З такими «реформами» на літаках скоро буде літати дешевше та спокійніше. Адже окрім «вдосконалення» «Укрзалізниці» у сфері цін на квитки, ознак прогресу не помітно ані в сервісі, ані в умовах перевезення пасажирів. Навіть ніхто не приховує, що «Укрзалізниця» випускає на маршрути близько 70 відсотків списаних вагонів. Це не просто не престижно, а досить небезпечно для пасажирів, які кожний квартал платять все більше і більше за гру в «російську рулетку».

Що ж відбувається з одним із донедавна найдоступніших для українців транспортом?  Про це «Вголос» дізнавався в економічних експертів Руслана Бортника, Бориса Кушнірука та Олександра Охріменка.

Чим зумовлене чергове підняття цін на залізничні квитки та наскільки воно обґрунтоване?

Руслан Бортник:

Про підвищення тарифів в «Укрзалізниці» щось казати важко, тому що вона не надає будь-яких економічних обґрунтувань та розрахунків щодо питання, звідки беруться ці ціни. Я вважаю, що «Укрзалізниця» чисто технологічно спробувала використати тему підвищення цін на газ та підвищення вартості проїзду в міському транспорті Києва лише для того, щоб в цьому галасі підняти ціни й на свої послуги.

«Це звичайна спроба збільшити норму прибутку з розумінням того, що у влади залишився максимум рік»

В «Укрзалізниці» є два компоненти. Перший – вантажний – він дуже економічно вигідний, бо приносить величезний прибуток. Другий –  пасажирський, який, за твердженням «Укрзалізниці», є збитковим, що насправді дивно. Бо у всьому світі він також є дуже прибутковим. Вважаю, що без певного аудиту та без розрахунку цієї ціни, таке підвищення має психологічний контекст та корупційний характер. Економічно обґрунтованим його важко вважати, тому що «Укрзалізниця» якраз не пояснює нам його економічно. Це звичайна спроба збільшити норму прибутку з розумінням того, що у влади залишився максимум рік – тому треба насамкінець максимально урвати.

Борис Кушнірук:

Це рішення про підвищення будується тільки на логіці: якщо перевезення збиткові – ціну треба підняти. Але це неправильний підхід. Тут необхідно слідувати за іншою логікою, треба усвідомлювати макрорівень. Коли ми говоримо про залізничні перевезення, то окрім функції економічної ефективності – прибутковості чи збитковості – вони мають важливу соціальну функцію єднання країни. У тому числі – і для забезпечення стабільної «рухливості» населення.

На мою думку, держава повинна забезпечити значно більший рівень мобільності населення, щоб, наприклад, ми були впевнені, що майже кожної години можна виїхати по будь-якому напрямку, поїхати з Києва і проїхати основні населені пункти. У Європі ви щогодини чітко за графіком можете виїхати будь-куди. А якщо хочете поїхати швидше і з більшим комфортом, то там є ще напівприватні перевезення – швидші, але дорожчі.

Олександр Охріменко:

Звісно, вони виправдовують підвищення тим, що виросли витрати, але, значною мірою, це у нас традиція – постійно підвищуються тарифи, але якість при цьому не покращується. Той, хто зараз керує «Укрзалізницею», не розуміє, чим та як займатися. Окрім підвищення тарифів, нічого не робить. Хоча, в ідеальному варіанті, якщо зробити все правильно, можна було б досягти великого успіху. Але не спрацювало.

За що мають платити пасажири, якщо подорожувати в списаних вагонах вже навіть небезпечно для життя?

Руслан Бортник:

Сервіс ніде не змінявся на краще, зате в кожній галузі підвищення цін. Ніде не покращилась інфраструктура. А ось ціни ростуть. Тому, очевидно, корупційні прибутки виросли.

Олександр Охріменко:

Це зараз не найбільша проблема – списані вагони. Сервіс – це вже дрібниця порівняно з іншими проблемами. Дуже багато крадуть. Так, є й чимало розслідувань. Якщо ви наберете в гуглі слово «Укрзалізниця» та «скандали» – ви потонете в інформації. Але чи хоча б один з учасників цього поніс покарання? Ні. Між тим, нині накопичилась маса кричущих фактів про непрозорі закупівлі, відкати. При цьому кожен керівник обіцяв зробити цей механізм прозорим і публічним. На жаль, керівництво «Укрзалізниці» не хоче нічого змінювати, бажає тільки одного: в кишеню заробити та втекти.

Чи не варто було б підвищити зарплати голові «Укрзалізниці» та іншим ключовим керівникам, аби вони менше крали?

Руслан Бортник:

Вони і зараз там отримують неймовірні гроші. Але ми бачимо, що це, на жаль, на якість їхньої роботи не впливає. Вони нібито і працюють, але водночас їхні особисті інтереси дуже далекі від державних.

Борис Кушнірук:

Якщо їм підвищити зарплати, ще більше виросте збитковість для «Укрзалізниці». А застарілі вагони від більшої зарплати ніяк не стануть новими. Тут питання, знову ж таки, у зміні парадигми. Їм треба допомагати оновлювати рухомий склад за рахунок держави, навіть не зважаючи на те, що це не на початках не окуповується. Я прихильник саме такого підходу.

«За день голова «Укрзалізниці» може заробити мільйон доларів»

Олександр Охріменко:

Куди ще більше? За день голова «Укрзалізниці» може заробити мільйон доларів, тому для нього зарплата – це копійки. Йому треба заборонити красти – поставити йому такі умови, щоб для нього це було неможливим. Він чому краде? Бо знає, що його ніхто не чіпатиме. Але якщо він буде знати, що за проведення хоча б одного маленького незаконного тендера його посадять, – щось зміниться. А поки він впевнений, що його ніхто не переслідуватиме – краде далі.

Чи не «загнеться» залізниця в Україні, адже за таких умов авіапослуги становитимуть їй дуже серйозну конкуренцію?

Вартість «Укрзалізниці» впала в два з половиною рази за чотири роки!

Руслан Бортник:

Справді, складається враження, що пасажирський компонент в «Укрзалізниці»  намагаються свідомо вбити. Однак вбити все вони не встигнуть, тому що через рік все одно треба буде залишати свої посади, проте за цей час збитки будуть досить вагомими – і щодо пасажирських перевезень, і щодо капіталізації компанії. Її вартість впала в два з половиною рази за чотири роки!

Борис Кушнірук:

Я апокаліптичних прогнозів не робив би. Але на держаному рівні треба усвідомити закономірність, що залізничні перевезення виконують функцію не тільки прибутковості, але й соціальну. З погляду довгостроковості абсолютно очевидно, що можна забезпечити значно більшу користь для країни, якщо перевезення стануть частішими і мобільність населення буде вищою. Це ті особливості, які треба усвідомити на рівні держави.

Олександр Охріменко:

«Укрзалізниця» в нинішньому варіанті монопольної моделі не має майбутнього. Вона постійно підвищуватиме тарифи, якість постійно падатиме. І на цьому все.

Наталія Сергієнко, «Вголос»