Незважаючи на війну на Донбасі, Росія і досі є ключовим зовнішньоекономічним партнером України. Хоча авіасполучення між країнами припинили ще у 2015 році, на схожий крок щодо залізниці досі не наважилися. Між Україною і Росією наразі курсує 13 потягів. А найприбутковішим для «Укрзалізниці» торік взагалі був потяг Київ – Москва. Він приніс держкомпанії 154,5 мільйонів гривень прибутку.

Проте міністр Омелян уточнив: розглядають лише закриття пасажирського сполучення на залізниці. У випадку такого ж рішення щодо вантажних перевезень можуть виникнути проблеми. Адже «Укрзалізниця» не лише «втратить істотні надходження до її бюджету», а й матиме проблеми у межах  міжнародного законодавства.

Чому ж на п’ятий рік війни Україна досі не закрила залізничне  сполучення з Росією, які наслідки може спричинити таке рішення, чи зважиться влада на відповідний крок і чи їздитимуть українці менше у сусідню країну внаслідок припинення пасажирського сполучення на залізниці?

Про це «Вголос» запитав у політолога Кирила Молчанова, експерта з економічного аналізу та транспортної інфраструктури Українського інституту майбутнього Ярослава Пилипчука, директора Центру транспортних стратегій Сергія Вовка та політтехнолога Дениса Богуша.

Чому заява Омеляна пролунала аж на 5-ий рік війни?

Кирило Молчанов:

У цих заявах більше політики, ніж реальних намірів. Йде битва за електорат, зокрема за патріотично налаштований. Наші можновладці по черзі, причому на словах, то з корупцією борються, то з контрабандою. Тепер по черзі вирішили висловити думку про більш радикальну позицію щодо Росії.  Думаю, ми ще не раз почуємо набір заяв про розірвання дипломатичних відносин з Росією та введення візового режиму між країнами. Але сьогодні навряд чи у Верховній Раді такі рішення підтримають. А чим ближче до виборів, тим частіше порушуватимуть ті проблеми, які потрібно було вирішувати ще у 2014 році.

«Йде битва за електорат, зокрема за патріотично налаштований»

Ярослав Пилипчук:

Перекрити кордон з Росією не лише для залізничного транспорту, а й для автомобілів потрібно було ще у 2014 році. Тоді це було б виправдано з точки зору безпеки.

До речі, пасажирські перевезення «Укрзалізниці» є дуже збитковими. Зокрема, за 2017 рік збитки від пасажирських перевезень для структури становили 10 млрд грн.

Міністр зазначив про імовірність припинення лише пасажирського сполучення. А як щодо вантажного?

Кирило Молчанов:

Про повне розірвання сполучення ми почуємо у найближчі місяці. Я не виключаю, що ще хтось із міністрів чи чиновників скаже, що треба припинити ще й автомобільний рух між країнами. І взагалі збудувати стіну на кордоні. Чим ближче до виборів, тим частіше українські політики при владі висловлюватимуть схожі гасла. Будуть обіцяти і обіцяти. Але, як показує практика, до практичної реалізації навряд чи дійде.

Ярослав Пилипчук:

Якщо говорити про вантажні перевезення, то це призведе до суттєвих втрат безпосередньо для української економіки. Якщо перекрити вантажне сполучення з Росією – це мінус 10 млрд доларів від товарообігу. Тоді курс гривні буде близько 80-100 грн за 1 долар. Причому безробіття у країні збільшиться.

При цьому, якщо Україна закриє вантажне перевезення, то зірве  контракти з Росією і за це отримає суди і санкції у вигляді виставлених рахунків. Наша держава просто сама себе підставить, чим скористається Росія у межах повноважень у СОТ. Тому тут треба діяти дуже обережно. 

Сергій Вовк:

Ухвалювати таке рішення можна лише після того, коли проведуть дослідження, яким чином це вплине на національну економіку. Зараз про це говорити передчасно. При цьому Україна, як і Росія, є членом СОТ, одним із принципів якої є  вільний доступ товарів та послуг на ринки цих і третіх країн. Саме тому, коли Росія призупинила транзит українських товарів у країни Середньої Азії, Україна подала позов до суду. Тому у випадку припинення двосторонніх експортно-імпортних відносин, Росія матиме всі підстави для того, щоб у судовому порядку вимагати скасування такого рішення та відповідної компенсації.

Денис Богуш:

Відразу розірвати з Росією економічні відносини неможливо. Є два фактори: транзит газу в Європу через Україну та ТВЕЛи для атомних станцій і постачання назад радіоактивних відходів. А ці поставки неможливо припинити у найближчі 5-10 років. Хоча, звісно, цим потрібно було займатися ще чотири роки тому.

І все-таки: чи зважиться наша влада на припинення залізничного сполучення з Росією, зважаючи на заяви українських посадовців?  

Ярослав Пилипчук:

Якщо говорити про п’ять найприбутковіших напрямків для «Укрзалізниці», то три з них є російськими. Загалом з України до Росії зараз є 13 напрямків. Тому економічні збитки у випадку ухвалення такого рішення  будуть досить відчутними. Це, зокрема збільшить збитковість пасажирського сектору «Укрзалізниці» і кошти потрібно буде залучати із вантажного сектору. А це економічно важко, враховуючи ті проблеми, які зараз має структура.

Проте ймовірність ухвалення такого рішення все ж є. Однак відповідні дії повинні ґрунтуватися на розрахунках та бути обґрунтованими. Перш за все маємо розуміти, хто компенсовуватиме втрати «Укрзалізниці», які в цьому випадку впадуть на плечі платників податків.

Денис Богуш:

Можна заборонити пасажирське сполучення залізницею, але це не означає, що українці не їздитимуть до Росії через Білорусь, наприклад. Товари все одно постачатимуть у сусідню країну, просто у межах корупційних схем. У країні ж є список «недоторканих» осіб, які матимуть на це право. Тому потрібно починати з ліквідації корупційних та контрабандних схем.

«Ще кілька місяців тому в країні говорили про запровадження візового режиму з Росією. І що?»

Кирило Молчанов:

Думаю, що до реалізації такої заяви справа не дійде. Влада згодом економічні збитки прорахує і зважатиме на незадоволення частини українців, які їздять у Росію на заробітки. Тому це просто балачки і популізм нинішніх керманичів. Ще кілька місяців тому в країні говорили про запровадження візового режиму з Росією. І що?

У випадку припинення залізничного сполучення з Росією кількість українців, які їздитимуть до сусідньої країни, зменшиться?

Ярослав Пилипчук:

Це призведе лише до перерозподілу пасажирського та вантажного потоку на інші види транспорту: автомобілі та автобуси. Частина українських заробітчан із Росії можуть переїхати в Польщу. Але попит на перевезення до Росії збережеться, а це приблизно 1 млн українців.

Сергій Вовк:

Пасажиропотік частково знизиться, але пасажири пересядуть на інші види транспорту. При цьому тут варто сказати і про фінансовий виграш від такого рішення інших країн, зокрема Білорусі. Маємо приклад після того ж таки закриття авіасполучення з Росією. Звісно, зв’язки з Росією потрібно усіляко обмежувати, але не шляхом передвиборчого популізму влади, а конкретними і продуманими діями.

Марія Волошин, «Вголос»