«Вороги народу»: у Львові опрацьовують унікальний фотоальбом КДБ

Нещодавно в обласному архіві УСБУ Львівщини виявили чергову знахідку: альбом із фотографіями «недругів» радянського режиму. На 219 світлинах – люди, які були під пильною увагою каральних органів. Зокрема, українські повстанці.

Альбом передали на оцифрування та детальне вивчення у музей «Тюрма на Лонцького», аби науковці розкрили усі таємниці із життя «ворогів режиму». Директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у Львові Руслан Забілий розповів «Вголосу» про унікальність та наповнення цієї знахідки. 

«Це альбом із конфіскатами. Його сформували для оперативного використання у подальшому. Зокрема, для пошуку конкретних осіб, які викликали оперативний інтерес для радянських спецслужб», – розповідає він.

«У такі альбоми друзі народу ніколи не потрапляли. Це люди, які чимось провинилися перед режимом, – продовжує історик. – Тут фотографії людей різноманітного характеру: цивільних осіб, родинні фото, світлини невідомих осіб, зокрема військових та повстанців. Однак історикам ще доведеться з'ясовувати, хто зафіксований на фото, оскільки здебільшого вони не підписані. Є такі, на яких люди просто пронумеровані. Це як військові, так і представники якоїсь спортивної організації».

Руслан Забілий пояснює: пронумеровували цих осіб для того, аби потім встановити особу. «Ці люди все одно десь, у якихось справах, пов'язаних із розшуком, фігурували. У яких саме оперативних документах ці люди фігурували, визначатимуть історики», – каже він.

Є фото, на яких зображені військові. «Можливо, це вояки Дружин українських націоналістів. Але це лише припущення. Є і вилучене фото, на якому військові залишили інформацію про себе. І це вже була інформація оперативного характеру для кадебістів щодо ідентифікації інших осіб», – зазначає директор музею.    

Є в альбомі і кількадесят світлин повстанців. Зокрема, групове фото невідомих повстанців зі зброєю. Також світлина повстанця, який у лісі читає листа або ж якісь документи. 

«Такі фото тоді були не лише джерелом пошуку особи, а й компрометуючим матеріалом для арештованого. Коли у в'язниці опинялася якась людина з повстанців, їй каральні органи показували ці фотографії і казали: «Тут зображений ти. А кого ще ти знаєш із цих осіб?» Так кагебісти з'ясовували важливі дані з біографії тих повстанців, яких розшукували. А потім за допомогою оперативної роботи перевіряли та уточняли ці дані», – говорить історик.

Він також розповідає, що в архівно-кримінальних справах іноді зафіксована інформація про те, що тому чи іншому повстанцю демонстрували такі фотографії – і він під тортурами іноді подавав біографічні дані про інших повстанців.  Зокрема, називав псевдо, прізвище та іншу інформацію.

В альбомі можна зустріти й підписані світлини. Зокрема, фото Романа Шухевича.

«Ось фото Головного Командира УПА Романа Шухевича, – показує Руслан Забілий. – Однозначно, це фото періоду 30-х рр. ХХ ст.  Він на спортивних змаганнях. Бачимо напис «мета», що тоді означало «фініш». Очевидно, Шухевич з кимось дискутує. Можливо, з суддями перед оголошенням переможців. Також поруч на іншому фото дівчина – швидше за все, Марта Пашківська, зв'язкова Романа Шухевича».

Історик, пояснюючи ідентифікацію Шухевича на фото каральними органами, пояснює: «Вони, звичайно, знали Чупринку. Й до того, очевидно, мали його фотографію – і не одну. Тому знали, кого шукають.

На інших фото зафіксовані моменти побуту та сімейного дозвілля.

Є також фото, на якому повстанці грають у шахи. «Така фотографія як історичне джерело є надзвичайно важливою, бо ми можемо з'ясувати дуже багато моментів із життям повстанців. Зокрема те, у що одягнені, в який сезон, що роблять, яке мають озброєння тощо. І ці деталі допомагають реконструювати та зрозуміти побут повстанців», – каже Руслан Забілий.   

«Будь-яка інформація, яку ми знаходимо в архівах, є надзвичайно цінною. Адже іноді допомагає встановити якісь окремі деталі життя конкретної людини, – продовжує історик. – А це розширює пошук родичів, які розшукують загиблих. Адже в таких документах часто трапляюся біографічні дані. Також допомагають історикам зрозуміти, як діяло підпілля».

Він також додає, що окрім персональних даних іноді бувають деталі пропаганди та господарського забезпечення повстанців, звіти про їхню діяльність, акції, бойові дії. «А коли є комплекс документів із певної території області – це деталізує історію українського визвольного руху. А це надзвичайно важливо», – наголошує директор музею.   

Цей альбом із унікальними світлинами оцифрують та повернуть у фондосховище архіву. Надалі науковці працюватимуть із цифровою копією – аби у майбутньому з'ясувати важливі деталі із життя «ворогів режиму», що зображені на фото. 

 

Марія Волошин, «Вголос»

 

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Загрузка...
Завантаження...
RedTram
http://joxi.ru/82Q4PW8IjpQ3Lm