Якби Порошенко сказав Можна то Медведчука порвали б на шматки

«Якби Порошенко сказав: «Можна!», то Медведчука порвали б на шматки»

Його вважають основним агентом Путіна в Україні, проти якого одним із перших запровадили санкції через російську окупацію Криму. Одіозний український олігарх Віктор Медведчук, який не вважає Росію агресором, й далі користується повною свободою в нашій країні. При цьому кум російського президента встигає займатися політикою та бізнес-справами, скуповує телеканали та навіть відповідає за звільнення українських полонених.

Медведчук не лише не приховує свою проросійськість та контакти з Путіним, а й вміло ними користується. Український ж Президент на ці прояви відверто заплющує очі. І навіть підтримує цього прихильника «руского міра» у діяльності як свого представника України в Тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі. І це в час, коди на сході від рук російських загарбників продовжують гинути українські воїни.

Більше того, Віктор Медведчук як очільник партії «Український вибір» не виключає можливості участі у парламентських виборах, які відбудуться у жовтні 2019 року. При цьому Генпрокурор Луценко заявляє, що у його відомства є запитання до діяльності «Українського вибору» як центру антиукраїнської пропаганди», а також вивчає причетність самого Медведчука до діяльності Рубана і Савченко.

З ним пов'язують навіть зростання ціни на автогаз у країні. Деякі нардепи та експерти називають здорожчання цього палива за рік удвічі прямим результатом зачистки ринку скрапленого газу під Медведчука. Причому саму зачистку – виконанням команди Банкової. Кажуть, зокрема, про тиск СБУ на трейдерів, завдяки чому відбулася монополізація ринку автогазу в Україні компанією кума Путіна.

Чому ж у стані війни відвертий проросійський персонаж Медведчук й надалі користується усіма правами і свободами в Україні, а заяви щодо нього залишається лише словами? Чи має він шанси зреалізуватися знову у владі? Про це  «Вголос» запитав у політичного аналітика Олександра Кочеткова та політологів Ярослава Макітри і Олеся Донія.

Чому Медведчук й надалі залишається недоторканною фігурою в Україні та чому не реагує Президент?

«Це недоторканна особа вищого рівня»

Олександр Кочетков:

Свого часу, ще з початку 2000-х рр, у Порошенка з Медведчуком склалися достатньо довірливі політичні стосунки. Медведчук також став партнером Порошенка в економічній сфері. Вони завжди були у постійних контактах.

Зараз Медведчук, маючи певні кошти (зрозуміло звідки), організовує якісь кампанії на зразок «Українського вибору», чи є учасником Мінської групи та опікується питанням звільнення заручників. І з одного боку – це воля Кремля, а з іншого – Порошенкові достатньо зручно з ним спілкуватися та домовлятися і вирішувати проміжні питання. Адже у нього з Росією, окрім політичних, є ще й економічні питання для вирішення.

Коли Президентові треба порадитися або передати якусь інформацію, Медведчук – «найбільш поважна людина», окрім високопосадовців. Він же має право вільно літати в Росію, хоча й діє заборона перетинати лінію розмежування, сперечатися з ким завгодно тощо. Тобто це така недоторканна особа вищого рівня. І він існує тільки тому, що Порошенко не хоче проявляти політичну волю щодо нього. Загалом вони близнюки у політичному сенсі: у використанні політики, наближенні до влади задля власного фінансового збагачення. Та якби Порошенко сказав: «Можна!», то Медведчука порвали б на шматки щонайменше 10 осіб в Україні. 

Ярослав Макітра:

Тут є дві головні причини: перша – Медведчук є кумом та дуже близькою людиною до президента Росії. Тому попри погіршення відносин з Росією має бути людина, яка буде комунікатором, яка входить в українські кабінети і якій довіряє безпосередньо Путін. Друга причина: Медведчук один із найдосвідченіших політиків у країні. Вже до 20 років він активно присутній в українській політиці, у нього дуже хороші зв'язки та вплив на багатьох політиків. Третя причина – статки Медведчука та його бізнес-інтереси.

Також багато українських бізнесменів мають свої бізнес-інтереси у Росії. Тому така людина їм необхідна. Адже Медведчук може швидко та ефективно вести переговори з Путіним. Тому він вміло цим і користується, роблячи на цьому свій бізнес-капітал.

Олесь Доній:

Він не просто вільно почувається в Україні, а й є довіреною особою Президента Порошенка у «мінській групі». При цьому Президент сказав, що Медведчук робить позитивну річ у процесі обміну полонених. Питання: невже у всій державі немає когось іншого, хто міг би зайнятися цією справою? Очевидно, що «мінський процес», який нав'язали Україні з боку Росії, свідчить про контакти та домовленості Порошенка і Путіна. А Медведчук є їх гарантом. Тому Порошенко не може відмовитися від цієї персони.

