Втім, разом із нашими міністрами Клімкіним та Гриневич у Берегово на Закарпатті він вручає випускникам угорського університету дипломи. А наш очільник МЗС не забуває нагадати українцям, що «маємо допомагати, заохочувати і, врешті-решт, разом працювати з нашою угорською громадою в Закарпатті».  

При цьому Петер Сійярто зауважив, що не розуміє, чому українці висловлюють побоювання, що на заході країни можуть бути проугорські сепаратистські настрої. І це він говорить тоді, як біля українсько-угорського кордону сам прем'єр Угорщини Орбан береться нагороджувати футбольну команду із Закарпаття «Карпаталія», яка перемогла у сепаратистському футбольному «чемпіонаті» (його учасниками були і команди із терористичних «Л/ДНР»).

Проте главі МЗС сусідньої країни цих заяв виявилось недостатньо, і він додав до них ще одну, цього разу «мовну»: мовляв, угорській мові в Україні мають надати статус… офіційної.

Чому ж Угорщина ніяк не вгомониться? Чи правильно реагує на такі заяви українська влада? Про це «Вголос» запитав дипломата, голову правління «Майдану закордонних справ» Богдана Яременка,  командира «Карпатської січі» Олега Куцина та військового експерта Олега Жданова.

Як сприймати такі заяви очільника МЗС Угорщини щодо України?

«Угорщина шукає скандалу. Для неї це вже політичне питання»

Богдан Яременко:

Це нічим не вмотивована, спекулятивна, не аргументована позиція, з якою не погоджується ніхто у світі. Україна нічого не порушила, тут немає чого вигадувати. В України достатньо передова політика у сфері етнічних взаємовідносин, забезпеченні прав національних меншин. І це думка Ради Європи. Угорщина, очевидно, шукає скандалу. Для неї це вже політичне питання. Вона залишилася фактично на самоті. Жодна країна світу не підтримує позицію Угорщини, її висновки про те, що відбувається з правами нацменшин в Україні. Навіть ті, хто на початку висловлював занепокоєння  положеннями про мову в Законі про освіту, змінили свою позицію. Це свідчення того, що в цьому випадку поведінка Угорщини є політично вмотивованою. Угорщина штучно роздмухує скандал там, де його немає.

Україні ж важливо проводити відповідно до принципів Ради Європи національну політику, а з Угорщиною треба «розбиратися» окремо, тому що це не просте питання. Справжні мотиви в Угорщини приховані.

Олег Куцин:

По-перше, Угорщина, як держава, йде у фарватері зовнішньої політики Росії і повністю підтримує всі ініціативи, які йдуть з Росії. Не тільки підтримує, а й діє разом з Росією проти України. По-друге: так, як збережені права угорської меншини в Україні, такого немає більше в жодній країні світу. У них тут є найширші права. Інше питання, що Угорщина цілеспрямовано за усі роки незалежності України веде розмову про підрив наших устроїв на Закарпатті, веде роботу щодо розділення українців і так званих русинів. Це їхня цілеспрямована політика.

«Угорщина займається політичним популізмом і грає на руку Росії»

Олег Жданов:  

Це ще раз свідчить про те, що Угорщина, в принципі, займається політичним популізмом. І в більшості грає на руку Росії. У нас також є етнічні румуни, словаки, поляки – але чомусь жодна із країн не пред'являє нам претензії. Це вкотре підкреслює заполітизованість цієї проблеми.

Як на такі заяви має реагувати українська влада?

Богдан Яременко:

Позиція Угорщини настільки непоступлива, що це вже сприяє зростанню непорозуміння між українцями та угорцями. Влада України не провокувала жоден міжнаціональний конфлікт, якщо мова йде про національні меншини. Уряд України не проводить політику «стравлювання», нагнітання щодо національних меншин. Навпаки, можливо, навіть замало втручається.

«Немає «угорської» проблеми. Є неефективність державного урядування України»

Тому Україні треба брати під контроль ситуацію на своїй території. І мова йде не про заборону викладання угорської, а про пошук можливостей забезпечити такий економічний рівень для громадян, аби вони не шукали іноземні паспорти. Крім того, слід взяти під контроль питання фінансування усіх рухів та організацій на своїй території, не скорочуючи їхні права.

Немає якоїсь окремої «угорської» проблеми. Є загальна проблема для України: неефективність державного урядування і відсутність коштів.

