Українська влада використала російські фейки про французькі акції протесту «жовтих жилетів» для нейтралізації в Україні небезпечного прецеденту, коли народ шляхом протестів скасував підвищення цін і податків, що могло стати для українців прикладом для наслідування.

Франція у вогні

Після спроби уряду Франції підвищити ціни на пальне, волелюбні французи розпочали акції протесту. На вулицях Парижу з’явилися барикади, почалися сутички з поліцією, а кількість затриманих сягнула майже 2 тисяч людей. Загальна кількість протестувальників по країні — 125 тисяч учасників. Початкові причини протестів полягали у намірах влади підвищити ціни на паливо та запровадити екологічний податок, хоча зі зростанням кількості мітингарів, до вимог додалися загальні наболілі проблеми французів: здійснити реформу оподаткування, заборонити податки, які перевищують 25 %, підвищити мінімальну зарплату, пенсію та прожитковий мінімум на 40 %, створити нові вакансії у сфері охорони здоров’я, освіти, громадського транспорту та безпеки.

У Парижі закрили для туристів низку відомих історичних пам’яток, зокрема, Ейфелеву вежу, Лувр і близько десяти музеїв, хулігани пошкодили Тріумфальну арку. Всі ці об’єкти щоденно приносили країні величезні прибутки, а збитки, заподіяні демонстрантами, примусили уряд задуматися над компромісом, адже країна почала втрачати гроші. Міністр фінансів Франції Бруно Ле Мер назвав те, що відбувається у країні, катастрофою для торгівлі й економіки.

Зрештою, протестувальники перемогли і влада пішла на поступки. Французький уряд оголосив, що прибрав із бюджету на 2019 рік підвищення податку на пальне, яке спричинило масові протести. Влада Франції погодилася на вимоги мітингарів і скасувала підвищення податків із 2019 року. Проте “жовті жилети” вважають ці поступки недостатніми, адже вони розраховували не на призупинення зростання цін на пальне, а на відмову від підвищення, тож протести далі тривають до виконання інших вимог.

 «Синьо-жовті жилети»

Події у Франції дуже нагадують український Майдан 2014 року, хоча рівень вуличного насильства радикалів і кількість розбитих автівок і магазинних вітрин неприємно відрізняє французькі протести від мирної української революції, під час якої навіть російські банки біля Майдану не постраждали. Це якісно відрізняє загальну політичну культуру українців від тих європейців, котрі вважають себе гідним вчити нас сьогодні демократії. Однак французька демократія кульгає лише в методах, які для українців не прийнятні, але не в дієвості. Французькі протестувальники дали українцям наочний приклад, як не дозволяти уряду себе грабувати, чим підтвердили наявність справжньої влади народу у Франції.

«Варто світовим цінам на нафту піднятися на долар, як в Україні піднімають ціни на громадський транспорт та пальне на 20…25 %»

Адже в українців є в тисячу разів більше причин влаштувати такі самі протести проти постійних і необґрунтованих підвищень цін у країні. Практично щоквартальні підвищення цін на газ через низку посередницьких компаній та облгазів, комунальних послуг, транспорт, продуктів викликають у населення ненависть до влади. А такі непрозорі схеми, як «Роттердам+», що помпують із українців мільярди на користь двох олігархів, взагалі зумовлюють хвилю обурення. Варто світовим цінам на нафту піднятися на долар, як в Україні підіймають ціни на громадський транспорт та пальне на 20…25 %. І навпаки, падіння світових цін на нафту зі 100 доларів до 50 майже ніяк не позначилось на зниженні ціни бензину в українських автозаправках — бензин же не подешевшав вдвічі.

Така ситуація наштовхує багатьох українців на думку, що вітчизняний бізнес і влада підіймають ціни не через об’єктивні економічні причини, а через власну жадібність і прагнення побільше злупити з народу. Проте українці кілька років поспіль терплять ці грабіжницькі ціни та висловлюють обурення наразі лише на кухнях та в соцмережах. Хоча всім, і особливо владі відомо, що українці здатні довго терпіти, а потім можуть несподівано вибухнути праведним гнівом Хмельниччини, Гайдамаччини, Коліївщини, революцій і майданів, які завжди змітали захланних та жадібних владоможців.

