«Війна на Сході переходить у затяжну фазу. Тому й далі допомагатимемо військовим», – Олександр Ганущин (ВІДЕО)

Олександр Ганущин очолюєте Львівську обласну раду уже близько двох років. За його словами, від початку війни він з волонтерами та депутатами побував на Сході України 26 разів, ЛОР, як і раніше, допомагає 32 військовим формуванням, які знаходяться на території Львівщини. Про це та інше розповів «Вголосу» голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин.

Кажуть, що ви надто часто експлуатуєте тему допомоги військовим. Що на це скажете?  

Держава у нас вільна, кожен має право висловлювати свої думки. Але від військових таких думок я не чув, від луганчан, з якими спілкувався, також. Тому допомагаємо і бійцям АТО, що зараз перебувають на Сході, і військовим формуванням Львівщини.

Загалом, Львівська обласна рада серед усіх облрад на підтримку військових формувань витрачає чи не найбільше коштів. На території Львівщини є понад 30 військових формувань, які достатньо успішно фінансуються з обласного бюджету. З усіма частинами контакт тримаємо. Керівників військових формувань знаю усіх, керівників великих частин – знаю до рівня батальйонів і рот. Допомагаємо якщо не щодня, то щотижня. У кожній зміні до обласного бюджету ми намагаємось не оминати важливу програму підтримки військових формувань Львівщини. Ми, до слова, стартували з 10 мільйонів – зараз «вибиваємось» за 20 мільйонів.

Сьогодні існує дещо інша думка щодо армійського волонтерства. На початку війни, у 2014 році, волонтери рятували ситуацію в ЗС – годували, одягали, та навіть озброювали бійців. А от зараз, після трьох років війни, такі речі, мовляв, не є потрібними. Більше того, волонтерська допомога йде на шкоду – бо «розхолоджує» військове керівництво. Ви так не вважаєте?

Ситуація у війську у 2014 році і зараз справді різниться кардинально. У 90% випадках волонтерські зусилля раніше були скеровані на матеріально-речове забезпечення, зокрема на харчування й воду. Зараз держава дає собі із цим раду. Але на сьогодні залишається багато небойової за змістом проблематики, яка потребує вирішення.

Це інколи звучить банально, але на передовій на якомусь конкретному блоці дуже часто потрібні 200 мішків для піску, зварювальний апарат чи бензопила. Звісно, можна говорити про те, що це «розхолоджує» військове керівництво, бо вони мали б самі це шукати. Але я назвав саме ті статті, яких не існує в офіційних бюджетах Міноборони і досі. Тобто не в тих обсягах, але допомога залишається актуальною. І є ніші, де себе ще можна знайти. 

Добре, а з чим ви, а також депутати, представники райрад, їздили на Схід останнього разу?

Востаннє був на Сході на День Незалежності. Були також 6 голів райрад та 11 депутатів. Тоді ми привезли на передову 20 тонн води. Розвозили її два дні. І це дуже віталося. Привезли також дрібний реманент для підтримки тих автомобілів, які свого часу ми подарували.

Але зараз значно більше важить цивільна компонента: бо ж ми розуміємо, що війна переходить у затяжну фазу і потрібно допомагати насамперед населенню. Тому ми купили два дитячі майданчики вартістю у 300 тисяч гривень кожен. Один встановлений в селищі Новий Айдар в тамтешньому інтернаті. Другий – на самому передку: у Новотошівському. Придбано ці майданчики за приватні кошти усіх тих, хто був у поїздці. 

Що стосується особистої участі, то у бюджеті моєї сім'ї є окрема стаття, яку ми з дружиною витрачаємо на військо. Торік, скажімо, своїм коштом придбали машину для 24-ї окремої механізованої бригади. Мав навіть невеликі проблеми з цього приводу. Тоді стартував процес з деклараціями, і ми трохи не вгадали з часом. Але суд нас зрозумів – і зараз усе гаразд. 

У Новотошівському, якщо не помиляюсь, згідно з ініціативою ЛОР, встановили обеліск на місці загибелі військовослужбовців із Львівщини…

У нас є програма, яка стосується вшанування пам'яті вояків із Львівщини, які полягли на Сході. Там уже встановлено 5 пам'ятників. Знаєте, ми маємо трохи проблему з владою Донеччини і Луганщини, які нам кажуть, що потрібно встановлювати пам'ятники усім полеглим, не тільки львів'янам. Вони у дечому праві. І ми дозріваємо до такої ідеї, що нам таки потрібно змінити нашу програму і профінансувати встановлення меморіалу у кожному райцентрі і кожній військово-цивільній адміністрації і вшановувати пам'ять усіх полеглих: і львів'ян і не львів'ян. Думаю, що рада за це проголосує. І уже наступного року візьмемось за встановлення однакових за виглядом і стилістикою меморіалів.    

Близько року тому Львівська обласна рада, Львівська облдержадміністрація та Луганська обласна військово-цивільної адміністрація підписали угоду про торгово-економічне, науково-технічне і культурне співробітництво. Вона працює чи перетворилась на формальний папірець, як це у нас часто буває?

Не тільки працює: ми просунулися до окремих стрічок у бюджеті кожної області. Є окрема стрічка на освіту, культуру та інші галузі. З'явились реальні кошти: за них ми можемо відправляти вчителів чи творчі колективи на Схід. Думаємо, що наступного року цей режим роботи ми переведемо у певну програму. Наприклад, дати можливість умовній школі із Луганщини та Львівщини написати спільний проект, податися на нього і виграти кошти на потреби обох шкіл, на потреби дітей, які там вчаться.

