Як у Стамбулі єврей Гройсман і грек Варфоломій українську церкву створювали

Дивнії діла твої, Господи… Інформації стільки, що не встигаєш відстежувати. Одна іншої важливіша. От, наприклад, українські депутати ухвалили постанову про звернення парламенту до Всесвятості Варфоломія, архієпископа Константинополя і Нового Риму, Вселенського патріарха щодо надання автокефалії Православній Церкві в Україні.

А напередодні з Константинопольським Патріархом Варфоломієм про це ж балакав український прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Головний урядник країни заявив, що «українці прагнуть до єдиної церкви» та висловив подяку Патріарху за «підтримку єдності українського православ'я».

Який історичний пасаж! Яке дивовижне почуття гумору у вередливої пані Історії! У всуціль мусульманському Стамбулі єврей і грек вирішували долю єдності українського православ’я…

Ні, я не маю жодних упереджень щодо національності цих достойників. Просто сумно, що українці самі чомусь не здатні на такий подвиг – створити свою національну церкву. Церкву, яка б об’єднала увесь народ. Від Сяну до Дону.

І це справді був би подвиг в очах усього світу. Бо такий вчинок вимагає високого духу, гідності і віри від усього народу. І таку б церкву визнали всі. Крім «старших братів», звісно. Бо іґнорувати волю цілого народу не зможе ніхто. Із канонічністю дали б собі раду.

Натомість що ми маємо нині? Українську православну церкву Московського патріархату, Українську православну церкву Київського патріархату,  Українську автокефальну православну церкву, Українську греко-католицьку церкву. Очевидно найбільша проблема із УПЦ МП.

Слушно пишуть депутати у зверненні до Всесвятості Варфоломія: «Сучасний московський патріархат надто тісно пов’язаний з пануючим у Росії політичним режимом, щоб сприйматися українським суспільством саме як Церква, а не як «міністерство ідеології» Російської Федерації». Найсумніше, що у храми цього «міністерства ідеології» досі ходять молитися люди. Навіть ті, чиїх дітей-батьків вбили російські окупанти, зброю яким освячували священики саме цієї церкви.

У це важко повірити, але у воюючій країні діє величезна ідеологічна структура, що цілком толерує окупацію Росією частини України. «Ми же адін народ! Адна страна! Адна церковь!» І тут ніякий Варфоломій не допоможе.

Бо за даними соціологічного дослідження, проведеного у вересні 2016-го року, 32 відсотки українців виступили проти ідеї єдиної помісної церкви, 36 - за те, щоб цей процес відбувався без втручання політиків та держави. Інші віруючі не визначилися з питанням щодо її створення.

Можна, звичайно, взяти під сумнів цифри цього опитування, але чимало українців таки ходять у храми московської церкви, і їм «какая разніца в какой храм хадіть і на каком язикє разгаварівать», відповідно й церкви єдиної їм теж не треба. За великим рахунком, їм і держави нашої не треба.

Хоча є дивовижні поєднання - на Поліссі, Буковині, Закарпатті, де не бракує патріотів, цілком комфортно почуваються московські батюшки, що ненавидять все українське. Ба більше – нав’язують ідеологію «руского міра» питомим українцям. І якось нічого. І за здоров’я Кіріла помолитись – теж богоугодне діло… Хто нам таким допоможе? Де той святий, праведник, чи грішник, що вселить в серця людей гідність і любов до Батьківшини?

Я оптиміст і сподіваюсь ще за свого життя побачити єднання Української церкви та її вірних. Українці нарід терплячий і впертий. Можливо це навіть вдасться Володимиру Гройсману і Вселенському патріарху Варфоломію.

Тоді, цілком можливо, на Київських кручах біля Хрестителя Русі Володимира Великого постануть пам’ятники Гройсману і Варфоломію. І я першим покладу до їх підніжжя квіти. Заслужили…

 

 Богдан Марциняк Волошин

Малюнок Олега Коваленка 

«Вголос»

 

 


КОМЕНТАРІ

Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram