Як Парубій артилеристам бойовий дух піднімав

Буває так – сидиш собі, нікого не чіпаєш, тихенько у куточку розмальовуєш валентинки для всього довколишнього жіночого складу людства, аж тут - бац! Тривожний дзвінок з центру: в понеділок тчк на благословенну львівську землю тчк ступить нога тчк голови Верховної Ради тчк всечесного Андрія тчк Парубія, крапка тчк. І вже по валентинках – летиш стрімголов в Дрогобич, щоб постати перед ясні очі спікера парламенту, бо такі трафунки трапляються рідше за День Валентина.

Уже в автобусі журналістську братію повідомили про жорсткий розклад зустрічі: виступ голови ВР перед особовим складом Київського реактивного артилерійського полку, що квартирує в Дрогобичі, нагородження кращих воїнів, екскурсія частиною, брифінг, повернення до Львова. Хтось хрипким з неділі голосом запитав:

- А банкет буде?
- Ні, банкет не передбачено.

Тож журналісти з важким серцем посопували аж до самого Дрогобича. А я тим часом міркував – що ж таке сталося в тій частині, що аж сам спікер парламенту навідався в тоті палестини? Видко про це ж неспішно думав й наш водій, бо ми трохи спізнились – дещо приглушений низьким небом голос спікера лунав над притихлим плацом наче рик немейського лева над пустелею. Доповідач вергав слова, як землетрус гранітні скелі, кидаючи їх в отетерілі лави журналістів і воїнів. Я давно не чув, щоб промова складалась практично з одного слова. І це слово – Україна. Часом ще додавались українська армія і ворог, але вони не могли заглушити домінанти.

На щастя, то тривало не надто довго. Нагородивши кращих воїнів грамотами, головний законотворець держави в супроводі челяді рушив оглядати грізну ракетну зброю, націлену, судячи з усього, просто на Москву. Офіцери давали пояснення, розповідаючи про точність і убойну силу ракетних установок, а я тихцем зачудовано роззирався. Касарні були побудовані явно в досовітський період. Так і є – над штабом красувався картуш із цифрою 1927. 

Пізніше довідався від офіцера, що тут колись квартирувала польська кавалерійська частина. Судячи з усього, ракетники прижилися в польських касарнях, у чому їм очевидно кріпко допоміг позолочений пам’ятник Богдану Хмельницькому. Майже такому, як на п’яти гривнях, правда без шапки, але з шаблею і пістолем. Замилувавшись могутньою статурою гетьмана, про якого Кобзар писав: «Амінь тобі, великий муже! Великий, славний! та не дуже… Якби ти на світ не родивсь Або в колисці ще упивсь...», я й не помітив як повз нього прочимчикувало все наше високочоле начальство. Я за ними – але зась! Виявляється втаємничених повели до надсекретної зброї. Нє, то нє, а спитати можна. 

Брифінг мав відбутись в холі штабу полку, схожого на совітський «красний уголок» з тою тільки різницею, що замість «кумачевих стягів» усюди красувались жовто-блакитні. 

Але ні! Була ще одна очевидна різниця: в штабі за таємними дверима без будь яких позначок причаївся ідеально начищений туалет з гарячою водою, незайманими вафельними рушниками і… душовою кабінкою! Словом, польським кавалеристам таке і не снилось. А їх коням тим більше.

До речі про коней, за дверима почулось гупання носатих мештів спікера – час було закінчувати оглядини касарень і братись до роботи,  розпочинався брифінг, на якому я нарешті довідався, чому всечесний Андрій Парубій занурився у вир життя провінційного гарнізону. Як зізнався сам пан спікер – щоб підтримати українську армію і засвідчити їй повагу і шану. Я чомусь подумав, що таку підтримку більше потребують війська на фронті, а не в глибокому тилу. Але то таке.

Відповідаючи на запитання журналістів голова Верховної Ради повідомив, що він проти виборів на Донбасі під дулами п’яних російських солдатів, що військовий стан, якщо вводити – то на всій території України, а це складний процес, про коаліцію – мовляв, не в його компетенції рахувати депутатів з коаліції, тим більше, що у владне об’єднання входять багато позафракційних. Словом – коаліція є, а перевибори хочуть лиш ворожі сили, якими керують з-за кордону. 

Якийсь львовоцентричний журналіст запитав, чи не матиме голова парламенту зустрічі із мером Львова щодо порятунку міста від сміття. На що пан Андрій категорично заперечив і пояснив, що він зустрічатиметься в районах з людьми щодо проблем самоврядування і створення територіальних громад.

Потім почесного гостя запросили до величезної книги почесних гостей, де почесний пан спікер залишив свій почесний допис. Можливо: «Люблю. Цілую. Додік», або просто: «Слава Україні». Або щось інше – я не дивився, бо людина вихована  і чужих дописів не читаю. Лише ті, що є у відкритому доступі.