Тож приклад, як французи повстали проти незначного за українськими мірками підвищення цін, може надихнути українців на масові вуличні протести і навіть на новий майдан проти чергового грабіжницького підвищення, яке влада вже встигла анонсувати. Увага українців до подій у Франції може зумовити серйозні передумови для повстання вже «синьо-жовтих жилетів» в Україні.

Як російська провокація допомогла українській владі

Однак українська влада, відчувши небезпеку прикладу французьких протестувальників для українців, вирішила не чекати кінця, а пішла в наступ, використовуючи давній перевірений метод правління над народними масами — «поділяй і владарюй». Для поділу найкращим засобом видалася дискредитація французьких «жовтих жилетів», яких спочатку в українських новинах зображали варварами-радикалами, які все трощать (а нашому народу, як відомо, таке не властиво). Але коронним інформаційним ударом по французьких активістах стали обвинувачення їх у причетності до Кремля, а найбільш віддані владі ЗМІ взагалі назвали «жовті жилети» російськими агентами та тітушками на тій підставі, що двоє мітингарів зі 125 тисяч були причетними до роботи на РФ.

Москва справді частково спробувала використати для своєї користі французькі протести, які розгорнулися через справедливі народні вимоги незалежно від кремлівської участі. За участі РФ розпочалися кампанії в соцмережах щодо висвітлювання протестних акцій «жовтих жилетів». А найбільшого резонансу набув маніфест так званих 25 вимог «жовтих жилетів», які нібито були програмою цілого організованого руху. Серед цих вимог українці побачили шокуючі пункти, такі, як вихід Франції з ЄС і НАТО, що одразу посіяло недовіру до французьких мітингарів і зробило їх в очах українців російськими провокаторами, які підривають єдність Європи на догоду розкольницьким планам Москви. Адже якщо у Франції мітингують агенти Кремля, то й українцям, звісно ж, не варто брати з них приклад і підтримувати. Кількість співчутливих «жовтим жилетам» в Україні різко пішла на спад.

Список із 25 вимог «жовтих жилетів» справді мав російський слід і був закинутий в соцмережі з акаунту російського бота, після чого ці вимоги за шість хвилин опублікувала третьорозрядна й маловідома французька газета Le Libre Penseur, яку вважають запасною картою Москви у французькій грі. Проте насправді, “жовті жилети” не складали ніякого “офіційного Маніфесту”, як і взагалі не мають єдиного погодженого списку вимог та єдиної організації, про що неодноразово наголошувалось у матеріалах французької газети, зокрема всесвітньо популярного видання “Le Monde”.

«Жовті жилети» насправді не хочуть виходу своєї країни з НАТО та ЄС, а “Маніфест” із переліком 25 вимог виглядає, як звичайнісінький медійний вкид, який через російські канали комунікації потрапив в українські ЗМІ. Останні “допомогли” поширити серед українців російські пропагандистські тези про бажання французів вийти з НАТО й ЄС. Такі фейки могли б посіяти сумніви серед українців щодо євроінтеграційних процесів, адже в які ЄС та НАТО Україна збирається вступати, якщо ті ж французи хочуть звідти вийти?

«Російська дезінформація неабияк допомогла українській владі відвернути увагу свого обкраденого народу від небезпечного прикладу французьких протестувальників»

Однак ця російська дезінформація неабияк допомогла українській владі відвернути увагу свого обкраденого народу від небезпечного прикладу французьких протестувальників, які повстали проти підвищення цін й змусили владу піти на поступки. А після публікації у вітчизняних медіа російського фейку, українці, котрі до цього захоплено спостерігали за «жовтими жилетами», почали вважати борців проти високих цін і податків «агентами Кремля». Українці тепер не хочуть бути такими, як «жовті жилети», тож потенційні  українські вуличні протести проти підвищення цін за французьким прикладом найближчим часом не відбудуться.

Кому в нашій державі вигідне саме таке висвітлення українськими ЗМІ подій у Франції з дискредитацією та сумнівними доказами причетності всього руху «жовтих жилетів» до Кремля? Насамперед владі, яка, зігравши на випередження, не цуралася використати навіть російські фейки, задля нейтралізації потенційних протестів в Україні. А коли раби вважають тих, хто став вільним, «провокаторами», отже, рабовласницькому ладу наразі нічого не загрожує.