Захід відгороджується стінами. А де наша?

Усе нове – добре забуте старе: реалії сучасного світу підштовхують щораз більшу кількість держав до відгородження стінами від інших. І лише Україна загубилась у власних ілюзіях глобалізації. Можливо, й нам потрібно трохи ретельніше ставитись до власних кордонів, чіткіше визначити отой суверенний український простір або навіть подумати про візовий режим?

Велика трампова стіна

Президент Мексики Енріке Пенья Ньєто змушений був скасувати візит до США через забаганку президента Трампа збудувати між цими двома державами «непрохідний фізичний бар’єр» завдовжки 2000 миль. До того ж, Трамп у властивій йому манері заявив, що цю стіну (її будівництво оцінили у $12 млрд.) повинні оплатити мексиканці.

Справа не в тому, що третина американсько-мексиканського кордону вже зараз відгороджена стіною заввишки 4-5 м. та завдовжки понад тисячу кілометрів. І будівництво неконтрольованого «бар’єру» посеред безлюдної пустелі не має особливого змісту.

Важливо, що між США, Мексикою та Канадою зараз діє зона вільної торгівлі (NAFTA - North American Free Trade Agreement). І попри різний рівень розвитку цих країн, між ними існують домовленості про спрощення торгівлі, руху капіталів, робочої сили тощо. До слова, NAFTA – це найбільша в світі регіональна зона вільної торгівлі, з населенням в 478 млн. осіб і сукупним ВВП у розмірі $20,7 трлн. (близько 30% світового ВВП).

Проте, судячи з риторики Трампа та побоювань Ньєто, усе це невдовзі може змінитись. І замість домовленостей про відкритість і спрощення певних процесів має шанси прийти політика бар’єрів та обмежень.

Відгородитись від загроз

В останні роки облаштування державних кордонів перетворилось в розповсюджену світову практику. Відомо, що після падіння Берлінської стіни 40 країн встигли збудувати огорожі на своїх кордонах, 15 з них були зведені лише за 2014 рік. Кордон, в основному, облаштовують з метою захисту територій від терористів, контрабандистів та нелегалів, розмежування спірних територій.

Серед найвідоміших – Ізраїльський розмежувальний бар’єр. Його почали будувати у 2003 році з метою відділити Ізраїль від Західного берегу річки Йордан. Загальна довжина збудованої споруди – 703 км, з яких 90% - це паркан з «колючкою», та ще 10% - залізобетонна стіна (висотою до 8 метрів).

Ізраїльську стіну не добудували – заборонили ООН та Гаага, бо під шумок ізраїльтяни відтяпали собі трохи зайвої території у палестинців. Проте кількість терактів та збройних нападів у цій гарячій точці справді різко зменшилась.

Ще одна стіна не лише розділяє Північну та Південну Кореї. Вона фактично відокремлює одну епоху від іншої. 248 кілометрів демілітаризованої зони, завширшки 4 км, а також 3-5-метрова стіна і «колючка» під напругою. В останні роки корейці були навіть змушені закривати металевими парканами значну частину своїх пляжів, аби унеможливити доступ на свою територію з моря. А ще північнокорейські військові мають наказ стріляти у своїх, які спробують перебігти на волю. Саме корейську стіну вважають останнім реліктом «холодної війни».

Хоча й інших стін у світі не бракує: це, зокрема, збудована індійською стороною 550-кілометрова огорожа уздовж 740 км кордону з Пакистаном.

Саудівська Аравія намагається захиститись від проникнення на їх територію терористів з Іраку та Ємену – на кордоні з цими країнами також будуються.

У 2009-му році Єгипет почав будівництво бар'єру вздовж його межі з сектором Газа, щоб зупинити потік контрабанди, зброї, вибухових речовин і бойовиків.

Ботсвана побудувала електрифікований металевий паркан на кордоні з Зімбабве. Згідно з офіційними джерелами, він зведений винятково для того, щоб запобігти «поширенню інфекційного захворювання худоби (hoof and mouth desease) з ферм, розташованих в Зімбабве». Насправді електрифікована огорожа була побудована для захисту кордону Ботсвани від людей, які намагалися втекти від етнічних чисток у Зімбабве.

Туреччина, яка вважає частину острова Кіпр своєю територією, відгородилася стіною від тієї частини острова, на якій проживають греки-кіпріоти.

Марокко протягом багатьох років добудовувала більш як 2500-кілометровий бар’єр, що складається з стін, парканів, бункерів та мінних полів, аби попередити повернення сахарських біженців з території, контрольованої фронтом «Полісаріо» (сахарський національно-визвольний рух).

Узбекистан за останні роки робив спроби побудувати стіну та викопати рови на кордоні з Киргизією та на спірній ділянці з Таджикистаном.

Тут також доречно нагадати, що бюджетом Литви передбачається виділити 3,6 млн. євро на будівництво стіни на кордоні з Калінінградською областю РФ. Зараз на цьому кордоні є лише спецзнаки та контрольна полоса. «Цих коштів має вистачити на будівництво паркану. Поблизу нього буде вмонтована модернізована система спостереження  за кордоном, кошти на яку будуть знайдені в наступному році», - пояснив міністр внутрішніх справ Литви Еймутіс Місюнас.