Також плануємо розширити співпрацю у сфері охорони здоров'я. Бо там це чи не найпроблемніший напрямок. Тамтешній обласний рівень охорони здоров'я, не хотів би їх образити, у важкому стані. Основна інфраструктура обласного рівня, тобто лікарні, які приймають найскладніші випадки, залишилась на окупованій території. І лише зараз вони почали відновлювати дуже точково цю інфраструктуру. На разі, вони слідкують за будівництвом нашого перинатального центру, питають про наші ідеї щодо проектантів.    

А які заходи цього року відповідно до угоди передбачені, зокрема, в освітній галузі?

Перед поїздкою я спілкувався з міністром освіти. Ми зараз «запускаємось» на так звану програму секторальної підтримки з Держбюджету з проектом, відповідно до якого 15 львівських шкіл товаришуватимуть із 15-ма луганськими школами. Між тими навчальними закладами буде постійний зв'язок. Ми закупимо спеціальне обладнання для цього зв'язку, відремонтуємо однаково класи в гуманітарних спеціальностях, зробимо постійними методичні форуми та поїздки, організуємо також додаткову доплату вчителям за участь у цьому проекті. Переконаний, що саме робота з підростаючим поколінням дасть найбільші результати. 

Торік Луганщина та Львівщина, якщо можна так сказати, обмінювались на два тижні учителями: по 50 викладачів із кожної з областей навчали школярів у регіонах. Чи повториться ця ініціатива ще раз?  

Цього року ми плануємо її повторити у форматі 100 на 100. Це буде десь у жовтні-листопаді. Наші 100 вчителів поїдуть у Сєвєродонецьк на конференцію. Їхні 100 вчителів поїдуть нашими автобусами на Львівщину. І через два тижні все відбудеться навпаки. Ця ініціатива приживається: людям це подобається. Торік, до речі, поїхала переважна більшість жінок як із Львівщини, так і з Луганщини. Розраховуємо, що цього разу буде більше чоловіків.

Ми багато часу приділяємо дітям: їхній освіті, оздоровленню. Цього року, скажімо, щомісяця по 10-12 дітей відпочивало на теренах Львівщини та у Польщі. Це діти із соціально-незахищених родин та переможці конкурсів, олімпіад та змагань. Це дає свій результат.      

А загалом, ми намагаємося максимально інтегрувати тамтешню владу до хороших рецептів управлінських рішень, які винайдено тут. Кажу про ту ж програму по спортивних майданчиках чи про конкурс мікропроектів. На Луганщині, звісно, не така активна громада, як у нас. Але ж починати потрібно. Бо, як кажуть учасники нашого конкурсу, це інструмент, який вирішує проблеми, до яких на місцях не доходили руки.

Щодо обласного конкурсу мікропроектів: переможцями цьогорічного конкурсу стали, якщо не помиляюсь, 542 проекти, і ще майже 80 переможців визначили додатково. На теперішній час скільки із них уже повністю реалізовано і скільки освоєно коштів субвенції ЛОР?

Маємо такі цифри. У цьому році – це 70 мільйонів. Залучається 80 мільйонів інших місцевих бюджетів, а ще 22 мільйони громадських грошей. Думаю, що такого конкурсу в Україні ніде немає. До речі, цей конкурс перейматимуть у Харкові. Бюджет цієї області більший як у нас, але попри те, такого конкурсу там досі не було.

Більшість освітніх проектів старались завершити до 1-го вересня. В освіті здебільшого кошти скеровували у школах та садочках на заміну вікон, заміну часткового опалення та інше. Загальну статистику також ведемо: станом на сьогодні перетнули межу у 15-20%. Торік із понад шестисот проектів не вдалось реалізувати тільки один. Схожа статистика буде і цього року. Ми ще маємо достатньо часу для їх реалізації: з тим проблем якраз немає.

Більше того: ми зараз уже думаємо про оголошення нового конкурсу та про часткову зміну оцінювання проектів. А ще про збільшення самого конкурсу мікропроектів: у нас є ідея об'єднати конкурси, котрі відбуваються у сфері культури і стосуються закупівлі інструментів, костюмів, сценічного обладнання. Це рішення ми приймемо на одній із найближчих сесій.

До слова, сесія відбудеться у вересні: 12 або 19 числа. Насамперед візьмемось за питання реорганізації комунальних закладів, за приватизацію, за бюджетні питання. Загалом питань назбиралось дуже багато, список великий. Адже ми мали лише одну сесію у літній період – пов'язану із питаннями щодо вивезення сміття. Іншої не було. Відповідно у нас буде чотири пленарні засідання з інтервалом у два тижні кожен. Так що працюватимемо…  

Адріана Гринишин, «Вголос»   

 

ЗА ТЕМОЮ

КОМЕНТАРІ 4 +

КОМЕНТУВАТИ

  • нацик3 вересня 2017 14:33 Відповісти IP:  130.180.212.--- Переможцями конкурсу мікропроектів стали об"єкти які потрібні клану братів Дубів. А неугожих з тріском завалили. Небачина корупція. Так що мовчи підтирач дубневичів.
  • лео2 вересня 2017 21:37 Відповісти IP:  46.201.94.--- а що зробив як голова облради ? а х....то й знає....
  • правда2 вересня 2017 21:14 Відповісти IP:  78.111.186.--- Краще би поїхав в Рахів на могилу матері, циган смердючий
  • Орій1 вересня 2017 22:11 Відповісти IP:  46.133.139.--- Дубневицький злодій

Загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram
http://joxi.ru/82Q4PW8IjpQ3Lm