масова корупція та російська агресія на Донбасі. У наших підручниках дівчатка зображуються переважно у хатній роботі. «Беремо підручники з математики. Хлопчики подорожують, майструють, читають книжки. Дівчатка, навіть Дюймовочка, ліплять вареники…», – каже експертка. Замість пронизаних кричущою дискримінацією задачок, в яких хлопчики граються м'ячами та пістолетиками, а дівчаток змалку привчають бавитися ляльками і посудом, українських діток слід змалку виховувати на інших, принципово толерантних прикладах:

Задача № 1. Мама штукатурить стіну за 2 години, а тато малює манікюр за 3 години. Скільки годин витрачають на роботу тато і мама разом?

Задача № 2. У Миколки два тата і сурогатна мама. Скільки членів родини піде на гей-парад?

А також трохи складніші задачки для старшокласників.

Задача № 3. У класі 10 хлопців (серед них 2 шотландці), 12 дівчаток та 1 трансгендер. Скільки школярів одягнуть сукні на шкільний випускний?

Задача № 4. Антидискримінаційна комісія забракувала 20 000 підручників з випадками нетолерантності та пропагандою так званих «традиційних повних сімей» вартість 50 грн за штуку. Скільки грошей платників податків треба на перевидання толерантних підручників?

Антиксенофобські задачі

Експерти Міносвіти радять видавництвам додавати «критичне обмірковування: до якої лексики належить слово «циган», чи можна його використовувати в сучасному мовленні для називання ромів?». Тож дітей змалку слід вчити правильно називати наших чесних ромських братів і виховувати їх на антиксенофобських задачках:

Задача № 5. У купе потяга їдуть три представники ромської національності та один українець (вже без гаманця і телефона). Скільки нетолерантних расистів їде в купе?

Україна – багатоконфесійна держава, –  каже «експертка» Міносвіти. «А у підручниках йдеться завжди лише про православне християнство. Ми рекомендували авторським колективам, якщо йдеться, наприклад, про релігійні свята, згадати також і про мусульман, католиків та ін».

Задача № 6. У Петрика два тата і друг сім'ї (який дуже любить маленького Петрика). А в Оленки дві мами. Хто з них отримає більше подарунків на Рамадан? – Такі приклади і задачки в книжках для дітей враховуватимуть інтереси всіх релігійних та сексуальних меншин, які можуть почуватися дискримінованими».

Приклад толерантної задачки для старшокласників:

Задача № 7. У школі вчаться діти-мусульмани, християни, індуси та євреї. За допомогою інтернету порахуйте, скільки вихідних буде в школі, якщо дотримуватися святкування всіх найбільших релігійних свят цих конфесій і який буде середній бал результатів ЗНО в учнів цієї школи?»

 

«У Сергійка мама працює проституткою, а тато – маминим сутенером.  Хто більше заробляє грошей в сім'ї?»

 

Антидискримінаційні задачки

Дітей треба виховувати не на прикладах якихось там ідеальних сімей, а на справжніх реаліях дорослого життя, яким воно є в деяких представників суспільства.  «Ми хочемо, щоб дітки, які не мають тата і мами, але мають одну маму, чи одного тата, бабусю, або дідуся, також упізнали свою родину в підручнику. 40% дітей в Україні живуть у неповних сім'ях. Повну родину не треба рекламувати. Адже неприпустимо, щоб дитина, через те, що вона живе в «неповній» родині, страждала, а то й ставала об'єктом цькування. І якщо дитина весь час у вправах бачить тільки слово «батьки», «тато», «мама», а вона не має батьків, це дуже травматично. І це ж неправда: підручник не показує дитині світ, яким він є, показує ілюзію», – каже «експертка». Тож не зайвим буде згадати в шкільних підручниках приклади різних реальних сімей, а не брутальних зразків так званих «традиційних сімей»:

Задача № 8. В Сергійка мама працює проституткою, а тато – маминим сутенером.  Хто більше заробляє грошей в сім'ї?

Задача № 9. В мами дві барсетки, а в тата три рожеві резинки для волосся. Скільки разом аксесуарів є в обох донорів біологічного матеріалу?

Зрештою, самого слова «батьки» також варто уникати, позаяк в декого немає батьків, тому ті, в кого вони поки що є, – повинні про це толерантно мовчати, щоб нікого раптом не дискримінувати.

«Наприклад, люди літнього віку завжди зображувалися, як соціально неактивні, зі сивим волоссям, вусами, зображувалися завжди лише у сидячих і нерухливих позах», – каже «експертка». Тож задачки про літніх людей в шкільних підручниках, очевидно, повинні зображати пенсіонерів, які ведуть активний молодіжний спосіб життя, і виглядати приблизно так:

Задачка № 10. Бабуся взяла в нічний клуб пачку презервативів з 12 штук. Коли вона повернулася з клубу, дідусь помітив, що в пачці залишилося 7 презервативів. Скільки презервативів використала бабуся в нічному клубі?