…Їхав до Львова у зажурі. Бо якось це немудро. Недавно прем’єр приїздив до нас розрулювати ситуацію зі сміттям. Голова Верховної Ради навідався до тилової військової частини піднімати бойовий дух. Я не здивуюсь, якщо через кілька днів до нас приїде президент, щоб вручити паспорти молодим бичкам гольштинської породи, які значно поліпшать наш сіменний генофонд. Так виглядає, що в Україні війни нема і нашим державотворчим очільникам нема чим зайнятись. 

А народу є чим. І це зовсім не валентинки.

 

Богдан Марциняк Волошин, Вголос
 
   

 

ЗА ТЕМОЮ

КОМЕНТАРІ 14 +

КОМЕНТУВАТИ

  • Леон16 лютого 2017 00:30 Відповісти IP:  46.219.254.--- Артилеристи, звичайно ж, вельми піднялися духом, уздрівши цього сумного кловуна;)
  • Андрій15 лютого 2017 18:54 Відповісти IP:  94.231.77.--- Що це було? Марциняк став не з тої ноги, а всі попали "під роздачу"? В промові голови ВР часто звучить слово Україна! А хіба це погано? На території військової частини стоїть пам'ятник Хмельницькому! А що мав бути Донскому? Усюди синьо-жовті прапори! Чистий туалет з гарячою водою! Знову ж, що тут поганого? Все це описується таким тоном, що стає зрозуміло: автору це недовподоби. І Андрій Парубій йому теж не подобається. Напевне тому, що він львівянин, колишній "спадщанець". Автор очевидно хтів би бачити на цьому посту якогось олігарха, або когось з "данєцкіх". І частина ця не "тилова", а бойова. Тут автор мінімум мав би вибачитися перед військовими. Та й Парубій їздить не лише в "тил", а на "передку" був не раз. А може Марциняк переплутав сайти? Написав пасквиль для сєпарского видання типу "Руская весна" (там він би виглядав досить органічно) і помилково не туди відправив? Одним словом думав що то Марциняк, а виявилося - Додік.
  • Віктор15 лютого 2017 13:31 Відповісти IP:  93.75.232.--- Автор написаного - дурень та негідник, на жаль - таких дуже багато серед т.зв. "журналістів"
  • пролетарий14 лютого 2017 09:03 Відповісти IP:  195.177.127.--- это додик под кличкой "логопед", ему надо лечиться, а он "боевой" дух "подимаеть",, ну бля..умора, психи правят..
  • контрактник14 лютого 2017 00:24 Відповісти IP:  37.52.64.--- Схоже автор вище написаного зовсім не розібрався в яку частину він прибув. 15 -й полк зовсім не тиловий, а бойовий і саме зараз готується до ротації щоб змінити своїх побратимів з іншого військового підрозділу в зоні АТО. а пан Богдан Марциняк Волошин пише тут дурниці-небилиці, головне , що туалет побачив... Поїдьте на схід і напишіть які там умови, туалети, штаби....
  • Євген15 лютого 2017 11:01 Відповісти IP:  93.77.143.--- Кореспонденти! Не перетворюйтеся на посмітюхів.
  • Євген15 лютого 2017 11:00 Відповісти IP:  93.77.143.--- Кореспонденти! Не перетворюйтеся на посмітюхів.
  • Володимир Путенко13 лютого 2017 21:57 Відповісти IP:  46.63.68.--- Видатний англійський письменник ІІ-ої половини ХХ-го сторіччя Джордж Оруэлл написав цитата російською): «…Люди, которые голосуют за неудачников, воров, предателей и мошенников, не являются их жертвами. Они соучастники...".
  • Sigi14 лютого 2017 09:00 Відповісти IP:  93.228.183.--- Оруел що,москаль був?
  • Вася13 лютого 2017 20:55 Відповісти IP:  178.136.75.--- Дебіл (чи що там у нього написано в справці) голова ВРУ! Це просто жесть! По одному вигляду видно, що він недоумок! Яке керівництво держави так і живемо...(
  • Likar 13 лютого 2017 23:30 Відповісти IP:  185.126.252.--- Не дебiл! А додiк.
  • Жорстка правда14 лютого 2017 01:05 Відповісти IP:  46.133.62.--- Він додік і ГОЛОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ.
    А ти хто? Якщо ти не голова верховної ради,то додік і [***]!!!
  • Жорстка правда14 лютого 2017 01:08 IP:  46.133.62.--- Він додік і ГОЛОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ.
    А ти хто? Якщо ти не голова верховної ради,то ти додік і [***]!!!
  • Семен13 лютого 2017 18:10 Відповісти IP:  194.44.84.--- НЕДОДЄЛОК пардубій

Загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram
http://pix.my/Yo8xxrhttp://joxi.ru/82Q4PW8IjpQ3Lm