Українська «стіна» з великими дірами

Наша країна також, маючи під боком неадекватного і войовничого сусіда, вирішила відгородитись від нього.

Тим паче, що донедавна українсько-російський кордон був простою умовністю: у нас навіть ретельної демаркації кордону за 25 з гаком років проведено не було. Та й кордон можна було перетинати із внутрішнім (а не з закордонним) паспортом – так ніби й не зовсім в іншу країну потрапляв… А окрім застав та КПП на дорогах, існувало безліч стежок, якими місцеві мешканці та усі бажаючі переїжджали з Росії в Україну та навпаки без жодних проблем.

Із початком бойових дій в 2014-му ситуація кардинально змінилась. І було вирішено збудувати захисну стіну, яка мала б стримувати принаймні нелегальних мігрантів та диверсійно-розвідувальні групи. До слова, йшлося про 1974 км сухопутного українсько-російського кордону, які мали облаштувати за чотири роки і приблизно за 8 млрд. грн. Згодом проектну суму зменшили вдвічі, а терміни виконання продовжили з 2018 до 2020 року.

Проект почали втілювати на Чернігівщині, Сумщині та Харківщині, і до сьогодні там вдалось приблизно на 70% довжини кордону спорудити оборонний вал і рів, подекуди встановлено і паркан з сітки. Водночас, встановлено системи відео та сенсорного спостереження, облаштовано вежі для прикордонників та вогневі позиції для бойових машин «Тритон».

Українці із заяв тодішнього прем’єра Яценюка та президента Порошенка зробили висновок, що на кордоні з Росією побудують щось на зразок лінії Маннергейма, яку перед ІІ світовою фінни збудували для оборони від наступу СРСР. Однак на справжню оборонну фортифікацію забракло коштів. Тому й обмежуються ровами, насипами і парканом з КСП.

За інформацією ДПСУ, за планом заходів з інженерно-технічного облаштування українсько-російського кордону уже облаштовано 83,2 км загороджувального паркану. А загалом на реалізацію проекту «Стіна», станом на 1 лютого 2017 року, витрачено 600 млн грн. Для завершення

необхідно ще 3,4 млрд. грн., повідомили в ДПСУ.

При цьому варто пам’ятати, що на кордоні залишається «дірка», довжиною близько 500 км, яку Україна не контролює.

З цього приводу директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський зазначав, що навіть у випадку зведення захисного бар'єру на контрольованих ділянках кордону через «дірки» кордону на Донбасі, які контролюють сепаратисти, з Росії продовжуватиме надходити зброя та прибувати найманці. «Це могло мати сенс, якби інша сторона дотримувалась цивілізованого режиму, однак, коли конфлікт міждержавний, стіна на кордоні не допоможе», - переконаний Сунгуровський.

Експерт радить уряду ретельно зважити усі витрати на зведення фортифікаційного укріплення кодону зі східною сусідкою, адже капіталовкладення можуть і не виправдатись. «Стіна зупинить тільки сухопутні сили, однак ненадовго. А перекиданню зброї, живої сили повітрям не завадить. Також цей крок не зупинить інформаційні та економічні атаки», - попередив експерт.


 Українська і ізраїльська стіна. Відчуйте різницю

Хто відповість за таку «Стіну»?

Розпочався лютий, тож настав час директорові НАБУ Артему Ситнику виконувати свою обіцянку й оприлюднити якісь результати розслідування щодо проекту «Стіна».

Нагадаємо, що іще восени Ситник анонсував, що повідомить попередні результати розслідування за липневим зверненням групи нардепів до НАБУ (вони просили перевірити - куди витратили фінанси, які бюджет виділив на будівництво «Стіни» на кордоні після оприлюднення низки фотографій «облаштованого» кордону, зроблених волонтерами).

Днями Ситник підтвердив, що у справі розкрадань коштів проекту "Стіна" Національне антикорупційне бюро скоро назве перших підозрюваних. «Є напрацювання. Багато роботи зроблено і, в принципі, ми рухаємося до перших підозрюваних», — сказав очільник НАБУ.

Разом з тим, військова прокуратура Чернігівщини вже давно підтвердила факти шалених розтрат грошей, які були призначені на будівництво стіни. Кошти з бюджету зникали мільйонами у приватні кишені підставних фірм. Схем для їх виведення також придумали чимало.

Україні потрібен кордон

Сучасний світ стрімко змінюється. І якщо у Європі до останнього сирійського конфлікту домінувала політика «відкритих кордонів» (принаймні між країнами шенгенської угоди), то після навали біженців чимало країн почали згадувати свої територіальні межі.

Дехто навіть пробував закрити кордони, бодай тимчасово – Угорщина, Фінляндія і навіть частково це намагались зробити Франція з Німеччиною. І низка терактів, які сталися у цих країнах нещодавно, підтверджують побоюванні їхньої влади.

Тим часом Україна за майже три роки агресії з боку Росії так і не спромоглася ввести бодай візовий режим між нашими країнами. А це дозволило б відсікати принаймні офіційний в’їзд небажаних осіб ще на етапі отримання візи – як це намагаються робити країни Шенгену.

