Чи справді це так? Про це «Вголос» розмовляв із політологом, директором соціологічної служби «Український барометр» Віктором Небоженком, директором Українського інституту аналізу та менеджменту політики Русланом Бортником та політичним експертом Тарасом Загороднім.

«До цих 40%, які не визначились, за кого голосувати, додається в середньому 20 % тих, хто не ходить на вибори»

Соціологічні дослідження демонструють, що 40% українців не визначились із тим, за кого готові проголосувати. Що це означає? Чому така велика цифра?

Руслан Бортник:

Насправді ситуація ще гірша: бо до цих 40%, які не визначились, за кого голосувати, додається в середньому 20 % тих, які не ходять на вибори. А тому сьогодні насправді лише 40 % українців знають, за кого вони б хотіли віддати свій голос. А 60 % громадян або не знають, за кого голосувати, або взагалі не хочуть голосувати. Швидше за все, це матиме сумні наслідки, оскільки вибраний в умовах 40 % явки Парламент чи Президент у кращому разі представлятиме лише четверту частину населення України. Це створить кризу легітимності. Їм буде вкрай складно погоджувати свої  рішення із суспільством. Дуже критично, коли ¾ населення обиратиме, хто керуватиме державою. Невизначеність, низька явка на виборах може стати ключовою причиною політичної кризи в Україні.

А як відомо, у нас на виборах переважно голосують бюджетники, люди похилого віку. А це маргінальні верстви населення. Вони обирають собі подібних. Потім, дивлячись на наш Парламент, Уряд, ми дивуємось, як окремі люди туди взагалі потрапили. Середній клас, представники малого і середнього бізнесу, люди, які здатні мислити, молодь здебільшого на вибори не ходять. Якби ці люди прийшли на вибори, то якість влади  стала б кращою. А наразі наше майбутнє визначають маргіналізовані прошарки суспільства, залежні від влади.

Тарас Загородній:

До виборів залишився рік. І така цифра – 40% тих, хто не визначились, – це, власне кажучи, нормально, зважаючи на час. Питання невизначеності за кого голосувати є на всіх виборах.

Перетоки голосів залежать від багатьох чинників: які мотиви у тих людей, які не визначились, що може на них вплинути, чого вони очікують. Може бути і так, що ті, хто не визначився, взагалі не підуть на вибори.

«Армії порохоботів» вдень і вночі дезорієнтують українське населення»

Віктор Небоженко:

Те, що близько 40 % українців не знають, за кого віддати свої голоси, справді доводить дуже багато соціологічних досліджень. Така кількість людей, які не знають за кого голосувати, означає, що люди невдоволені тими, хто при владі. Їм не подобаються ті, хто є відповідальним за нинішню ситуацію в країні. Також це означає, що люди хочуть бачити при владі нові обличчя, які могли б протистояти теперішній системі.

Ще один чинник, який впливає на ситуацію, – це пропагандистська компанія Порошенка. «Армії порохоботів»  вдень і вночі дезорієнтують українське населення, влада постійно вигадує піар-акції та різноманітні маневри, аби відволікти населення.  Відтак українці не можуть визначитись, що доброго зробила влада, а що поганого. Це результат маніпулювання, яке вже чотири роки триває в країні. Тобто те, що понад 40 % населення не визначилося, за кого готові віддати свій голос, – це не тільки ознака того, що українці чекають на нових політиків, а й того, що люди просто втомилися від діяльності нинішньої команди Порошенка.

Через дії влади в українському суспільстві втрачається цінність Майдану, знищено добровольчий рух, у країні військові вчиняють самогубство, не витримуючи жахливої корупції. Ось це все і впливає на цих 40 % населення, що просто не можуть зрозуміти – а що ж насправді відбувається.

Які політичні партії у порівнянні з попередніми виборами втратять найбільше виборців?

Тарас Загородній:

Як свідчать українські виборчі традиції, на наших виборах завжди перемагає опозиція. У нас такі процеси відбуваються уже років двадцять. Українці спочатку створюють месію, потім у ньому розчаровуються – і знову починають шукати спасителя.

У влади насправді дуже низькі рейтинги. Політичний рейтинг усієї провладної коаліції – 10-15 %. Але питання навіть не у рейтингу. Бо рейтинг –  це одне, а під час виборів головним часто є антирейтинг. А це означає, що при низькому рейтингу є резерв голосів, які можна забрати. Однак владний антирейтинг свідчить, що люди за жодних умов не проголосують за тих, хто зараз при владі в Україні. Антирейтинг чинної коаліції – 75%. А це означає, що голосів вони навряд чи доберуть. Але варто врахувати, що антирейтинг кандидатів від опозиції теж не набагато кращий – на рівні 50-60%. І все ж: якщо вибори були б сьогодні, то між владою та опозицією українці виберуть опозицію. 

«Влада не хоче, щоб від патріотичного табору на президентські вибори балотувались альтернативні Порошенку кандидати»

Як діятимуть політичні партії напередодні виборів, щоб українці за них голосували?