 

«Перефразовуючи Грушевського, ми повинні за гроші українських платників податків будувати таку країну, щоб російськомовні себе почували нахабніше, ніж у РФ, а угорці – нахабніше, ніж в Угорщині»

 

Задачки на толерантність

Однією з найбільших проблем українських шкільних підручників, на яку нам вказують наші європейські ліберальні наставники, є те, що вони українські. А їхні місцеві грантоїди повторюють: «не для всіх дітей рідною мовою є українська, тож потрібно щоб діти, для яких українська мова не є рідною (тобто діти, які ростуть у сім’ях нацменшин), пам'ятали свою рідну мову. Тому авторським колективам рекомендовано не ставити знак рівності, що солов'їна мова (а це вже сталий евфемізм для української мови) для усіх — рідна мова. Не варто відбирати права у тих дітей, для яких українська мова не є рідною. Їм треба говорити про те, що у них рідною є інша мова», – каже «експертка».

Тож пам'ятаючи приклад Криму і Донбасу, нам також варто вчити українських дітей за ліберальними вказівками. І, перефразовуючи Грушевського, ми повинні за гроші українських платників податків будувати таку країну, щоб російськомовні себе почували нахабніше, ніж у РФ, а угорці — нахабніше, ніж в Угорщині.

Задачка на толерантність:

Задача № 11. У класі навчається 20 україномовних школярів, 7 російськомовних та 2 угорськомовні. Якою мовою повинно вестися навчання в цьому класі?

Толерантна відповідь: якою завгодно, аби не українською.

Для поглиблення почуття рівноправності, українським школярам також варто рекомендувати інші задачки на толерантність:

Задача № 12. У школі вчаться діти-мусульмани, християни, індуси та євреї. Дайте толерантну відповідь, з якого м’яса повинні бути котлети в шкільній їдальні, щоб не образити почуття дітей жодної конфесії?

Задача №13. У шкільному конкурсі краси беруть участь: дівчинка-лезбійка, трансгендер, дівчина з особливими потребами (ДЦП), дівчина з надмірною вагою, мігрантка з Сирії, і довгонога блондинка (90-60-90), володарка титулу «Міні-міс Україна-2017». Дайте толерантну відповідь, у кого найменше шансів отримати перемогу на конкурсі? Очевидно, що у відповіді слід врахувати принцип «позитивної дискримінації».

Також у шкільних підручниках, задачках, малюнках і диктантах слід уникати інших термінів «мови ненависті», які можуть образити певні соціальні меншини.

Як уникнути дискримінаційних висловлювань?

Наприклад, в українських підручниках часто можна зустріти дискримінаційну фразу «Діти, переходьте дорогу на зелене світло світлофора», яка є класичним зразком мови ненависті. Адже серед дітей можуть бути хворі на дальтонізм, які не можуть розрізняти червоний  і зелений кольори, то ж ця фраза для них виглядає садистським знущанням. До того ж, є чимало дітей з вадами зору, які не можуть бачити взагалі. Тому, враховуючи стурбованість наших європейських грантодавців збільшенням кількості українських заробітчан, ми рекомендуємо для виховання українських дітей взагалі не згадувати про червоний та зелений сигнали світлофора.

Окрім того,  в Україні є багато дітей з інвалідністю, які не можуть ходити. Вони можуть лише їхати в інвалідному візочку. Отже, така фраза є дискримінаційна і ображає одразу три соціальні категорії населення, тож її не варто вживати, щоб нікого не образити.

Взагалі, ми рекомендуємо українським педагогам і авторам, перш ніж сказати чи написати якусь фразу, тричі подумати, чи не містить вона ознак латентної дискримінації і чи ні кого не образить. Чи не зачепить сказане почуття ЛГБТ, трансгендерів, інших народів та конфесій, людей з інвалідністю, вегетаріанців та захисників прав тварин, феміністок та ще кількох сотень інших категорій суспільства. Якщо ви не впевненні, чи фраза нікого не образить – краще її не вживайте, а помовчіть. Мовчанням ви солідаризуєтеся в тому числі й з німими дітьми, які не можуть говорити. А також мовчанням не образите почуттів людей, які не сприймають української мови і для яких рідною є, наприклад, російська. Такі цінності Антидискримінаційна комісія ніколи б не забракувала, а із задоволенням би схвалювала, адже це саме те, чого насправді хочуть закомплексовані шукачі «дискримінацій».

А тепер спробуємо уявити, що станеться з українською системою освіти та вихованням дітей, коли подібні антидискримінаційні комісії з числа закомплексованих та ображених в дитинстві «експертів» позасідають за бюджетні гроші в кожному районному і обласному відділі освіти та в кожному міністерстві? І якими виростуть українські діти на таких цінностях?

 

Автор не підписується з огляду на репресивну нетолерантність «борців за толерантність» та загрозу переслідування з боку «експертів» та керівництва Міносвіти.

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

Завантаження...
RedTram