В умовах війни, а також зважаючи на останні політичні тренди (створення додаткових перепон в межах NAFTA, політичне відокремлення Великобританії від ЄС та висока ймовірність перемоги правих на найближчих виборах у ряді європейських країн), нам варто бути готовими до того, що кордонів у світі з’являтиметься усе більше. І в цій ситуації доведеться ретельніше пильнувати свої територіальні межі. При чому, укріплювати їх не лише парканами і ровами, але й політично.

Коментар для “Вголосу»

Віктор Небоженко, політолог, голова соціологічної служби «Український барометр»

Нам стіна точно потрібна, ми ж воюємо з Росією. І мінні поля у зоні зіткнення з ворогом теж потрібні.

Стіна на кордоні має бути справжньою. Якщо з цим справляється Латвія чи Туреччина, яка збудувала стіну на кордоні з Сирією, то чому Україна не може її мати? Ми надовго посварилися з Росією, і чим міцнішою буде там стіна, тим спокійніше буде українцям.

Я не знаю щодо корупційної складової, це якраз глава НАБУ повинен дати інформацію. Мінфін разом із НАБУ повинні дослідити ці питання, і це насправді нескладно зробити. Адже, на відміну від штучного ПДВ чи інших махінацій, тут можна усе побачити на місці. І я думаю, що це буде зроблено.

Тим більше, що мені здається –  Порошенко зараз шукає якісь докази корумпованості стосовно колишніх чиновників. І ви не забувайте – скоро буде річниця уряду Гройсмана. Тож тут питання – або його треба міняти, або варто відкрити справи проти міністрів попереднього уряду. Подивимось, яку стратегічну лінію обере Порошенко.

Але стіну продовжать будувати в будь-якому випадку?

Стіна потрібна насамперед тому, що це – політичний проект. Інша справа – вкрали чи не вкрали гроші. Тут потрібно карати усіх, хто на цьому заробив. Але ви підкажіть мені, на чому український чиновник ще не заробляв? Окрім, хіба, повітря… На землі вони заробляють, на газі заробляють, на пенсіях заробляють… Покажіть мені, що такого не робить український чиновник, що ставить його на перше місце за корумпованістю в світі?

Але при цьому залишається чимала «діра» в кордоні на окупованих територіях…

Справді, значна ділянка кордону в Луганській та Донецькій областях контролюється бойовиками. На жаль, території захоплені російськими військовими, і поки вони звідти не вийдуть (а я сподіваюсь, що вони вийдуть), відновлення там кордону залишається завданням майбутнього.

Тим не менше, відновлення повноцінного кордону України – це перша умова наших відносин з Росією. І стіну там точно доведеться будувати.

Ще будучи прем’єром, Арсеній Яценюк планував залучити гроші з ЄС під будівництво «Європейського валу». Наскільки це зараз реально?

Знаєте, я б на місці європейців давав гроші лише в тому випадку, якщо вони самі будуть охороняти цей «європейський вал».

 

Іван Хміль, спеціально для «Вголосу»

 

В тему

Нещодавно Латвія вже встановила загороджувальну стіну з метою запобігання спробам нелегальних іммігрантів проникнути в країну. Роботи з будівництва огорожі розпочалися в 2015 році, і їх планується завершити до 2019 року. Наразі на кордоні обладнана прикордонна смуга довжиною 65 км. У 2017 році на облаштування кордону виділено 6,3 млн євро, на які планується обладнати прикордонну смугу довжиною 150 км і побудувати 60 км стіни.

До речі, Норвегія та Естонія також прийняли рішення про будівництво стіни на кордоні з Росією.

-


 

 

 

ЗА ТЕМОЮ

КОМЕНТАРІ 2 +

КОМЕНТУВАТИ

  • Дзюник6 лютого 2017 17:50 Відповісти IP:  178.136.239.--- Дивіться,правило "сопромату" - "міцність ланцюга визначається його самою слабою ланкою"...Ну що толку будувати стіну у Харківській області,коли ми не можемо збудувати в Донецькій і Луганській...І ще на кордоні з Кримом,бо то "споконвічні українські територіі,тимчасово окуповані",а самим від себе огороджуватись якось не випадає...А от коли ми їх звільнимо,то тоді і війни не буде,і потреби відповідно в стіні не буде...Цей проект "Стіна" з самого початку був аферою,народженій в хитрій куленепробивній голові Яценюка,який вчасно зрозумів,що ніде не можна так швидко і безпечно зрубати бабло,як на патріотизмі і захисті України...
  • КАРМЕЛЮК6 лютого 2017 16:08 Відповісти IP:  46.246.28.--- Поскольку дрон аэроразведки оборудован тепловизором, работа может осуществляться в любое время суток», — сообщает «ПС». ПРАВИЙ СЕКТОРЕ !!! ДРОНИ ПОВИННІ ВИСІТИ НАД КАЦАПАМИ НА ДОНБАСІ !!!

Загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Завантаження...
RedTram
http://pix.my/Yo8xxrhttp://joxi.ru/82Q4PW8IjpQ3Lm