Тарас Загородній:

Я не знаю, як перед виборами працюватиме влада. Тут інше питання. Адже вже очевидно, що влада не хоче, щоб від патріотичного табору на президентські вибори балотувались альтернативні Порошенку кандидати. Але, разом з тим, Порошенку не вдасться зупинити чи заборонити висуватися на пост Президента таким кандидатам, як, наприклад,  Олег Тягнибок . Підуть також Садовий, Вакарчук. Піде умовна група Гриценка-Чумака.  Ймовірно, піде і Кличко – це взагалі може перевернути всі розклади у владі. Якщо додати навіть мінімальні відсотки виборців, які проголосують за цих людей, – то це буде суттєва цифра, десь 40%. Є ще певні рейтинги в інших опозиційних кандидатів, на кшталт «Опоблоку», партії Рабіновіча-Мураєва тощо. Відтак у підсумку для влади залишиться приблизно 15-20 % виборців. Тому, якщо говорити про президентські вибори, то для Порошенка може навіть виникнути питання, чи він взагалі вийде у другий тур.

Віктор Небоженко:

Політики напередодні виборів «задобрюватимуть» виборців перевіреними методами – обіцянками і страшилками. Почнуть говорити, що їм потрібні ще чотири роки, щоб добитися позитивних результатів, що «коней на переправі не міняють» тощо. Питання у тому, як реагуватиме на це суспільство.

Руслан Бортник:

На мій погляд, зараз головним завданням для кандидатів у президенти та всіх політичних партій  є підвищення явки задля забезпечення легітимності органів державної влади.

Партії за виборця боротимуться традиційними методами: шляхом нагнітання емоцій, створення інформаційних криз, а ближче до виборів формуватиметься яскрава політична картинка. А на місцевому рівні все робитиметься шляхом підкупу, створення електоральних мереж, коли люди голосують за ті чи інші блага –починаючи від продуктових наборів, ремонту вулиць та закінчуючи знижками в аптеку.

Провладні політичні сили та кандидати перед виборами традиційно покладатимуться на адміністративний ресурс – лікарні, бюджетників, в’язниці.

«Ближче до виборів фракції парламентських партій почнуть розсипатися»

Вже зараз ми спостерігаємо за рухом депутатів – «перебіжчиків», які бігають від фракції до фракції: частина депутатів з БПП, а це так звані «єврооптимісти» вже створили свою партію, з «Опоблоку» пішли Рабіновіч, Мураєв та інші, які заснували свою політсилу. Не менш цікава ситуація і у регіонах: наприклад, «Самопоміч» у Хмельницькій міській раді покинули чотири депутати. Ця міграція посилюватиметься?

Віктор Небоженко:

Немає сумнівів, що напередодні виборів саме провладні політичні сили почнуть залишати депутати. Як тільки рейтинг Президента Порошенка буде меншим 10% – коаліцію та його партію почнуть масово покидати кон’юнктурники. Схожий процес був при президентстві Ющенка, Януковича. Це приведе до створень «тихих гаваней» та відтоку політиків у мажоритарний сектор. Тобто ті депутати, які за чотири роки добряче накрали, просто покинуть партії влади і підуть по мажоритарних округах, щоб мати можливість красти далі.

Руслан Бортник:

Ближче до виборів фактично невідворотній процес, коли фракції парламентських партій почнуть розсипатися. Бо точно не всім сьогоднішнім депутатам вистачить місця у нових передвиборчих списках. Особливо це стосуватиметься провладних партій. Адже, якщо їхній спільний рейтинг у 2014 році під час обрання до Парламенту складав понад 40 %, то вже сьогодні, якщо вони спільно мають 13-15% – це дуже добре. До того ж, третина голосів – це рейтинг Блоку Петра Порошенка. Відповідно, ближче до виборів варто очікувати, що з БПП вийде група народних депутатів, які шукатимуть прихистку у інших політичних силах. Їх, ймовірно, «прихистить» «Самопоміч» та «Громадянська позиція» Гриценка. За моєю інформацією, перемовини щодо того, як йти на наступні вибори, всередині великих політичних партій, станом на сьогодні ще тривають – і рішення не прийняте. Всередині БПП є щонайменше шість депутатських груп. У «Народному фронті» – п’ять. Я певний, що рано чи пізно комусь з них не вистачатиме місця у списках до Ради і вони почнуть покидати ці партії, формувати альтернативні групи. Спрогнозую, що з «Народного фронту» вийдуть групи Мартиненка та Авакова. До того ж, група Авакова цілком може об’єднатися з «Батьківщиною». Блок Петра Порошенка покидатимуть мажоритарники. А їх у цій політичній силі є ледь не половина. Вони шукатимуть перспективніші політичні сили.

Тарас Загородній:

Те, що напередодні виборів великі політичні сили покидатимуть депутати, цілком можливо. І це відбуватиметься, якщо не зараз, напередодні імовірних дострокових виборів, то вже восени, коли розпустити Парламент буде неможливо. У найбільшій зоні ризику буде Блок Петра Порошенка, оскільки напередодні виборів «Народний фронт», швидше за все, піде в опозицію до Порошенка.

Марія Бойко, «Вголос»