У 2017-му влада вирішила взяти реванш і розпочала наступ на антикорупційні структури, про що засвідчив скандал із Національним антикорупційним бюро. І якби не втрутився Захід, нині НАБУ, на яке суспільство покладає бодай невеличку, але надію, було б цілком підпорядковане владі.

Не краща ситуація і в судочинстві. Українська корумпована Феміда і далі настільки сліпа, що протягом року відпускала на волю тітушок, злодіїв, корупціонерів, поновлювала на службі колишніх регіоналів та відвертих ворогів України. Натомість за грати знову і знову потрапляли добровольці і патріоти.

З приємних подій у 2017-му – запровадження безвізу, що є беззаперечною заслугою Революції Гідності. Нарешті українці змогли вільно і без принизливих процедур потрапляти за кордон. Інша справа, що для дуже багатьох безвіз лише полегшив можливість покинути Україну, щоб облаштуватись у більш успішних країнах, де цінують українців за працелюбство і законослухняність. На жаль, у рідній країні українців не шанують, а лиш всіляко визискують і обдирають, як липку. Віконце майбутнього щорік стає все вужчим і цілком можливо, що за якийсь час це майбутнє в Україні знову матимуть винятково олігархи і знахабніла влада…

Єдина справді добра новина за весь рік – звільнення наших бранців з полону. Кількадесят українців змогли зустріти Новий Рік та відсвяткувати народження Христа удома, змогли обняти рідних, діточок, вдихнути на повні груди вільне повітря Батьківщини.

Гидко лише, що на цій події піарились всі – від президента України до московських «батюшок», включно з Гундяєвим. Мерзенно, коли дідько рядиться в янгола… Путін, Медведчук, Гундяєв, Захарченко – виявляється доброчинці, це вони «подарували» волю нашим хлопцям. Християни з християн. Спочатку покалічили, а потім нагородили милицями. Але попри те, нема такої ціни, яку б не вартувало заплатити за волю українців. І це головне.

Дуже хочеться, щоб новий рік подарував нам більше причин для радості і свята. Щоб через рік, сідаючи за святочний стіл, українці з гідністю дивились один одному у вічі. Але ніхто нам таке щастя не подарує. Тільки самі – своєю працею і потом, свідомою національною позицією й активними діями на її захист, твердою вимогою від влади поважати нас і не красти, дбати про Україну, а не про власні кишені. Тоді з щирою радістю вигукнем: «З Новим Роком!», «Христос ся рождає!», «Слава Україні!».

«Вголос»