Виборчий кодекс: голосування по-новому чи «самогубство» для нардепів

Верховна Рада у першому читанні проголосувала за новий Виборчий кодекс, проект якого був зареєстрований ще у 2015 році. Одразу після голосування, деякі нардепи назвали таке рішення «самогубством» і «випадковістю». Не вигідним цей кодекс є й для БПП. Оскільки наближені до Порошенка фігури - Ігор Кононенко, Руслан Князевич та Олександр Грановський – під час голосування не підтримали його. Не проголосували за новий Виборчий кодекс й керівник фракції БПП Артур Герасимов та представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко.

Натомість багато експертів та політиків називають новий Виборчий кодекс прогресивним та таким, що дозволить проводити вибори за пропорційною виборчою системою із голосуванням за відкриті виборчі списки.

За що ж проголосували депутати Верховної Ради? Як тепер обиратимуть нардепів? Та чи вистачить у другому читанні голосів, щоб таки ухвалити новий Виборчий кодекс? Про це кореспонденту «Вголосу» розповів експерт групи з реформи виборчого законодавства «Реанімаційного пакету реформ» Євген Радченко, юрист Комітету виборців України Богдан Горбань та політолог, директор Українського інституту аналізу менеджменту політики Руслан Бортник.

Які зміни передбачає Виборчий кодекс?

Євген Радченко:

Цей виборчий кодекс передбачає зовсім нові правовідносини, що стосуються проведення виборів. Перше: після прийняття цього кодексу ми матимемо на п’ять законів менше. Не буде законів про Центральну виборчу комісію, президентські вибори, парламентські вибори, місцеві вибори та протокол про державний реєстр виборців. Це все буде об’єднано в одному Виборчому кодексі. Цей законопроект передбачає кардинальну зміну всіх виборчих систем, крім президентської, за якими раніше проводились вибори до наших органів влади. Для Верховної ради такі зміни передбачають відкриті списки на регіональних виборчих округах та по пропорційній системі. В обласних радах, радах великих міст та АР Крим виборча система буде схожа до виборів у Верховну Раду. У сільських та районних радах і міських радах невеликих міст передбачається також і самовисування. Щодо виборів депутатів у малих населених пунктах – це буде мажоритарка  відносної більшості, а вибори мерів великих міст передбачатимуть мажоритарку абсолютної більшості. Цей законопроект також передбачає навчання членів виборчої комісії та їхньої сертифікації, хоча й за гроші політичних партій. Дуже детально регулюється процес голосування. Він змінює усе, починаючи від системи і закінчуючи способом голосування для виборців.

Також передбачається обмеження у політичній рекламі, хоча й незначні. Так, є обмеження граничної тривалості рекламного ролика чи будь-якої інформаційної передачі, які фінансуються за кошти політичної партії і виборчого фонду. Ця політична реклама буде у межах трьох хвилин. 

Богдан Горбань:

На даному етапі вибори приходили так, що на основі кількості голосів виборців, виділялися відсотки. І у відповідності до цих цифр, у Верховні Раді розділялись мандати.

Зараз ЦВК має вирахувати виборчу квоту, тобто кількість голосів, необхідних для отримання одного мандата. Поки ще не відомо, якою вона буде

Після цього кількість голосів партії в кожному окрузі ділять на виборчу квоту і отримують число кандидатів, які проходять у Раду. Україна буде поділена на 27 округів: кожна область – округ і по два округи у м. Києві та у Дніпрі.

У цьому Виборчому кодексі повністю зникає мажоритарна система виборів. Обиратимуть  депутатів лише по пропорційній системі. Відтак, будуть представлені загальнонаціональні списки політичної партії та у кожній області будуть регіональні списки, у які, як мінімум мають входити п’ять осіб за принципом гендерної рівності: по дві кожної статі.

Виборець бачитиме на бюлетені  дві колонки: з одного боку, він вибирає номер партії, за яку хоче проголосувати, а з іншого – номер особи, за яку він голосує з даної партії у своєму регіоні. Це і є принцип відкритих списків і номер «один» у партії нічого тепер не означатиме. Виборчий список формується за таким принципом: чим більше голосів буде віддано за конкретну людину, тим більше шансів, що вона із 10 номера у списку партії може стати першим номером. Прохідний бар’єр для політичних партій передбачено знизили до 4%.

А що стосується членів виборчих комісій, то які саме зміни там передбачені?

Богдан Горбань:

Згідно із прийнятим у першому читанні законом, будуть створені спеціальні центри, які отримуватимуть ліцею від ЦВК, і відповідно проводитимуть тренінги для членів окружних виборчих комісій, дільничних виборчих комісій тощо. І це дуже важливо. Бо зараз існує проблема, що  у малих населених пунктах немає фахових кадрів, які б розуміли, як працює ДВК.  А тому це позитивні зміни, які наближають нас до європейського права.

До речі, а у яких країнах нардепів обирають за принципом «відкритих списків»?