«Медведчук сприяє легалізації російського бізнесу у стані війни в Україні»

Нардеп Лещенко заявляє про зачистку ринку скрапленого газу та його монополізацію в Україні компанією кума Путіна. Причому ця зачистка – виконання команди Банкової. Чи є підґрунтя у таких заяв?

Ярослав Макітра:

Ринок скрапленого газу дуже серйозно «зав'язаний» на Росії. А хто краще може організувати поставки відповідної продукції з Росії, як не Віктор Медведчук, обійшовши українське законодавство? Ті економічні та фінансові інтереси, які він захищає, це, очевидно, не тільки його інтереси, а й інтереси російського бізнесу. Медведчука зараз можна назвати людиною, яка сприяє легалізації російського бізнесу у стані війни в Україні. 

Олесь Доній:

Монополізація ринку відбувається, перш за все, в інтересах Порошенка. У всіх сферах. А про те, що він може чимось ділитися за домовленістю з Путіним, можемо підозрювати. Але економічні інтереси у нас зараз зосереджені в руках однієї людини – Порошенка.

Олександр Кочетков:

У Порошенка політичний зиск нероздільно поєднується з економічним.  Певним партнером Президента у сфері скрапленого газу є Медведчук. Довести це буде, мабуть, дуже складно. Але всі ознаки того, що відбуваються координовані дії, є, і ми це бачимо.

Як тоді сприймати заяви Луценка про «запитання Генпрокуратури до діяльності «Українського вибору» як центру антиукраїнської пропаганди» та ймовірну причетність самого Медведчука до справ Савченко та Рубана?

«Між Луценком і Медведчуком існує особиста неприязнь ще десь із 2002-2003 років. Луценко із задоволенням би його знищив»

Олександр Кочетков:

Між Луценком і Медведчуком існує особиста неприязнь ще десь із 2002-2003 років. Луценко із задоволенням би його знищив. Але не має права. Адже зараз головним для себе вважає Порошенка, а той не дає такого дозволу. Загалом Медведчук – дуже спритна, вигадлива та досвідчена людина, яка вміє грати на олігархічних слабкостях та жадобі до грошей нашої влади задля власної політичної та фінансової вигоди. Він віртуоз гри на слабкостях української влади, маючи підтримку з Москви. Без неї ці шанси сильно зменшаться.

Ярослав Макітра:

Постать Медведчука демонізована в українській політиці. І прив'язка до нього публічно дає серйозні мінуси політикам. Тому різні команди намагаються «прив'язати» його образ до своїх політичних конкурентів. І це  така собі імітація навколо його діяльності. Але насправді правоохоронні органи навряд чи планують щось вирішувати.

Загалом в українській політиці вже не залишилось людей, окрім Медведчука, які можуть публічно стверджувати про свої хороші відносини з Путіним і при цьому не просто не бути кримінально переслідуваним, а навпаки – отримувати з цього економічну та політичну користь.

«В інтересах Медведчука – інтереси Кремля і безпосередньо Путіна. І він цього не приховує»

Чи є у Медведчука шанси знову стати публічною фігурою в українській політиці завдяки виборам?

Олександр Кочетков:

Медведчук вже пересвідчився, що публічна діяльність йому не «світить». Якщо він і піде з якимось парламентським проектом на вибори, то швидше долучиться до якоїсь прохідної партії. Однак, якщо уявити неможливе і те, що Медведчук прийшов до влади, то він не буде робити нічого такого, чого зараз не робить Президент Порошенко. Просто продовжить його лінію: виконання Мінських домовленостей, особливий статус Донбасу, вибори на окупованих територіях тощо.

Олесь Доній:

Нещодавно була заява Рабіновича про необхідність висування єдиної кандидатури на виборах від проросійського табору. Лідер «Опозиційного блоку» Бойко і лідер партії «За життя» Рабінович мають в рейтингу приблизно по 6%. За умови висування єдиного кандидата та об'єднання задля збільшення рейтингу до 12%, кандидат від проросійських сил може вийти у другий тур. Якщо ж у Путіна та Порошенка є спільні домовленості, то чому таким кандидатом може бути не Бойко чи Рабінович, а Медведчук? Для Порошенка це дуже вигідний сценарій. Адже це єдиний варіант його перемоги на президентських виборах, коли зійдеться він і кандидат від об'єднаних проросійських сил.

Ярослав Макітра:

Медведчук неодноразово намагався зайняти серйозні виборні посади та зробити потужну кар'єру. Але піком його кар'єри було керівництво в Адміністрації Президента. Навряд чи зараз він має якісь політичні шанси зайняти серйозну посаду. Інша справа, що політичні проекти, в які він «вкладається», швидше за все, будуть у парламенті, і там відповідно будуть представлені його інтереси. При цьому в особистих інтересах Медведчука – особисті інтереси Кремля і безпосередньо Путіна. І він цього не приховує, використовуючи публічно свій вплив. Таким чином він є корисним для української влади. Тому варіанти можливі різні.

Марія Волошин, «Вголос»

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Завантаження...
RedTram