Олег Куцин:

Нам не потрібно зважати на позицію Угорщини, а діяти винятково у своїх власних інтересах. І на такі заяви очільників Угорщини, зокрема міністра закордонних справ треба відповідати дуже жорстко і адекватно. І якщо їм не подобається наше законодавство, треба приймати щодо них ще жорсткіші закони – так, як вони діяли щодо нас всю історію нашого співіснування. Якщо піти шляхом жорсткішим, переконаний, вони стануть трохи спокійнішими. Бо ця їхня позиція – наслідок безхребетності  і Президента, і Міністерства закордонних справ України.

Олег Жданов:  

В будь-якому випадку ми не маємо відмовчуватися. Це найгірший варіант. Ми повинні захищати свої національні інтереси, тому має бути і офіційна заява, і якщо потрібно, нота протесту. Причому у нас є дуже хороша можливість – Парламентська асамблея Ради Європи, де ми представлені на офіційному рівні. І ми маємо виходити на цю трибуну і казати, що Угорщина не лише намагається втрутитися у внутрішні справи України, а й порушує порядок роботи у складі Парламентської асамблеї Ради Європи.  Ми повинні адекватно тиснути на Угорщину, щоб вони припинили такі напади на Україну.

Як нам слід реагувати на вимоги Угорщини щодо надання статусу офіційної угорській мові в Україні?

Олег Куцин:

Скільки б ми законів на догоду їм ми не приймали, у них наступним кроком буде ще якась вимога, яка в кінці-кінців призведе до втрати державності України. Тому звертати уваги на ці вимоги абсолютно не потрібно. Варто піти шляхом прибалтійських держав, які прийняли ті закони про освіту, які вважали за потрібне. Інші покричали, «погавкали» і забули.

А як сприймати спільне вручення дипломів в угорському університеті в Берегово українськими та угорськими міністрами, особливо у контексті таких заяв з Будапешту?

Богдан Яременко:

Угорська дипломатія достатньо майстерно підловила українську дипломатію на одному моменті: «любов» українського МЗСдо різних самітів. І блокуючи засідання комісії Україна-НАТО, Угорщина знайшла больову точку України. Відтак українська дипломатія намагається згладити цей момент, вирішити його, аби таки провести засідання цієї комісії. А відтак здає угорцям національні інтереси.

Угорщину зараз не особливо цікавлять якісь конкретні проблеми угорської меншини. Вона дбає насамперед про збереження впливу і на свою громаду, і на територію, на якій мешкає ця громада. 

Олег Куцин:

Це безглузда, безхребетна політика всієї української влади, яку чітко продемонстрував міністр закордонних справ Клімкін. Це не просто зливання українських інтересів, це практично зрада. Бо заходити на українській території у будь-яке приміщення, над яким висить прапор іноземної держави, крім посольства і консульства, це зрада Української держави. Тим більше на такому рівні. Після таких дій наше МЗС потрібно було б одразу розігнати. Нормальний президент зробив би це в той же день.

«Це політика загравання, яка призведе до здачі національних інтересів»

Олег Жданов:  

Ця політика загравання апріорі програшна. Ми можемо втратити мовний суверенітет на територіях, де компактно мешкають етнічні угорці. Треба відстоювати державну мову. Якщо комусь не подобаються закони України, він може спокійно покинути нашу країну. Але країна має відстоювати свої національні інтереси.   

Чому угорські високопосадовці нагороджують футбольну команду, яка перемогла у сепаратистському «чемпіонаті»?

Богдан Яременко:

Уряд Угорщини добивається територіальної автономії угорців. І хоча мова наразі йде про автономію в межах України, але наша історія змушує нас з великою підозрою ставитися до таких ініціатив. Крім того, у цій дискусії ми виступаємо з позиції слабшого. Уряд Угорщини, в тому числі завдяки європейським фондам, має великі можливості проводити свою політику на українських територіях.

Олег Куцин:

Це пряме втручання у внутрішні справи України. На це має бути жорстка реакція і щодо цієї команди, і щодо очільників Угорської держави. Це пряма підтримка сепаратизму на Закарпатті. Просто один з депутатів Берегівської районної ради ініціював участь у цьому «турнірі» закарпатської команди, бо має тісні стосунки з угорськими партіями. Він суто формально одного чи двох закарпатців туди взяв, а всі інші футболісти були з Угорщини. Фінансування теж з Угорщини.

Олег Жданов:  

Для СБУ – це тривожний дзвіночок. Якщо і надалі ми бездіятимемо, то невдовзі можемо втратити ще й Закарпаття.

Марія Волошин, «Вголос»