Богдан Горбань:

За такою системою голосують у Західній Європі. До прикладу, у 2011 році у Польщі був прийнятий схожий Виборчий кодекс.

А як конкретно відбуватиметься голосування до Парламенту, якщо цей кодекс таки приймуть?

Євген Радченко:

Механіка проведення парламентських виборів відповідно до цього Виборчого кодексу мала б бути такою: спочатку ЦВК оголошує про проведення виборів. Потім політична партія, яка хоче брати участь у цих виборах, проводить з’їзд, на якому висуває своїх кандидатів. Висувають кандидатів у нардепи у вигляді загальнонаціонального списку, з цього ж списку кандидатів відноситимуть до виборчих регіонів, яких є 27. І таким чином утворюється 27 регіональних списків. В кожному такому списку від партії не може бути менше п’яти кандидатів, а більше – може. Після того відбувається агітація, формуються виборчі комісії. Далі – голосування. Бюлетень буде невеличкого розміру, де виборець вписуватиме номер політичної партії та номер кандидата, за якого віддає свій голос.

Підрахунок голосів здійснюватиметься у кілька етапів. Перший – обчислення виборчої квоти. Виборча квота – це загальна кількість виборців поділена на кількість мандатів у Верховній Раді. Тобто виборча квота – це ціна одного мандата: скільки виборців потрібно, щоб отримати один мандат. Другий етап: виборча квота ділитиметься для тих партій, які подолають 4% бар’єр, на кількість голосів, отриманих в кожному виборчому регіоні. Ця кількість і буде кількістю мандатів, які партія отримає у виборчому регіоні. Таким чином, партія отримає певне ціле число мандатів, а дробові залишки підуть на компенсаційний мандат. Третє – визначатиметься, хто саме з кандидатів у регіональному списку став депутатом. Це відбуватиметься шляхом аналізування: чим більше кандидат отримає голосів виборців, тим вище він буде в списку . Але й ця цифра не абсолютна, бо буде, так званий виборчий крок, а це 0,1% від загальної кількості голосів у територіальному регіоні. І це є та кількість голосів, яка буде потрібна, щоб кандидат перемістився на вище місце у списку.

Саме так визначаються переможці у регіонах і вони ж стають депутатами. І наостанок: ті партійні мандати, які будуть не розподіленими – їх поділять на загальнонаціональному рівні й отримають їх ті, які є у загальнонаціональному виборчому списку партії найвище. От і все.

Що б ви рекомендували змінити у цьому Виборчому кодексі перед голосуванням у другому читанні?

Богдан Горбань:

КВУ закликатиме народних депутатів змінити правила гри щодо фінансування виборів. Особливо це стосується реклами. Адже основне джерело витрат під час проведення виборчої кампанії – це реклама. А тому ми хочемо внести такі поправки, які в принципі заборонять політичну рекламу. Або ж використати досвід європейських держав, де політичну рекламу показують в блоці соціальної реклами. Там є обмежена кількість часу на політичну рекламу і однакові можливості для всіх політичних сил.

У цьому кодексі також ще існує так званий легальний підкуп виборців. Тобто можна виробляти якусь продукцію, одиниця якої не коштує більше, ніж 5 % від мінімальної заробітної плати. І зрозуміло, що за 160 гривень зараз можна скласти якийсь скромний продуктовий набір, що використовується для підкупу. А тому ми намагатимемось вплинути, щоб розмір цього відсотка можна було скоротити до 0,5 від заробітної плати. Бо зрозуміло, що на 16 грн вже гречки не купиш.

Також КВУ за те, щоб ще знизили прохідний бар’єр для партій у Верховну Раду. Оскільки це збільшить конкуренцію серед політичних сил і дасть можливість молодим партіям здобувати свої мандати.

Ваші прогнози: чи проголосують депутати у другому читанні за цей «Виборчий кодекс»?

Руслан Бортник:

Цей виборчий кодекс дійсно можуть прийняти у другому читанні . Але я прогнозую, що його суттєво деформують і він може принципово відрізнятись від тексту першого читання. Я думаю, що цей кодекс може бути змінений в бік мажоритарної системи на парламентських виборах. Оскільки її у цьому кодексі взагалі скасували. Може також змінитися похідний бар’єр та функції органів, які займаються організацією виборів. Насправді тут можливі різні варіації.

Також прийняття цього  Виборчого кодексу можуть відкласти на пізніше. За нього можуть голосувати  взимку чи навіть навесні.  

Сьогодні на користь прийняття цього кодексу є такі фактори, як протестна активність громадян, а прийняття кодексу є однією із вимог протестувальників під Верховною Радою. Також голосування за цей Виборчий кодекс – це позиція західних партнерів, які теж хочуть, щоб вибори в Україні відбувались за пропорційною системою.

Марія Бойко, «Вголос»

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram
http://joxi.ru/82Q4PW8IjpQ3Lm